розглянула у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у адміністративній справі № 2а-21277/10/0570 за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування податкового повідомлення-рішення, -

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року задоволений позов Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" ( далі ККП "Маріупольтепломережа" ) до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя (далі Жовтнева МДПІ м.Маріуполя) про скасування податкового повідомлення-рішення, а саме: скасовано податкове повідомлення - рішення Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м.Маріуполя №0001422342/0 від 25.06.2010р. та №0001422342/1 від 09.08.2010р., якими позивачеві донараховано суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в сумі 82797 грн. та штрафні (фінансові) санкції в розмірі 24839 грн. та стягнуто з коштів Державного бюджету України на користь Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" витрати по сплаті судового збору у сумі 3грн. 40 коп. (т.2 арк. справи 137 – 142).

Відповідач не погодився з рішенням суду, подав апеляційну скаргу, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просив скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі. В обґрунтування доводів апеляційної скарги, зазначив, що суд неповно виявив та встановив обставини у справі, безпідставно не прийняв до уваги, що податкова накладна не є вичерпною підставою для формування податкового кредиту, оскільки правочини нібито укладені між ККП "Маріупольтепломережа" і ТОВ "Гладіс Компгрупп" не спричинили реального настання юридичних наслідків, у зв’язку з відсутністю ТОВ "Гладіс Компгруп" за місцезнаходженням, тобто здійснення господарської операції не відбулося (т.2 арк. справи 148 – 150).

Представники відповідача в судовому засіданні підтримали доводи апеляційної скарги, наполягали на її задоволенні.

Представники позивача в судовому засіданні вважали апеляційну скаргу необґрунтованою, її доводи неспроможними, в повному обсязі підтримали доводи, викладені в письмових запереченнях на апеляційну скаргу, просили апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

Судом першої інстанції встановлені наступні обставини.

Жовтневою МДПІ м.Маріуполя здійснено позапланову невиїзну перевірку ККП "Маріупольтепломережа" з питань підтвердження отриманих від платника податків ТОВ "Гладис Комгруп" відомостей за період з 01.01.2009р. до 30.09.2009р., за наслідками якої складений акт від 18.06.2010 р. №1511/23-2/33760279 і за висновками якого Жовтневою міжрайонною державною податковою інспекцією м.Маріуполя прийнято податкове повідомлення-рішення №0001422342/0 від 25.06.2010р., яким позивачеві визначено суму податкового зобов‘язання з податку на прибуток в сумі 107636,0грн., у тому числі основний платіж – 82797,0 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 24839,0грн. (т.1 арк. справи 22 – 31, т.2 арк. справи 12).

Рішенням Жовтневої МДПІ м.Маріуполя №36792/10/25-012 від 29.07.2010р. за результатами розгляду скарги позивача в порядку адміністративного оскарження, податкове повідомлення-рішення №0001422342/0 від 25.06.2010р. залишено без змін, а скарга позивача – без задоволення.

За результатами адміністративного оскарження відповідачем було складене податкове повідомлення-рішення від 09.08.2010р. № 0001422342/1, яким позивачеві визначено суму податкового зобов‘язання з податку на прибуток в сумі 107636,0грн., у тому числі основний платіж – 82797,0 грн., штрафні (фінансові) санкції в сумі 24839,0грн. (т.1 арк. справи 21).

Між позивачем та ТОВ "Гладис комгрупп" укладений договір купівлі-продажу №109 від 01.09.2008р., згідно до п.п.1.1 п.1 якого ТОВ "Гладис комгрупп" зобов’язується поставити позивачеві товар, найменування якого зазначається в документах, які є невід"ємною частиною договору(специфікація, рахунок, товарна накладна, податкова накладна),договірна ціна не підлягає зміненню, крім випадків, коли укладається додаткова угода (т.1 арк. справи 32).

За умовами додаткової угоди №1 від 19.03.2009р. до договору №109 від 01.09.2008р. ТОВ "Гладис комгрупп" продає позивачеві товар згідно Специфікації №1, яка є невід’ємною частиною цієї угоди.

За специфікацією №1 до вказаного договору від 01.09.2008р. предметом договору є продаж пересувної парової котельної установки в кількості 1 шт. на загальну суму 541666,67 грн.(без ПДВ).

