розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Донецьку апеляційну скаргу Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 07 грудня 2010 р. у справі № 2а-20856/10/0570 за позовом Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення №184 від 28.05.2010 року про застосування економічних санкцій,-

У серпні 2010 року Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду із позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Донецькій області про визнання недійсним рішення №184 від 28.05.2010 року про застосування економічних санкцій.

В обґрунтування своїх позовних вимог позивач зазначив, що в період з 05.05.2010 року по 20.05.2010 року відповідачем проводилася перевірка дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з теплопостачання, відповідності зміни їх розмірів, а також рівня відшкодування населенням вартості послуг виробничої одиниці "Димитровтепломережа". За наслідками даної перевірки був складений акт від 20.05.2010 року № 278. На підставі акту перевірки було винесене рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28.05.2010 за № 184, з яким позивач не згоден, посилаючись на норми статті 19 Конституції України, Закону України "Про ціни і ціноутворення" від 3 грудня 1990 року № 507-ХІІ (507-12) , Закону України "Про теплопостачання" від 2 червня 2005 року № 2633-ІУ (2633-15) , Закону України "Про житлово-комунальні послуги" від 24 червня 2004 року № 1875-ІУ (1875-15) , постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил користування тепловою енергією" від 3 жовтня 2007 року № 1198 (1198-2007-п) , постанови Кабінету Міністрів України "Питання Державної інспекції з контролю за цінами" від 13 грудня 2000 року № 1819 (1819-2000-п) , постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення та типового договору про надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення" (630-2005-п) від 21 травня 2007 року № 630. На підставі викладеного позивач вважає оспорюване рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій незаконними та просив визнати його недійсним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду Донецької області від 7 грудня 2010 року позов Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго" було задоволено у повному обсязі. Визнано недійсним рішення Державної інспекції по контролю за цінами в Донецькій області про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін від 28 травня 2010 року № 184.

При задоволенні позову суд першої інстанції виходив з того, що повноваження по встановленню тарифів на послуги теплопостачання належать органам місцевого самоврядування. До компетенції відповідача не входить перевірка норм та нормативних даних, які містяться у тарифі, а також перевірка кількісних та якісних показників послуг, які були надані позивачем у справі. У спірних правовідносинах відповідач використав надані йому повноваження з метою, з якою це повноваження не було надано та не в межах повноважень наданих законом.

Не погодившись з постановою суду відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду, та ухвалити нову, якою в задоволенні позову позивача відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги відповідач посилається на те що, Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області при здійсненні перерахунків користувалась нормами та вказівками по нормуванню витрат палива та паливної енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні КТМ 204 Україна 244-94, які є керівним технічним матеріалом для підприємств. Вважає, що ухвалене рішення про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін є обґрунтованим і таким, що не суперечить вимогам діючого законодавства.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, представників сторін, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів апеляційної скарги, вважає останню необґрунтованою, а постанову суду такою, що підлягає залишенню без змін з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що Обласне комунальне підприємство "Донецьктеплокомуненерго" є юридичною особою, основним із видів діяльності якої виробництво та постачання теплової енергії у вигляді гарячої води та пари споживачам порядку, встановленому законодавством. Управління Обласним комунальним підприємством "Донецьктеплокомуненерго" в межах повноважень згідно з рішенні обласної ради "Про делегування повноважень Донецької обласної ради Донецькій обласній державній адміністрації щодо управління майном області та про затвердження переліку об'єктів спільної власності територіальних громад, що знаходяться в управлінні обласної ради" від 04 березня 1999 року № 23/5-116 здійснює облдержадміністрація.

Відповідно до пункту 3.1.1 Статуту Обласного комунального підприємства "Донецьктеплокомуненерго", перереєстрованого розпорядженням Донецького міського голови від 23 лютого 2001 року № 262 до складу підприємства у вигляді структури підрозділів входять 20 теплопостачальних виробничих одиниць, що не мають статусу юридичної особи та діють згідно з Положенням про виробничу одиницю, затверджені підприємством. Однією з зазначених виробничих одиниць є Виробнича одиниця "Димитровтепломережа"".

Відповідач – Державна інспекція з контролю за цінами в Донецькій області, суб'єктом владних повноважень, який у даних правовідносинах здійснює повноваження контролю за цінами, наданими їй Законом України "Про ціни та ціноутворення (507-12) Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 13.12.2000 № 1819 "Питання Державної інспекції контролю за цінами" (1819-2000-п) .

Відповідно до пункту 17 Положення "Про Державну інспекцію з контролю з цінами", затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 рок N 1819 (1819-2000-п) , Держцінінспекція та її територіальні органи є юридичними особами, мают самостійні баланси, реєстраційні рахунки в установах Державного казначейства, печатки із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням. Держцінінспекція у своїй діяльності керується Конституцією (254к/96-ВР) і законами України, а також Указами Президента України та Постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції (254к/96-ВР) і законів України, актами Кабінету Міністрів України, наказами Мінекономіки та цим Положенням (1819-2000-п) . У межах своєї компетенції Держцінінспекція організує виконання актів законодавства і здійснює систематичний контроль за їх реалізацією, узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до її компетенції, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить їх на розгляд Міністру економіки.

20 серпня 2008 року Виконавчим комітетом Димитрівської міської ради прийнято рішення № 511 "Про затвердження тарифів та послуги з теплопостачання", яким погоджені тарифи ВО "Димитровтепломережа" ОКП "Донецьктеплокомуненерго" на послуги з теплопостачання населенню.

