Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Головуючого Бившевої Л.І.,

суддів: Лосєва А.М., Шипуліної Т.М.,

розглянувши в порядку письмового провадження касаційну скаргу Приватного підприємства "БІБОД УКРАЇНА"

на постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року

у справі № 2а-946/10/0870

за позовом Приватного підприємства "БІБОД УКРАЇНА"

до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя

за участю Прокуратури Запорізької області

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення, -

Приватне підприємство "БІБОД УКРАЇНА" (далі - позивач) звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції у Жовтневому районі міста Запоріжжя (далі - відповідач) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення від 08 лютого 2010 року № 0000582305.

Постановою Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року позов задоволено. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення-рішення ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя від 08 лютого 2010 року № 0000582305. Стягнуто з Державного бюджету України на користь ПП "БІБОД УКРАЇНА" судові витрати у розмірі 3,40 грн.

Постановою Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року скасовано та прийнято нову постанову. У задоволенні позовних вимог відмовлено.

В касаційній скарзі ПП "БІБОД УКРАЇНА", посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального права, просить скасувати постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року та залишити в силі постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року.

У запереченні на касаційну скаргу ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя, посилаючись на те, що постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року є законною та обґрунтованою, а положення касаційної скарги жодним чином це не спростовують, просить відмовити в задоволенні касаційної скарги та залишити без змін рішення суду апеляційної інстанції.

Заслухавши доповідь судді - доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги щодо дотримання правильності застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального права, правової оцінки обставин у справі, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.

20 жовтня 2008 року ПП "БІБОД УКРАЇНА" подало до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя податкову декларацію з податку на додану вартість за вересень 2008 року, у якій підприємство задекларувало наступні показники: усього податкових зобов'язань - 4624,00 грн. (рядок 9), усього податкового кредиту - 3008,00 грн. (рядок 17), різниця між сумою податкового зобов'язання та сумою податкового кредиту з податку на додану вартість поточного звітного (податкового) періоду склала позитивне значення - 1616,00 грн. (рядок 18.2), залишок відємного значення попереднього звітного (податкового) періоду, що включається до складу податкового кредиту поточного звітного (податкового) періоду - 887968,00 грн. (рядок 23), значення рядка 26 податкової декларації попереднього звітного періоду - 887968,00 грн. (рядок 23.2), залишок від'ємного значення попереднього податкового періоду за вирахуванням суми податку, яка підлягає сплаті до бюджету за підсумками поточного звітного періоду, - 886352,00 грн. (рядок 24). При цьому позивач не здійснював визначення суми, що підлягає бюджетному відшкодуванню на рахунок платника податку у банку (рядки 25, 25.1). Згідно додатку 2 до податкової декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року звітним періодом, у якому виникла сума залишку від'ємного значення в розмірі 677732 грн. є грудень 2007 року. В податковій декларації з податку на додану вартість за грудень 2007 року вказана сума задекларована в рядку 26 як залишок від'ємного значення, який після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

24 червня 2009 року ПП "БІБОД УКРАЇНА" подало до ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя уточнюючий розрахунок податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за звітний податковий період - травень 2009 року, звітний (податковий) період, за який виправляються помилки - вересень 2008 року, в якому уточнено показники рядків 25, 25.1, 26 декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року та збільшено суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку, на 677732 грн., тобто змінено напрямок бюджетного відшкодування податку на додану вартість. Також позивачем був поданий розрахунок суми бюджетного відшкодування за вересень 2008 року (уточнюючий) (додаток № 3) та довідка щодо залишку суми від'ємного значення попередніх податкових періодів, що залишається непогашеним після бюджетного відшкодування, отриманого у звітному податковому періоді, та підлягає включенню до складу податкового кредиту наступного податкового періоду (уточнююча) за вересень 2008 року (додаток № 2).

ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя провела позапланову виїзну перевірку ПП "БІБОД УКРАЇНА" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за вересень 2008 року, з урахуванням уточнюючого розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за вересень 2008 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з податку на додану вартість, що декларувалось по декларації за грудень 2007 року, за результатами якої був складений акт № 10/23-2/35300759 від 28 січня 2010 року.

За висновками акта перевірки позивачем були порушені вимоги підпунктів 7.7.2, 7.7.3, 7.7.4, 7.7.11 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", в результаті чого безпідставно включено у вересня 2008 року суму податку на додану вартість до відшкодування у розмірі 677732,00 грн.

Зокрема, в акті перевірки було вказано, що ПП "БІБОД УКРАЇНА" безпідставно відобразило суму бюджетного відшкодування податку на додану4 вартість, заявленого в уточнюючому розрахунку, поданому у червні 2009 року, та безпідставно заявило суму 677732,00 грн. до відшкодування у вересні 2008 року, оскільки законодавством не передбачено права платника щодо надання уточнюючого розрахунку з метою отримання бюджетного відшкодування, а напрямок проведення відшкодування визначається самостійно і відображається виключно у податковій декларації, а перенесення терміну щодо отримання бюджетного відшкодування законодавчо не передбачено.

08 лютого 2010 року ДПІ у Жовтневому районі м. Запоріжжя на підставі вказаного акта перевірки прийняла податкове повідомлення-рішення № 0000582305/0, яким згідно з підпунктом "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" зменшила ПП "БІБОД УКРАЇНА" суму бюджетного відшкодування (у тому числі заявленого у зменшення податкових зобов'язань з податку на додану вартість наступних податкових періодів) з податку на додану вартість за вересень 2008 року на 677732,00 грн.

