УВАГА! ДОКУМЕНТ ВТРАЧАЄ ЧИННІСТЬ.
РОЗДІЛ II
ВОДОКОРИСТУВАННЯ
ГЛАВА 7
ВОДОКОРИСТУВАЧІ І ОБ'ЄКТИ ВОДОКОРИСТУВАННЯ
Стаття 25. Водокористувачі
Водокористувачами в Українській РСР можуть бути державні,
кооперативні та громадські підприємства, організації, установи і
громадяни СРСР.
У випадках, передбачених законодавством Союзу РСР,
водокористувачами можуть бути й інші організації та особи.
Стаття 26. Об'єкти водокористування
У користування надаються водні об'єкти, перелічені в статті 4
цього Кодексу.
Стаття 27. Часткова або повна заборона користування водними
об'єктами
Використання водних об'єктів, які мають особливе державне
значення або особливу наукову чи культурну цінність, може бути
частково або повністю заборонене в порядку, встановлюваному Радою
Міністрів СРСР і Радою Міністрів УРСР.
ГЛАВА 8
ВИДИ ВОДОКОРИСТУВАННЯ
Стаття 28. Мета надання водних об'єктів у користування
Водні об'єкти надаються в користування при додержанні
передбачених законом вимог і умов для задоволення питних,
побутових, лікувальних, курортних, оздоровчих та інших потреб
населення, сільськогосподарських, промислових, енергетичних,
транспортних, рибогосподарських та інших державних і громадських
потреб. Використання водних об'єктів для скидання стічних вод може
допускатися лише у випадках і при додержанні спеціальних вимог і
умов, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Водні об'єкти можуть надаватися в користування одночасно для
однієї або кількох цілей.
Стаття 29. Загальне і спеціальне водокористування
Розрізняється загальне водокористування - здійснюване без
застосування споруд або технічних пристроїв, що впливають на стан
вод, і спеціальне водокористування - здійснюване із застосуванням
таких споруд або пристроїв. До спеціального водокористування в
окремих випадках може бути також віднесено користування водними
об'єктами без застосування споруд або технічних пристроїв, але
таке, що впливає на стан вод.
Перелік видів спеціального водокористування встановлюється
органами по регулюванню використання і охороні вод.
Стаття 30. Спільне і відособлене водокористування
Водні об'єкти можуть перебувати у спільному або відособленому
користуванні.
При спільному водокористуванні водний об'єкт або його частина
перебувають у користуванні кількох водокористувачів.
У відособленому користуванні перебувають водні об'єкти або їх
частини, надані в користування як для однієї, так і для декількох
цілей одному водокористувачеві.
Стаття 31. Первинне і вторинне водокористування
Підприємства, організації і установи, яким водні об'єкти
надано у відособлене користування - первинні водокористувачі, у
встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР випадках
мають право дозволяти іншим підприємствам, організаціям, установам
і громадянам вторинне водокористування за погодженням з органами
по регулюванню використання і охороні вод.
За погодженням з зазначеними органами первинні
водокористувачі встановлюють також умови вторинного відособленого
і загального водокористування.
ГЛАВА 9
ПОРЯДОК І УМОВИ НАДАННЯ ВОДНИХ ОБ'ЄКТІВ У КОРИСТУВАННЯ
Стаття 32. Переважне надання водних об'єктів у користування
для питних і побутових потреб населення
Водні об'єкти надаються в користування насамперед для
задоволення питних і побутових потреб населення.
Стаття 33. Порядок надання водних об'єктів у відособлене
користування
У відособлене користування водні об'єкти надаються повністю
або частково на підставі постанови Ради Міністрів УРСР, рішення
виконавчого комітету відповідної Ради народних депутатів або
іншого уповноваженого на те державного органу в порядку,
встановлюваному законодавством Союзу РСР і Української РСР.
В постановах або рішеннях про надання водних об'єктів у
відособлене користування повинні бути зазначені мета та основні
умови користування.
Порядок порушення і розгляду клопотань про надання водних
об'єктів у відособлене користування встановлюється Радою Міністрів
Української РСР.
Стаття 34. Органи державного управління, які надають водні
об'єкти у відособлене користування
Виконавчі комітети районних, міських Рад народних депутатів
надають у відособлене користування повністю або частково водні
об'єкти, розташовані в межах району, міста.
Виконавчі комітети обласних Рад народних депутатів надають у
відособлене користування повністю або частково водні об'єкти,
розташовані на території кількох районів у межах області.
Рада Міністрів УРСР або уповноважені нею державні органи
надають у відособлене користування повністю або частково водні
об'єкти, розташовані на території кількох областей республіки.
Надання водних об'єктів, зазначених в статтях 61 і 93 цього
Кодексу, у відособлене користування здійснюється виключно Радою
Міністрів УРСР.
Стаття 35. Документи, що посвідчують право на відособлене
користування водним об'єктом
Право на відособлене користування водним об'єктом або його
частиною посвідчується реєстраційною карткою водокористувача, що
видається органами по регулюванню використання і охороні вод на
підставі постанови чи рішення органу, який надав водний об'єкт у
відособлене користування.
Стаття 36. Підстави спеціального водокористування
Спеціальне водокористування здійснюється на підставі
дозволів, що видаються органами по регулюванню використання і
охороні вод, а у випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і
статтею 37 цього Кодексу, - виконавчими комітетами місцевих Рад
народних депутатів. Такі дозволи видаються після погодження з
органами, які здійснюють державний санітарний нагляд, охорону
рибних запасів, а також з іншими заінтересованими органами.
Спеціальне водокористування на водних об'єктах, наданих у
відособлене користування підприємствам, організаціям і установам -
первинним водокористувачам, дозволяється за погодженням із цими
підприємствами, організаціями і установами. У випадках,
встановлених законодавством Союзу РСР і Української РСР, дозволи
на спеціальне водокористування на зазначених водних об'єктах
видаються первинними водокористувачами за погодженням з органами
по регулюванню використання і охороні вод. ( Частина перша статті
36 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік порядок погодження і видачі дозволів на спеціальне
водокористування встановлюється Радою Міністрів СРСР.
Стаття 37. Випадки видачі дозволів на спеціальне
водокористування виконавчими комітетами місцевих
Рад народних депутатів
Дозволи на користування підземними водами шляхом спорудження
на території населених пунктів копаних шахтних або забивних
фільтрових колодязів, а також каптажів джерел, що працюють без
примусового зниження рівня води, видають виконавчі комітети
міських, селищних і сільських Рад народних депутатів.
