УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
( Кодекс втратив чинність на підставі Постанови ВР
N 214/95-ВР ( 214/95-ВР ) від 06.06.95, ВВР, 1995, N 24, ст.190 )
ВОДНИЙ КОДЕКС УКРАЇНСЬКОЇ РСР
( Відомості Верховної Ради (ВВР), 1972, додаток до N 24,
ст. 200 )
( Кодекс затверджено і введено в дію Законом УРСР
N 771-VIII ( 771-08 ) від 09.06.72, ВВР, 1972, N 24, ст. 200 )
( Із змінами, внесеними згідно з Указами ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80, ВВР, 1980, N 33, ст. 620
N 5727-X ( 5727-10 ) від 02.09.83, ВВР, 1983, N 37, ст. 745
N 8474-X ( 8474-10 ) від 27.02.85, ВВР, 1985, N 11, ст. 205
N 5095-XI ( 5095-11 ) від 24.12.87, ВВР, 1988, N 1, ст. 5 )
( У тексті Кодексу слова "депутатів трудящих" замінено
словами "народних депутатів" згідно з Указом ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
В результаті перемоги Великої Жовтневої соціалістичної
революції води, як і інші природні багатства в нашій країні, були
націоналізовані і стали надбанням народу.
Державна власність на води в СРСР, до складу якого на основі
добровільного об'єднання і рівноправності входить Українська
Радянська Соціалістична Республіка, становить основу водних
відносин, створює сприятливі умови для здійснення планового і
комплексного використання вод з найбільшим народногосподарським
ефектом, дає змогу забезпечити найкращі умови праці, побуту,
відпочинку та охорони здоров'я радянських людей.
Розвиток суспільного виробництва і містобудування, зростання
матеріального добробуту і культурного рівня населення збільшують
різнобічні потреби у воді і підвищують значення раціонального
використання і охорони вод.
Радянське водне законодавство покликане активно сприяти
найбільш ефективному, науково обгрунтованому використанню вод та
їх охороні від забруднення, засмічення та вичерпання.
РОЗДІЛ I
ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ
ГЛАВА 1
ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ
Стаття 1. Завдання Водного кодексу Української РСР
Завданнями Водного кодексу Української РСР є регулювання
водних відносин з метою забезпечення в інтересах нинішнього і
майбутніх поколінь науково обгрунтованого, раціонального
використання вод для потреб населення і народного господарства,
охорони вод від забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання
і ліквідації шкідливого діяння вод, поліпшення стану водних
об'єктів, а також охорона прав підприємств, організацій, установ і
громадян, зміцнення законності в галузі водних відносин.
( Стаття 1 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від
30.07.80 )
Стаття 2. Водне законодавство Союзу РСР і Української РСР
Водні відносини в Українській РСР регулюються Основами
водного законодавства Союзу РСР і союзних республік, а також
іншими актами водного законодавства Союзу РСР, цим Кодексом та
іншими актами водного законодавства Української РСР, які видаються
у відповідності з ними.
Земельні, лісові і гірничі відносини в Українській РСР
регулюються відповідним законодавством Союзу РСР і Української
РСР.
Стаття 3. Державна (загальнонародна) власність на води
( Заголовок статті 3 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 )
від 30.07.80 )
Відповідно до Конституції СРСР ( n0001400-77 ) і Конституції
Української РСР ( 888-09 ) води є державною власністю - спільним
надбанням усього радянського народу. ( Частина перша статті 3 в
редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Води є виключною власністю держави і надаються тільки в
користування. Дії, які в прямій або прихованій формі порушують
право державної власності на води, забороняються.
Стаття 4. Єдиний державний водний фонд
Усі води (водні об'єкти) в Українській РСР входять до єдиного
державного водного фонду.
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік єдиний державний водний фонд включає:
1) ріки, озера, водоймища, інші поверхневі водойми і водні
джерела, а також води каналів і ставів;
2) підземні води і льодовики;
3) внутрішні моря та інші внутрішні морські води СРСР;
4) територіальні води (територіальне море) СРСР.
