головуючого Дембовського С.Г., суддів за участю прокурора засудженого при секретарі Мороза М. А. і Наставного В. В., Кулаківського К. О., ОСОБА_5, Асановій Є. С., розглянувши в судовому засіданні 9 лютого 2017 року в м. Києві кримінальне провадження за касаційною скаргою засудженого ОСОБА_5 на вирок Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 20 квітня 2015 року та ухвалу Апеляційного суду Запорізької області від 18 серпня 2015 року,

Вказаним вироком засуджено

ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, неодноразово судимого, востаннє - вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 серпня 2012 року за ч. 2 ст. 186 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки. Ухвалою Оріхівського районного суду Запорізької області від 6 серпня 2014 року строк покарання замінено на виправні роботи терміном на 1 рік і 11 місяців, із утриманням 10% заробітної плати в дохід держави,

за ч. 1 ст. 122 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки;

за ч. 3 ст. 296 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, ОСОБА_5 визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки.

На підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 серпня 2012 року і ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 4 роки і 15 днів.

Згідно з вироком суду, ОСОБА_5 визнано винуватим за те, що він

9 вересня 2014 року о 18 год. 30 хв., будучи в стані алкогольного сп'яніння, на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 умисно завдав один удар молотком по лівій кисті ОСОБА_7, чим заподіяв їй середньої тяжкості тілесні ушкодження, які спричинили тривалий розлад здоров'я.

Крім того, ОСОБА_5, будучи особою, раніше судимою за хуліганство, 9 вересня 2014 року в період з 18.30 год. до 19.15 год., на подвір'ї домоволодіння АДРЕСА_1 перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, вчинив грубе порушення громадського порядку з мотивів явної неповаги до суспільства, що супроводжувались особливою зухвалістю, висловлювався нецензурною лайкою на адресу ОСОБА_7 ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10, а також завдав їм легкі тілесні ушкодження й пошкодив належне ОСОБА_7 майно, чим заподіяв шкоду останній на загальну суму 2 020 грн.

Ухвалою Апеляційного суду Запорізької області від 18 серпня 2015 року вирок місцевого суду змінено, ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 296 КК України пом'якшено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і 6 місяців. На підставі ч. 1 ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, передбачених ч. 1 ст. 122, ч. 3 ст. 296 КК України, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, визначено покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки і 6 місяців та на підставі ч. 1 ст. 71 КК України за сукупністю вироків до призначеного покарання за цим вироком частково приєднано невідбуту частину покарання за вироком Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 29 серпня 2012 року і ОСОБА_5 визначено остаточне покарання у виді позбавлення волі на строк 2 роки 6 місяців і 15 днів.

У касаційній скарзі засуджений ОСОБА_5, просить судові рішення щодо нього змінити, перекваліфікувати його дії із ч. 1 ст. 122 КК України на ст. 125 КК України, із ч. 3 ст. 296 КК України на ч. 1 ст. 296 КК України. Зазначає, що досудове розслідування та судовий розгляд проведені однобічно й неповно, з порушенням вимог кримінального та кримінального процесуального закону, а тому висновки суду про доведеність його вини за ч. 1 ст. 122 та ч. 3 ст. 296 КК України не відповідають фактичним обставинам справи і ґрунтуються на суперечливих доказах.

Заслухавши доповідача, пояснення засудженого на підтримання поданої касаційної скарги, думку прокурора про залишення без задоволення скарги засудженого, перевіривши матеріали провадження та обговоривши доводи касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що вона не підлягає задоволенню з таких підстав.

При вирішенні питання про скасування або зміну вироку, ухвали, відповідно до ч. 1 ст. 438 КПК України, суд касаційної інстанції керується статтями 412-414 цього Кодексу і не переглядає судові рішення з підстав однобічності і неповноти досудового розслідування та судового розгляду, щодо невідповідності висновків суду першої інстанції фактичним обставинам кримінального провадження. Натомість, саме такі підстави є предметом перегляду суду апеляційної інстанції.

Доводи засудженого ОСОБА_5 в скарзі про недоведеність його вини у вчиненні інкримінованих йому злочинів, а також, що тілесні ушкодження завдав потерпілим у результаті самозахисту від їх протиправних дій, були перевірені судом першої інстанції та визнані непереконливими, оскільки вони спростовуються зібраними по справі доказами.

Зокрема, винуватість засудженого підтверджується показаннями потерпілих ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10, які були дані ними в судовому засіданні про обставини вчинення ОСОБА_5 злочину щодо них.

Показання потерпілих узгоджуються з показаннями свідків та даними, що містяться в протоколах слідчих дій.

Суд першої інстанції належним чином дослідив показання потерпілих й обґрунтовано визнав їх достовірними доказами та поклав в основу вироку.

При перевірці матеріалів кримінального провадження встановлено, що судом досліджені всі обставини, з'ясування яких могло мати істотне значення для правильного його вирішення. Проявів упередженості щодо засудженого ОСОБА_5 під час судового розгляду не виявлено.

Дії ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 296, ч. 1 ст. 122 КК України кваліфіковано правильно.

Апеляційний суд, дійшовши висновку про пом'якшення засудженому покарання за ч. 3 ст. 296 КК України, належним чином своє рішення мотивував. Покарання відповідає вимогам ст. 65 КК України та є необхідним і достатнім для виправлення засудженого та попередження вчинення ним нових злочинів.