Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:

Калашнікової О.В. Васильченко Н.В. Леонтович К.Г. розглянувши у попередньому розгляді справу за касаційною скаргою ОСОБА_4 на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року у справі № 809/4064/14 за позовом ТОВ "ЛУК 2013" до Реєстраційної служби Яремчанського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа - ОСОБА_4, про визнання протиправним та скасування рішення за № 17073873 від 10.11.2014 року, скасування запису про реєстрацію права власності на об'єкт та зобов'язання вчинити певні дії,-

ТОВ "ЛУК 2013" звернулося в суд з позовом до Реєстраційної служби Яремчанського міського управління юстиції в Івано-Франківській області, третя особа - ОСОБА_4, в якому просив визнати протиправним та скасувати рішення державного реєстратора про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер НОМЕР_3 від 10 листопада 2014 року на об'єкт: нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 площею, 0,0986 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування ресторанно-готельного закладу за громадянином ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; скасувати запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об'єкт: нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, а саме: готельно-ресторанний комплекс загальною площею 1243,2 м2 позначений літерою "А", адміністративно-господарський комплекс загальною площею 385, 6 м2 позначений в плані літерою "Б", навіс позначений в плані літерою "В", навіс позначений в плані літерою "Г", альтанка позначена в плані літерою "Д", альтанка позначена в плані літерою "Е", ворота позначені в плані № 1, огорожа позначена в плані № 2, септики позначені в плані № 3-9 та земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 площею, 0,0986 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування ресторанно-готельного закладу за громадянином ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1; зобов'язати поновити запис про реєстрацію права приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю "Лук 2013", ідентифікаційний код 38608803, нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1, а саме: готельно-ресторанний комплекс загальною площею 1243,2 м2 позначений літерою "А", адміністративно-господарський комплекс загальною площею 385, 6 м2 позначений в плані літерою "Б", навіс позначений в плані літерою "В", навіс позначений в плані літерою "Г", альтанка позначена в плані літерою "Д", альтанка позначена в плані літерою "Е", ворота позначені в плані №1, огорожа позначена в плані № 2, септики позначені в плані № 3-9 та земельну ділянку за кадастровим номером НОМЕР_2 площею, 0,0986 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування ресторанно-готельного закладу.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що відповідач протиправно, в порушення Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України за № 868 від 17 жовтня 2013 року (868-2013-п) , здійснив державну реєстрацію за третьою особою права приватної власності на нерухоме майно, що належить позивачу, крім того здійснення вказаної реєстрації проведено за наявності обтяжень на майно, що є перешкодою в реєстрації права власності при його відчуженні.

Постановою Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року скасовано постанову Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 27 січня 2015 року та прийнято нову, якою позовні вимоги задоволено в повному обсязі. Визнано протиправним та скасувано рішення державного реєстратора Реєстраційна служба Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області про реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер № 17073873 від 10 листопада 2014 року об 11.15.01 год. на об'єкт: нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1 та земельну ділянку з кадастровим номером НОМЕР_2 площею 0,0986 га з цільовим призначенням - для будівництва та обслуговування ресторанно-готельного закладу за громадянином ОСОБА_4, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1. Скасовано запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності на об'єкт: нежитлові будівлі, які знаходяться за адресою АДРЕСА_1. Зобов'язано Реєстраційну службу Яремчанського міського управління юстиції Івано-Франківської області поновити запис про реєстрацію права приватної власності за товариством з обмеженою відповідальністю "ЛУК 2013", ідентифікаційний код 38608803, на нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1.

Не погоджуючись з рішенням суду апеляційної інстанції третя особа - ОСОБА_4 в особі представника за довіреністю - ОСОБА_5, звернувся до Вищого адміністративного суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду апеляційної інстанції, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.

Перевіривши правову оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, матеріали касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судами норм матеріального та процесуального права колегія суддів Вищого адміністративного суду України вважає, що відсутні підстави для скасування судового рішення, а касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 5 червня 2014 року постановою Яремчанського міського суду Івано-Франківської області (справа № 354/802/13-ц), яке набрало законної сили 18 вересня 2014 року відповідно до ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області, в цивільній справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_7 та ОСОБА_8 про визнання недійсним договору оренди та зустрічного позову ОСОБА_4 як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору до ОСОБА_7, виконавчого комітету Поляницької сільської ради, Обласного комунального підприємства "Коломийське міжрайонне бюро технічної інвентаризації", ОСОБА_6, ОСОБА_8 про визнання недійсним договору оренди, визнання недійсним та скасування пункту 2 рішення виконавчого комітету Поляницької сільської ради № 167-22-2012 р. від 23 серпня 2012 року, про визнання незаконним та скасування свідоцтва про право власності на нерухоме майно, про визнання права власності на нежитлові будівлі, визнано за ОСОБА_4 право власності на нежитлові будівлі за адресою АДРЕСА_1, до складу яких входять: готельно-ресторанний комплекс загальною площею 1243,2 м2 позначений літерою "А", адміністративно-господарський комплекс загальною площею 385,6 м2 позначений в плані літерою "Б", навіс позначений в плані літерою "В", навіс позначений в плані літерою "Г", альтанка позначена в плані літерою "Д", альтанка позначена в плані літерою "Е", ворота позначені в плані №1, огорожа позначена в плані № 2, септики позначені в плані № 3-9.