Стаття 5. Особливості віднесення до єдиного державного
водного фонду деяких категорій водних об'єктів
Штучно створені водні об'єкти включаються до єдиного
державного водного фонду в порядку обліку вод, встановлюваному
Радою Міністрів СРСР, з часу прийняття їх в експлуатацію державною
приймальною комісією.
Водні об'єкти, які у зв'язку з встановленим режимом їх
експлуатації або природними сезонними коливаннями стоку повністю
втрачають запас вод на певні проміжки часу, не підлягають
виключенню з єдиного державного водного фонду.
Стаття 6. Компетенція Союзу РСР в галузі регулювання водних
відносин
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік до відання Союзу РСР в галузі регулювання водних
відносин належать:
1) розпоряджання єдиним державним водним фондом у межах,
необхідних для здійснення повноважень Союзу РСР відповідно до
Конституції СРСР;
2) встановлення основних положень в галузі використання вод,
охорони їх від забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання і
ліквідації шкідливого діяння вод;
3) встановлення загальносоюзних нормативів водокористування,
якості вод і методів її оцінки;
4) встановлення єдиних для Союзу РСР систем державного обліку
вод, їх використання, реєстрації водокористувань і державного
водного кадастру;
5) затвердження схем комплексного використання і охорони вод,
а також водогосподарських балансів, які мають загальносоюзне
значення;
6) планування загальносоюзних заходів по використанню,
охороні вод, запобіганню і ліквідації їх шкідливого діяння;
7) державний контроль за використанням та охороною вод і
встановлення порядку його здійснення;
8) визначення водних об'єктів, регулювання користування якими
здійснюється органами Союзу РСР;
9) регулювання інших питань загальносоюзного значення в
галузі використання та охорони вод відповідно до Конституції СРСР
( n0001400-77 ) і Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік. ( Статтю 6 доповнено пунктом 9 згідно з Указом ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Стаття 7. Компетенція Української РСР в галузі регулювання
водних відносин
До відання Української РСР в галузі регулювання водних
відносин поза межами компетенції Союзу РСР належать: розпоряджання
єдиним державним водним фондом на території республіки;
встановлення порядку користування водами, охорони їх від
забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання і ліквідації
шкідливого діяння вод; планування заходів по використанню, охороні
вод, запобіганню і ліквідації їх шкідливого діяння; затвердження
схем комплексного використання і охорони вод, водогосподарських
балансів; здійснення державного контролю за використанням і
охороною вод, а також регулювання водних відносин в інших
питаннях, якщо вони не віднесені до компетенції Союзу РСР.
ГЛАВА 2
ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ В ГАЛУЗІ ВИКОРИСТАННЯ І ОХОРОНИ ВОД
Стаття 8. Органи, які здійснюють державне управління в галузі
використання і охорони вод
Державне управління в галузі використання і охорони вод
здійснюється Радою Міністрів СРСР, Радою Міністрів УРСР,
виконавчими комітетами місцевих Рад народних депутатів, а також
спеціально уповноваженими на те державними органами по регулюванню
використання і охороні вод безпосередньо або через басейнові
(територіальні) управління й іншими державними органами відповідно
до законодавства Союзу РСР і Української РСР.
Спеціально уповноваженим державним органом по регулюванню
використання і охороні вод в Українській РСР є Міністерство
меліорації і водного господарства УРСР.
