розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою заступника прокурора Автономної Республіки Крим на постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2012 року у справі № 2а-4345/11/0170 за позовом прокурора м.Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим до Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим про визнання недійсним рішень, -

У квітні 2011 року прокурор м.Алушти в інтересах держави в особі Республіканського комітету по земельних ресурсах Автономної Республіки Крим звернувся в суд з позовом до Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим, в якому просив визнати недійсними рішення Алуштинської міської ради №58/22 від 07.07.2010 р. та №59/15 від 21.07.2010 р. "Про встановлення категорії земель" відповідно до п. 1 якого, земельні ділянки в межах міста Алушта, які не надані в користування або власність фізичним та юридичним особам, необгрунтовано віднесені за основним цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови відповідно до діючого генерального плану міста Алушти.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що перевіркою, проведеною прокуратурою м.Алушта встановлено, що рішенням Алуштинської міської ради від 21.07.2010 р. №59/15 внесені зміни до п.1 рішення Алуштинської міської ради від 07.07.2010 р. №58/22 "Про встановлення категорії земель", а саме: встановлена категорія земель житлової та громадської забудови без розроблення її землевпорядної документації, що суттєво порушує інтереси територіальної громади м. Алушти та інтереси держави у вигляді дискредитації органів влади та місцевого самоврядування.

Крім того, на думку прокуратури віднесення земель до певної категорії неможливо без проекту землеустрою щодо впорядкування території м. Алушта.

Постановою окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2011 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2012 року, у задоволенні позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з ухваленими по справі рішеннями заступник прокурора Автономної Республіки Крим звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення судів першої і апеляційної інстанцій та ухвалити нове судове рішення, яким позовні вимоги задовольнити, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судових рішень, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 07.07.2010 р. 58-ю сесією 5-го скликання Алуштинської міської ради прийняте рішення №58/22 "Про встановлення категорії земель", відповідно до пункту 1 якого, земельні ділянки в межах міста Алушта, які не надано в користування або власність фізичним та юридичним особам, віднесені за основним цільовим призначенням до земель житлової та громадської забудови відповідно до діючого генерального плану міста Алушти.

Рішенням 59-ї сесії 5-го скликання Алуштинської міської ради від 21.07.2010 №59/15 внесені зміни в п.1 рішення Алуштинської міської ради від 07.07.2010 року №58/22, і викладено його в іншій редакції, а саме: віднесені земельні ділянки орієнтовною площею 161,4 га в межах міста Алушта, які не надані в користування або власність фізичним або юридичним особам, за основним цільовим призначенням до земель запасу категорії земель житлової та громадської забудови.

Прокуратурою м.Алушта проведена перевірка з питань додержання органами місцевого самоврядування земельного

законодавства України, в ході якої прокурор дійшов висновку, що вищезазначені рішення Алуштинської міської ради не відповідають вимогам ст.ст. 20, 38, 39 Земельного кодексу України, ст.25, частини третьої ст. 53 Закону України "Про землеустрій", оскільки ними встановлена категорія земель житлової та громадської забудови без розроблення землевпорядної документації, яка фактично визначає відповідні категорії земель, що порушує інтереси територіальної громади м.Алушта та інтереси держави у вигляді дискредитації органів влади та місцевого самоврядування, в зв'язку з чим підлягають визнанню недійсними.

На вказані рішення прокурором м.Алушта 08.09.2010 р. принесений протест, у задоволенні якого Алуштинською міською радою 06.10.2010 р. відмовлено.

Також встановлено, що віднесення площі земельної ділянки, про яку йде мова в оскаржуваних рішеннях, здійснювалося на підставі даних форми 6-зем, з урахуванням матеріалів з інвентаризації земель м.Алушта по категоріях земель, що підтверджується наявними в матеріалах справи належним чином завіреними копіями рішення постійно діючої комісії з питань законності та правопорядку, охорони прав, свобод та законних інтересів громадян від 19.07.2010 р. 2/50/4 та матеріалів з інвентаризації земель м.Алушта по категоріях земель, в якому міститься схематичне відображення земель, що не надані у власність та користування.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог суди першої та апеляційної інстанції виходили з того, що оскаржувані рішення відповідачем були прийняті обґрунтовано, на підставі та у спосіб, передбачений земельним законодавством.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів першої і апеляційної інстанцій виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно ст. 20 Закону України "Про прокуратуру" визначені повноваження прокурорів, зокрема, право опротестовувати акти Прем'єр-міністра України, Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, міністерств та інших центральних органів виконавчої влади, виконавчих органів місцевих Рад, підприємств, установ, організацій, громадських об'єднань, а також рішення і дії посадових осіб.

Відповідно до статей 26, 33 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" виключною компетенцією сільських, селищних, міських рад є вирішення відповідно до закону питань регулювання земельних відносин.

Згідно статті 12 Земельного кодексу України до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст належить у тому числі розпорядження землями територіальних громад та передача земельних ділянок комунальної власності у власність громадян та юридичних осіб відповідно до цього Кодексу.

Відповідно ч. 1 ст. 20 Земельного кодексу України віднесення земель до тієї чи іншої категорії здійснюється на підставі рішень органів державної влади, Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим та органів місцевого самоврядування відповідно до їх повноважень.

Згідно ст. 53 Закону України "Про землеустрій" проекти землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів визначають, цільове призначення земель населених пунктів.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про землеустрій" цільове призначення земельної ділянки - це використання земельної ділянки за призначенням, визначеним на підставі документації із землеустрою у встановленому законодавством порядку.

Проект землеустрою - це сукупність нормативно-правових, економічних, технічних документів щодо обґрунтування заходів з використання та охорони земель, які передбачається здійснити протягом 5-10 і більше років.

Таким чином, проект землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів згідно Закону України "Про землеустрій" (858-15) , визначає використання земель, але не є тим документом на підставі якого здійснюється віднесення органом місцевого самоврядування земель до тієї чи іншої категорії земель, в межах якої вже в подальшому визначається вид використання її власником або користувачем, з урахуванням документації з землеустрою.

Отже, помилковим є висновок прокурора, що віднесення земель до певної категорії неможливе без проекту землеустрою щодо впорядкування території м. Алушта.

Враховуючи викладене, суди першої і апеляційної інстанції дійшли до вірного висновку, що відсутні підстав задоволення позовних вимог та визнання недійсними рішень Алуштинської міської ради Автономної Республіки Крим №58/22 від 07.07.2010 р. та №59/15 від 21.07.2010 р.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення –без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судами норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судами першої і апеляційної інстанцій винесені законні і обґрунтовані рішення, постановлені з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу заступника прокурора Автономної Республіки Крим –відхилити.

Постанову окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 15 вересня 2011 року та ухвалу Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 23 січня 2012 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту ухвалення і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.