розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області на постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 квітня 2011 року у справі № 2а-2602/11/0517 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області "про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії", -

В березні 2011 року позивач звернувся до суду із вищевказаним позовом.

Постановою Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 квітня 2011 року у справі № 2а-2602/11/0517 позов задоволено, а саме: визнано дії Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області щодо відмови у проведенні перерахунку пенсії ОСОБА_2 з 1 січня 2010 року з застосуванням при перерахунку показника середньої заробітної плати за 2009 рік – протиправними та зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області провести перерахунок пенсії ОСОБА_2 з 1 січня 2010 року із застосуванням показника середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за рік, що передує зверненню за перерахунком, тобто за 2009 рік відповідно до ч. 2 ст. 40, ч. 4 ст. 42 Закону України "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування".

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить скасувати постанову місцевого суду і постановити нову, якою у задоволенні вимог позивача відмовити.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач зазначив, що рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. (v010p710-08) зміни, що були внесені до статей 40, 42 Закону України від 09.07.2003 № 1058-IV "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі – Закон № 1058-IV (1058-15) ) в частині визначення зазначеного вище показника заробітної плати та порядку проведення перерахунку пенсій були визнані неконституційними. Проте, визнання Конституційним Судом України неконституційними положення, зокрема, пункту 35 розділу II Закону України від 28.12.2007 № 107-VI "Про Державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) (далі – Закон № 107-VI (107-17) ) породжує численні різні тлумачення щодо застосування норм законів, які згідно з вказаним законом були виключені або до яких вносилися зміни, рішення щодо відновлення дії зазначеної норми в попередній редакції не приймалось. На сьогоднішній день відсутня установлена практика застосування норм законодавчих актів, до яких вносились зміни нормами, які згодом були визнані неконституційними.

До законодавчого врегулювання питання визначення показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески, перерахунки пенсій у 2010 році відповідно до підпункту третього пункту 11 постанови Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 № 530 "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян" (530-2008-п) (далі – постанова № 530) проводяться із застосуванням показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії за 2007 рік (1197,91 грн.).

Оскільки на даний час не врегульовано на законодавчому рівні питання застосування показника середньої заробітної плати, Мінпраці разом з Пенсійним фондом забезпечено здійснення перерахунків пенсій із середньої заробітної плати 1197,91 грн., а суд в своєму рішенні зобов'язує здійснити перерахунок із заробітної плати у розмірі 1650,43 грн., не враховуючи відсутність законодавчого врегулювання застосування заробітної плати для перерахунку пенсії.

Всі особи, які беруть участь у справі, до апеляційного суду не прибули, були належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, тому згідно пункту 2 частини першої статті 197 КАС України суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів перевірила матеріали справи, обговорила доводи апеляційної скарги, і встановила наступне.

Позивач звернувся до суду з позовом про визнання рішення щодо відмови у перерахунку пенсії неправомірним, зобов'язання здійснити перерахунок та виплату пенсії у відповідності зі статтею 42 Закону № 1058-IV, застосовуючи показник заробітної плати (доходу) у середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачені страхові внески за календарний рік, що передує року звернення за перерахунком пенсії, тобто 2009 рік, який складає 1650,43 гривень, починаючи з 01.01.2010 року.

Вимоги мотивував тим, що перебуває на обліку у відповідача та отримує пенсію за віком, продовжуючи працювати, та отримує заробітну плату, з якої сплачує страхові внески. 13.01.2010 року позивач звернувся до відповідача з заявою про перерахунок пенсії. Відповідачем проведений перерахунок пенсії, враховуючи розмір середньої заробітної плати працівників, зайнятих в галузях економіки України за 2007 рік. При цьому відповідач послався на відсутність законодавчого врегулювання питання визначення показника середньої заробітної плати по Україні з 2009 року, тому перерахунки пенсій проводяться відповідно до підпункту 3 пункту 11 постанови № 530 (530-2008-п) із застосуванням показника заробітної плати, яка діяла на момент прийняття постанови - 1197,91 гривень (за 2007 рік).

Погоджуючись з рішенням місцевого суду, колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Розглядаючи позовні вимоги, слід зазначити, що після визнання неконституційними окремих положень Закону № 107-VI (107-17) Рішенням Конституційного Суду України від 22.05.2008 р. N 10-рп/2008 (v010p710-08) , на теперішній час діє редакція Закону № 1058-IV (1058-15) в редакції станом на 9 липня 2007 року.

