розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Львові апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції на постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року у справі за позовом приватного підприємства «Леола-2» до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень,-

ПП «Леола-2» звернулося в суд з позовом до Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції про визнання протиправними дій та скасування податкових повідомлень-рішень №0000612340/0 від 17.06.2009 року та №0000622340/0 від 17.06.2009 року.

В обґрунтування позовних вимог покликається на те, що відповідачем безпідставно відраховано з валових витрат та податкового кредиту вартість придбаних позивачем послуг, товарів у ТОВ «Трім-К», ТОВ «Бігбудкомпані» та відповідно податок на додану вартість, оскільки операції з придбання товарів та послуг є товарними. Разом з тим, укладені та виконані угоди не можуть бути нікчемними, адже вони не направлені на порушення публічного порядку. Укладаючи та здійснюючи угоди з придбання товарів та послуг сторони діяли без будь-якої мети на заволодіння майном держави. Відповідальність платників податків має індивідуальний характер, отже позивач не може нести відповідальність за дії інших платників податків, а рішення податкового органу не може базуватися на припущеннях.

Постановою Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року задоволено позовні вимоги. Суд виходив з того, що не подача звітності, відсутність трудових, виробничих потужностей, основних фондів ТОВ «Трім-К», ТОВ «Бігбудкомпані» можлива недостовірність відомостей наведених у єдиному реєстрі, щодо правомірності реєстрації та діяльності названого постачальника, не впливає на формування податкового кредиту та валових витрат позивача (як покупця таких товарів, послуг), оскільки наявними доказами у справі підтверджуються обставини щодо товарності проведених господарських операцій. Крім того, відповідальність має індивідуальний характер, а відтак добросовісний платник податку не повинен нести відповідальність у вигляді додаткової сплати податку та штрафних санкцій за не звітування недобросовісним платником до податкового органу.

Не погодившись із зазначеним судовим рішенням сторона відповідача подала апеляційну скаргу, з якої із-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.

В основному покликається на те, що позивач не вправі формувати валовий дохід та податковий кредит по господарським операціям, проведених позивачем з ТОВ «Трім-К», ТОВ «Бігбудкомпані», оскільки відповідач вважає, що угоди здійснені з названими суб'єктами господарювання є нікчемними, порушують моральні засади суспільства, направлені на заволодіння майном держави у вигляді податків.

Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що місцевий суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ревізорами податкового органу проведено планову виїзну перевірку ПП «Леола -2» з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01.10.2007 року по 31.12.2008 року, за наслідками якої складено акт перевірки. В ході вказаної перевірки ревізорами встановлено порушення позивачем п. 5.1 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» та пп. 7.4., 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість».

За наслідками вказаної перевірки відповідачем винесено податкові повідомлення-рішення №0000612340/0 від 17.06.2009 року, яким визначено позивачу податкові зобов'язання з податку на прибуток на суму 78 510 грн., з якої 63 967 грн. - основний платіж та 14 543 грн. - фінансова санкція та №0000622340/0 від 17.06.2009 року, яким визначено позивачу податкові зобов'язання з податку на додану вартість на суму 76 760 грн., з якої 51 173 грн. - основний платіж та 25 587 грн. - фінансова санкція.

Правомірність прийнятого рішення, сторона відповідача обґрунтовувала обставинами щодо нікчемності угод, укладених позивачем та ТОВ «Трім-К», ТОВ «Бігбудкомпані», а зокрема зазначили, що названі угоди суперечать моральним засадам суспільства, порушують публічний порядок та спрямовані на заволодіння майном держави у вигляді дохідної частини бюджету - податків.

В підтвердження обставин щодо нікчемності угоди з ТОВ «Трім-К» покликались на безтоварність відображених в угодах операцій, відсутність ліцензії у ТОВ «Трім-К» на надання послуг з вантажних перевезень, не звітування з вересня 2008 року до податкового органу ТОВ «Трім-К», порушення кримінальної справи відносно фіктивного підприємництва ТОВ «Трім-К», відсутність трудових ресурсів, відсутність зареєстрованих транспортних засобів за ТОВ «Трім-К», непричетність директора ТОВ «Трім-К» ОСОБА_1 до діяльності названого підприємства, вказуючи що вказаний директор підписував документи без мети зайняття господарською діяльністю, пояснення працівників загальноосвітніх шкіл про завезення вугілля у їхні школи здійснювалось позивачем в кінці червня на початку липня 2008 року.

Обставини щодо нікчемності угоди з поставки вугілля ТОВ «Бігбудкомпані», обґрунтовували безтоварністю угод, не звітуванням з ІV кв. 2008 року до податкового органу, не відображення у декларації за листопад 2008 року податкових зобов'язань з операцій з поставки позивачу вугілля.

З відомостей внесених до Єдиного державного реєстру вбачається, що до вказаного реєстру внесені в установленому законом порядку відомості щодо створення та державної реєстрації юридичних осіб - ТОВ «Трім-К» та відомості про особу, яка вправі, без довіреності, представляти названих юридичних осіб перед третіми особами та здійснювати правочини від імені вказаної особи. Такою особою, згідно даних Єдиного державного реєстру є керівник ОСОБА_1.

