приміщення суду за адресою: 83017, м. Донецьк, бул. Шевченка, 26

Колегія суддів Донецького апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Радіонової О.О.

суддів: Нікуліна О.А., Жаботинської С.В

при секретарі судового засідання Іванченко О. В.

за участю представників від:

позивача: Пархоменко Т.Ю., представник за дов. від 27.01.10р.

Андрійченко Н.А.,представник за дов. від 22.12.10р.

відповідача: Алфьорова Т.В., представник за дов. від 12.07.10р.

Адамович І.О., представник за дов. від 11.01.10р.

розглянувши у відкритому судовому Стаханівської об’єднаної державної

засіданні апеляційну скаргу податкової інспекції в Луганській області

на постанову Луганського окружного адміністративного суду

від 26 жовтня 2010 року

по адміністративній справі № 2а-5108/10/1270

за позовом Відкритого акціонерного товариства

"Луганськшахтобудмонтаж"

до Стаханівської об’єднаної державної

податкової інспекції в Луганській області

про визнання протиправними та скасування

податкового повідомлення –рішення

№ 0000082301/0 від 15 лютого 2010 року,

стягнення сум виплат,-

Відкрите акціонерне товариство "Луганськшахтобудмонтаж"звернулось до Луганського окружного адміністративного суду з позовом до Стаханівської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області про визнання недійсним розділу 3.1.2 акту перевірки від 10 лютого 2010 року №114/23/181728 Стаханівської об’єднаної державної податкової інспекції в Луганській області в частині порушення підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" по необґрунтованому включенню нарахованих витрат платником податку на виплату і доставку пільгових пенсій за 3-й квартал 2009 року у сумі 207585 грн.; скасування повністю податкового повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року №0000082301/0 на суму 62275 грн.; зобов’язання Стаханівську об’єднану державну податкову інспекцію в Луганській області скасувати суми податкового боргу, який виник в результаті несплати узгодженого податкового зобов’язання, визначеного у податковому повідомленні-рішенні.

Після уточнення позовних вимог позивач просив визнати протиправним та скасувати повністю податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року №0000082301/0 на суму 62275грн.; стягнути сплачені позивачем за даним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції у сумі 1000 грн. та основний платіж з податку на прибуток приватних підприємств у сумі 29000грн., всього на суму 30000грн.; покласти на відповідача обов’язок компенсувати судові витрати на користь позивача (арк. спр.75).

Ухвалою Луганського окружного адміністративного суду від 25 червня 2010 року відкрито провадження в адміністративній справі за правилами Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) (арк. спр. 1).

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю (арк. спр. 147-150).

В обґрунтування прийнятого рішення суд першої інстанції зазначив, що відповідно до положень Закону України від 28 грудня 1994 року №334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) , підприємства та організації зобов'язані відшкодовувати Пенсійному фонду України лише фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а" статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року №1788-ХІІ "Про пенсійне забезпечення", а не нарахування цих виплат.

Відкрите акціонерне товариство "Луганськшахтобудмонтаж"подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року та прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги у повному обсязі з підстав порушення судом норм матеріального права (арк. спр. 154-162).

В апеляційній скарзі скаржник посилається на те, що витрати платника податку на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з"статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788 "Про пенсійне забезпечення" включаються до складу валових витрат на підставі підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону в якості збору на обов’язкове державне пенсійне страхування.

Також, скаржник зазначає, що відповідно до положень Закону № 1058 (1058-15) підприємства та організації зобов’язані відшкодовувати Пенсійному фонду України фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пункту "а"статті 13 Закону №1788. Тобто, зазначені виплати здійснюються платником податку до Пенсійного фонду України аналогічно відшкодуванню фактичних витрат на виплату і доставку пенсій за списком № 2 (пункт "б"статті 13 Закону №1788).

Крім того, апелянт посилається на те, що пунктом 5.11 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" передбачено, що установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, не дозволяється.

Позивач у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги та просив суд її задовольнити.

Відповідач у судовому засіданні заперечував проти апеляційної скарги та просив залишити без змін постанову суду першої інстанції.

Як встановлено судом першої інстанції та визнається сторонами по справі:

Відкрите акціонерне товариство "Луганськшахтобудмонтаж" зареєстровано виконавчим комітетом Луганської міської ради народних депутатів 09 березня 1995 року за № 13821050005000762 як юридична особа. Стахановське шахтобудмонтажне управління згідно з підпунктом 9.1.1.3 розділу 9 Статуту Відкритого акціонерного товариства "Луганськшахтобудмонтаж"є структурним підрозділом товариства без права юридичної особи (арк. спр. 17-23).