На виконання умов договору позивач отримав від ТОВ "Гладис комгрупп" зазначений товар в кількості 1 шт., що підтверджується актом приймання-передачі №1 від 19.03.2009р., рахунком-фактурою №313 від 19.03.2009р. та видатковою накладною №313 від 19.03.2009р. на суму 650000 грн., у т.ч. ПДВ – 108333,33 грн.

Платіжними дорученнями №4728 від 25.12.2008р. на суму 20000 грн., №355 від 30.01.2009р. на суму 50000 грн., №366 від 02.02.2009р. на суму 40000 грн., №397 від 05.02.2009р. на суму 20000 грн., №927 від 11.03.2009р. на суму 30000 грн., №1201 від 24.03.2009р. на суму 25000 грн., №1221 від 25.03.2009р. на суму 25000 грн., №1722 від 16.04.2009р. на суму 50000 грн., №1740 від 17.04.2009р. на суму 50000 грн., №1779 від 22.04.2009р. на суму 50000 грн., №1792 від 23.04.2009р. на суму 50000 грн., №1811 від 24.04.2009р. на суму 50000 грн., №1843 від 27.04.2009р. на суму 100000 грн., №1896 від 28.04.2009р. на суму 90000 грн. позивач сплатив вартість отриманого товару на загальну суму 650000 грн.

На поставку наведеного товару ТОВ "Гладис комгрупп" виписані податкові накладні №12254 від 25.12.2008р. на суму 20000 грн., у т.ч. ПДВ – 3333,33 грн., №1318 від 30.01.2009р. на суму 50000 грн., у т.ч. ПДВ – 8333,33 грн., №2019 від 02.02.2009р. на суму 40000 грн., у т.ч. ПДВ – 6666,67 грн., №2053 від 05.02.2009р. на суму 20000 грн., у т.ч. ПДВ – 3333,33грн., №3112 від 11.03.2009р. на суму 30000 грн., у т.ч. ПДВ – 5000 грн., №3193 від 19.03.2009р. на суму 490000 грн., у т.ч. ПДВ – 81666,67 грн.

Факт перевезення товару підтверджується товарно-транспортною накладною серії АА №041981 від 19.03.2009р., з якої вбачається, що пересувну парову котельну в кількості 1шт. перевезено ТОВ "Гладис Комгрупп" за замовленням у СПД ОСОБА_4 автомобілем НОМЕР_1 з м.Донецька до м.Маріуполя.

Відповідно до пояснень позивача від 12.11.2010р. для здійснення зазначеного виду діяльності необхідно було розробити робочий проект реконструкції будівлі 12 котельної для виробництва пінополіуретанових шкаралуп на території 16 котельної.

Позивачем укладений договір купівлі-продажу №23 від 15.07.2009р. з ТОВ "Криптон", за п.1.1 якого ТОВ "Криптон" повинний поставити позивачеві проект розміщення обладнання по виробництву пінопластових форм у приміщенні котельної, розташованої за адресою: м.Маріуполь, вул.К.Лібкнехта,185, ціна договору складає 79800,0 грн., у т.ч. ПДВ – 13300,0 грн.

На виконання договору ТОВ "Криптон" виписаний рахунок №115/07 від 16.07.2009р. на суму 79800 грн.

Платіжними дорученнями №261 від 18.01.2010р. на суму 10000 грн., №349 від 20.01.2010р. на суму 10000 грн., №317 від 20.01.2010р. на суму 10000 грн., №373 від 21.01.2010р. на суму 9900 грн., №1227 від 25.02.2010р. позивач частково сплатив вартість проекту на суму 44800 грн.

До матеріалів справи надана копія робочого проекту реконструкції будівлі котельної ЖМР-16 під цех для виробництва виробів із пенополістирола на території котельної ЖМР-16 по вул. Лібкнехта, 185 в м.Маріуполі.

За поясненнями позивача від 12.11.2010р. для установки пересувної парової котельної установки та введення її в експлуатацію необхідна була споруда, установка фундаменту, обладнання складу, бункеру, проведення ряду узгоджень, крім того, роботи по його установці та пуску-наладці здійснюються спеціальними організаціями, підприємствами, які мають відповідні допуски та дозволи.

