розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк"на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк"до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення, -

Позивач –ТОВ "Торговий дім "Маяк"звернувся до суду з позовом про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000812306/3 від 21 квітня 2010 року, видане ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2009 року у задоволенні позову відмовлено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, позивач ТОВ "Торговий дім "Маяк"звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, та винести нове рішення про задоволення позову в повному обсязі.

В судовому засіданні представники позивача просили задовольнити апеляційну скаргу з підстав, викладених у скарзі, та скасувати рішення суду першої інстанції, прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги ТОВ "Торговий дім "Маяк".

В судовому засіданні представник відповідача заперечував проти задоволення апеляційної скарги з підстав, викладених у запереченнях на апеляційну скаргу.

Заслухавши суддю-доповідача, представників позивача, представника відповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду - без змін з таких підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, в період з 20.07.2009 року по 07.08.2009 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва проведено планову виїзну перевірку ТОВ "Торговий дім "Маяк"з питань дотримання вимог законодавства за період з 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р., валютного та іншого законодавства за період 01.04.2006 р. по 31.03.2009 р. про що складено Акт № 494/23-6/30683443 вщ 03.09.2003 р.

Перевіркою встановлено, шо ТОВ "Торговий дім "Маяк"подало декларації з податку на додану вартість, в яких при формуванні податкового кредиту у 2008 р. включено податкові накладні, виписані постачальниками у 2007 р. Також, при формуванні податкового кредиту у перевіряємому періоді, товариством було включено суму, яка була зазначена у податковій накладній в майбуніх періодах частинами. У зв'язку з чим, податковий орган дійшов висновку про завищення задекларованих ТОВ "Торговий дім "Маяк"показників, які підлягають оподаткуванню, що призвело до завищення податкового кредиту з ПДВ та, відповідно, заниження ПДВ, який підлягає сплаті до бюджету на загальну суму 1 027 235,00 грн.

Внаслідок викладених обставин, податковий орган дійшов висновку, зокрема серед іншого, про порушення ТОВ "Торговий дім "Маяк"п. 1.18 ст. 1, п. 4.1 ст. 4, п.п. 7.2.1, 7.2.3, 7.2.4, 7.26, п. 7.2, 7.3, п.п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону Украши "Про податок на додану вартість".

За результатами перевірки, ДПІ у Оболонському районі прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812306/0 від 10.09.2009 р., яким визначено суму податкового зобов'язання по податку на додану вартість в сумі 1 027 235 грн. основного платежу та 513 617,50 грн. пгграфних санкцій.

Зазначене рішення оскаржувалось ТОВ "Торговий дім "Маяк" до ДПІ у Оболонському районі м. Києва.

Рішенням ДПІ у Оболонському районі м. Києва № 24477/10/25-008 від 20.11.2009р. зазначене податкове повідомлення-рішення скасоване в частині 137 088 грн. нарахування зобов'язання по податку на додану вартють та відповідно перераховано штрафну санкцію.

23.11.2009 р. за результатами розгляду скарги ДПІ у Оболонському районі м. Києва було прийнято податкове повідомлення-рішення №0000812306/1, яким визначено ТОВ "Торговий дім "Маяк"890 147 грн. зобов'язання по ПДВ та 445 073,50 грн. штрафних санкцій.

Зазначене податкове повідомлення рішення оскаржувалось ТОВ "Торговий дім "Маяк"до ДПА у м. Києві, яка рішенням № 523/10/25-114 від 27.01.2010 р. залишила скаргу без задоволення.

За результатами розгляду скарги ДПІ у Оболонському районі м. Києва приинято податкове повідомлення-рішення №0000812306/2 від 04.02.2010 р.

Зазначене рішення оскаржувалось ТОВ "Торговий дім "Маяк"до ДПА України, яка рішенням № 3356/6/25-0115 від 08.04.2010р. залишила скаргу без задоволення.

21.04.2010р. ДПІ у Оболонському районі приинято податкове повідомлення-рішення №0000812306/3, податкові зобов'язання залишились попередніми.

Судом першої інстанції встановлено, що 12.04.2007 р. між ТОВ "Фоpіус Груп"(продавець) та ТОВ "Торговий дім "Маяк"(покупець) укладено договір купівлі-продажу №1-10/0307, згідно якого продавець зобов'язався передати товар, перелічений у додатку до договору, у власність покупцеві, а останній зобов'язався прийняти та оплатити товар. Як вбачаєгься з матеріалів справи, розрахунок здайснювався простими векселями.

Судом першої інстанції також встановлено, що ТОВ "Торговий дім "Маяк"на підставі податкової накладної № 2905, виписаної ТОВ "Форіус Груп"29.05.2007 р., включило до податкового кредиту суму 157 995,98 грн. ПДВ у листопаді 2007р.; на підставі податкової накладної № 2205.1 від 22.05.2007 р. товариство включило до податкового кредиту суму 164 034,10грн. ПДВ у липні 2008 р., по податковій накладній №2305 від 23.05.2007р. суму 339 612 грн. ПДВ в подальшому включило до складу податкового кредиту частинами по декількох періодах: у серпні 2008 р. - 153 000 грн., вересні 2008 р. - 88 000 грн., жовтні 2008 р. - 92 5000 грн., листопаді 2008р. – 6112 грн.; на підставі податкової накладної № 2205 від 22.05.2007р. суму 393 025 грн. товариство включило до податкового кредиту у січні 2009р.

В той же час, згідно реєстрів отриманих податкових накладних за вказаний період встановлено, що дата отримання даних податкових накладних, зазначена у реєстрах, не співпадає з фактичною датою виписки цих накладних, а також не завжди з періодами віднесення їх до складу податкового кредиту підприємства.