Так, частина четверта статті 42 Закону № 1058-IV визначає, що у разі якщо застрахована особа після призначення пенсії продовжувала працювати, провадиться перерахунок пенсії з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Кожний наступний перерахунок пенсії провадиться не раніш як через два роки після попереднього перерахунку з урахуванням страхового стажу після призначення пенсії.

Перерахунок пенсії здійснюється із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Відповідно до частини першої статті 40 Закону № 1058-IV для обчислення пенсії враховується заробітна плата (дохід) за будь-які 60 календарних місяців страхового стажу підряд до 1 липня 2000 року, незалежно від перерв, та за весь період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року.

Тобто, Законом (1058-15) , враховуючи можливість вибору, гарантовано реалізацію права позивача на перерахунок і отримання пенсії у розмірі, який є найбільшим, або виходячи із заробітної плати (доходу), з якої була обчислена пенсія, або із заробітної плати за періоди страхового стажу, зазначені в частині першій статті 40 цього Закону.

Таким чином, абз.3 частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV регулює лише визначення права враховувати (або не враховувати) для обчислення розміру пенсії при її перерахунку заробітну плату працюючого пенсіонера під час набуття додаткового страхового стажу після призначення (попереднього перерахунку) пенсії, не обмежуючи при цьому можливість (і необхідність) застосування інших норм цього закону при здійсненні перерахунку пенсії.

Далі, сам термін "перерахунок пенсії" за своїм змістом включає необхідність її обчислення. Окремого порядку обчислення пенсії при її перерахунку Законом № 1058-IV (1058-15) не встановлено, тому слід застосовувати загальні положення цього закону, зокрема, при її призначенні.

Згідно частини першої статті 27 Закону № 1058-IV розмір пенсії за віком визначається за формулою:

П = Зп х Кс, де:

П - розмір пенсії, у гривнях;

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи, визначена відповідно до статті 40 цього Закону, з якої обчислюється пенсія, у гривнях;

Кс - коефіцієнт страхового стажу застрахованої особи, визначений відповідно до статті 25 цього Закону.

З приводу обчислення коефіцієнту страхового стажу між сторонами спір відсутній.

Єдиною нормою, яка визначає порядок розрахунку заробітної плати (доходу) застрахованої особи для обчислення пенсії, є стаття 40 Закону № 1058-IV.

Відповідно до її положень заробітна плата (дохід) за період страхового стажу до 1 липня 2000 року враховується для обчислення пенсії на підставі документів про нараховану заробітну плату (дохід), виданих у порядку, встановленому законодавством, а за період страхового стажу починаючи з 1 липня 2000 року – за даними, що містяться в системі персоніфікованого обліку.

Заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії визначається за формулою:

Зп = Зс х (Ск : К), де:

Зп - заробітна плата (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, у гривнях;

Зс - середня заробітна плата працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії;

Ск - сума коефіцієнтів заробітної плати (доходу) за кожний місяць(Кз+Кз+Кз+...+Кз);

К - кількість місяців страхового стажу, за які розраховано коефіцієнти заробітної плати (доходу) застрахованої особи.

Тобто, для визначення заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії Законом № 1058-IV (1058-15) встановлена необхідність застосування середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях економіки України, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії.

Показники заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії (як за певний місяць конкретного року, так і в цілому за календарний рік) затверджуються Пенсійним фондом України і доступні на його офіційному сайті pfu.gov.ua.

Слід зазначити також, що саме ці показники управління Пенсійного фонду України на місцях застосовують при призначенні пенсій (при цьому беручи до уваги його розмір саме за календарний рік, що передує року звернення за призначенням пенсії), а також при визначенні коефіцієнту заробітної плати (доходу) застрахованої особи за кожний місяць страхового стажу, який враховується при обчисленні пенсії, за формулою, яка також наведена в частині другій статті 40 Закону № 1058-IV.

Взагалі, при зверненні працюючих пенсіонерів до управлінь Пенсійного фонду України за перерахунком пенсій на підставі частини четвертої статті 42 Закону № 1058-IV, останніми визначається заробітна плата (дохід) для обчислення пенсії відповідно до положень частини другої статті 40 цього Закону.

Винятком є лише застосування показника середньої заробітної плати (доходу) в середньому на 1 застраховану особу.

Відповідачем, з врахуванням сумісного листа Міністерства праці та соціальної політики України від 11.03.09 № 20/0/18-09/039 (v_039203-09) та Пенсійного фонду України від 11.03.09 № 4096/02/01 (далі – лист від 11.03.09), застосовується показник заробітної плати (доходу) в середньому на одну особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії за 2007 рік, незважаючи на звернення пенсіонера за перерахунком пенсії в 2010 році.

Проте, це суперечить положенням частини другої статті 40 Закону № 1058-IV.