Між позивачем та ТОВ "Донспецметстрой" укладений договір постачання від 18.03.2010р., за яким ТОВ "Донспецметстрой" зобов’язується поставити, а позивач прийняти та сплатити продукцію в кількості, за цінами та у строки у відповідності до специфікації до договору, яка є його невід’ємною частиною.

Факт виконання сторонами договору підтверджується прибутковим ордером №810 від 26.05.2010р., накладною №17 від 26.05.2010р. на суму 144073,10 грн., у т.ч. ПДВ – 24012,18 грн. та актом виконаних робіт за квітень 2010р.

На виконання договору позивач оплатив вартість отриманого товару платіжними дорученнями №2067 від 24.03.2010р. на суму 20000 грн., №2237 від 30.03.2010р. на суму 50000грн., №2555 від 09.04.2010р. на суму 10000 грн., №2799 від 20.04.2010р. на суму 20000 грн., №3766 від 28.05.2010р. на суму 20000 грн., №6278 від 07.09.2010р. на суму 24073,10 грн.на загальну суму 144073,10 грн.

Між позивачем та ТОВ "Коменергосервіс" укладений договір №25/06 від 25.06.2010р., за яким ТОВ "Коменергосервіс" зобов’язується виконати монтажно-пуско-налагоджувальні роботи пересувної парової котельної парової установки "Наngzhou Fangyuan" на території котельної №16 по вул. К.Лібкнехта,185, м.Маріуполь.

Платіжним дорученням №7688 від 20.10.2010р. позивач частково сплатив вартість виконаних робіт на виконання договору №25/06 від 25.06.2010р. на суму 20000 грн.

ТОВ "Коменергосервіс" листом №249 від 12.11.2010р. повідомив позивача про те, що ним виконані роботи 1 та 2 етапу. Перед виконанням 3 етапу робіт необхідно попередньо оформити додаткову угоду та отримати підтвердження узгодження подачі природного газу.

За умовами договору №25/06 від 25.06.2010р. позивач здійснив передплату в сумі 50000грн., що підтверджується відповідними платіжними дорученнями.

Позивач у своїх поясненнях від 12.11.2010р. зазначив, що придбана 19.03.2009р. пересувна парова котельна не є товаром, а є основним засобом, який має свій інвентарний номер та у найближчий час буде виробляти продукцію, передбачену Статутом підприємства.Позивачем були нараховані амортизаційні нарахування у другому кварталі 2009р. на суму 32500 грн., в 3 кварталі 2009р. на суму 30550 грн., які були відображені у податковій декларації з податку на прибуток.

Крім цього, позивач відніс до складу валових витрат витрати на придбання товару за накладною №728/8 від 28.07.2009р. на суму 9803 грн.

На виконання умов договору №109 від 01.09.2008р. позивачем також придбано у ТОВ "Гладис комгрупп" відповідно до специфікації №1 до додаткової угоди №1 від 19.03.2009р. комплектуючі до парової котельної установки, а саме: лічильник газовий GMS-GDY 50 в кількості 1 шт. на суму 5304 грн., редуктор RBE 18-12 в кількості 1 шт. на суму 8400 грн., фільтр FN 21/2-1 в кількості 1 шт. на суму 471,60 грн., клапан BH-1/2 H2 в кількості 1 шт. на суму 1692 грн., редуктор VS 84 в кількості 1 шт. на суму 1200 грн. на загальну суму 17067,60 грн.

На виконання умов наведеної угоди позивач отримав вищезазначений товар, що підтверджується рахунком-фактурою №28/07-09 від 28.07.2009р., актом приймання-передачі №1 від 28.07.2009р. та видатковою накладною №728/8 від 28.07.2009р. на суму 17067,60 грн.(з ПДВ). На виконання цієї угоди ТОВ "Гладис комгрупп" виписана податкова накладна №7288 від 28.07.2009р. на суму 17067,60 грн., у т.ч. ПДВ – 2844,60 грн.

Витрати по придбанню редуктора RBE 18-12 в кількості 1 шт. на суму 7000 грн.(без ПДВ), фільтру FN 21/2-1 в кількості 1 шт. на суму 393 грн.(без ПДВ), клапана BH-1/2 H2 в кількості 1 шт. на суму 1410 грн.(без ПДВ), редуктора VS 84 в кількості 1 шт. на суму 1000грн.(без ПДВ) на загальну суму 9803 грн. були віднесені до складу валових витрат у 3 кварталі 2009р.