Стаття 9. Компетенція обласних Рад народних депутатів в
галузі використання і охорони вод
Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в
межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, на території області:
1) здійснюють державний контроль за раціональним
використанням і охороною вод (стаття 15);
( Пункт 2 статті 9 виключено на підставі Указу ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
2) надають у відособлене користування водні об'єкти та
видають дозволи на спеціальне водокористування у випадках і в
порядку, передбачених статтями 34, 37 цього Кодексу;
3) відають питаннями поточного і перспективного планування
заходів по забезпеченню раціонального використання і охорони вод;
4) вирішують питання про припинення права водокористування у
випадках і в порядку, передбачених статтями 50-52, 54 цього
Кодексу;
5) обмежують або забороняють використання підприємствами
питної води для промислових цілей з водопроводів централізованого
постачання (стаття 75);
6) вирішують спори про користування водними об'єктами (стаття
137), а також розглядають скарги на рішення виконавчих комітетів
нижчестоящих Рад народних депутатів по спорах про водокористування
(стаття 143);
7) приймають загальнообов'язкові рішення в питаннях боротьби
з стихійним лихом (поводями, селями, льодовими заторами і т. ін.);
8) встановлюють правила користування водними об'єктами для
плавання маломірних суден (стаття 81).
Обласні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети можуть
вирішувати й інші питання в галузі використання і охорони вод,
віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української
РСР.
Стаття 10. Компетенція районних Рад народних депутатів в
галузі використання і охорони вод
Районні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в
межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, на території району:
1) здійснюють державний контроль за раціональним
використанням і охороною вод (стаття 15);
( Пункт 2 статті 10 виключено на підставі Указу ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
2) надають у відособлене користування водні об'єкти та
видають дозволи на спеціальне водокористування у випадках і в
порядку, передбачених статтями 34, 37 цього Кодексу;
3) затверджують загальносистемні плани водокористування по
меліоративних системах районного значення, а також
внутрішньогосподарські плани водокористування колгоспів, радгоспів
і інших організацій - водокористувачів району (стаття 68);
4) відають питаннями поточного і перспективного планування
заходів по забезпеченню раціонального використання і охорони вод;
5) вирішують питання про припинення права водокористування у
випадках і в порядку, передбачених статтями 50-52, 54 цього
Кодексу;
6) встановлюють правила загального водокористування на водних
об'єктах, які не перебувають у відособленому користуванні (стаття
38);
7) обмежують або забороняють використання підприємствами
питної води для промислових цілей з водопроводів централізованого
постачання (стаття 75);
8) вирішують спори про користування водними об'єктами (стаття
137), а також розглядають скарги на рішення виконавчих комітетів
нижчестоящих Рад народних депутатів по спорах про водокористування
(стаття 143);
9) приймають загальнообов'язкові рішення в питаннях боротьби
з стихійним лихом (поводями, селями, льодовими заторами і т. ін.).
Районні Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети можуть
вирішувати й інші питання у галузі використання і охорони вод,
віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української
РСР.
Стаття 11. Компетенція міських Рад народних депутатів в
галузі використання і охорони вод
Міські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети в межах
і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими законодавчими
актами, на території міст:
1) здійснюють державний контроль за раціональним
використанням і охороною вод (стаття 15);
( Пункт 2 статті 11 виключено на підставі Указу ПВР УРСР
N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
2) надають у відособлене користування водні об'єкти та
видають дозволи на спеціальне водокористування у випадках і в
порядку, передбачених статтями 34, 37 цього Кодексу;
3) відають питаннями поточного і перспективного планування
заходів по забезпеченню раціонального використання і охорони вод;
4) вирішують питання про припинення права користування
водними об'єктами у випадках і в порядку, передбачених статтями
50-52, 54 цього Кодексу;
5) встановлюють правила загального водокористування на водних
об'єктах, які не перебувають у відособленому користуванні (стаття
38);
6) встановлюють правила користування водозабірними спорудами,
призначеними для задоволення питних і побутових потреб населення
при нецентралізованому водопостачанні (стаття 58);
7) встановлюють зони санітарної охорони джерел
централізованого водопостачання та охоронні санітарні зони водних
об'єктів, розташованих в межах міста (статті 60, 124);
8) обмежують або забороняють використання підприємствами
питної води в промислових цілях з водопроводів централізованого
постачання (стаття 75);
9) вирішують спори про користування водними об'єктами
(стаття 137), а також розглядають скарги на рішення виконавчих
комітетів нижчестоящих Рад народних депутатів по спорах про
водокористування (стаття 143);
10) приймають (в містах республіканського і обласного
підпорядкування) загальнообов'язкові рішення в питаннях боротьби з
стихійним лихом (поводями, селями, льодовими заторами і т. ін.).