З 05.05.2010 року по 20.05.2010 року Державною інспекцією по контролю за цінами в Донецькій області проведено перевірку Виробничої одиниці "Димитровтепломережа" з питань дотримання державної дисципліни цін при формуванні, встановленні та застосуванні тарифів на послуги з теплопостачання, за результатами якої складено акт від 20.05.20010 року № 278, в ході перевірки було проведено розрахунок планового обсягу теплової енергії в опалювальний період 2009-2010 рік, відповідно до норм і вказівок "По нормуванню витрат палива та теплової енергії на опалення житлових та громадських споруд, а також на господарсько-побутові потреби в Україні" КТМ 204 України 244-94. Плановий обсяг теплової енергії склав - 124313,61 Гкал. З урахуванням середньомісячної фактичної температури зовнішнього повітря за опалювальний період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року, згідно даних журналу "Реєстрації температури зовнішнього повітря" фактичний обсяг теплової енергії склав -96420,69 Гкал. З урахуванням коефіцієнту коригування розрахована різниця в грошовому еквіваленті між плановим обсягом реалізації теплової енергії та фактичним обсягом з урахуванням середньомісячної фактичної температури повітря, яка склала 1786384,96 тис. грн. За висновками акту необґрунтовано отримана виручка за опалювальний період з жовтня 2009 року по квітень 2010 року, становить суму 1786504,31 тис. гривень.

Акт підписано посадовими особами ВО " Димитровтепломережа" з запереченнями.

28 травня 2010 року заступником начальника Державної інспекції по контролю за цінами в Донецькій області винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 184, яким на підставі акту перевірки від 20.050 року № 278, застосовано суму економічної санкції у розмірі 1786504,31 грн., а саме: за нездійснення перерахунків плати зі споживачами, які не мають приладів обліку теплоенергії на послуги централізованого опалення, за фактично не надані послуги, при фактичній середньомісячній температурі зовнішнього повітря вище зазначеної в нормативній документації за опалювальний період з жовтня 2009 року по квітень 2010року; за нездійснення перерахунків виходячи з середньодобової плати за послугу та кількості діб відсутності централізованого опалення замість 3,3% місячної плати за опалення за кожен день перевищення допустимого строку відхилення від безперебійного надання послуг, передбачених діючим здконодавством, за період грудень 2009 року, січень, березень 2010 року.

Згідно з п.2.1 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами (z1047-01) , при порушенні порядку встановлення і застосування цін (тарифів), що регулюються уповноваженими органами, необгрунтовано одержана суб'єктом підприємницької діяльності сума виручки, що підлягає вилученню в дохід бюджету, обчислюється як різниця між фактичною виручкою від реалізації продукції (послуг, робіт) та її вартістю за цінами і тарифами, сформованими згідно з вимогами законодавства.

Розрахунки за спожиту теплову енергію, відповідно до п. 23 Постанови КМУ "Про правила користування тепловою енергією" від 03.10.2007р. № 1198 (1198-2007-п) , здійснюються на межі продажу, яка є межею балансової належності (відповідальності) відповідно до договору на підставі показів вузла обліку згідно з діючими тарифами (цінами), затвердженому в установленому порядку. У споживачів, що не мають приладів комерційного обліку, обсяг фактично спожитої теплової енергії розраховується відповідно до теплового навантаження, визначеного у договорі, з урахуванням середньомісячної фактичної температури теплоносія в теплових мережах теплопостачальної організації, зедньомісячної температури зовнішнього повітря та кількості годин (діб) роботи тепловикористального обладнання в розрахунковому періоді.

Правовою підставою рішення про застосування економічних санкцій є норма п. 14 Закону України "Про ціни та ціноутворення" (507-12) , відповідно до якої вся необгрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дісципліни цін підлягає вилученню в дохід відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необгрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.

Згідно пункту 2 частини 1 статті 7 Закону України "Про житлово-комунальні послуги" визначено, що до повноваження органів місцевого самоврядування у сфері житлово-комунальних послуг належить встановлення цін (тарифів) на житлове комунальні послуги відповідно до закону.

Підпунктом 2 пункту "а" статті 28 Закону України "Про місцеве самоврядування України" передбачені власні повноваження виконавчих органів сільських, селищню міських рад, до яких належить встановлення в порядку і межах, визначених законодавством, тарифів щодо оплати побутових, комунальних, транспортних та інших послуг, які надаються підприємствами та організаціями комунальної власності відповідної територіальної громади; погодження в установленому порядку цих питань з підприємствами, установами та організаціями, які не належать до комунальної власності.

Статтею 13 Закону України "Про теплопостачання" до повноважень органів місцевого самоврядування віднесено здійснення контролю за забезпеченням споживачів тепловою енергією відповідно до нормативних вимог.

Відповідно до пункту 4 Положення про Державну інспекцію з контролю за цінами затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 грудня 2000 р. № 1819 (1819-2000-п) , Держцінінспекція діє відповідно до покладених на неї завдань.

Відповідно до преамбули Правил надання послуг з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 21 липня 2005 року № 630 (630-2005-п) , ці Правила регулюють відносини між суб'єктом господарювання, предметом діяльності якого є надання житлово-комунальних послуг (виконавець), і фізичною та юридичною особою (споживач), яка отримує або має намір отримувати послуги з централізованого опалення, постачання холодної та гарячої води і водовідведення.

З урахуванням наведеного колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що повноваження по встановленню тарифів на послуги теплопостачання належать органам місцевого самоврядування. До компетенції відповідача не входить перевірка норм та нормативних даних, які містяться у тарифі, а також перевірка кількісних та якісних показників послуг, які були надані позивачем у справі. У спірних правовідносинах відповідач використав надані йому повноваження з метою, з якою це повноваження не було надано та не в межах повноважень наданих законом, у зв’язку з чим суд першої інстанції дійшов правильного висновку про задоволення позовних вимог.