Вказані обставини визнавалися сторонами.

Отримані позивачем товари належним чином оприбутковані на склад, що підтверджується накладною на внутрішнє переміщення основних засобів, інвентарними картками обліку основних засобів.

Позивачу також визначено податкове зобов’язання з податку на прибуток, у зв’язку з віднесенням до складу валових витрат за передплатою на придбання труби у ТОВ "Гладис комгрупп" на суму 258333,33 грн.

Платіжними дорученнями №3498 від 02.09.2009р. на суму 150000 грн., №3522 від 04.09.2009р. на суму 60000 грн., №3919 від 29.09.2009р. на суму 100000 грн. позивач здійснив передплату за трубу на загальну суму 310000 грн.

Позивач у судовому засіданні зазначив, що зазначений товар був йому необхідний для поточного ремонту теплотрас м.Маріуполя.

Відповідно до пояснень позивача оприбуткування зазначеного товару відбулось у 4 кварталі 2010р., тобто не в тому періоді, який перевірявся, що підтверджується видатковою накладною №1408 від 02.10.2009р.

Зазначена труба використовується позивачем у власній господарській діяльності, що підтверджується актом приймання виконаних будівельних робіт за жовтень 2010 року, актом списання ТМЦ у виробництво №М-00001569 від 30.10.2010р.

Колегія суддів заслухала суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевірила матеріали справи за апеляційною скаргою з врахуванням заперечень на неї і дійшла до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Вищенаведені обставини справи, встановлені судом першої інстанції, перевірені при апеляційному розгляді і знайшли повне підтвердження.

Предметом спору у справі є питання правомірності дій податкового органу щодо прийняття податкового повідомлення-рішення від 09.08.2010 року № 0001422342/1, яким позивачу визначено суму податкового зобов’язання з податку на прибуток у сумі 107636,0грн. (основний платіж – 82797,0грн., штрафні (фінансові) санкції – 24839,0грн.) за порушення ст.5 п.5.1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) .

Підставою для визначення позивачеві суми податкового зобов‘язання з податку на прибуток став висновок податкового органу про те, що позивачем в порушення п.5.1 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"(із урахуванням змін та доповнень) віднесено до складу валових витрат амортизаційні витрати по придбаній пересувній паровій котельній установці, витрати на придбання труби та матеріалів на підставі нікчемного правочину, в результаті чого було занижено податок на прибуток за 3 квартали 2009 року на 82797грн. Вказане порушення, на думку відповідача, виникло внаслідок безпідставного формування валових витрат за нікчемною угодою, укладеною між позивачем та ТОВ "Гладис Комгрупп".

В акті перевірки зазначено, що позивач мав взаємовідносини з ТОВ "Гладис комгрупп", у зв’язку з чим проведені зустрічні перевірки зазначеного підприємства.

Відповідно до відповідей та актом зустрічної перевірки ДПІ у Будьоннівському районі м.Донецька встановлено, що ТОВ "Гладис Комгрупп" не знаходиться за юридичною та фактичною адресою, відповідно до довідки за формою 1 ДФ кількість працюючих на підприємстві за 1 квартал 2009р., 2 квартал 2009р., 3 квартал 2009р. склала 1 особа, основні засоби у ТОВ "Гладис Комгрупп" відсутні; інформація орендованих складських приміщень, виробничих потужностей для здійснення будь-якого виду діяльності відсутня. На момент проведення позапланової перевірки позивача результатами вжитих заходів документи ТОВ "Гладис Комгрупп" до перевірки не надані, підтвердити правомірність формування валових витрат позивача неможливо. Аналіз фінансово-економічного стану та податкової звітності ТОВ "Гладис Комгрупп" свідчить про проведення транзитних фінансових потоків, спрямованих на здійснення операцій без мети настання правових наслідків.

