розглянувши у порядку письмового провадження адміністративну справу за апеляційною скаргою управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області на постанову Богуславського районного суду Київської області від 06 жовтня 2011 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_3 до управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області про перерахунок пенсії,-

Главою 6 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) встановлено особливості провадження в окремих категоріях адміністративних справ. Зокрема, частиною першою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, яка є імперативною нормою, встановлюється перелік адміністративних справ щодо яких обов'язково застосовується скорочене провадження. Проте, частиною другою цієї статті передбачається можливість розгляду в скороченому провадженні за умови, що вимоги не стосуються прав, свобод, інтересів та обов'язків третіх осіб. Тобто, лише у випадку залучення до участі у справі третіх осіб адміністративна справа не може бути розглянута в скороченому провадженні.

Крім того, зазначені у частині першій ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України адміністративні справи щодо яких застосовується скорочене провадження, можуть бути розглянуті не у скороченому провадженні у випадку, передбаченому частиною четвертою ст.183-2 цього Кодексу з обов'язковим постановленням відповідної ухвали.

При відкритті провадження в адміністративних справах за позовними вимогами, зазначеними у частині першій ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, суди першої інстанції мають зазначати, що саме скорочене провадження відкривається в адміністративній справі, а постанови суду першої інстанції за результатом розгляду таких справ мають містити виключно відомості, зазначені у частині шостій цієї статті.

Тому порушення судом першої інстанції особливості провадження справи, а саме розгляд її не у скороченому провадженні, не є перешкодою для апеляційного її розгляду в порядку письмового провадження, в зв'язку з чим і оскарження постанови суду першої інстанції здійснюється в порядку, передбаченому частинами восьмою-десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України.

Крім того, порушення судом першої інстанції норм процесуального права не призвели до неправильного вирішення справи.

Постановою Богуславського районного суду Київської області від 06 жовтня 2011 року позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове, яким у задоволенні позовних вимог відмовити повністю.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач в період з 1997 року по 2003 року неодноразово тимчасово переводились на посаду лінотипіста в зв'язку з виробничою необхідністю (заміна працівника в зв'язку з відпусткою та тимчасовою непрацездатністю).

Із акту розслідування хронічного професійного захворювання від 22 квітня 2011 року вбачається, що позивач працювала ливарником виробів із свинцевих сплавів (лінотипіст), стаж роботи -30 років, з яких 9 років 8 місяців в умовах впливу шкідливих факторів (а.с.11). Внаслідок вказаних обставин, позивач отримала професійне захворювання -хронічна свинцева інтоксикація.

Відповідно до п. «б» ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення» на пільгових умовах мають право на пенсію за віком, незалежно від місця останньої роботи: працівники, зайняті повний робочий день на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці, - за списком N 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджуваним Кабінетом Міністрів України, і за результатами атестації робочих місць: 1) чоловіки - після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах; 2) жінки - після досягнення 50 років і при стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначених роботах.

Відповідно до Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці від 01.08.1992 року № 442 (442-92-п) атестація проводиться комісією, склад і повноваження якою визначається наказом по підприємству, організації в строки, передбачені колективним договором, але не рідше одного разу на 5 років.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що відмова відповідача у призначення позивачу пенсії на пільгових умовах, як працівнику, зайнятому на роботах зі шкідливими умовами праці, в зв'язку з непроведенням на підприємстві атестації робочих місць є неправомірною, оскільки непроведення атестації робочих місць сталося не з вини працівника.

Відповідно до ст. 200 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Згідно із частиною десятою ст. 183-2 Кодексу адміністративного судочинства України, у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, ухвала суду апеляційної інстанції по такій справі є остаточною і оскарженню не підлягає.

У зв'язку з вищевикладеним, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального права. За таких підстав апеляційна скарга залишається без задоволення, а постанова суду першої інстанції -без змін.

Керуючись ст.ст. 183-2, 197, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в Богуславському районі Київської області залишити без задоволення, а постанову Богуславського районного суду Київської області від 06 жовтня 2011 року -без змін.