Відповідно до Земельного кодексу від 25.10.2001 року № 2768-ІІІ, далі - ЗемК, (ст. 86) земельна ділянка може знаходитись у спільній власності з визначенням частки кожного з учасників спільної власності (спільна часткова власність) або без визначення часток учасників спільної власності (спільна сумісна власність).
У спільній сумісній власності перебувають земельні ділянки:
а) подружжя;
б) членів фермерського господарства, якщо інше не передбачено угодою між ними;
в) співвласників жилого будинку (ч. 2 ст. 89 ЗемК).
Володіння, користування та розпорядження земельною ділянкою спільної сумісної власності здійснюється за договором або законом (ч. 3 ст. 89 ЗемК).
При цьому співвласники земельної ділянки, що перебуває у спільній сумісній власності, мають право на її поділ або на виділення з неї окремої частки. Поділ земельної ділянки, яка є у спільній сумісній власності, з виділенням частки співвласника, може бути здійснено за умови попереднього визначення розміру земельних часток, які є рівними, якщо інше не передбачено законом або не встановлено судом.
Таким чином, якщо сторони (власники різних частин будинку) не домовляться про інщий порядок користування земельною ділянкою, то користування відбувається у рівних долях.
Втім, при переході права власності на будівлю та споруду до кількох осіб право на земельну ділянку визначається пропорційно часткам осіб у вартості будівлі та споруди, якщо інше не передбачено у договорі відчуження будівлі і споруди (ч. 4 ст. 120 ЗемК).
Отже, питання про поділ земельної ділянки, щодо якої мешканці будинку отримали державний акт про право власності, на частки, може постати у зв'язку із продажем своєї частини власників однієї чи іншої квартири.