Спорудження зазначених колодязів і каптажів на землях
державного запасу і державного лісового фонду здійснюється на
підставі дозволів, що видаються виконавчими комітетами районних
Рад народних депутатів.
Дозволи на спеціальне водокористування на замкнутих
(непроточних) водоймах, розташованих на території району, міста,
видаються виконавчими комітетами відповідних районних, міських Рад
народних депутатів.
Дозволи на спеціальне водокористування, здійснюване за
допомогою водопідпірних споруд на малих річках, струмках, і
суходолах, видаються виконавчими комітетами обласних Рад народних
депутатів після погодження з органами по регулюванню використання
і охороні вод.
Стаття 38. Порядок здійснення загального водокористування
Загальне водокористування здійснюється без дозволів. При
загальному водокористуванні обов'язковим є додержання вимог
органів, які здійснюють державний санітарний нагляд, охорону
рибних запасів, та правил, що регулюють судноплавство і лісосплав,
а також правил охорони життя людей на воді, раціонального
використання і охорони вод.
З метою охорони життя і здоров'я громадян, охорони природи і
з інших законних підстав виконавчі комітети районних, міських,
селищних і сільських Рад народних депутатів за поданням органів по
регулюванню використання і охороні вод, товариства рятування людей
на водах, органів, які здійснюють державний санітарний нагляд,
охорону тваринного світу, та інших заінтересованих органів
встановлюють місця, де заборонено купання, плавання на човнах,
забір води для питних або побутових потреб, водопій тварин, а
також визначають інші умови, що обмежують загальне
водокористування на водних об'єктах, розташованих на території цих
Рад.
Виконавчі комітети Рад народних депутатів зобов'язані
доводити до відома населення встановлені ними правила, що
обмежують загальне водокористування.
Стаття 39. Загальне водокористування на водних об'єктах,
наданих у відособлене користування
На водних об'єктах, надання у відособлене користування,
загальне водокористування допускається на умовах, встановлених
первинним водокористувачем за погодженням з органами по
регулюванню використання і охороні вод, а в разі потреби може бути
заборонене.
Первинний водокористувач зобов'язаний доводити до відома
населення про умови або заборону загального водокористування на
водному об'єкті, наданому у відособлене користування.
Якщо первинний водокористувач не встановив таких умов і вони
не встановлені також виконавчим комітетом відповідної місцевої
Ради народних депутатів (стаття 38), загальне водокористування
визнається дозволеним без обмежень.
Стаття 40. Безплатність водокористування
Водокористування здійснюється безплатно. Спеціальне
водокористування підлягає оплаті у випадках, передбачених
законодавством Союзу РСР. Відповідно до Основ водного
законодавства Союзу РСР і союзних республік порядок плати за
спеціальне водокористування визначається Радою Міністрів СРСР.
( Стаття 40 в редакції Указу ПВР УРСР N 5095-XI ( 5095-11 ) від
24.12.87 )
Стаття 41. Строки водокористування
Водні об'єкти надаються в безстрокове або тимчасове
користування.
Безстроковим (постійним) визнається водокористування без
заздалегідь встановленого строку.
Тимчасове користування може бути короткостроковим - до трьох
років і довгостроковим - від трьох до двадцяти п'яти років. При
необхідності строк водокористування може бути продовжено на
період, який не перевищує відповідно строків короткострокового або
довгострокового тимчасового користування.
Загальне водокористування строком не обмежується.
Стаття 42. Порядок продовження строків тимчасового
водокористування
Продовження строків тимчасового користування водним об'єктом
здійснюється за клопотанням заінтересованих водокористувачів
державними органами, які видали дозвіл на спеціальне
водокористування чи винесли рішення про надання водного об'єкта у
відособлене користування.
Стаття 43. Обчислення строків тимчасового водокористування
Строки тимчасового водокористування обчислюються відповідно
від дня одержання дозволу на спеціальне водокористування або
винесення рішення про надання водного об'єкта у відособлене
користування.
ГЛАВА 10
ПРАВА ТА ОБОВ'ЯЗКИ ВОДОКОРИСТУВАЧІВ
Стаття 44. Цільове використання водних об'єктів
Водокористувачі мають право користуватись водними об'єктами
тільки в тих цілях, для яких вони надані.
Стаття 45. Основні права водокористувачів
Відповідно до мети, з якою водний об'єкт надано у
користування, водокористувачі мають право у встановленому порядку:
1) користуватися водою з відкритих водоймищ і добувати
підземні води для задоволення питних, господарсько-побутових,
сільськогосподарських і промислових потреб;
2) будувати водогосподарські (гідротехнічні) споруди і
пристрої, здійснювати їх реконструкцію і ремонт;
3) користуватись водними об'єктами для потреб
гідроенергетики, транспорту, рибного і мисливського господарства,
проведення оздоровчих та спортивних заходів і відпочинку.
Водокористувачі вправі також здійснювати й інші не заборонені
чинним законодавством дії по користуванню водними об'єктами.
Стаття 46. Обмеження прав водокористувачів
При винятковому маловодді, аварійних ситуаціях на водних
об'єктах, загрозі виникнення епідемій та епізоотій і в інших
випадках, передбачених законодавством Союзу РСР і Української РСР,
права водокористувачів можуть бути обмежені з метою охорони
здоров'я населення, в інших державних інтересах, а також в
інтересах інших водокористувачів. При цьому не повинні
погіршуватись умови користування водними об'єктами для питних і
побутових потреб населення. ( Частина перша статті 46 в редакції
Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Права водокористувачів на відособлене користування водним
об'єктом можуть бути обмежені органом, який надав даний водний
об'єкт у відособлене користування, права на спеціальне
водокористування - органом, який видав дозвіл на спеціальне
водокористування, а права на вторинне водокористування - первинним
водокористувачем за погодженням з органом по регулюванню
використання і охороні вод у відповідності з законодавством Союзу
РСР і Української РСР.
Обмеження прав водокористувачів при здійсненні невідкладних
заходів по запобіганню і ліквідації стихійного лиха, викликаного
шкідливим діянням вод, провадиться відповідно до статті 129 цього
Кодексу.
Стаття 47. Охорона прав водокористувачів
Права водокористувачів охороняються законом.
Припинення права користування водним об'єктом може мати місце
лише у випадках, передбачених цим Кодексом (стаття 50) або іншими
законодавчими актами Української РСР.
Порушені права водокористувачів підлягають відновленню в
порядку, встановленому законодавством.
