номер рядка статистичного звіту 5.5

Колегія суддів Житомирського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді Кузьменко Л.В.

суддів: Зарудяної Л.О.

Пасічник С.С.,

при секретарі Жарській І.В.,

за участю представників сторін:

від позивача: не з"явився,

від відповідача: Ганжи Т.В., довіреність №17/2210 від 07.09.2010 року,

Данильчук В.Л., довіреність №17/11 від 04.01.2011 року,

розглянувши апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від "07" вересня 2010 р. у справі № 2а-5045/10/0670 за позовом Колективнеого підприємства "Житомирводпроект" до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення і припису,-

У червні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом до відповідача просив визнати протиправним та скасувати рішення №73 від 11 червня 2010 року про застосування економічних санкцій та припис №73-П від 11 червня 2010 року про усунення виявлених порушень мотивуючи тим, що відповідач на підставі акта від 04.06.2010 року за №132, складених за результатами перевірки дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів (плати) на землевпорядні роботи, роботи та послуги, пов"язані з оформленням документів, в тому числі які посвідчують право власності на земельні ділянки при передачі їх безоплатно у власність громадян України за період з 01.01.09 року по 01.05.10 рік, яким вирішено вилучити у Колективного підприємства "Житомирводпроект"в доход державного бюджету 2682,00 грн. та штрафу у сумі 5364,00 грн. В обгрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що вказане рішення суперечить нормам чинного законодавства так як позивач не порушував порядку формування та застосування розмірів плати за послуги із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам. Вважає, що КП "Житомирводпроект" здійснювалися додаткові роботи щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі, зокрема, збору та систематизації матеріалів топографо-геодезичних робіт пройдених років, повороту зовнішніх меж земельної ділянки, обміру зовнішніх меж землекористування із складанням абрису, планової прив"язки кутів повороту зовнішніх меж земельної ділянки, складання технічного звіту на підставі договорів укладених із замовниками з метою виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку за плату в розмірі, що не перевищує граничний її рівень, визначений ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" та додаткову плату за проведення робіт по встановленню меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) відповідно до п.п.1.1.1, 1.1.2, 1.2.5, п.1, п.5.1 -5.5 Наказу Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів, Міністерства економіки України від 15.06.2001 року №97/298/124 (z0579-01) "Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг" зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 10.07.2001 року за №579/5770 (z0579-01) .

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 07.09.2010року позов задоволено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції Державна інспекція з контролю за цінами в Житомирській області подала апеляційну скаргу, якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нову постанову про відмову в задоволенні позову.

Представник позивача в судове засідання не з"явився, про день, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, що не перешкоджає розгляду апеляційної скарги за відсутності представника позивача.

Заслухавши суддю - доповідача, представників відповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.

Як встановлено судом першої інстанції та слідує з матеріалів справи, у період з 25.05.2010р. по 04.06.2010р. державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області проведено планову перевірку формування та застосування КП "Житомирводопроект" розмірів плати (тарифів) на послуги із землеустрою, за результатами якої складено акт від 04.06.2010 року № 132.

В акті перевірки відповідачем зафіксовано порушення позивачем ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю", ст. 1 Закону України "Про землеустрій" спільного наказу Державного комітету України по земельним ресурсам, МФУ, МЕУ "Про затвердження розмірів плати земельно-кадастрових робіт та послуг" від 15.06.2001 року № 97/298/124 (z0579-01) , яке полягає у стягненні з замовників послуг із землеустрою щодо виготовлення документів, які посвідчують право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам, плати у розмірі 600,00 грн., замість встановленого граничного розміру 153,00 грн., в результаті чого позивачем було отримано додаткову виручку у сумі 2682,00 грн..

11.06.2010 року державною інспекцією з контролю за цінами в Житомирській області було винесено припис №78-П про усунення КП «Житомирводпроект» порушення при формуванні та застосуванні розмірів плати (тарифів) на послуги із землеустрою і цього ж числа прийнято рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін №73, яким вирішено вилучити у КП «Житомирводпроект» в дохід державного бюджету 2682,00 грн. та стягнути штраф у сумі 5364,00 грн..

Суд першої інстанції при постановленні судового рішення виходив з того, що у періоді, який перевірявся, позивачем укладались договори про надання послуг із громадянами, предметом яких виступало зобов'язання по виготовленню технічної документації для передачі у власність (оренду) земельної ділянки. Вартість робіт по землеустрою щодо виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, вираховувалась у відповідності до вимог ч.2 ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" та у всіх випадках становила 153,00грн. Проте, окрім даного виду робіт, на замовлення юридичних та фізичних осіб виконувались й інші роботи, а саме: транспортування працівників підприємства та обладнання до місця проведення робіт, роботи з прокладання теодолітних ходів до пунктів полігонометрії до земельної ділянки, координування кутів поворотів меж земельних ділянок, отримання координат вихідних пунктів державної геодезичної мережі, які не віднесено до кошторисної вартості про надання послуг. Оскільки ціни на такі види робіт, на думку позивача, з якою погодився суд першої інстанції, не підлягають державному регулюванню як такі, що не підпадають під визначення, встановлене ст. 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" та не є роботами з землеустрою, тому вартість таких робіт позивачем визначалася, виходячи із затвердженого кошторису підприємства з врахуванням наявних у замовника топографо-геодезичних матеріалів, та становила 447,00 грн. Із замовниками, на виконання таких робіт, укладались угоди які були предметом перевірки.