Міські Ради народних депутатів, їх виконавчі комітети можуть
вирішувати й інші питання у галузі використання і охорони вод,
віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і Української
РСР.
Стаття 12. Компетенція селищних і сільських Рад народних
депутатів в галузі використання і охорони вод
Селищні, сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі
комітети в межах і в порядку, встановлених цим Кодексом та іншими
законодавчими актами, на своїй території:
1) здійснюють державний контроль за раціональним
використанням і охороною вод (стаття 15);
2) видають дозволи на спеціальне водокористування, а також
вирішують питання про припинення такого водокористування (статті
37, 52);
3) встановлюють правила загального водокористування на водних
об'єктах, які не перебувають у відособленому користуванні (стаття
38);
4) встановлюють правила користування водозабірними спорудами,
призначеними для задоволення питних і побутових потреб населення
при нецентралізованому водопостачанні (стаття 58);
5) встановлюють зони санітарної охорони джерел
централізованого водопостачання, розташованих на території Ради
(стаття 60), та охоронні санітарні зони водних об'єктів,
розташованих в межах населених пунктів (стаття 124);
6) обмежують або забороняють використання підприємствами
питної води в промислових цілях з водопроводів централізованого
постачання (стаття 75);
7) вирішують спори про користування водними об'єктами (стаття
137).
Селищні, сільські Ради народних депутатів, їх виконавчі
комітети можуть вирішувати й інші питання в галузі використання і
охорони вод, віднесені до їх відання законодавством Союзу РСР і
Української РСР.
( Стаття 12 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР
N 5727-X ( 5727-10 ) від 02.09.83 )
Стаття 13. Компетенція Міністерства меліорації і водного
господарства УРСР в галузі регулювання
використання і охорони вод
Компетенція Міністерства меліорації і водного господарства
УРСР в галузі регулювання використання і охорони вод визначається
законодавством Союзу РСР і Української РСР, а також Положенням про
Міністерство меліорації і водного господарства УРСР,
затверджуваним Радою Міністрів Української РСР.
ГЛАВА 3
ДЕРЖАВНИЙ КОНТРОЛЬ ЗА ВИКОРИСТАННЯМ І ОХОРОНОЮ ВОД
Стаття 14. Завдання державного контролю за використанням і
охороною вод
Державний контроль за використанням і охороною вод має своїм
завданням забезпечити додержання всіма міністерствами; державними
комітетами, відомствами, державними, кооперативними, громадськими
підприємствами, організаціями, установами і громадянами
встановленого порядку користування водами, виконання обов'язків по
охороні вод, запобіганню і ліквідації їх шкідливого діяння, правил
ведення обліку вод, а також інших правил, встановлених водним
законодавством.
( Статті 14 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 632-X
( 632-10 ) від 30.07.80 )
Стаття 15. Органи, що здійснюють державний контроль за
використанням і охороною вод
Державний контроль за використанням і охороною вод
здійснюється Радами народних депутатів, їх виконавчими і
розпорядчими органами, а також спеціально уповноваженими на те
державними органами в порядку, встановлюваному законодавством
Союзу РСР.
ГЛАВА 4
УЧАСТЬ ГРОМАДСЬКИХ ОРГАНІЗАЦІЙ, ТРУДОВИХ КОЛЕКТИВІВ
І ГРОМАДЯН У ЗДІЙСНЕННІ ЗАХОДІВ ПО РАЦІОНАЛЬНОМУ
ВИКОРИСТАННЮ І ОХОРОНІ ВОД
( Найменування глави 4 в редакції Указу ПВР УРСР N 8474-X
( 8474-10 ) від 27.02.85 )
Стаття 16. Сприяння державним органам у здійсненні
заходів по раціональному використанню і
охороні вод
Професійні спілки, організації молоді, Українське товариство
охорони природи, наукові товариства та інші громадські
організації, трудові колективи, а також громадяни сприяють
державним органам у здійсненні заходів по раціональному
використанню і охороні вод.