Стаття 48. Обов'язки водокористувачів
Водокористувачі зобов'язані:
1) раціонально використовувати водні об'єкти, дбати про
економне витрачання води, відновлення і поліпшення якості вод;
2) вживати заходів до повного припинення скидання у водні
об'єкти стічних вод, які містять забруднюючі речовини;
3) не допускати порушення прав, наданих іншим
водокористувачам, а також заподіяння шкоди господарським і
природним об'єктам (землям, лісам, тваринному світові, корисним
копалинам та іншим);
4) тримати в справному стані очисні та інші водогосподарські
споруди і технічні пристрої, що впливають на стан вод, поліпшувати
їх експлуатаційні якості, вести у встановлених випадках облік
користування водами.
Стаття 49. Заохочення водокористувачів у справі раціонального
використання і охорони вод
Заходи заохочення водокористувачів у справі забезпечення
раціонального використання і охорони вод встановлюються Радою
Міністрів УРСР.
ГЛАВА 11
ПІДСТАВИ І ПОРЯДОК ПРИПИНЕННЯ ПРАВА ВОДОКОРИСТУВАННЯ
Стаття 50. Підстави припинення права водокористування
Право водокористування підприємств, організацій, установ і
громадян підлягає припиненню відповідно у випадках:
1) відпадання потреби у водокористуванні або відмови від
нього;
2) закінчення строку водокористування;
3) ліквідації підприємства, організації або установи;
4) передачі водогосподарських споруд іншим водокористувачам;
5) виникнення потреби вилучення водних об'єктів з
відособленого користування.
Право водокористування підприємств, організацій, установ і
громадян (крім права користування водами для питних і побутових
потреб) може бути припинено також у разі порушення правил
користування водами і їх охорони або використання водного об'єкта
не у відповідності з тією метою, для якої він наданий.
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік законодавством Української РСР можуть бути передбачені й
інші підстави припинення права водокористування підприємств,
організацій, установ і громадян.
Стаття 51. Порядок припинення права водокористування
Право водокористування припиняється шляхом:
1) анулювання дозволу на спеціальне, а також вторинне
водокористування;
2) вилучення водних об'єктів, наданих у відособлене
користування.
Стаття 52. Припинення права спеціального водокористування
Припинення права спеціального водокористування здійснюється
за рішенням органу, який видав дозвіл на нього.
Стаття 53. Припинення права вторинного водокористування
Право вторинного водокористування може бути припинено за
рішенням первинного водокористувача, погодженим з органом по
регулюванню використання і охороні вод.
Стаття 54. Порядок вилучення водних об'єктів з відособленого
користування
Вилучення водних об'єктів з відособленого користування
провадиться за постановами (рішеннями) тих державних органів, які
вправі надавати такі водні об'єкти у відособлене користування.
Вилучення водних об'єктів з відособленого користування
підприємств, організацій і установ союзного підпорядкування
провадиться за погодженням з водокористувачами і міністерствами;
державними комітетами, відомствами, яким вони безпосередньо
підпорядковані. ( Частина друга статті 54 із змінами, внесеними
згідно з Указом ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Стаття 55. Відшкодування збитків, заподіяних проведенням
водогосподарських заходів, припиненням або зміною
умов водокористування
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік збитки, заподіяні підприємствам, організаціям, установам
і громадянам проведенням водогосподарських заходів (гідротехнічних
робіт і т. ін.), а також припиненням або зміною умов
водокористування, підлягають відшкодуванню у випадках і в порядку,
встановлюваних Радою Міністрів СРСР.
ГЛАВА 12
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ПИТНИХ, ПОБУТОВИХ
ТА ІНШИХ ПОТРЕБ НАСЕЛЕННЯ
Стаття 56. Надання водних об'єктів для питних, побутових та
інших потреб населення
Для питного, побутового водопостачання, а також для інших
потреб населення надаються водні об'єкти, якість води яких
відповідає встановленим санітарним вимогам.
Користування водними об'єктами для задоволення питних,
побутових та інших потреб населення може здійснюватись в порядку
централізованого і нецентралізованого водопостачання.
Стаття 57. Централізоване водопостачання населення
При користуванні водними об'єктами для питних, побутових та
інших потреб населення в порядку централізованого водопостачання
підприємства, установи і організації, в оперативному управлінні,
власності або користуванні яких перебувають господарсько-питні
водопроводи, вправі забирати воду безпосередньо із джерел
водопостачання відповідно до затверджених у встановленому порядку
проектів водозабірних споруд і дозволів на спеціальне
водокористування для виготовлення води питної якості і подачі її
споживачам.
Зазначені в частині першій цієї статті підприємства, установи
і організації зобов'язані вести облік води, яку вони забирають,
здійснювати постійний нагляд за станом води в джерелах
водопостачання і повідомляти органам по регулюванню використання і
охороні вод, органам, які здійснюють державний санітарний нагляд,
і виконавчим комітетам місцевих Рад народних депутатів про
відхилення якості води в джерелах від встановлених нормативів.
Стаття 58. Нецентралізоване водопостачання населення
При користуванні водними об'єктами для питних, побутових і
інших потреб населення в порядку нецентралізованого водопостачання
підприємства, організації, установи і громадяни вправі забирати
воду безпосередньо з поверхневих або підземних водних джерел в
порядку загального чи спеціального водокористування.
Користування водозабірними спорудами, які призначені для цієї
мети, здійснюється відповідно до правил, встановлюваних
виконавчими комітетами міських, селищних і сільських Рад народних
депутатів, на території яких розташовані водозабірні споруди.
( Частина друга статті 58 із змінами, внесеними згідно з Указом
ПВР УРСР N 5727-X ( 5727-10 ) від 02.09.83 )
Стаття 59. Використання підземних вод питної якості
Використання підземних вод питної якості для потреб, не
зв'язаних з питним і побутовим водопостачанням, як правило, не
допускається. В районах, де відсутні необхідні поверхневі водні
джерела і є достатні запаси підземних вод питної якості, органи по
регулюванню використання і охороні вод можуть дозволяти
використання цих вод для цілей, не зв'язаних з питним і побутовим
водопостачанням.
Стаття 60. Зони санітарної охорони джерел централізованого
водопостачання
Для забезпечення санітарної охорони відкритих і підземних
джерел, що використовуються для централізованого водопостачання
населення, місцеві Ради народних депутатів за погодженням з
органами, які здійснюють державний санітарний нагляд, встановлюють
зони санітарної охорони джерел централізованого водопостачання з
поділом їх на пояси з особливим режимом. Рішення виконавчих
комітетів місцевих Рад народних депутатів про встановлення зон
санітарної охорони джерел водопостачання затверджуються у
встановленому порядку.