Суд першої інстанції, задовольняючи позовні вимоги, виходив з того, що у поданому уточнюючому розрахунку податкових зобов'язань з податку на додану вартість ПП "БІБОД УКРАЇНА" фактично вперше було заявлено про бюджетне відшкодування та здійснено обрання напрямку бюджетного відшкодування податку на додану вартість - на рахунок платника у банку, оскільки внаслідок помилки у декларації з податку на додану вартість за вересень 2008 року позивачем не було обрано жодних напрямків бюджетного відшкодування податку на додану вартість.

Суд апеляційної інстанції, скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні позовних вимог, виходив з того, що повернення суми бюджетного відшкодування через уточнюючий розрахунок законодавством не передбачено.

Однак, з такими висновками суду апеляційної інстанції колегія суддів погодитись не може, з огляду на наступне.

Як вбачається з матеріалів справи, причиною виникнення у позивача від'ємного значення з податку на додану вартість є придбання ним основних засобів, а саме: у жовтні 2007 року відповідно до договору № 1404/Б/100-к від 09 жовтня 2007 року ПП "БІБОД УКРАЇНА" придбало у ЗАТ "Акта" приміщення, що знаходиться за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Глінки, 2, в громадській будівлі багатофункціонального призначення на 14 поверсі, будівельний № 1404, проектна площа 299,00 м2, що підтверджується податковою накладною № 2535 від 09 жовтня 2007 року на загальну суму 4260750,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 710150,00 грн., актом прийому-передачі офісного приміщення від 09 жовтня 2007 року, платіжними дорученнями № 1 від 29 жовтня 2007 року (часткова оплата за купівлю приміщення на загальну суму 1000000,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - 166666,66 грн.) та № 1 від 30 жовтня 2007 року (оплата за купівлю приміщення на загальну суму 3260750,00 грн., в тому числі податок на додану вартість - на суму 543458,33 грн.). У зв'язку з придбанням приміщення та згідно з рішенням № 1245 від 08 травня 2008 року "Про оформлення прав приватизації власності на об'єкти нерухомого майна другої черги громадських будівель багатофункціонального призначення" 29 вересня 2008 року об'єкт введено в експлуатацію, що підтверджується Технічним паспортом на громадський будинок В літ. Б-18 на 14 поверсі офісного приміщення № 7 від 29 вересня 2008 року. Право власності на придбане приміщення було оформлено 10 грудня 2008 року згідно Свідоцтва про право власності на нерухоме майно, а 19 грудня 2008 року позивачем було отримано витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно.

Вказані обставини податковим органом не заперечувались та знайшли своє відображення у акті перевірки.

Судами також було встановлено, що обставини щодо наявності у позивача права на бюджетне відшкодування податковим органом не заперечувались.

Згідно пункту 1.8 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок розрахунку суми бюджетного відшкодування встановлено підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до абзаців 1, 3 підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду. При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з підпунктом 7.7.2 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг); б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

За приписами абзацу 1 підпункту 7.7.4 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається в податковій декларації (рядок 25.1). У разі, якщо платник податку визначив суму бюджетного відшкодування, він може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування в зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Зазначене рішення відображається платником податку в податковій декларації (рядок 25.2), яку він подає за наслідками звітного періоду, у якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів у відповідності до положень підпункту 7.7.3 пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин).

Разом з цим, відповідно до абзацу пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин), якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Загальний порядок відображення платниками у звітності самостійно виявлених помилок (у тому числі надання уточнюючих розрахунків) з податку на додану вартість встановлено пунктом 4.4 Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року № 166 (z0250-97) , відповідно до положень якого (в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин) у разі виправлення помилок у рядках поданої раніше декларації, до яких повинні подаватися додатки, до уточнюючого розрахунку чи декларації, до якої включені уточнені показники, повинні бути подані відповідні додатки, що містять інформацію щодо уточнених показників.

Виходячи з аналізу наведених вище правових норм, у разі якщо платником до початку його перевірки самостійно виявлено заниження бюджетного відшкодування внаслідок недекларування ним оплаченої частини від'ємного значення (тобто даний факт не було виявлено органом податкової служби), такий платник може подати уточнюючий розрахунок і Довідку за той період (періоди), у якому (яких) у нього виникло право на бюджетне відшкодування (коли фактично була оплата), задекларувавши в них виправлені показники.

Як правомірно встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, наведені вище законодавчі приписи були виконані позивачем (арк. справи 38-39).

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про безпідставність зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за вересень 2008 року на 677732,00 грн. оспорюваним податковим повідомленням-рішенням.

За таких обставин, суд апеляційної інстанції дійшов помилкового висновку про наявність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.

Відповідно до статті 226 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції скасовує судове рішення суду апеляційної інстанції та залишає в силі рішення суду першої інстанції, яке ухвалено відповідно до закону і скасоване або змінене помилково.

Враховуючи вищевикладене, постанова Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року підлягає скасуванню із залишенням в силі постанови Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року.

Керуючись ст. ст. 160, 167, 210, 220, 221, 223, 226, 230, 231, ч. 5 ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія, -

Касаційну скаргу Приватного підприємства "БІБОД УКРАЇНА" задовольнити.

Постанову Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду від 29 листопада 2011 року скасувати, а постанову Запорізького окружного адміністративного суду від 20 квітня 2010 року залишити в силі.

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі, і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав, у строк та у порядку, визначеному статтями 237, 238, 239-1 Кодексу адміністративного судочинства України.