Як свідчать реєстри отриманих податкових накладних підприємства за відповідний

період, податкова накладна № 2305 від 23.05.2007 р. на загальну суму 2 037 675 грн. в т.ч.

ПДВ 339612 грн., отримана від ТОВ "Форіус Груп"29.08.2008 р. та була включена товариством частинами в серпні 2008р., вересні 2008р., жовтні 2008р., листопаді 2008 р.

Суд першої інстанції всебічно, повно, та об'єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким дав правильну правову оцінку і прийшов до обгрунтованого висновку про необхідність відмовити в задоволенні позовних вимог.

З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Відповідно до п.п. 7.2,1 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" платник податку зобов'язаний надати покупцю податкову накладну, що має містити зазначені окремими рядками: порядковий номер податкової накладної; дату виписування податкової накладної; повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах юридичної особи або прізвище, ім'я та по батькові фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; податковий номер платника податку (продавця та покупця); місце розташування юридичної особи або місце податкової адреси фізичної особи, зареєстрованої як платник податку на додану вартість; опис (номенклатуру) товарів (робіт, послуг) та їх кількість (обсяг, об'єм); повну або скорочену назву, зазначену у статутних документах отримувача; ціну поставки без врахування податку; ставку податку та відповідну суму податку у цифровому значенні; загальну суму коштів, що підлягають сплаті з урахуванням податку.

Згідно із п.п. 7.2.3 пункт 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" 7.2.3. податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надаються покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом. Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Відповідно до пп. 7.2.6 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту. У разі відмови з боку постачальника товарів (послуг) надати податкову накладну, отримувач таких товарів (послуг) має право додати до податкової декларації за звітний податковий період заяву зі скаргою на такого постачальника, яка є підставою для включення сум цього податку до складу податкового кредиту. До заяви додаються копії товарних чеків або інших розрахункових документів, що засвідчують факт сплати податку внаслідок придбання таких товарів (послуг).

Відповідно до п.п. 7.2.8 п. 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"платник податку веде реєстр отриманих, та виданих податкових накладних у документальному або електронному вигляді за його вибором, у якому зазначаються порядковий номер податкової накладної, дата її виписки (отримання), загальна сума та сума . нарахованого податку, а також реєстраційний номер платника податку продавця, який надав податкову накладну такому платнику податку.

Відповідно, датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; або дата відвантаження товарів, а для, робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку, (п.п. 7.3.1. п. 7.3 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість").

Згідно п. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" 7.4.1. податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку.

Згідно п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"податковим періодом є один календарний місяць, а у випадках, особливо визначених цим Законом (168/97-ВР) , календарний квартал, з урахуванням того, що:

якщо особа реєструється платником податку з дня іншого, ніж перший день календарного місяця, першим податковим періодом є період, який розпочинається від дня такої реєстрації та закінчується останнім днем першого повного календарного місяця;

якщо податкова реєстрація особи анулюється у день інший, ніж останній день календарного місяця, то останнім податковим періодом є період, який розпочинається з першого дня такого місяця та закінчується днем такого анулювання.

У випадку коли право платника на податковий кредит підтверджується податковими накладними, отриманими після закінчення податкових періодів, в яких відбулися оплата та отримання товарів (робіт, послуг), суми податку, вказані в таких податкових накладних, можуть бути включені до складу податкового кредиту в податковому періоді, в якому такі податкові накладні отримані (згідно листа ДПА України № 15316/7/15-2417 від 11.08.2004 р. (v5316225-04) ).

З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вищенаведеними нормами Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) визначено, що розмір податкового зобов'язання продавця товарів (послуг) по господарським операціям, проведеним з кожним контрагентом-покупцем у окремому звітному періоді, має дорівнювати розміру податкового кредиту такого покупця, задекларованого за такий звітний період, що передбачає відображення покупцем отриманої податкової накладної у реєстрі отриманих податкових накладних цього звітного періоду.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що ТОВ "Торговий дім "Маяк"необгрунтовано включило до податкового кредиту у 2008, 2009 роках суми ПДВ згідно податкових накладних, виписаних у 2007р. Колегія суддів також погоджується із тим, що позивачем безпідставно включено при формуванні податкового кредиту у 2008-2009р.р. податкові накладні, які виписані постачальником (який на момент формування податкового кредиту був уже виключений з реєстру) у попередніх звітних періодах.

Проаналізувавши норми чинного податкового законодавства, доводи апеляційної скарги та письмових заперечень проти неї, дослідивши матеріли справи, колегія суддів приходить до висновку, що при видачі оспорюваного податкового повідомлення-рішення № 0000812306/3 від 21 квітня 2010 року ДПІ у Оболонському районі м. Києва діяло на підставі, у межах та у спосіб, передбачений податковим законодавством України, оскільки в наявних матеріалах справи не вбачається доказів того, що позивач правильно включив до складу податкового кредиту суми ПДВ по податковим накладним № 2205 від 22.05.2007 р., № 2205.1 від 22.05.2007 р., №2305 від 23.05.2007 р., № 2905 від 29.05.2007 р., чим порушив пп.7.2.6 п. 7.2 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , тому підстав для визнання недійсним податкового повідомлення-рішення № 0000812306/3 від 21 квітня 2010 року у апеляційного суду немає.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 197, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України колегія суддів,-

Апеляційну скаргу директора Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк"на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 01 листопада 2009 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Маяк"до Державної податкової інспекції у Оболонському районі м. Києва про визнання недійсним податкового повідомлення-рішення –залишити без задоволення, а судове рішення –без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання ухвали в повному обсязі, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.