Режим поясів зон санітарної охорони джерел централізованого
водопостачання встановлюється законодавством Союзу РСР і
Української РСР. Виконавчі комітети місцевих Рад народних
депутатів зобов'язані повідомляти населення про межі зон
санітарної охорони джерел централізованого водопостачання, а також
про режим, що діє в цих зонах.
ГЛАВА 13
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ЛІКУВАЛЬНИХ,
КУРОРТНИХ І ОЗДОРОВЧИХ ЦІЛЕЙ
Стаття 61. Віднесення водних об'єктів до категорії
лікувальних
Водні об'єкти відносяться до категорії лікувальних порядком
включення їх до спеціального переліку.
Перелік лікувальних водних об'єктів з зазначенням запасів вод
і їх лікувальних властивостей, а також кліматичних та інших умов,
сприятливих для лікування і профілактики, складається
Міністерством охорони здоров'я УРСР і затверджується Радою
Міністрів УРСР.
Стаття 62. Використання водних об'єктів, віднесених до
категорії лікувальних
Водні об'єкти, віднесені у встановленому порядку до категорії
лікувальних, використовуються насамперед для лікувальних і
курортних цілей.
У виняткових випадках органи по регулюванню використання і
охороні вод можуть дозволяти використання водних об'єктів,
віднесених до категорії лікувальних, для інших цілей за
погодженням з відповідними органами охорони здоров'я та управління
курортами.
Стаття 63. Охорона водних об'єктів, віднесених до категорії
лікувальних
Охорона водних об'єктів, віднесених до категорії лікувальних,
здійснюється в порядку, встановленому для санітарної охорони
курортів.
З метою охорони водних об'єктів, віднесених до категорії
лікувальних, встановлюються округи санітарної охорони курортів з
особливим режимом в порядку, передбаченому статтею 75 Закону
Української РСР про охорону здоров'я.
Санітарна охорона джерел централізованого водопостачання на
території курортів здійснюється в порядку, передбаченому статтею
60 цього Кодексу.
Стаття 64. Заборона скидання стічних вод у водні об'єкти,
віднесені до категорії лікувальних
Скидання стічних вод у водні об'єкти, віднесені до категорії
лікувальних, забороняється.
Стаття 65. Порядок користування водами для відпочинку і
спорту
Користування водами для відпочинку і спорту допускається в
порядку загального водокористування (стаття 38). Водні об'єкти
використовуються для масового відпочинку і спорту в місцях,
встановлюваних виконавчими комітетами відповідних Рад народних
депутатів за погодженням з органами, які здійснюють державний
санітарний нагляд, охорону рибних запасів, товариствами рятування
на водах, а на судноплавних і лісосплавних шляхах - з органами, що
регулюють судноплавство і лісосплав.
Для забезпечення організованого масового відпочинку і
розвитку спорту водні об'єкти можуть надаватися повністю або
частково у відособлене користування державних і громадських
організацій.
Користування водними об'єктами для відпочинку і спорту може
бути заборонено або обмежено у випадках і в порядку, передбачених
статтями 38 і 39 цього Кодексу.
ГЛАВА 14
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ПОТРЕБ
СІЛЬСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 66. Загальне і спеціальне водокористування для потреб
сільського господарства
Користування водними об'єктами для потреб сільського
господарства здійснюється як в порядку загального, так і
спеціального водокористування.
При спеціальному водокористуванні застосовуються зрошувальні,
обводнювальні, осушувальні та інші водогосподарські споруди і
пристрої, які належать державним організаціям, колгоспам,
радгоспам та іншим водокористувачам.
Стаття 67. Планування водокористування для потреб сільського
господарства
Водокористування на зрошувальних, обводнювальних і
зрошувально-обводнювальних системах та інших водогосподарських
об'єктах здійснюється на підставі внутрішньогосподарських і
загальносистемних планів водокористування.
Водокористування на осушувальних системах двосторонньої дії
здійснюється на підставі внутрішньогосподарських і
загальносистемних планів регулювання водного режиму меліорованих
земель.
Внутрішньогосподарські плани водокористування складаються
колгоспами, радгоспами та іншими підприємствами і
організаціями-водокористувачами, а загальносистемні плани -
управліннями експлуатації зрошувальних, обводнювальних і
зрошувально-обводнювальних систем та інших водогосподарських
об'єктів на підставі внутрішньогосподарських планів
водокористування.
Відповідно до планів водокористування управління
зрошувальних, обводнювальних і зрошувально-обводнювальних систем
та інших водогосподарських об'єктів можуть укладати з
водокористувачами договори, в яких визначаються конкретні умови
водокористування та взаємні права і обов'язки сторін.
Стаття 68. Порядок затвердження планів водокористування для
потреб сільського господарства
Складені колгоспами, радгоспами і іншими підприємствами та
організаціями-водокористувачами внутрішньогосподарські плани
водокористування підлягають погодженню з управліннями експлуатації
зрошувальних, обводнювальних і зрошувально-обводнювальних систем
та інших водогосподарських об'єктів і затверджуються виконавчими
комітетами районних Рад народних депутатів.
Загальносистемні плани водокористування затверджуються:
1) по системах районного значення - виконавчими комітетами
районних Рад народних депутатів;
2) по системах обласного значення - обласними органами
меліорації і водного господарства;
3) по системах республіканського значення - Міністерством
меліорації і водного господарства Української РСР.
Стаття 69. Обов'язки водокористувачів, які використовують
водні об'єкти для потреб сільського господарства
Колгоспи, радгоспи та інші підприємства, організації,
установи і громадяни, що користуються водними об'єктами для потреб
сільського господарства, повинні додержувати встановлених планів,
правил, норм і режиму водокористування, вживати заходів до
скорочення втрат води на фільтрацію і випаровування в
меліоративних системах, до запобігання нераціональному скиданню
води з них, до недопущення потрапляння риби в меліоративні системи
з рибогосподарських водойм, а також створювати найбільш
сприятливий режим грунтової вологи.
Стаття 70. Смуги відводу для потреб експлуатації і захисту
водогосподарських і гідротехнічних споруд
Для потреб експлуатації і захисту магістральних і
міжгосподарських каналів на зрошувальних і осушувальних системах,
магістральних скидів, головних і інших гідротехнічних споруд,
зрошувальних каналів, а також водоймищ і гребель на річках
встановлюються в порядку і в розмірах, передбачених
законодавством, смуги відводу з особливим режимом користування.
Режим користування смугами відводу визначається
законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Стаття 71. Використання стічних вод для зрошення
сільськогосподарських земель
Зрошення сільськогосподарських земель стічними водами
дозволяється органами по регулюванню використання і охороні вод за
погодженням з органами, які здійснюють державний санітарний і
ветеринарний нагляд.