З названих вище первинних документів, договору укладеного позивачем з ТОВ «Трім-К» вбачається, що у відомостях про особу яка склала такі документи від імені ТОВ «Трім-К» значиться керівник ОСОБА_1

А відтак, внесені до Єдиного державного реєстру відомості щодо створення та державної реєстрації в установленому законом порядку юридичної особи - ТОВ «Трім-К» та відомості про особу, яка вправі, без довіреності, представляти названу юридичну особу перед третіми особами та здійснювати правочини від її імені є достовірними та позивач вправі покликатися в спорі на них як на достовірні відомості.

Отже, позивачем вчинено правочин (обумовлений вище договір) з юридичною особою ТОВ «Трім-К», яка створена в установленому законом порядку та від імені якої діяла уповноважена особа - керівник ОСОБА_1, відомості щодо якого внесено до державного реєстру.

Варто погодитися із висновками суду першої інстанції, що покликання податкового органу в акті перевірки позивача про відсутність ліцензії у ТОВ «Трім-К» на надання послуг з вантажних перевезень не може бути підставою для безспірного визнання правочину пов'язаного із наданням таких послуг нікчемним та відповідного прийняття спірних податкових повідомлень - рішень, адже з огляду на ст. 227 ЦК України - правочин юридичної особи, вчинений нею без відповідного дозволу (ліцензії), може бути визнаний судом недійсним. А тому правочин ТОВ «Трім-К» з приводу надання транспортних послуг є оспорюваним. Згідно п.3 ст. 215 ЦК України якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним. Податковим органом, з огляду на вище викладене, жодним чином не підтверджено визнання договору про надання транспортних послуг від 01.07.2008 року між ПП «Леола-2» та ТОВ «Трім-К» судом недійсним.

Разом з тим, з відомостей внесених до Єдиного державного реєстру вбачається, що до вказаного реєстру внесені в установленому законом порядку відомості щодо створення та державної реєстрації юридичних осіб - ТОВ «Бігбудкомпані» та відомості про особу, яка вправі, без довіреності, представляти названу юридичну особу перед третіми особами та здійснювати правочини від імені вказаної особи. Такою особою, згідно даних Єдиного державного реєстру є керівник ОСОБА_2.

Обставини щодо товарності господарської операції з поставки вугілля проведеної позивачем з ТОВ «Бігбудкомпані» підтверджуються первинними документами, а зокрема видатковими накладними, платіжними дорученнями на придбання позивачем товару у названого суб'єкта господарювання та видатковими накладними, з яких вбачається, що придбаний, у названого суб'єкта господарювання, товар у повній мірі за договором №195 від 23.10.2008 року реалізований позивачем відділу освіти та виховання Володимирецької райдержадміністрації, за що вказаний відділ освіти платіжними дорученнями перерахував на рахунок ПП «Леола-2» відповідні кошти.

Крім того, слід зазначити, що станом на дату прийняття спірних податкових повідомлень-рішень, судом не постановлено вироку суду щодо наявності умислу у посадових осіб позивача та /або ТОВ «Трім-К», ТОВ «Бігбудкомпані» на укладення названих правочинів з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства та направлена на заволодіння майном держави.

Відтак, доводи податкового органу щодо укладення сторонами угоди з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави та моральним засадам суспільства та спрямована на порушення публічного порядку, є припущенням.

Проаналізувавши вищевикладене, випливає, що відповідачем не доведено, що спірні господарські зобов'язання вчинені позивачем з переліченими вище суб'єктами господарювання саме з метою, що заздалегідь суперечить інтересам держави та суспільства та направлена на заволодіння майном держави у вигляді податку, а не з будь-якою іншою метою. Отже, зібраними та дослідженими доказами в справі не доводяться обставини щодо нікчемності вище обумовлених угод.

Відтак, не подача звітності, відсутність трудових, виробничих потужностей, основних фондів ТОВ «Трім-К», ТОВ «Бігбудкомпані» можлива недостовірність відомостей наведених у Єдиному реєстрі, щодо правомірності реєстрації та діяльності названого постачальника, не впливає на формування податкового кредиту та валових витрат позивача (як покупця таких товарів, послуг), оскільки наявними доказами у справі підтверджуються обставини щодо товарності проведених господарських операцій. Відповідальність має індивідуальний характер, а тому добросовісний платник податку не повинен нести відповідальність у вигляді додаткової сплати податку та штрафних санкцій за не звітування недобросовісним платником до податкового органу.

Крім того, податковим органом не доведено, що виконання спірних господарських операцій вимагало наявності більшої кількості працівників, ніж було у штаті контрагентів позивача. Також, відповідачем не встановлювалося відсутність укладених цим підприємством цивільно-правових договорів з іншими особами на постачання товару, пов'язаного зі спірними операціями. Отже, не доведено, що кількість працюючих на ТОВ «Трім-К», ТОВ «Бігбудкомпані» є недостатньою для здійснення господарських операцій з позивачем.

Вказана позиція не суперечить практиці касаційного суду.

Відтак, враховуючи наведене, доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.

Керуючись ст.ст. 160 ч. 3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, Львівський апеляційний адміністративний суд,-

Апеляційну скаргу Сарненської міжрайонної державної податкової інспекції залишити без задоволення, постанову Рівненського окружного адміністративного суду від 27 жовтня 2009 року по справі № 2а-5004/09/1770, без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня виготовлення ухвали в повному обсязі, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.