На підставі направлень від 18 січня 2010 року № 000021, від 01 лютого 2010 року, №000082, виданих Стаханівською об’єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області ( арк. спр. 25, 27), та відповідно до плану-графіку проведення планових виїзних перевірок суб'єктів господарювання, проведена планова виїзна перевірка Стахановського шахтобудмонтажного управління Відкритого акціонерного товариства "Луганськшахтобудмонтаж" з питань дотримання вимог податкового законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року, валютного та іншого законодавства за період з 01 жовтня 2006 року по 30 вересня 2009 року.

За результатами проведеної перевірки Стахановською об’єднаною державною податковою інспекцією в Луганській області було складено акт № 114/23-00181728 від 10 лютого 2010 року (арк. спр. 28-37).

За даними акту перевірки податковим органом встановлено порушення підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України від 28 грудня 1994 року № 334/94–ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (в редакції Закону України від 22 травня 1997 року №283/97-ВР (283/97-ВР) ) (зі змінами і доповненнями), в результаті чого занижено податок на прибуток у періоді, що перевірявся на загальну суму 51896 грн., у тому числі 3 квартали 2009 року у сумі 51896 грн. (а.с. 35), а саме на порушення підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" у III кварталі 2009 року Стахановським шахтобудмонтажним управлінням Відкритого акціонерного товариства "Луганськшахтобудмонтаж" до складу валових витрат підприємства необґрунтовано були включені суми фактичних витрат, нарахованих та здійснених органами Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, які підлягали відшкодуванню, але не були відшкодовані Стахановським шахтобудмонтажним управлінням Відкритого акціонерного товариства "Луганськшахтобудмонтаж"органам Пенсійного фонду у сумі 167015, що спричинило завищення валових витрат підприємства за 3 квартал 2009 року на вищевказану суму (а.с.34).

На підставі акту перевірки податковим органом прийнято податкове повідомлення-рішення від 15 лютого 2010 року № 0000082301/0 про визначення суми податкового зобов’язання з податку на прибуток у розмірі 62275 грн., у тому числі 51896 грн. основного платежу та 10379 грн. штрафних (фінансових) санкцій (арк. спр. 38).

Відповідно до статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Суть спірних правовідносин полягає у правомірності віднесення позивачем до складу валових витрат підприємств суми витрат на виплату і доставку пенсій, які були нараховані та не були сплачені до Пенсійного фонду.

Спірні правовідносини регулюються Кодексом адміністративного судочинства України (2747-15) , Законом України від 05 листопада 1991 року № 1788 "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) (далі –Закон № 1788), Законом України від 28 грудня 1994 року № 334/94-ВР "Про оподаткування прибутку підприємств" (334/94-ВР) (далі –Закон №334), Законом України від 09 липня 2003 року №1058-IV "Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) (далі –Закон №1058) та Законом України від 26 червня 1997 року №400/97-ВР "Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування" (400/97-ВР) (далі - Закон № 400).

Згідно з пунктом 1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Як встановлено актом перевірки та не оспорюється сторонами, позивач є платником збору на обов’язкове державне пенсійне забезпечення відповідно до пункту 1 статті 1 Закону №400.

Згідно з абзацом четвертим пункту 1 статті 2 Закону №400 для платників збору об’єктом оподаткування є також фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з"статті 13 Закону №1788 до досягнення працівниками пенсійного віку.

Абзацом третім пункту 1 статті 4 Закону №400 встановлено ставку збору на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100 відсотків від об’єкта оподаткування, визначеного абзацом четвертим пункту 1 статті 2 цього Закону.

Пунктом 2 розділу ХV "Прикінцеві положення" Закону №1058 (1058-15) встановлено, що до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди зберігається порядок покриття витрат на виплату і доставку цих пенсій, що діяв до набрання чинності цим Законом.

Отже, обов’язок з покриття витрат на виплату і доставку пільгових пенсій Пенсійному фонду України покладений на підприємство законодавством, відшкодування таких витрат пов’язане з господарською діяльністю підприємства, а тому, віднесення таких витрат до складу валових витрат не суперечить загальному поняттю валових витрат, встановленому пунктом 5.1 статті 5 Закону №334.

Здійснювана на вимогу законодавства компенсація Пенсійному фонду України витрат з виплати і доставки пільгових пенсій не підпадає під перелік витрат, встановлений пунктом 5.3 статті 5 Закону №334, які не включаються до складу валових витрат, а тому виходячи із положень пункту 5.11 статті 5 цього ж Закону, які забороняють установлення додаткових обмежень щодо віднесення витрат до складу валових витрат платника податку, крім тих, що зазначені у цьому Законі, віднесення таких витрат до складу валових витрат слід визнати правомірним.

