розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. по справі № 2а-1673/10/2070

за позовом Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросеть ВСК"

про стягнення суми,

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Харкова (далі – позивач) звернулась до суду з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Євросеть ВСК" (далі – відповідач), в якому просить стягнути з відповідача до Державного бюджету України штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340,00 грн.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010 року по справі № 2-а-1673/10/2070 у задоволенні позову було відмовлено.

Позивач, не погодившись з постановою суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, в якій просить оскаржувану постанову скасувати, постановити нове рішення, яким задовольнити позов.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на прийняття оскаржуваної постанови з порушенням норми процесуального та матеріального права, а саме: Закону України "Про застосування реєстраторів та розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , що призвело до неправильного вирішення справи.

Колегія суддів, заслухавши суддю доповідача, перевіривши рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено судом апеляційної інстанції, що за результатами перевірки до відповідача було ухвалено рішення № НОМЕР_1 від 11.04.2007 року, яким до позивача були застосовані штрафні (фінансові ) санкції в сумі 340,00 грн.

На час розгляду справи в суді зазначені штрафні санкції не були сплачені.

Приймаючи рішення про відмову у задоволенні позову, суд першої інстанції виходив із того, що рішення податкового органу, що стало підставою для стягнення штрафних (фінансових ) санкцій було скасовано в судовому порядку.

Колегія суддів погоджується з цим висновком суду, виходячи з наступного.

У відповідності до ст. 25 Закону України "Про застосування реєстраторів та розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суми фінансових санкцій, які визначені статтями 17-24 цього Закону, підлягають перерахуванню суб’єктами підприємницької діяльності до Державного бюджету України в десятиденний термін з дня прийняття органами державного податкової служби України рішення про застосування таких фінансових санкцій.

Як свідчать матеріали справи, до відповідача були застосовані штрафні (фінансові) санкції за порушення п.4 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" рішенням податкового органу № НОМЕР_1 від 11.04.2007 року.

Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 4 листопада 2010 року було залишено в силі постанову Харківського окружного адміністративного суду від 25.03.2008 року, якою рішення позивача № НОМЕР_1 від 11.04.2007 року було скасовано.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що зазначену обставину слід оцінювати за правилами статті 72 КАС України.

У відповідності до частини 1 наведеної вище статті обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа,щодо якої встановлено ці обставини.

Доводи апеляційної скарги стосуються правомірності ухваленого податковим органом рішення № НОМЕР_1 від 11.04.2007 року, тому не приймаються до уваги судом апеляційної інстанції.

Відповідно до ч.1 ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі в становлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

На підставі п.1 ч.1 ст. 198 КАС України, за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суд першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін.

Таким чином, колегія суддів, вважає, що постанова суду не підлягає скасуванню, а апеляційна скарга – задоволенню.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Київському районі м. Харкова залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 14.12.2010р. по справі № 2а-1673/10/2070 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Судді		ОСОБА_2 ОСОБА_3