10 листопада 2014 року рішенням № 17073873 державного реєстратора прав на нерухоме майно Реєстраційної служби Яремчанського міського управління Івано-Франківської області за наслідками розгляду заяви представника третьої особи, на підставі поданих постанови Яремчанського міського суду Івано-Франківської області (справа № 354/802/13-ц) та ухвали Апеляційного суду Івано-Франківської області від 18 вересня 2014 року здійснив державну реєстрацію права приватної власності на будинок АДРЕСА_1 за ОСОБА_4.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що визнання за особою права власності в порядку судового захисту цього права власності за статтею 392 Цивільного кодексу України не є відчуженням майна, а тому в даному випадку не застосовується положення щодо відмови у державній реєстрації права приватної власності на нерухоме майно за наявності обтяжень на дане майно при його відчуженні.

Скасовуючи постанову суду першої інстанції та приймаючи нову про задоволення позову, суд апеляційної інстанції виходив з того, що обтяження на спірне майно були зареєстровані до набрання законної сили рішень судів про визнання за третьою особою - ОСОБА_4 права власності на це майно, а тому вони являються перешкодою для державної реєстрації права приватної власності на спірне майно.

Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками суду апеляційної інстанції виходячи з наступного.

Відповідно до вимог статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Правовідносини у сфері державної реєстрації речових прав на нерухоме майно регулюються Законом України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ (1952-15) , а також Порядком державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень (далі - Порядок державної реєстрації прав), Порядком надання інформації з Державного реєстру речових прав па нерухоме майно, які затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 року № 868 (868-2013-п) , а також Порядком ведення державного реєстру речових прав на нерухоме майно (далі - Порядок ведення державного реєстру речових прав), який затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 26 жовтня 2011 року № 1141 (1141-2011-п) .

Відповідно до преамбули Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) , цей Закон визначає правові, економічні, організаційні засади проведення державної реєстрації речових та інших прав, які підлягають реєстрації за цим Законом, та їх обтяжень і спрямований на забезпечення визнання та захисту державою цих прав, створення умов для функціонування ринку нерухомого майна.

Статтею 182 ЦК України передбачено, що право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації. Державна реєстрація прав па нерухомість і правочинів щодо нерухомості є публічною, здійснюється відповідним органом, який зобов'язаний надавати інформацію про реєстрацію та зареєстровані права в порядку, встановленому законом. Порядок проведення державної реєстрації прав на нерухомість та підстави відмови в ній встановлюються законом.

Згідно з статтею 210 Цивільного кодексу України правочин підлягає державній реєстрації лише у випадках, встановлених законом. Такий правочин є вчиненим з моменту його державної реєстрації. Перелік органів, які здійснюють державну реєстрацію, порядок реєстрації, а також порядок ведення відповідних реєстрів встановлюються законом.

Із системного аналізу вищезазначених норм права вбачається, що право власності на нерухоме майно набувається лише з моменту державної реєстрації правочину відповідно до вимог статті 182, 210 Цивільного кодексу України.

Повноваження органу державної реєстрації прав, визначені статтею 8 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", а саме: орган державної реєстрації прав проводить державну реєстрацію прав та їх обтяжень або відмовляє у їх реєстрації; забезпечує ведення Державного реєстру прав; надає інформацію про зареєстровані права та їх обтяження в порядку, встановленому цим Законом; забезпечує облік безхазяйного нерухомого майна; здійснює інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами України.

Процедуру проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, перелік документів, необхідних для її проведення, права та обов'язки суб'єктів у сфері державної реєстрації прав, а також процедуру взяття па облік безхазяйного нерухомого майна, визначає Порядок державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затверджений постановою КМ України від 17 жовтня 2013 року № 868 (868-2013-п) .

За результатами розгляду заяви про державну реєстрацію та документів, необхідних для її проведення, державний реєстратор приймає рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень або рішення про відмову в такій реєстрації (пункт 20 Порядку)

Державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15) (пункт 28 Порядку).