Крім того, виходячи із правових підстав виникнення у підприємства таких витрат, а також з того, що фактичні витрати на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів "б"- "з" статті 13 Закону №1788 є об’єктом оподаткування збором на обов’язкове державне пенсійне страхування у розмірі 100% даних витрат, з метою оподаткування віднесення таких фактичних витрат до складу валових витрат на підставі підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону № 334, як суми внесених податків, зборів (обов’язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) , не буде суперечити принципам формування валових витрат, основними критеріями яких є понесення витрат у зв’язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, на потреби, пов’язані з веденням господарської діяльності.

У такому разі відображення витрат у бухгалтерському обліку, зокрема облік витрат на виплату і доставку пенсій на рахунку 651 "витрати по пенсійному забезпеченню", не може бути підставою для висновку про неправомірність віднесення витрат до складу валових, порядок та підстави формування яких визначається виключно Законом №334 (334/94-ВР) .

Пунктом 5.1 статті 5 Закону №334 визначено, що валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.

Відповідно до підпункту 5.2.5. пункту 5.2 статті 5 Закону №334 до складу валових витрат включаються суми внесених (нарахованих) податків, зборів (обов'язкових платежів), установлених Законом України "Про систему оподаткування" (1251-12) (крім тих, що прямо не визначені у переліку податків, зборів (обов'язкових платежів), визначених зазначеним Законом), включаючи акцизний збір та рентні платежі, а також збір у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію, за винятком податків, зборів (обов'язкових платежів), передбачених підпунктами 5.3.3, 5.3.4, та пені, штрафів, неустойок, передбачених підпунктом 5.3.5 цієї статті.

Згідно з підпунктом 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону №334 до складу валових витрат платника податку відносяться суми збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нараховані на виплати, зазначені в підпункті 5.6.1 цієї статті, у розмірах і порядку, встановлених законом.

Таким чином, колегія суддів не погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно віднесення спірних витрат до складу валових витрат на підставі підпункту 5.2.5 пункту 5.2 статті 5 Закону №334, як було визначено податковим органом.

Колегія суддів зазначає, що спірні витрати відносяться до складу валових витрат у розумінні підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону №334 та зазначає, що особливістю віднесення витрат зі збору на державне пенсійне страхування на підставі підпункту 5.7.1 пункту 5.7 статті 5 Закону №334 є нарахування такого збору на витрати на оплату праці фізичних осіб, що перебувають у трудових відносинах з таким платником податку (далі –працівники), а не фактичні витрати на виплату і доставку пенсій.

Отже, суд першої інстанції дійшов помилкового висновку про правомірність винесення оспорюємого податкового повідомлення-рішення.

З урахуванням викладеного, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи, не дотримався норм матеріального права під час вирішення справи, тобто наявні підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог.

Судові витрати розподіляються відповідно до вимог статті 94 Кодексу адміністративного судочинства України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 198, 202, 205, 207, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного суду України, колегія суддів,-

Апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Луганськшахтобудмонтаж" на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-5108/10/1270–задовольнити частково.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 26 жовтня 2010 року у адміністративній справі № 2а-5108/10/1270 за позовом Відкритого акціонерного товариства "Луганськшахтобудмонтаж" до Стаханівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення –рішення № 0000082301/0 від 15 лютого 2010 року, стягнення сум виплат –скасувати.

Позовні вимоги Відкритого акціонерного товариства "Луганськшахтобудмонтаж" до Стаханівської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкового повідомлення –рішення № 0000082301/0 від 15 лютого 2010 року, стягнення сум виплат - задовольнити .

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення –рішення №0000082301/0 від 15 лютого 2010 року про донарахування податкового зобов’язання з податку на прибуток приватних підприємств у розмірі 51 896грн. та застосування штрафних санкцій у розмірі 10 379 грн.

Стягнути з Стаханівської об’єднаної державної податкової інспекції сплачені позивачем за даним податковим повідомленням-рішенням штрафні санкції та основний платіж з податку на прибуток приватних підприємств.

Стягнути з відповідача на користь позивача сплачений судовий збір у розмірі 150 грн.

Вступна та резолютивна частини постанови проголошені у судовому засіданні 22 грудня 2010 року.

постанова набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.

У повному обсязі постанова складена та підписана колегією суддів 23 грудня 2010 року.