З таким висновком суду першої інстанції колегія суддів не погоджується, виходячи з такого.

Статтею 1 Закону України "Про захист конституційних прав громадян на землю" встановлено, що вартість робіт із землеустрою щодо виготовлення документа, який посвідчує право власності на земельну ділянку, при передачі безоплатно земельних ділянок у власність громадянам України, відповідно до статті 121 Земельного кодексу України, крім випадків, визначених частиною першою цієї статті, не може перевищувати дев'яти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 153,00 грн.

Відповідно до Закону України "Про землеустрій" (858-15) (стаття 1) до видів робіт із землеустрою відносяться: обстежувальні, вишукувальні, топографо-геодезичні, картографічні, проектні та проектно-вишукувальні роботи, що виконуються з метою складання документації із землеустрою.

Статтею 25 цього Закону передбачено перелік видів технічної документації із землеустрою, до якого входить технічна документація із землеустрою щодо складання документів, які посвідчують право на земельну ділянку та технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості).

Що стосується технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право власності га земельну ділянку, то відповідно до ст. 56 Закону України "Про землеустрій" вона включає матеріали польових геодезичних робіт і план земельної ділянки, складений за результатами кадастрової зйомки.

Крім того, Інструкцією про порядок складання, видачі, реєстрації і зберігання державних актів на право власності на земельну ділянку і право постійного користування земельною ділянкою та договорів оренди, затвердженою наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 04.05.1999 року №43 (z0354-99) (п.2.1.) передбачено, що роботи зі складання державного акта на право власності на земельну ділянку або на право постійного користування земельною ділянкою виконуються в такій послідовності:

- підготовчі роботи;

- встановлення (відновлення) в натурі (на місцевості) меж

земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної

ділянки;

- складання кадастрового плану земельної ділянки;

- заповнення бланка державного акта.

Тобто, зазначеним нормативним документом роботи по складанню (відновленню) в натурі (на місцевості) меж земельної ділянки та меж обмежень на використання земельної ділянки визначено як невід"ємну частину робіт зі складання державного акту на право власності на земельну ділянку.

Оскільки виготовлення технічної документації із землеустрою щодо складання документу, що посвідчує право на земельну ділянку передбачає складання плану земельної ділянки за результатами кадастрової зйомки, то роботи з встановлення в натурі меж земельної ділянки є складовою робіт, яку необхідно виконати для складання зазначеної технічної документації із землеустрою. Законом України "Про захист конституційних прав громадян на землю" (2375-15) встановлено граничну вартість на всі роботи із землеустрою, які необхідно виконати для складання державного акту, тому стягнення коштів із громадян за роботи із встановленням меж земельної ділянки в натурі понад визначену Законом вартість (дев'ть неоподатковуваних мінімумів доходів громадян) є безпідставним.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про ціни і ціноутворення», державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.

Отже, позивач безпідставно збільшував вартість послуг за виготовлення державних актів на право власності на земельні ділянки, за які вказаним законом передбачено дев'ять неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, тобто 153,00грн.

Відповідно до ст. 10 Закону України «Про ціни і ціноутворення», зміна рівня державних фіксованих та регульованих цін і тарифів на окремі види продукції, товарів і послуг здійснюється в порядку і в строки, що визначаються тими органами, які відповідно до цього Закону затверджують або регулюють ціни (тарифи).

Інструкцією про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженою Наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 року № 298/519 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 18.12.2001 року за № 1047/6238 (z1047-01) передбачено, що підставою для застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є одержання суб'єктами господарювання необґрунтованої виручки в результаті порушення ними чинного в періоді, що перевіряється, порядку встановлення та застосування цін і тарифів, які регулюються уповноваженими органами відповідно до вимог законодавства.

Відповідно до ст. 14 Закону України «Про ціни і ціноутворення», вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Таким чином відповідач правомірно застосував до позивача економічні санкції.

На зазначені обставини суд першої інстанції увагу не звернув, і дійшов помилкового висновку, що вартість робіт по землеустрою щодо виготовлення документа, що посвідчує право власності на земельну ділянку, не включає складання плану земельної ділянки за результатами кадастрової зйомки та роботи по встановленню в натурі меж земельної ділянки.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 198, 202, 205, 207, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -

Апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області задовольнити.

Постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 07 вересня 2010 року у справі №2а-5045/10/0670 скасувати.

Прийняти нову постанову.

В позові Колективного підприємства "Житомирводпроект" до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області про визнання протиправними та скасування рішення і припису відмовити.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Роздруковано та надіслано:

1- в справу

2 - позивачу Колективне підприємство "Житомирводпроект" вул. Київська, 81,Житомир,10000

3- відповідачу Державна інспекція з контролю за цінами в Житомирській області майдан С.П.Корольова, 2,м.Житомир,10014