Промисловим, комунальним та іншим підприємствам забороняється
подавати для зрошення води, які шкідливо впливають на родючість
грунтів і якість сільськогосподарської продукції.
Стаття 72. Лиманне зрошення
Колгоспи, радгоспи і інші підприємства та організації мають
право влаштовувати з дозволу органів по регулюванню використання і
охороні вод тимчасові водопідпірні споруди (обваловування) для
регулювання сезонного поверхневого стоку, а також використовувати
скидні води з водоймищ, річок, зрошувальних і обводнювальних
каналів для лиманного зрошення.
Стаття 73. Зрошення і осушення земель, зайнятих лісами,
лісовими смугами і лісорозсадниками
Положення статей 66-72 цього Кодексу поширюються також на
зрошення і осушення земель, зайнятих лісами, лісовими смугами і
лісорозсадниками.
ГЛАВА 15
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ПРОМИСЛОВИХ ЦІЛЕЙ
І ДЛЯ ПОТРЕБ ГІДРОЕНЕРГЕТИКИ
Стаття 74. Користування водними об'єктами для промислових
цілей
Водокористувачі, що користуються водними об'єктами для
промислових цілей, повинні додержувати встановлених планів,
технологічних норм і правил водокористування, а також вживати
заходів до скорочення витрати води і до припинення скидання
стічних вод шляхом удосконалення технології виробництва і схем
водопостачання (застосування безводних технологічних процесів,
повітряного охолодження, оборотного водопостачання та інших
технічних прийомів).
Стаття 75. Обмеження використання питної води для промислових
цілей
Виконавчі комітети місцевих Рад народних депутатів у разі
стихійного лиха, аварії і за інших виняткових обставин, а також
при перевитраті підприємством встановленого ліміту споживання води
з водопроводу мають право скорочували або забороняти споживання
для промислових цілей питної води з комунальних і тимчасово
обмежувати - з відомчих господарсько-питних водопроводів в
інтересах першочергового задоволення питних і побутових потреб
населення.
Ліміт споживання питної води для промислових цілей з
комунальних і відомчих господарсько-питних водопроводів
встановлюється виконавчими комітетами місцевих Рад народних
депутатів.
Стаття 76. Використання підземних вод для технічного
водопостачання й інших промислових цілей
Підземні води (прісні, мінеральні, термальні), не віднесені
до категорії питних або лікувальних вод, можуть у встановленому
порядку використовуватись для технічного водопостачання, здобуття
хімічних елементів, які вони містять, одержання теплової енергії
та інших виробничих потреб з додержанням вимог раціонального
використання і охорони вод.
Стаття 77. Користування водними об'єктами для потреб
гідроенергетики
Користування водними об'єктами для потреб гідроенергетики
здійснюється з врахуванням інтересів інших галузей народного
господарства, а також з додержанням вимог комплексного
використання вод, якщо інше прямо не передбачено постановою Ради
Міністрів СРСР або постановою Ради Міністрів УРСР, а у відповідних
випадках - рішенням органу по регулюванню використання і охороні
вод.
Водні об'єкти, що використовуються для потреб
гідроенергетики, в залежності від природних і господарських умов,
можуть бути використані і для потреб сільського і рибного
господарства, судноплавства, водопостачання та задоволення інших
потреб народного господарства і населення.
Стаття 78. Обов'язки підприємств, які використовують водні
об'єкти для потреб гідроенергетики
Гідроенергетичні підприємства зобов'язані додержувати
встановленого правилами експлуатації водних об'єктів режиму
нагромадження і спрацювання запасів води, коливань рівня води у
верхньому і нижньому б'єфах та її пропуску через гідровузли, не
допускати підвищених попусків води та забезпечувати безперебійний
і безпечний пропуск суден, плотів, а також пропуск риби до місць
нересту.
ГЛАВА 16
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ПОТРЕБ ВОДНОГО,
ПОВІТРЯНОГО ТРАНСПОРТУ І ЛІСОСПЛАВУ
Стаття 79. Водні шляхи загального користування
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік ріки, озера, водоймища, канали, внутрішні моря та інші
внутрішні морські води СРСР, а також територіальні води
(територіальне море) СРСР є водними шляхами загального
користування, за винятком випадків, коли їх використання для таких
цілей повністю або частково заборонено або вони надані у
відособлене користування.
Стаття 80. Порядок віднесення водних шляхів до категорії
судноплавних і лісосплавник
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік порядок віднесення водних шляхів до категорії
судноплавних і лісосплавних, а також встановлення правил
експлуатації водних шляхів визначається законодавством Союзу РСР
Української РСР.
Перелік внутрішніх водних шляхів Української РСР, відкритих
для судноплавства, встановлюється і оголошується Головним
управлінням річкового флоту при Раді Міністрів УРСР за погодженням
з органами по регулюванню використання і охороні вод.
Перелік лісосплавних шляхів Української РСР встановлюється і
оголошується Міністерством лісової, целюлозно-паперової і
деревообробної промисловості СРСР за погодженням з Головним
управлінням річкового флоту при Раді Міністрів УРСР та органами по
регулюванню використання і охороні вод. ( Частина третя статті 80
із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 5727-X
( 5727-10 ) від 02.09.83 )
Стаття 81. Користування водними об'єктами для плавання на
маломірних суднах
Користування водними об'єктами для плавання на маломірних
суднах (гребних і моторних човнах, катерах, парусних яхтах і ін.)
дозволяється з додержанням правил користування маломірними
суднами, встановлюваних обласними Радами народних депутатів.
Підприємства, організації і громадяни мають право
користуватися водними об'єктами для плавання на маломірних суднах,
якщо вони зареєстрували їх у встановленому порядку і нанесли
бортові знаки.
Стаття 82. Порядок сплаву лісу
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік сплав лісу розсипом, а також сплав деревини в пучках і
кошелях без суднової тяги забороняється:
1) на судноплавних шляхах;
2) на водних об'єктах, перелік яких затверджується Радою
Міністрів СРСР або Радою Міністрів УРСР з урахуванням особливого
значення цих об'єктів для рибного господарства, водопостачання або
інших народногосподарських цілей.
На інших водних об'єктах зазначені види лісосплаву
допускаються на підставі дозволів, що їх видають органи по
регулюванню використання і охороні вод після погодження з
органами, які здійснюють охорону рибних запасів.