Перелік документів для здійснення державної реєстрації прав визначається частиною 1 статті 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ, державна реєстрація прав проводиться па підставі: 1) договорів, укладених у порядку, встановленому законом; 2) свідоцтв про право власності на нерухоме майно, виданих відповідно до вимог цього Закону; 3) свідоцтв про право власності, виданих органами приватизації наймачам житлових приміщень у державному та комунальному житловому фонді; 4) державних актів на право власності або постійного користування на земельну ділянку у випадках, встановлених законом; 5) рішень судів, що набрали законної сили; 6) інших документів, що підтверджують виникнення, перехід, припинення прав на нерухоме майно, поданих органу державної реєстрації прав разом із заявою.

Згідно з статтею 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" підставою для державної реєстрації прав, що посвідчують виникнення, перехід, припинення речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, є рішення суду, що набрало законної сили.

Між тим, пунктом 28 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень передбачено, що державний реєстратор приймає рішення про відмову в державній реєстрації прав та їх обтяжень виключно за наявності підстав для відмови в державній реєстрації прав, що визначені у Законі України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" (1952-15)

Згідно з частиною 4 статті 15 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" від 1 липня 2004 року № 1952-ІУ (далі - Закон № 1952-1V) державній реєстрації підлягають виключно заявлені права та їх обтяження за умови їх відповідності законодавству і поданим документам.

Вичерпний перелік підстав відмови у державній реєстрації прав та їх обтяжень визначений частиною 1 статті 24 Закону № 1952-ІУ .

Згідно з пунктом 5 статті 24 Закону № 1952-IV у державній реєстрації прав та їх обтяжень може бути відмовлено у разі, якщо заяву про державну реєстрацію прав, пов'язаних з відчуженням нерухомого майна, подано після державної реєстрації обтяжень, встановлених щодо цього майна, крім випадків, встановлених частиною дев'ятою статті 15 цього Закону.

Відповідно до статті 57 Закону України від 21 квітня 1999 року № 606-ХІV "Про виконавче провадження" арешт на майно боржника може накладатися державним виконавцем, зокрема, шляхом винесення постанови про арешт майна боржника та оголошення заборони на його відчуження.

Аналізуючи наведені норми матеріального права, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку, що наявність в Реєстрі запису про заборону відчуження майна є перешкодою для здійснення державним реєстратором реєстраційних дій до того часу, поки таке обтяження не буде зняте. Аналогічна правова позиція щодо застосування зазначених норм матеріального права була висловлена колегією суддів Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України у постанові від 11листопада 2014 року (справа № 21-357а14).

Судами попередніх інстанцій встановлено, що згідно із свідоцтвом про право власності індексний НОМЕР_4 від 31 жовтня 2013 року та НОМЕР_5 від 31 жовтня 2013 року власником готельно-ресторанного комплексу за адресою: АДРЕСА_1 загальною площею 1243,2 м2 та земельної ділянки за даною адресою призначеною для будівництва та обслуговування ресторанно-готельного комплексу площею 0,0968 га, на час вчинення оспорюваних дій державного реєстратора, було ТОВ "ЛУК 2013". Стосовно вказаного вище майна зареєстровані обтяження: від 21 вересня 2012 року на підставі договору іпотеки та від 21 листопада 2013 року згідно постанови Державної виконавчої служби Яремчанського міського управління юстиції про арешт майна боржника та заборону його відчуження. В жодному з вказаних обтяжень ОСОБА_4 не має статусу іпотекодержателя чи стягувача.

В силу пункту 40 Порядку державної реєстрації речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 868 від 17 жовтня 2013 року (868-2013-п) державний реєстратор зобов'язаний під час проведення державної реєстрації речових прав на нерухоме майно, яке перебуває в іпотеці, вимагати від заявника крім документу, що підтверджує виникнення речових прав, надати документ, що підтверджує факт надання згоди іпотекодержателем на передачу речових прав на таке майно іншій особі.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що в матеріалах справи докази такої згоди відсутні.

Аналізуючи вищезазначене, колегія суддів Вищого адміністративного суду України приходить до висновку про неправомірність дій державного реєстратора щодо реєстрації права власності на нерухоме майно за наявності обтяжень на таке майно.

Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції дійшов до вірного висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно ч.3 ст. 220-1 КАС України суд касаційної інстанції відхиляє касаційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Відповідно до ст. 224 КАС України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.

Колегія суддів вважає, що доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи.

З урахуванням викладеного, судом апеляційної інстанції винесено законне і обґрунтоване рішення, постановлене з дотриманням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст.ст. 220, 220-1, 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів Вищого адміністративного суду України, -

Касаційну скаргу ОСОБА_4 - відхилити.

Постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 19 травня 2015 року - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через 5 днів після направлення її копій особам, які беруть участь у справі і може бути переглянута Верховним Судом України з підстав передбачених ст.ст. 237- 239 Кодексу адміністративного судочинства України.