Відповідач у акті перевірки зазначив, що в ході перевірки ТОВ "Гладис Комгрупп" не встановлено факту реального виконання угоди, а саме - передачі товарів від продавця до покупця, у зв’язку з відсутністю(ненаданням до перевірки) актів приймання-передачі товару, довіреностей, документів, що засвідчують транспортування, зберігання товарів, про що свідчить акт №1082/23-211/36011127 від 11.06.2010р. про неможливість проведення перевірки ТОВ "Гладис Комгрупп".

У листі №4422/7/26-3 від 1.08.2010р. ГВПМ ДПІ у м.Маріуполі зазначила, що проведеними заходами не встановлені виробничі потужності, приміщення та основні фонди, що належать ТОВ "Гдадис комгрупп". В штаті підприємства окрім директора, не задіяно управлінського або технічного персоналу. За юридичною адресою підприємство не знаходиться. За результатами проведених заходів не встановлено підстави для прийняття рішення відносно посадових осіб ТОВ "Гладис комгрупп" в порядку ст. 97 КПК України.

Актом перевірки від 18.06.2010р. також встановлено, що фактично у періоді, що перевірявся, позивач здійснює забезпечення споживачів теплом і гарячою водою. Основним споживачем теплової енергії є населення, на частку якого припадає до 80% тепла, що реалізується; решта (20%) реалізується бюджетним та іншим підприємствам, установам та організаціям.

З пояснень позивача від 12.11.2010р. слідує, що починаючи з 19 березня 2009 р. та до моменту перевірки на червень 2010р. позивач постійно займався оформленням технічної документації та постійно ведуться роботи по введенню в експлуатацію пересувного парового котла, який необхідний в його господарській діяльності, що відповідачем не спростовано.

Згідно до п.1.32 ст. 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою. Під безпосередньою участю слід розуміти зазначену діяльність особи через свої постійні представництва, філіали, відділення, інші відокремлені підрозділи, а також через довірену особу, агента або будь-яку іншу особу, яка діє від імені та на користь першої особи.

Отже, необхідною умовою включення витрат до складу валових є їх використання у власній господарській діяльності.

Частиною другою статті третьої Закону України від 16.07.99 р. №996-XIV "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" (996-14) (далі - Закон №996) визначено, що бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, засновуються на даних бухгалтерського обліку.

Частинами другою, третьою ст.9 цього ж Закону передбачено, що підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факт здійснення господарської операції. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це неможливо - безпосередньо після її закінчення.

Первинні та зведені облікові документи можуть бути складені на паперових або машинних носіях і повинні мати обов'язкові реквізити: назву документа; дату та місце складання; назву підприємства, від імені якого складається документ; зміст та обсяг господарської операції; одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції та правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дозволяють ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Пунктом 5.1 ст.5 Закону №996 встановлено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Згідно до п.п.5.2.1 п.5.2 ст.5 вказаного Закону до складу валових витрат включаються суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці, у тому числі витрати з придбання електричної енергії (включаючи реактивну), з урахуванням обмежень, установлених пунктами 5.3 - 5.7 цієї статті.

Згідно до п. 11.2 ст. 11 Закону №996 датою збільшення валових витрат виробництва (обігу) вважається дата, що припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що відбулася раніше: або дата списання коштів з банківських рахунків платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), а в разі їх придбання за готівку – день їх видачі з каси платника податку; або дата оприбуткування платником податку товарів, а для робіт (послуг) - дата фактичного отримання платником податку результатів робіт (послуг).

Відповідно до п.5.3.9 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) не належать до складу валових витрат будь-які витрати, не підтверджені відповідними розрахунковими, платіжними та іншими документами, обов'язковість ведення і зберігання яких передбачена правилами ведення податкового обліку.

Як вбачається з п.п.8.1.1 п.8.1 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", під терміном "амортизація" основних фондів і нематеріальних активів розуміється поступове віднесення витрат на їх придбання, виготовлення або поліпшення, на зменшення скоригованого прибутку платника податку у межах норм амортизаційних відрахувань, установлених цією статтею.

П.п. 8.1.2. п. 8.1. ст. 8 вказаного Закону визначено, що амортизації підлягають витрати на: придбання основних фондів та нематеріальних активів для власного виробничого використання, включаючи витрати на придбання племінної худоби та придбання, закладення і вирощування багаторічних насаджень до початку плодоношення; самостійне виготовлення основних фондів для власних виробничих потреб, включаючи витрати на виплату заробітної плати працівникам, які були зайняті на виготовленні таких основних фондів; проведення всіх видів ремонту, реконструкції, модернізації та інших видів поліпшення основних фондів; капітальні поліпшення землі, не пов'язані з будівництвом, а саме: іригація, осушення, збагачення та інші подібні капітальні поліпшення землі.

Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст. 8 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" під терміном "основні фонди" слід розуміти матеріальні цінності, що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку протягом періоду, який перевищує 365 календарних днів з дати введення в експлуатацію таких матеріальних цінностей, та вартість яких перевищує 1000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом.

П.п. 8.7.1. п. 8.7. ст. 8 цього Закону платники податку мають право протягом звітного періоду віднести до валових витрат будь-які витрати, пов'язані з поліпшенням основних фондів, що підлягають амортизації, у тому числі витрати на поліпшення орендованих основних фондів, у сумі, що не перевищує 10 відсотків сукупної балансової вартості всіх груп основних фондів станом на початок такого звітного періоду.

Витрати, що перевищують зазначену суму, розподіляються пропорційно сумі фактично понесених платником податку витрат на поліпшення основних фондів груп 2, 3, 4 чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 та збільшують балансову вартість основних фондів відповідних груп чи окремих об'єктів основних фондів групи 1 станом на початок розрахункового кварталу.

З наданих позивачем доказів вбачається, що пересувну парову котельну установку прийнято на баланс та присвоєно інвентарний номер №4447, що засвідчується накладною на внутрішнє переміщення основних засобів №1092а, інвентарними картками обліку основних засобів.

Матеріалами справи підтверджується проведення заходів по вводу до експлуатації пересувної парової котельної установки, зокрема, розроблений робочий проект реконструкції будівлі котельної під цех для виробництва виробів із пенополістерола,придбана площадка обслуговування пресу, здійснені перші два етапи монтажно-пуско-налагоджувальних робіт по установці пересувної парової котельної установки, придбані необхідні для неї комплектуючі.

На виконання ухвали суду першої інстанції від 19.10.2010р. ДПІ у Будьоннівському районі м.Донецька супровідним листом надіслала копію протоколу виїмки УДСБЕП ГУМВС України в Донецькій області від 29.10.2009р., з якої вбачається, що податкову документацію ТОВ "Гладис комгрупп" вилучено, зокрема, за період, зазначений в ухвалі суду.

З огляду на встановлені обставини справи, письмові докази позивач довів факт придбання у ТОВ "Гладис комгрупп" та в подальшому використання у власній господарської діяльності товару за договором купівлі-продажу №109 від 01.09.2008р, а відповідачем не доведені факти нікчемності спірних правочинів.

Суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що висновок акту перевірки відповідача, за результатами якого прийняте спірне податкове повідомлення-рішення, спростовується письмовими доказами в матеріалах справи, і які підтверджують реальність укладення договору №109 від 01.09.2008р. між позивачем та ТОВ "Гладис комгрупп" та факт його виконання, продукція належним чином оприбуткована на склад.

За наведених обставин відповідач неправомірно донарахував позивачеві суму податкового зобов’язання з податку на прибуток в розмірі 82797 грн., внаслідок чого штрафні санкції ДПІ у Будьоннівському районі м.Донецька також неправомірно застосовані, оскільки є похідними від донарахованого податкового зобов’язання.

З огляду на викладене колегія суддів прийшла до висновку, що доводи апеляційної скарги позивача не спростовують правильності висновків суду першої інстанції, підстави для скасування постанови суду першої інстанції відсутні.

Ухвала виготовлена в повному обсязі 15 липня 2011 року.

На підставі викладеного, керуючись ст. 195 ч.1, ст. 196, ст. 198 ч.1 п.1, ст. 200, ст. 205 ч.1 п.1, ст. 206, ст. 212, ст. 254 ч.5 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія судів,

Апеляційну скаргу Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 22 лютого 2011 року у адміністративній справі за позовом Комунального комерційного підприємства Маріупольської міської ради "Маріупольтепломережа" до Жовтневої міжрайонної державної податкової інспекції м. Маріуполя про скасування податкового повідомлення-рішення залишити без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом 20 днів з дня її складення в повному обсязі.