Відповідно до законодавства Союзу РСР правило про заборону
сплаву лісу розсипом, а також сплаву деревини в пучках і кошелях
без суднової тяги на судноплавних шляхах не виключає права
лісосплавних організацій провадити в порядку, встановлюваному
Радою Міністрів СРСР, зазначені види лісосплаву на шляхах, по яких
судноплавство здійснюється лише в повноводний період, і перепуски
лісу розсипом, в пучках і кошелях без суднової тяги на обмежених
ділянках судноплавних шляхів до заплавів (рейдів), де провадиться
скріплення або вантаження деревини.
Дозволи на проведення такого сплаву видаються органами по
регулюванню використання і охороні вод за погодженням з органами
водного транспорту і органами, що здійснюють охорону рибних
запасів.
Стаття 83. Обов'язки лісосплавних організацій по очищенню
сплавних шляхів
Лісосплавні організації повинні регулярно проводити очищення
сплавних шляхів від затонулої деревини. Строки проведення очисних
робіт і порядок приймання водних об'єктів, очищених від затонулої
деревини, встановлюються органами по регулюванню використання і
охороні вод.
Стаття 84. Берегові смуги водних шляхів
Відповідно до законодавства Союзу РСР на судноплавних і
лісосплавних водних шляхах за межами міських поселень для
проведення робіт, зв'язаних з судноплавством і лісосплавом,
надаються в загальне безплатне користування берегові смуги.
Порядок користування береговими смугами встановлюється
законодавством Союзу РСР та Української РСР. Користування
береговою смугою для потреб риболовства в місцях, де вона
використовується для потреб судноплавства, допускається за
погодженням з органами Головного управління річкового флоту при
Раді Міністрів УРСР.
Проведення в межах берегової смуги робіт, що впливають на
стан вод, дозволяється з додержанням правил статті 23 цього
Кодексу.
Стаття 85. Користування водними об'єктами для потреб
повітряного транспорту
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік порядок користування водними об'єктами для стоянки,
зльоту і посадки повітряних суден, а також для інших потреб
повітряного транспорту встановлюється законодавством Союзу РСР.
ГЛАВА 17
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ПОТРЕБ РИБНОГО
І МИСЛИВСЬКОГО ГОСПОДАРСТВА
Стаття 86. Обмеження водокористування на рибогосподарських
водоймах
На рибогосподарських водоймах або їх окремих ділянках, що
мають особливо важливе значення для збереження і відтворення
цінних видів риб та інших об'єктив водного промислу, права
водокористувачів можуть бути обмежені в інтересах рибного
господарства. Перелік таких водойм або їх ділянок і види обмежень
водокористування визначаються органами по регулюванню використання
і охороні вод за поданням органів, які здійснюють охорону рибних
запасів.
Стаття 87. Права і обов'язки рибогосподарських підприємств і
організацій по водокористуванню
Підприємства, колгоспи і інші організації, в користування
яких надано рибогосподарські водойми або рибопромислові ділянки,
здійснюють необхідні роботи для ведення рибного господарства, а
також ведуть на цих водоймах і ділянках добування риби та інших
водних тварин і рослин у відповідності з затвердженими у
встановленому порядку виробничими планами.
За погодженням з органами, які здійснюють охорону рибних
запасів, водокористувачі, зазначені у частині першій цієї статті,
зобов'язані проводити рибоводні і меліоративно-технічні заходи, що
забезпечують поліпшення стану водойм і умов відтворення рибних
запасів, а також утримувати в належному санітарному стані берегові
дільниці в місцях лову риби.
Порядок користування водними об'єктами для потреб рибного
господарства встановлюється законодавством Союзу РСР і Української
РСР.
Стаття 88. Заходи по охороні та відтворенню рибних запасів
При експлуатації гідротехнічних та інших споруд на
рибогосподарських водоймах повинні своєчасно здійснюватись заходи,
що забезпечують охорону рибних запасів і умови для їх відтворення.
Стаття 89. Користування водними об'єктами для спортивного і
любительського рибальства
Користування водними об'єктами для спортивного і
любительського рибальства для особистих потреб дозволяється в усіх
водоймах, за винятком водойм і ділянок водойм, що зайняті
заповідниками, риборозплідниками, ставковими та іншими культурними
рибними господарствами, за умови додержання встановлених правил
рибальства і водокористування.
( Стаття 89 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від
30.07.80 )
Стаття 90. Надання переважного права водокористування
підприємствам і організаціям мисливського
господарства
На річках, озерах та інших водних об'єктах, які є місцями, де
живуть дикі водоплавні птахи і цінні хутрові звірі (бобер,
ондатра, хохуля, нутрія та ін.), органами по регулюванню
використання і охороні вод можуть бути надані переважні права
водокористування підприємствам і організаціям мисливського
господарства з урахуванням вимог комплексного використання вод.
Стаття 91. Порядок користування водними об'єктами для потреб
мисливського господарства
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік порядок користування водними об'єктами для потреб
мисливського господарства встановлюється законодавством Союзу РСР
і Української РСР.
Закріплення водних мисливських угідь за державними,
кооперативними та громадськими організаціями провадиться в
порядку, встановлюваному Радою Міністрів УРСР.
Зазначені організації на закріплених за ними водних
мисливських угіддях ведуть мисливське господарство з урахуванням
вимог комплексного використання і охорони вод.
Культивування на водоймах рослин, корисних для ведення
мисливського господарства, провадиться з дозволу органів по
регулюванню використання і охороні вод.
Проведення гідромеліоративних робіт у місцях, де водяться
водоплавні птахи, хутрові звірі, а також вилов риби в місцях, де
водяться бобри і хохулі, погоджуються, крім інших заінтересованих
органів, також з органами мисливського господарства.
ГЛАВА 18
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ПОТРЕБ ЗАПОВІДНИКІВ
Стаття 92. Заповідні водні об'єкти
Водні об'єкти, що становлять особливу наукову або культурну
цінність, оголошуються у встановленому законодавством Союзу РСР і
Української РСР порядку заповідними і надаються у безстрокове
відособлене користування заповідників з метою охорони природи і
проведення наукових досліджень.
Стаття 93. Порядок оголошення водних об'єктів заповідними
Водні об'єкти, що становлять особливу наукову або культурну
цінність, оголошуються заповідними за поданням відповідно
Державного комітету УРСР по охороні природи або Академії наук УРСР
Радою Міністрів УРСР за погодженням з Держпланом СРСР.
Заповідні об'єкти заносяться Державним комітетом УРСР по
охороні природи до спеціальних реєстрів і беруться під особливу
охорону держави.
Порядок користування водами заповідників визначається
положеннями про заповідники.
( Стаття 93 із змінами, внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 632-X
( 632-10 ) від 30.07.80 )
Стаття 94. Охорона вод заповідників
З метою охорони природного стану водних об'єктів, визнаних у
встановленому порядку заповідними, навколо них за постановою Ради
Міністрів УРСР можуть бути встановлені охоронні зони з особливим
режимом.
