Сертифікат на право на земельну частку (пай) має знаходитись у власника земельної частки (паю). Земельна частка (пай) є предметом оренди і передається в оренду лише її власником. Орендні відносини щодо земельної частки (паю) регулюються Типовим договором оренди земельної частки (паю), затвердженим наказом Держкомзему України від 17.01.2000 р. №5. Договір оренди (основний документ, що регулює взаємовідносини сторін під час оренди), має бути укладено в письмовій формі для забезпечення захисту інтересів сторін. За оренду земельної частки (паю) орендар сплачує орендодавцю орендну плату. Розмір орендної плати визначається за домовленістю сторін, але не може бути меншим від розміру, встановленого чинним законодавством.
За Земельним кодексом України сертифікат на право на земельну частку (пай) є правовстановлюючим документом під час реалізації громадянином права вимоги на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) відповідно до законодавства. Сертифікат на право на земельну частку (пай) є дійсним до виділення власникам земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості) земельних ділянок та видавання їм державних актів на право власності на землю. Право на відведення земельної частки (паю) в натурі (на місцевості) та одержання державного акта на право власності на земельну ділянку мають усі власники сертифікатів на право на земельну частку (пай). Земельну частку (пай) у натурі (на місцевості) відводять згідно з поданою заявою за рішенням відповідної ради чи районної державної адміністрації.
За Законом України від 05.06.2003 р. №899 "Про виділення в натурі (на місцевості) земельних ділянок власникам земельних часток (паїв)" державні акти на право власності на земельну ділянку власникам земельних часток (паїв) оформляє землевпорядна організація, котра виконала землевпорядні роботи щодо відведення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості).
Державний акт на право власності на земельну ділянку — це документ, котрий засвідчує, що особа, якій його видано, є повноправним власником земельної ділянки. Державні акти на право власності на земельну ділянку видає і реєструє відповідна місцева рада.
У разі виділення земельної ділянки на основі земельної частки (паю) предмет раніше укладеного договору оренди земельної частки (паю) перестає існувати. За цих умов згідно зі ст.604 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється за угодою (домовленістю) сторін, зокрема угодою про зміну одного зобов'язання іншим між тими самими особами. У разі недосягнення згоди спір вирішується в судовому порядку.
Орендні відносини щодо земельної ділянки регулюються Законом України від 02.10.2003 р. №1211 "Про оренду землі". Договір оренди земельної ділянки набирає чинності після підписання його сторонами і державної реєстрації.
Відповідно до Земельного кодексу України сільськогосподарські підприємства, які до набрання чинності цим Кодексом уклали з власниками земельних часток (паїв) договори оренди, можуть, за бажанням власників цих часток (паїв), замовити землевпорядній організації виконання землевпорядних робіт, потрібних для виділення земельних часток (паїв) у натурі (на місцевості), видавання їх власникам державних актів на право власності на земельну ділянку та оплатити виконання таких робіт. Сільськогосподарське підприємство має переважне право на оренду земельних ділянок у таких громадян на термін, обумовлений у договорі оренди земельної частки (паю), або, за угодою сторін, на інший термін.