Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:

головуючого Ланченко Л.В.

суддів Бившевої Л.І.

Пилипчук Н.Г.

за участю секретаря Корженкової І.О.

представник позивача Марченко В.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу

Відкритого акціонерного товариства "Кияни"

на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010

у справі №11/703

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Кияни"

до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м.Києва

про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.126.2009, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010, у задоволенні позовних вимог ВАТ "Кияни" про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення ДПІ у Оболонському районі м.Києва №0000762330/0 від 25.06.2004 відмовлено.

У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача, у якій ставиться питання про скасування рішення суду першої та апеляційної інстанції та прийняття нового рішення про задоволення позову, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з такого.

Відповідачем проведено позапланову документальну перевірку правильності обчислення та своєчасності внесення позивачем до бюджету сум податку на додану вартість за серпень, вересень, жовтень 2003 року при проведення операцій з продажу товару за договорами комісії від 26.08.2003 №26/08-01-ДК та від 26.09.2003 №26/09-01-ДК, за результатами якої складено акт №890-23-3-00308169 від 24.06.2004.

На підставі акта перевірки, за порушення п.6.1, п.6.2.1 п.6.2 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість", прийнято податкове повідомлення-рішення №0000762330/0 від 25.06.2004, яким визначено податкове зобов'язання з податку на додану вартість в розмірі 243479 грн., у т.ч. 162319 грн. основного платежу та 81160 грн. - штрафних санкцій.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що позивачем було укладено договори комісії від 26.08.2003 №26/08-01-ДК та від 26.09.2003 №26/09-01-ДК з ПП "Детройт" щодо продажу мембрани іоноселективного електрода для визначення високо розрядних фосфат-іонів у кількості 400 шт. загальною вартістю 811475,00 грн.

На виконання зазначених договорів комісіонером укладено зовнішньоекономічні контракти з фірмою "Gilpatrick Trade Compani" щодо експорту мембран іоноселективного електрода для визначення високо розрядних фосфат-іонів, експорт яких підтверджується вантажно-митними деклараціями від 10.09.2003 №70000/3/211357, №70000/3/211359 та від 17.10.2003 №70000/3/213525, №70000/3/313523, №70000/3/213513, авіа накладними TNT №771689070, 771686066, 776646990, 776646986, 776646972, загальними авіа накладними №187-00040950 від 11.09.2003, №187-00041915 від 20.10.2003, №187-00035265 від 21.10.2003.

Сума виручки за договорами комісії, що надійшла на рахунок позивача, склала 811776,42 грн.

Заперечуючи проти застосування позивачем нульової ставки податку на додану вартість, відповідач вважає, що надані ним докази вказують на фіктивність господарської операції з вивезення товару за межі митного кордону України.

Відповідно до п.6.1 ст. 6 Закону України "Про податок на додану вартість" (у редакції, що діяла на момент виникнення спірних правовідносин) об'єкти оподаткування, визначені ст.3 цього Закону, за винятком операцій, звільнених від оподаткування, та операцій, до яких застосовується нульова ставка згідно з цим Законом, оподатковуються за ставкою 20 відсотків.

Підпунктом 6.2.1 п.6.2 ст.6 цього Закону передбачено, що податок за нульовою ставкою обчислюється щодо операцій з продажу товарів, що були вивезені (експортовані) платником податку за межі митної території України. Товари вважаються вивезеними (експортованими) платником податку за межі митної території України в разі, якщо їх вивезення (експортування) засвідчене належно оформленою митною вантажною декларацією.

Згідно з пунктом 10 Порядку підтвердження відомостей про фактичне вивезення товарів за межі митної території України, затвердженого наказом Державної митної служби України, Державної податкової адміністрації України від 21.03.2002 №163/121, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26.03.2002 за №295/6583 (z0295-02) , підставою для експортного (бюджетного) відшкодування податку на додану вартість платникові податку, що здійснив операцію з вивезення (пересилання) товарів за межі митної території України (експорт), є разом з іншими передбаченими чинним законодавством документами оригінал п'ятого основного аркуша ("примірник для декларанта") ВМД форми МД-2 (МД-3) з відповідним записом митного органу, засвідчений гербовою печаткою митного органу.

Належно оформленою вантажну митну декларацію слід вважати тоді, коли усі її графи заповнені відповідно до вимог Інструкції про порядок заповнення вантажної митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 №307 (z0443-97) .

Відповідно до п. 1.7 цієї Інструкції одержувач - зазначена в транспортному документі особа, якій перевізник згідно з транспортними документами або за дорученням відправника має передати у володіння товари.

Згідно з вимогами цієї ж Інструкції у графі 8 наводяться відомості про одержувача товарів, а у випадку якщо одержувач товарів - іноземна особа, в графі 8 вантажної митної декларації зазначаються найменування та місцезнаходження іноземного підприємства.

Таким чином, в графі 8 має бути зазначена реально існуюча юридична чи фізична особа, яка є одержувачем названого у вантажній митній декларації товару.

Відповідно до вантажних митних декларацій, наданих позивачем на підтвердження здійснення експорту товару, в графі 8 одержувачем/імпортером товару зазначено компанію "Gilpatrick Trade Companу" (США).

Департаментом податкового аудиту та валютного контролю ДПА України було отримано інформацію (лист Начальника ГУПМ від 15.03.2004 № 333/26-36) про те, що компанія "Gilpatrick Trade Companу" (США), яка була зареєстрована в США 10.11.1999, відповідно до податкових обліків Служби внутрішніх доходів США ніколи не отримувала ідентифікаційного номеру і ніколи не подавала податкову звітність в цій країні.

Згідно листів Українського державного хіміко-технологічного університету мембрани ICE з технічними характеристиками, зазначеними у наданих позивачем вантажних митних деклараціях, не можна назвати мембранами іоноселективного електроду для визначення високозарядних фосфат-іонів, відповідно до патенту України UA№12431 G01№27/30, не відповідають ТУ У 33.2-30190933-001-2003.

З огляду на викладене, суди попередніх інстанцій дійшли вірного висновку про відсутність у позивача підстав для застосування нульової ставки податку на додану вартість за даними операціями, у зв'язку з чим донарахування відповідачем податкових зобов'язань на підставі оспорюваного податкового повідомлення-рішення є правомірним.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої та апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права та не можуть бути підставою для скасування постановлених у справі судових рішень з наведених мотивів.

Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -

Касаційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Кияни" залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 02.12.2009 та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 27.10.2010 - без змін.

Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі Верховним Судом України може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст. 236- 238 КАС України.