Скидання стічних вод у водотоки, що живлять водні об'єкти
заповідників, а також проведення на них гідромеліоративних і інших
робіт, які можуть змінити природний стан водних об'єктів
заповідників, допускається лише за погодженням з адміністрацією
заповідників та з додержанням правил, встановлених цим Кодексом та
іншими актами водного законодавства.
Стаття 95. Порядок вилучення водних об'єктів з користування
заповідників
Вилучення водних об'єктів з користування заповідників
допускається тільки у випадках особливої необхідності на підставі
постанови Ради Міністрів Української РСР.
Стаття 96. Водні об'єкти - пам'ятки природи або пам'ятки
історії і культури
( Заголовок статті в редакції Указу ПВР УРСР N 5727-X ( 5727-10 )
від 02.09.83 )
Не оголошені заповідними водні об'єкти, що мають наукову,
історичну або культурну цінність, визнаються пам'ятками природи
або пам'ятками історії і культури в порядку, встановлюваному
законодавством Союзу РСР і Української РСР. ( Частина перша статті
96 в редакції Указу ПВР УРСР N 5727-X ( 5727-10 ) від 02.09.83 )
Рішення про визнання водних об'єктів пам'ятками природи або
культури і про встановлення основних умов користування ними
доводяться до відома населення і заінтересованих організацій.
ГЛАВА 19
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ СКИДАННЯ СТІЧНИХ ВОД
Стаття 97. Дозвіл на користування водними об'єктами для
скидання стічних вод
Користування водними об'єктами для скидання промислових,
комунально-побутових, дренажних та інших стічних вод може
провадитись тільки з дозволу органів по регулюванню використання і
охороні вод після погодження з органами, які здійснюють державний
санітарний нагляд, охорону рибних запасів, та іншими
заінтересованими органами.
Дозвіл видається в порядку, передбаченому статтею 36 цього
Кодексу.
Одержання дозволу на користування водним об'єктом для
скидання стічних вод обов'язкове як при введенні в дію нових або
реконструйованих підприємств, так і при збільшенні потужності
підприємства або зміні технології виробництва, якщо це призводить
до зміни складу чи кількості стічних вод.
Стаття 98. Умови використання водних об'єктів для скидання
стічних вод
Скидання стічних вод допускається тільки у випадках, якщо
воно не призведе до збільшення вмісту у водному об'єкті
забруднюючих речовин понад встановлені норми і за умови очищення
водокористувачем стічних вод до меж, встановлених органами по
регулюванню використання і охороні вод.
Стаття 99. Порядок користування водними об'єктами для
скидання стічних вод
Користування водними об'єктами для скидання стічних вод
здійснюється у відповідності з вимогами і умовами, передбаченими в
дозволах, що видаються у встановленому порядку.
При зміні умов використання водного об'єкта органи по
регулюванню використання і охороні вод вправі зупинити дію
виданого дозволу або змінити погоджені раніше вимоги до умов
скидання стічних вод і визначити строк, протягом якого
водокористувач повинен здійснити відповідні заходи для одержання
нового дозволу чи забезпечення нових умов скидання стічних вод.
Стаття 100. Підстави для обмеження, припинення або заборони
використання водних об'єктів для скидання стічних
вод
При порушенні вимог, встановлених у статті 99 цього Кодексу,
скидання стічних вод повинно бути обмежене, припинене або
заборонене органами по регулюванню використання і охороні вод аж
до припинення діяльності окремих промислових установок, цехів,
підприємств, організацій, установ. У випадках, що загрожують
здоров'ю населення, органи, які здійснюють державний санітарний
нагляд, мають право припиняти скидання стічних вод аж до
припинення експлуатації виробничих та інших об'єктів з
повідомленням про це органів по регулюванню використання і охороні
вод.
Стаття 101. Поглинаючі свердловини і колодязі
Буріння поглинаючих свердловин і влаштування поглинаючих
колодязів для скидання промислових, комунально-побутових,
дренажних та інших стічних вод можуть допускатися тільки у
виняткових випадках з дозволу Міністерства геології УРСР або
виробничих геологічних об'єднань, що видається після проведення
спеціальних досліджень в районі буріння цих свердловин і
влаштування колодязів, при наявності висновку головного державного
санітарного лікаря Української РСР та місцевих органів Державного
комітету УРСР по нагляду за безпечним веденням робіт у
промисловості і гірничому нагляду.
Буріння поглинаючих свердловин і влаштування поглинаючих
колодязів для вказаних цілей забороняються в усіх випадках, коли
ці свердловини й колодязі можуть стати джерелами забруднення
водоносного горизонту, використовуваного або придатного для
питного і побутового водопостачання, а також для задоволення інших
потреб населення.
( Стаття 101 в редакції Указу ПВР УРСР N 5727-X ( 5727-10 ) від
02.09.83 )
ГЛАВА 20
КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ ДЛЯ ПРОТИПОЖЕЖНИХ
ТА ІНШИХ ДЕРЖАВНИХ І ГРОМАДСЬКИХ ПОТРЕБ
Стаття 102. Забір води для протипожежних потреб
Забір води для протипожежних потреб допускається з будь-яких
водних об'єктів.
Забір води для протипожежних потреб здійснюється без
особливого на те дозволу в кількості, необхідній для ліквідації
пожежі.
Забороняється використовувати не за призначенням воду з
водних об'єктів, спеціально призначених для протипожежних потреб.
Стаття 103. Порядок користування водними об'єктами для
протипожежних та інших державних і громадських
потреб
Порядок користування водними об'єктами для протипожежних
потреб, а також інших державних і громадських потреб
встановлюється законодавством Союзу РСР і Української РСР.
Нагляд за додержанням порядку користування водними об'єктами
для протипожежних потреб здійснюють виконавчі комітети місцевих
Рад народних депутатів та органи протипожежної безпеки. За
додержанням порядку користування водними об'єктами для інших
державних і громадських потреб нагляд здійснюють виконавчі
комітети місцевих Рад народних депутатів.
ГЛАВА 21
ЕКСПЛУАТАЦІЯ ВОДОЙМИЩ
Стаття 104. Режим наповнення і спрацювання водоймищ
Підприємства, організації і установи, які експлуатують
водопідпірні, водопропускні або водозабірні споруди на водоймищах,
повинні додержувати режиму наповнення і спрацювання водоймищ,
встановленого з урахуванням інтересів водокористувачів і
землекористувачів, які знаходяться в зонах впливу водоймищ.