Державні органи зобов'язані всемірно враховувати пропозиції
громадських організацій, трудових колективів і громадян при
здійсненні заходів по раціональному використанню і охороні вод.
( Стаття 16 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 632-X
( 632-10 ) від 30.07.80; в редакції Указу ПВР УРСР N 8474-X
( 8474-10 ) від 27.02.85 )
Стаття 17. Порядок участі громадських організацій і
трудових колективів у діяльності по
раціональному використанню і охороні вод
Громадські організації і трудові колективи беруть участь у
діяльності, спрямованій на забезпечення раціонального використання
і охорони вод, відповідно до законодавства Союзу РСР і Української
РСР, а також до статутів (положень) громадських організацій.
( Стаття 17 в редакції Указу ПВР УРСР N 8474-X ( 8474-10 ) від
27.02.85 )
Стаття 18. Форми участі громадян у здійсненні заходів по
раціональному використанню і охороні вод
Громадяни сприяють державним органам у здійсненні заходів по
раціональному використанню і охороні вод шляхом безпосередньої
участі в проведенні робіт по їх реалізації, внесення пропозицій
про поліпшення використання і охорони вод, повідомлення про відомі
їм порушення правил використання і охорони вод і т. ін.
ГЛАВА 5
РОЗМІЩЕННЯ, ПРОЕКТУВАННЯ, БУДІВНИЦТВО І ВВЕДЕННЯ В
ЕКСПЛУАТАЦІЮ ПІДПРИЄМСТВ, СПОРУД ТА ІНШИХ ОБ'ЄКТІВ,
ЩО ВПЛИВАЮТЬ НА СТАН ВОД
Стаття 19. Умови розміщення, проектування, будівництва і
введення в експлуатацію підприємств, споруд та
інших об'єктів, що впливають на стан вод
При розміщенні, проектуванні, будівництві і введенні в
експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших
об'єктів, а також при впровадженні нових технологічних процесів,
які впливають на стан вод, має забезпечуватися раціональне
використання вод з додержанням вимог охорони здоров'я і
першочергового задоволення питних та побутових потреб населення.
При цьому передбачаються заходи, що забезпечують облік води, яку
забирають з водних об'єктів і повертають в них, охорону вод від
забруднення, засмічення і вичерпання, запобігання шкідливому
діянню вод, обмеження затоплення земель до мінімально необхідних
розмірів, охорону земель від засолення, підтоплення або висушення,
а також збереження сприятливих природних умов і ландшафтів.
( Частина перша статті 19 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X
( 632-10 ) від 30.07.80 )
Забороняється проектування і будівництво прямоточних систем
водопостачання промислових підприємств, за винятком підприємств,
які за технологією виробництва не можуть бути переведені на
оборотне водопостачання.
Стаття 20. Умови розміщення, проектування, будівництва і
введення в експлуатацію підприємств, споруд та
інших об'єктів, що впливають на стан
рибогосподарських водойм
При розміщенні, проектуванні, будівництві і введенні в
експлуатацію нових і реконструйованих підприємств, споруд та інших
об'єктів на рибогосподарських водоймах, крім умов, зазначених в
статті 19 цього Кодексу, повинні бути своєчасно здійснені заходи,
які забезпечують охорону риби, інших водяних тварин і рослин та
умови для їх відтворення.
До основних заходів по забезпеченню охорони риби, інших
водяних тварин і рослин та умов для їх відтворення відносяться:
підготовка ложа водоймищ, обладнання рибозахисними пристроями
водозабірних та інших споруд, будівництво рибопідйомних споруд,
рибохідних каналів, обладнання нерестовищ тощо.