Стосовно розбіжностей у найменуванні показника середньої заробітної плати ("працівників, зайнятих у галузях економіки України", що міститься в тексті частини другої статті 40 Закону № 1058-IV, і "на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії", що затверджується Пенсійним фондом України), колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.

Фактично Законом № 107-VІ (107-17) (внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV (1058-15) ) слова "середня заробітна плата працівників" та "зайнятих у галузях економіки України" в усіх відмінках замінено відповідно словами "заробітну плату (дохід)" та "в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до цього Закону враховується для обчислення пенсії" у відповідному відмінку.

Слід зазначити, що до внесення змін в Закон № 1058-IV (1058-15) Законом № 107-VІ (107-17) , визначення показника середньої заробітної плати здійснювалося на підставі постанови правління Пенсійного фонду України від 31.12.2003 N 22-1 "Про затвердження Тимчасової методики визначення показників середньої заробітної плати працівників, зайнятих у галузях національної економіки, для призначення пенсій відповідно до Закону України " (za085-04) Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", затвердженої наказом Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України від 31.12.2003 N 472/352/398, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 20.01.2004 за N 85/8684 (z0085-04) .

В зв’язку з прийняттям Закону № 107-VІ (107-17) та внесенням відповідних змін в Закон № 1058-IV (1058-15) , зазначені постанова від 31.12.2003 N 22-1 (za085-04) та наказ від 31.12.2003 N 472/352/398 (z0085-04) були визнані такими, що втратили чинність, згідно постанови правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-3 (za147-08) , та відповідно, наказу Державного комітету статистики України, Міністерства праці та соціальної політики України, Міністерства економіки України від 1 лютого 2008 року N 27/23/34 (z0147-08) , зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 147/14838.

В той же час, постановою правління Пенсійного фонду України від 1 лютого 2008 року N 4-4 (z0146-08) , зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 22 лютого 2008 р. за N 146/14837 (z0146-08) , було затверджено Порядок визначення показників середньої заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) враховується для обчислення пенсії.

Відповідно до підпунктів 2, 3 пункту 11 постанови № 530 (530-2008-п) як при призначенні, так і при перерахунку для обчислення пенсії відповідно до частини другої статті 40 Закону № 1058-IV використовується заробітна плата (дохід) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Зазначені положення пункту 11 постанови № 530 (530-2008-п) , яка набрала чинності 22 травня 2008 року, є чинними, не суперечать відповідним положенням Закону № 1058-IV (1058-15) (їх загальному змісту і сутності), тому їх також слід застосовувати до спірних правовідносин.

Таким чином, на теперішній час існує лише один показник середньої заробітної плати, який підлягає застосуванню як при первісному призначенні, так і при перерахунку пенсій. Вибірковість в цьому питанні відповідача, що зазначено і в листі від 11.03.09 (застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону (1058-15) враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення, для призначення пенсії і незастосування його для перерахунку), не відповідає принципу верховенства права та не ґрунтується на нормах чинного законодавства. Взагалі, позиція органу пенсійного фонду ставить під сумнів можливість реалізації конституційного права громадян на пенсійне забезпечення.

Відтак, при зверненні за перерахунком пенсії у працюючого пенсіонера є право на застосування показника заробітної плати (доходу) в середньому на одну застраховану особу в цілому по Україні, з якої сплачено страхові внески та яка відповідно до Закону враховується для обчислення пенсії, за календарний рік, що передує року звернення за призначенням (перерахунком) пенсії.

Тому наявні підстави для задоволення позовних вимог про зобов’язання здійснити перерахунок пенсії з застосуванням показника заробітної плати за 2009 рік, який складає 1650,43 гривень.

Стосовно пропуску строку звернення до суду, колегія суддів зазначає, що можливість поновлення пропущеного строку звернення до суду з адміністративним позовом передбачена частиною першою статті 100 КАС України. Враховуючи наявність змін в законодавстві щодо строку звернення до суду, ця причина є поважною, а заява позивача про поновлення вказаного строку є обґрунтованою, оскільки позивачем позов подано в межах шестимісячного строку після зміни строку звернення до суду в цій категорії справ, яка відбулась в зв’язку з рішенням Конституційного суду України від 9 вересня 2010 року № 19-рп/2010 (v019p710-10) .

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування постанови суду не вбачається.

Керуючись статтями 198, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області – залишити без задоволення.

Постанову Єнакіївського міського суду Донецької області від 12 квітня 2011 року у справі № 2а-2602/11/0517 за позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в м. Єнакієве Донецької області "про визнання дій неправомірними та зобов’язання вчинити певні дії" – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.