Стаття 105. Порядок експлуатації водоймищ
Порядок експлуатації водоймищ визначається правилами,
затверджуваними органами по регулюванню використання і охороні вод
для кожного водоймища, каскаду або системи водоймищ за погодженням
з органами, які здійснюють державний санітарний нагляд, охорону
рибних запасів, та іншими заінтересованими органами.
Стаття 106. Координація заходів по забезпеченню належного
технічного стану водоймищ і контроль за
додержанням правил їх експлуатації
Організація і координація заходів, що забезпечують належний
технічний стан та благоустрій водоймищ, а також контроль за
додержанням правил їх експлуатації здійснюються органами по
регулюванню використання і охороні вод в порядку, встановлюваному
Радою Міністрів СРСР або Радою Міністрів УРСР.
Стаття 107. Експлуатація озер та інших водойм, що
використовуються як водоймища
Положення статей 104-106 цього Кодексу поширюються також на
експлуатацію озер та інших водойм, що використовуються як
водоймища.
ГЛАВА 22
ОСОБЛИВОСТІ КОРИСТУВАННЯ МАЛИМИ РІЧКАМИ
Стаття 108. Регулювання користування водами малих річок
Користування водами малих річок регулюється, крім
установлених законодавством загальних правил водокористування,
спеціальними правилами щодо охорони і комплексного використання
малих річок та збереження їх водності. Віднесення річок до
категорії малих провадиться відповідно до класифікації водних
об'єктів, затверджуваної у встановленому порядку.
( Стаття 108 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від
30.07.80 )
Стаття 109. Використання малих річок відповідно до схем
комплексного використання і охорони вод
Використання малих річок здійснюється відповідно до
басейнових схем комплексного використання і охорони вод, які
розробляються на основі генеральних схем органами по регулюванню
використання і охороні вод і затверджуються у встановленому
порядку.
( Стаття 109 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від
30.07.80 )
Стаття 110. Регулювання стоку малих річок
Регулювання стоку малих річок здійснюється за допомогою
гідротехнічних споруд, будівництво яких провадиться відповідно до
басейнових схем комплексного використання і охорони вод. ( Частина
перша статті 110 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від
30.07.80 )
Режим роботи споруджених на малих річках водоймищ і
гідротехнічних споруд розробляється відповідно до планів
водогосподарського використання стоку малих річок і затверджується
органами по регулюванню використання і охороні вод.
Проектування і будівництво на малих річках водопідпірних
споруд, що впливають на регулювання стоку, допускається лише за
погодженням з органами по регулюванню використання і охороні вод
та за дозволами, що видаються виконавчими комітетами обласних Рад
народних депутатів.
Стаття 111. Здійснення заходів по збереженню водності малих
річок
Міністерства, державні комітети, відомства, підприємства та
організації яких використовують води малих річок, а також колгоспи
і радгоспи, по землях яких протікають ці річки, забезпечують
проведення агролісомеліоративних і гідротехнічних робіт та
здійснення заходів по боротьбі з водною і вітровою ерозією і по
збереженню їх водності. ( Частина перша статті 111 із змінами,
внесеними згідно з Указом ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від
30.07.80 )
Проектування і здійснення зазначених робіт і заходів
провадиться за погодженням з органами по регулюванню використання
і охороні вод.
Міністерство лісового господарства УРСР і Міністерство
лісової і деревообробної промисловості УРСР проводять в зоні їх
діяльності основні роботи по залісненню берегів малих річок і
водозбірних площ та здійснюють контроль за виконанням таких
заходів підприємствами і організаціями інших відомств.
Стаття 112. Технічна експлуатація малих річок та проведення
на них комплексів гідротехнічних робіт
Технічну експлуатацію малих річок на їх несудноплавних
ділянках здійснює Міністерство меліорації і водного господарства
УРСР.
Технічну експлуатацію судноплавних ділянок малих річок і
проведення на них комплексів гідротехнічних робіт здійснює Головне
управління річкового флоту при Раді Міністрів УРСР.
ГЛАВА 23
РЕГУЛЮВАННЯ КОРИСТУВАННЯ ВОДНИМИ ОБ'ЄКТАМИ,
РОЗТАШОВАНИМИ НА ТЕРИТОРІЇ КІЛЬКОХ СОЮЗНИХ РЕСПУБЛІК,
ТА ОРГАНИ, ЩО ЗДІЙСНЮЮТЬ ТАКЕ РЕГУЛЮВАННЯ
Стаття 113. Регулювання користування водними об'єктами,
розташованими на території кількох союзних
республік
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік регулювання користування водними об'єктами,
розташованими на території двох або кількох союзних республік, у
частині, яка зачіпає інтереси цих республік, здійснюється за
погодженням між органами заінтересованих республік, за винятком
водних об'єктів, регулювання користування якими віднесено до
компетенції Союзу РСР. У разі, коли погодження між зазначеними
органами не досягнуто, питання вирішується в порядку,
встановлюваному законодавством Союзу РСР.
( Стаття 113 в редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від
30.07.80 )
Стаття 114. Погодження порядку користування водними
об'єктами, розташованими на території Української
РСР і інших союзних республік
Погодження з відповідними органами інших заінтересованих
союзних республік порядку користування водними об'єктами,
розташованими на території Української РСР і інших союзних
республік, здійснюється Міністерством меліорації і водного
господарства УРСР.
Стаття 115. Органи, що здійснюють міжреспубліканський
розподіл стоку річок та встановлюють режим роботи
водоймищ
Відповідно до законодавства Союзу РСР міжреспубліканський
розподіл стоку річок, встановлення режиму роботи водоймищ, води
яких використовуються кількома союзними республіками, здійснюються
Міністерством меліорації і водного господарства СРСР.
ГЛАВА 24
ВОДОКОРИСТУВАННЯ НА ПРИКОРДОННИХ ВОДАХ СРСР
Стаття 116. Водокористування на прикордонних водах СРСР
Відповідно до Основ водного законодавства Союзу РСР і союзних
республік водокористування на прикордонних водах СРСР здійснюється
на основі міжнародних договорів. ( Частина перша статті 116 в
редакції Указу ПВР УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
У тій мірі, в якій водокористування в радянській частині
прикордонних вод не врегульоване міжнародними договорами з участю
СРСР, воно здійснюється відповідно до законодавства Союзу РСР і
Української РСР. ( Частина друга статті 116 в редакції Указу ПВР
УРСР N 632-X ( 632-10 ) від 30.07.80 )
Порядок водокористування на прикордонних водах СРСР
встановлюється компетентним органами за погодженням з
командуванням прикордонних військ.