розглянувши в судовому засіданні касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області від 16 серпня 2016 року,

За вироком Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 червня 2016 року ОСОБА_2 засуджено до покарання у виді штрафу: за ч. 2 ст. 190 КК - у розмірі 100 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 1700 грн; за ч. 2 ст. 369-2 КК - у розмірі 800 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, що становить 13 600 грн.

Не погоджуючись з вказаним вироком місцевого суду, ОСОБА_1 подав до апеляційного суду апеляційну скаргу.

Ухвалою судді судової палати з розгляду кримінальних справ Апеляційного суду Луганської області від 16 серпня 2016 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 повернуто, оскільки вона подана особою, яка не має права подавати апеляційну скаргу.

У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на істотне порушення вимог кримінального процесуального закону, просить скасувати ухвалу судді апеляційного суду, а кримінальне провадження - направити на новий розгляд до апеляційного суду.

05 грудня 2016 року ухвалою колегії суддів судової палати у кримінальних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ касаційну скаргу ОСОБА_1 через її невідповідність вимогам ст. 427 КПК було залишено без руху і надано строк для усунення зазначених в ухвалі недоліків. Також скаржнику було роз'яснено, що в разі не усунення недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, в установлений строк така скарга повертається особі, яка її подала.

ОСОБА_1 повторно звернувся до касаційного суду з касаційною скаргою.

Проте, як видно зі змісту поданої касаційної скарги, ОСОБА_1 знову не дотримався вимог ст. 427 КПК, недоліків, вказаних в ухвалі від 05 грудня 2016 року, не усунув.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити правове обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, що подає скаргу.

Однак при повторному зверненні до суду касаційної інстанції наведених положень процесуального закону ОСОБА_3 знову не дотримався, оскільки в поданій скарзі не міститься обґрунтування необхідності скасування ухвали апеляційного суду на підставі, передбаченій ч. 1 ст. 438 КПК, з огляду на положення статей 393, 399, 419 цього Кодексу.

Крім того, в касаційній скарзі скаржник не навів обґрунтувань, як саме зміст вироку Рубіжанського міського суду Луганської області від 15 червня 2016 року щодо ОСОБА_2 вказує на його співучасть у вчиненні злочину із засудженим і у такий спосіб створює преюдиції та всупереч презумпції невинуватості встановлює його причетність до вчинення злочину.

Оскільки в установлений строк ОСОБА_1 не усунув недоліків касаційної скарги, залишеної без руху, його скарга підлягає поверненню.

Враховуючи викладене і керуючись п. 1 ч. 3 ст. 429 КПК, колегія суддів

Касаційну скаргу ОСОБА_1 з усіма доданими до неї матеріалами повернути останньому.

Ухвала касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення й оскарженню не підлягає.