Головуючий у 1-й інстанції: Степанюк А.Г.

Суддя-доповідач: Умнова О.В.

Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.,

суддів: Василенко Я.М., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Скопенко Л.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.08.2010 року по адміністративній справі за позовом ДК "Укртрансгаз"НАК "Нафтогаз України"до СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків, третя особа: ДПІ у Печерському районі м. Києва

- про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень, -

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення відповідача від 8.05.2008 року №0001164120/0, від 22.07.2008 року №0001364120/1 про визначення податкового зобов"язання по ПДВ та рішення від 17.07.2008 року №8112/10/25-020 про результати розгляду первинної скарги в частині незадоволених вимог.

Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.08.2010 року вказаний позов задоволений частково –визнані протиправними та скасовані оскаржувані позивачем податкові повідомлення-рішення. В задоволенні іншої частині вимог відмовлено.

Відповідач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з"явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що працівниками податкового органу була проведена планова виїзна документальна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2006 року по 31.12.2007 року, за результатами проведення якої складений акт від 21.04.2008 року №270/41-20/30019801.

Згідно висновків даного акту податковим органом було встановлено порушення позивачем вимог пп.7.2.1, пп.7.2.6, пп.7.4.5, пп.7.5.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме: платником занижено податкові зобов"язання на суму 421906,31 грн. та завищено податковий кредит на суму 1081722,71 грн.

На підставі акту перевірки та виявленого в ході її проведення порушення відповідач виніс податкове повідомлення-рішення від 8.05.2008 року №0001164120/0, яким визначив позивачу податкове зобов"язання по ПДВ на суму 997949,99 грн., з яких: 665299,99 грн. –за основним платежем та 332650 грн. –по штрафним санкціям.

За результатами процедури адміністративного оскарження платником даного податкового повідомлення-рішення, податковий орган 17.07.2008 року виніс рішення №8112/10/25-020 про результати розгляду первинної скарги та 22.07.2008 року податкове повідомлення-рішення №0001364120/1 про визначення податкового зобов"язання по ПДВ на суму891062,99 грн. (594041,99 грн. –за основним платежем та 297021 грн. –по штрафним санкціям).

Висновки податкового органу щодо виявлених в ході перевірки позивача порушень вимог податкового законодавства спростовуються належними та допустимими доказами, фактичними обставинами справи та нормами матеріального права, яким суд першої інстанції дав належний правовий аналіз.

Факт заниження позивачем податкових зобов"язань на суму 421906,31 грн. та завищення податкового кредиту на суму 1081722,71 грн. документально та нормативно не підтверджується.

Податковий орган, як суб"єкт владних повноважень, аргументовано не обґрунтував правомірність прийнятих ним рішень, його висновки ґрунтуються на невірному трактуванні норм матеріального права та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, зокрема висновком КНДІСЕ №11150 від 30.01.2009 року.

Суд першої інстанції дав належну оцінку фактичним обставинам справи, наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального права, обґрунтовані висновки щодо яких аргументовано виклав в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними в матеріалах справи доказами та нормами чинного законодавства, що регулюють спірні правовідносини.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу СДПІ у м. Києві по роботі з великими платниками податків залишити без задоволення, постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 25.08.2010 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 20.12.2010 року.