Вищий спеціалізований суд України

з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі колегії:

суддів Єленіної Ж.М., Фурика Ю.П., Щепоткіної В.В., розглянувши касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2016 року та вирок Апеляційного суду Херсонської області від 12 січня 2017 року щодо ОСОБА_5,

Вироком Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2016 року ОСОБА_5 засуджено за ч. 2 ст. 185 КК до покарання у виді обмеження волі на строк 4 роки. На підставі ст. 75 КК ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням зі встановленням іспитового строку тривалістю 2 роки та покладенням на нього обов'язків, передбачених пунктами 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 цього Кодексу.

Апеляційний суд скасував вирок районного суду щодо ОСОБА_5 в частині призначеного покарання та постановив новий вирок, яким призначив йому покарання за ч. 2 ст. 185 КК у виді обмеження волі на строк 4 роки.

У касаційній скарзі потерпілий порушує питання про перегляд указаних судових рішень в касаційномупорядку. При цьому ставить вимогу про скасування вироків із призначенням нового розгляду у суді першої інстанції через суворість призначеного ОСОБА_5 покарання.

Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК, суд касаційної інстанції дійшов висновку, що скаргу подано без додержання пунктів 4, 5 ч. 2 цієї статті.

Згідно зі ст. 427 КПК касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення та вимоги особи, що подає скаргу.

Проте наведених положень процесуального закону не дотримано, оскільки у поданій скарзі не міститься обґрунтування явної несправедливості призначеного ОСОБА_5 заходу примусу, як це передбачено ст. 414 КПК, а відтак, й необхідності скасування вироку апеляційного суду на підставі, передбаченій п. 3 ч. 1 ст. 438 цього Кодексу.

Зазначена у скарзі вимога про скасування вироку районного суду та вироку апеляційного суду з призначенням нового розгляду у суді першої інстанції через суворість покарання, не узгоджується з ч. 2 ст. 437 та ст. 436 КПК, якою визначено ті рішення, які вправі прийняти суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги.

Виконуючи приписи ст. 429 КПК, колегія суддів перевіривши касаційну скаргу потерпілого на відповідність вимогам ст. 427 цього Кодексу, встановила, що її подано без додержання положень наведеної норми процесуального права. У зв'язку з цим, ОСОБА_4 повинно бути надано строк для усунення недоліків із роз'ясненням, що у разі невиконання зазначених вимог скаргу буде повернуто.

Керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, п. 6 розділу ХІІ "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про судоустрій і статус суддів" (1402-19) , суд

Касаційну скаргу потерпілого ОСОБА_4 на вирок Цюрупинського районного суду Херсонської області від 28 вересня 2016 року та вирок Апеляційного суду Херсонської області від 12 січня 2017 року щодо ОСОБА_5 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.

У разі не усунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк, скаргу буде повернуто особі, яка її подала.

Ухвала оскарженню не підлягає.