розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за апеляційною скаргою Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Васильківському районі Київської області на постанову Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України у м. Василькові Київської області до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України у Васильківському районі Київської області про стягнення витрат.

УПФУ у м. Василькові Київської області пред'явило позов до Виконавчої дирекції відділення ФССНВ у Васильківському районі Київської області про зобов'язання прийняти на облік особові справи ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 та зобов'язати відповідача включити до Актів щомісячних звірок не прийняті до відшкодування витрати УПФ у м.Василькові в загальній сумі 21180,29 грн.

У подальшому позивач уточнив позовні вимоги та просив стягнути з ФССНВ у Васильківському районі витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в загальній сумі 21180,29 грн..

Постановою Київського окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволені позовних вимог відмовити. В обґрунтування апеляційної скарги апелянт вказує, що судом першої інстанції неповно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, судове рішення прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду -без змін з таких підстав.

Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 198, 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду -без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач проводить виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання ОСОБА_5, яка отримала травму 02.07.2001; ОСОБА_7, який отримав травму 05.05.1985 р.; ОСОБА_6, який отримав травму 06.05.1993 р. на території колишнього СРСР (Республіка Казахстан).

Відповідачем не включені до Актів щомісячної звірки витрати за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання і, відповідно, вказані витрати не відшкодовані, а саме:

- по особовій справі ОСОБА_5, якій позивачем виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р. у сумі 4961,10 грн., по причині невірного кодування в Акті Н-1 про нещасний випадок на виробництві;

- по особовій справі ОСОБА_7, якому управління Пенсійного фонду України у м.Василькові виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2009 р. у сумі 11218,90 грн., по причині невірного кодування в Акті Н-1 про нещасний випадок на виробництві;

Крім цього, як вбачається з матеріалів справи, відповідачем при підписанні актів звірки взаєморозрахунків з позивачем за вказаний період не взято до відшкодування витрати, пов'язані з виплатою позивачем пенсій по інвалідності, призначеними у зв'язку з нещасним випадком на виробництві громадянам ОСОБА_6 на суму 5000,29 грн., так як каліцтво отримане на території держави СНД (Казахстан).

Таким чином, позивач звернувся до суду із позовом до ФССНВ у Васильківському районі про стягнення витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві в загальній сумі 21180, 29 грн.

Виходячи з меж заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд першої інстанції дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню.

Із такою правовою позицією суду першої інстанції колегія суддів може погодитись із огляду на наступне.

Щодо твердження відповідача про невідповідність Актів розслідування нещасних випадків за формою Н-1 вимогам чинного законодавства, по особовій справі ОСОБА_5 та ОСОБА_7 то вони не можуть бути судом взяті до уваги, оскільки вказані Акти є чинними і ніким не скасовані.

Крім того, як вбачається з листа Управління Пенсійного Фонду в Дзержинському районі м.Харкова ОСОБА_5 перебувала на обліку в управлінні з 01.04.2006 р. по 31.10.2007 р. та отримувала пенсію по 2 групі інвалідності від нещасного випадку. Відділенням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України до Акту щомісячних звірок було включено за квітень 2006 р. суму у розмірі 151,19 грн., де 150,00 грн. - розмір пенсії та 1,19 грн. - поштові витрати.

Згідно листа Управління Пенсійного Фонду України в Дубровицькому районі Рівненської області ОСОБА_5, отримувала пенсію по 2 групі інвалідності від трудового каліцтва. Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Зарічненському районі до Актів щомісячних звірок витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання з 01.01.2003 р. по 01.05.2006 р. включалися.

Як вбачається з матеріалів справи, позивач просить стягнути з відповідача суму витрат на виплату пенсій по інвалідності по особовій справі ОСОБА_7 за період з 01.10.2007 р. по 30.09.2009 р. з вказаним позов до суду позивач звернувся 10.11.2009 р.

Твердження позивача про те, що строк пропущено з поважних причин, а саме через те, що справа по ОСОБА_7 знаходилась на розгляді в Київському апеляційному адміністративному суді, але з інших підстав, а саме: стягнення витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві за період з 01.08.2004 р. по 30.09.2007 р. судом не приймається як безпідставне, оскільки це не позбавляло позивача звернутися до суду з вимогою про стягнення за інший період.

Відповідно до ч.1 ст. 100 КАС України пропущення строку звернення до адміністративного суду є підставою для відмови у задоволенні адміністративного позову за умови, якщо на цьому наполягає одна із сторін.