Стаття 21. Визначення місць і погодження проектів будівництва
підприємств, споруд та інших об'єктів, що
впливають на стан вод
Визначення місць будівництва підприємств, споруд та інших
об'єктів, що впливають на стан вод, погоджується з органами по
регулюванню використання і охороні вод, виконавчими комітетами
місцевих Рад народних депутатів, органами, які здійснюють
державний санітарний нагляд, охорону рибних запасів, та іншими
органами відповідно до законодавства Союзу РСР і Української РСР.
Проекти будівництва зазначених підприємств, споруд та інших
об'єктів підлягають погодженню з органами по регулюванню
використання і охороні вод та іншими органами у випадках і в
порядку, встановлюваних законодавством Союзу РСР.
Стаття 22. Випадки заборони введення в експлуатацію нових і
реконструйованих підприємств, споруд та інших
об'єктів, що впливають на стан вод
Забороняється введення в експлуатацію:
1) нових і реконструйованих підприємств, цехів, агрегатів,
комунальних та інших об'єктів, не забезпечених пристроями, що
запобігають забрудненню і засміченню вод або їх шкідливому діянню;
2) зрошувальних та обводнювальних систем, водоймищ і каналів
до проведення передбачених проектами заходів, що запобігають
затопленню, підтопленню, заболочуванню, засоленню земель та ерозії
грунтів;
3) осушувальних систем до готовності водоприймачів та інших
споруд відповідно до затверджених проектів;
4) водозабірних споруд без рибозахисних пристроїв відповідно
до затверджених проектів;
5) гідротехнічних споруд до готовності пристроїв для пропуску
паводкових вод і риби відповідно до затверджених проектів;
6) бурових свердловин на воду без обладнання їх
водорегулюючими пристроями і встановлення у відповідних випадках
зон санітарної охорони.
Забороняється наповнення водоймищ до здійснення передбачених
проектами заходів по підготовці ложа.
ГЛАВА 6
ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ НА ВОДНИХ ОБ'ЄКТАХ І В
ПРИБЕРЕЖНИХ СМУГАХ (ЗОНАХ)
Стаття 23. Порядок проведення робіт на водних об'єктах і в
прибережних смугах (зонах)
Будівельні, днопоглиблювальні і вибухові роботи, добування
корисних копалин і водяних рослин, прокладання кабелів,
трубопроводів та інших комунікацій, рубання лісу і чагарників,
бурові, сільськогосподарські та інші роботи на водних об'єктах або
в прибережних смугах (зонах) водойм, що впливають на стан вод,
проводяться за погодженням з органами по регулюванню використання
і охороні вод, виконавчими комітетами місцевих Рад народних
депутатів та іншими органами відповідно до законодавства Союзу РСР
і Української РСР.
Місця проведення вказаних робіт визначаються у відповідності
з проектами, затверджуваними у встановленому порядку.
Порядок погодження робіт, що впливають на стан вод, на водних
об'єктах та в прибережних смугах (зонах), а також форми необхідних
для цього документів на погодження (акти, протоколи і т. ін.)
встановлюються Радою Міністрів УРСР, якщо інше не передбачено
законодавством Союзу РСР.
Стаття 24. Прибережні смуги (зони) водних об'єктів
До прибережних смуг (зон), в яких проведення передбачених
статтею 23 цього Кодексу робіт погоджується з відповідними
державними органами, відносяться берегові смуги внутрішніх водних
(судноплавних і лісоплавних) шляхів (стаття 84) та смуги відводу
магістральних і міжгосподарських каналів (стаття 70).
Передбачений статтею 23 цього Кодексу порядок проведення
робіт на водних об'єктах і в прибережних смугах (зонах)
поширюється також і на інші водні об'єкти та їх охоронні смуги і
зони, для яких законодавством встановлено особливий режим
користування.