За таких обставин колегія суддів вважає, що вимоги про стягнення з відповідача витрат на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві по ОСОБА_7 за період з 01.10.2007 р. по 01.10.2008 р. задоволенню не підлягають через пропуск строку звернення до суду.

Таким чином, з відповідача правомірно стягнуто витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, понесені позивачем по особовій справі ОСОБА_5 за період з 01.01.2009 р. по 30.09.2009 р. в сумі 4961,10 грн. та особовій справі ОСОБА_7 за період з 01.11.2008р. по 30.09.2009 р. у сумі 6096,91 грн.

Зазначена бездіяльність відповідача також є протиправною, виходячи з наступного.

Пунктами «г»і «д»п. 1 загальнообов'язкове (надалі - Закон №1105 (1105-14) ) передбачено перелік соціальних послуг та виплат, які здійснюються та відшкодовуються Фондом соціального страхування від нещасних випадків, зокрема пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання. Зазначені страхові виплати провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків за рахунок коштів цього Фонду (ч. 1 ст. 25 Закону №1105).

За змістом ч. 2 ст. 2 Закону №1105 особи, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством СРСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків, мають право на забезпечення по страхуванню від нещасного випадку відповідно до цього Закону (1105-14) .

При цьому, право на таке забезпечення, яке встановлено в Україні, не залежить від того, в якій із колишніх республік СРСР стався нещасний випадок на виробництві з застрахованою особою або виникло професійне захворювання, пов'язане з виконанням нею трудових обов'язків.

Підпунктом «а» статті 27 Закону України «Про пенсійне забезпечення» встановлено, що громадянам України - переселенцям з інших держав, які не працювали в Україні, пенсії по інвалідності внаслідок трудового каліцтва або професійного захворювання призначаються незалежно від стажу роботи.

Відповідно до пункту 3 розділу XI Закону №1105 (1105-14) передбачено, що відшкодування шкоди, медична, професійна та соціальна реабілітація провадяться Фондом соціального страхування від нещасних випадків також зазначеним у статті 8 цього Закону особам, які потерпіли до набрання ним чинності та мали право на зазначені страхові виплати і соціальні послуги. Абзацом 3 пункту 3 розділу XI вказаного Закону (1105-14) встановлено, що уся заборгованість потерпілим на виробництві та членам їх сімей, яким до набрання чинності цим законом підприємства, установи та організації не відшкодували матеріальної й моральної (немайнової) шкоди, заподіяної ушкодженням здоров'я, виплачується цими підприємствами, установами й організаціями, а в разі їх ліквідації без правонаступника - Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Отже, за змістом наведеної норми обов'язок Фонду соціального страхування від нещасних випадків відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися, та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого.

Пунктом 2 статті 7 «Прикінцеві положення» Закону України «Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності» від 22.02.2001р. №2272-111 передбачено, що Фонд страхування від нещасних випадків сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку. Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України.

Відповідно до ст. 24 Закону №1105 одним із обов'язків Фонду соціального страхування є зокрема обов'язок співпрацювати з фондами з інших видів соціального страхування у фінансуванні заходів, пов'язаних з матеріальним забезпеченням та наданням соціальних послуг застрахованим, у кожному конкретному випадку спільно приймаючи рішення щодо того, хто з них братиме участь у фінансуванні цих заходів. Якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Таким чином, на законодавчому рівні передбачено обов'язок Фонду соціального страхування відшкодовувати Пенсійному фонду України витрати на виплату пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, пенсії у зв'язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, допомогу на поховання, а також витрати на їх доставку.

Разом з тим, механізм розрахунків передбачений зазначеним вище Порядком відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Зокрема, пунктами 5, 6 та 7 Порядку визначено механізм відшкодування, а саме: органи Пенсійного фонду України щомісяця, до 10 числа кожного місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення звірку витрат, складають акт щомісячної звірки витрат, у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, які на підставі актів щомісячної звірки узагальнюють і узгоджують довідку про відшкодування та до 20 числа місяця, наступного за звітним, подають її відповідно до Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування від нещасних випадків. Фонд соціального страхування від нещасних випадків на підставі довідки про відшкодування витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві, на централізованому рівні до 25 числа місяця, наступного за звітним, перераховує відповідні кошти Пенсійному фонду.

Вказаний порядок не врегульовує спірних відносин, які виникли у цьому випадку, оскільки встановлене ним правило підписання актів звірки розрахунків розраховано на відсутність спору.

З огляду на викладене, колегія суддів, ретельно дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права.