розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у адміністративній справі № 2а-23527/10/0570 за позовом Приватного підприємства "Мангуст Донецьк" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 13.09.2010 № 0003442340/0, -

Приватне підприємство "Мангуст Донецьк" звернулось до Донецького окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 13.09.2010 № 0003442340/0.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька на підставі акту перевірки від 31.08.2010 № 1476/23-2/34384974 прийняте податкове повідомлення рішення від 13.09.2010 № 0003442340/0, яким визначено податкове зобовязання та застосовані штрафні санкції на загальну суму 254980,5 грн.

Вважає, що доводи, викладені в акті перевірки не відповідають дійсності та суперечать діючому законодавству, оскільки Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачає визнання податкових накладних недійсними в звязку з відсутністю юридичної особи за юридичною адресою, а податкові накладні, за якими формувався податковий кредит містять всі необхідні реквізити, передбачені Закон України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Крім того, позивач зазначає, що при укладанні угод підприємствами враховані усі необхідні правові норми, передбачені діючим законодавством України. Надані послуги ПП "Форт-А" оформлювалися актами виконаних робіт, надані послуги були належним чином сплачені. З урахуванням викладеного, позивач просив задовольнити позовні вимоги.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у справі № 2а-23527/10/0570 позовні вимоги Приватного підприємства "Мангуст Донецьк" задоволено, а саме: визнано недійсним податкове повідомлення - рішення Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька від 13.09.2010 № 0003442340/0.

Державна податкова інспекція у Ворошиловському районі м. Донецька з вказаною постановою не погодилась та подала апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нове рішення, яким повністю відмовити позивачу в задоволені позовних вимог, оскільки судом першої інстанції порушено норми матеріального права.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги відповідач зазначає, що між позивачем та ПП "Форт-А" укладені договори на охорону обєктів №16/04-01/10 від 04.01.2010 року та на надання послуг реагування № 218/10/09 від 01.10.2009. Відповідно до складеного працівниками Жовтневої МДШ м. Маріуполя акту № 81/15-214-6/32628101 від 22.06.2010 про неможливість проведення перевірки контрагента ПП «Форт-А» (код за ЄДГРПОУ 32628101) встановлено, що основні засоби у ПП «Форт-А» відсутні. Відповідно бази даних довідки по формі 1 ДФ не надавались, інформація про чисельність працюючих на даному підприємстві відсутня.

Таким чином, у ПП «Форт-А» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності основних фондів, управлінського та технічного персоналу, обладнання та пристроїв для охорони об'єктів, транспортних засобів, відповідних дозволів та ліцензій, що свідчить про відсутність реального надання послуг за вказаними договорами.

Представники відповідача в судовому засіданні доводи апеляційної скарги підтримали, просили її задовольнити.

Представник позивача під час судового розгляду просив залишити судове рішення суду першої інстанції без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, прийшла до наступного.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом не доведено суду законну підставу нарахування позивачу податкових зобов'язань, суд задовольняє позовні вимоги Приватного підприємства "Мангуст Донецьк" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення - рішення від 13.09.2010 № 0003442340/0.

Колегія суддів з такими висновками суду першої інстанції погодитись не може з наступних підстав.

Приватне підприємство "Мангуст Донецьк" є юридичною особою, перебуває на податковому обліку в ДПІ у Ворошиловському районі м. Донецька, є платником податку на додану вартість.

У період з 11.08.2010 по 27.08.2010 ДШ у Ворошиловському районі м. Донецька проводилася документальна невиїзна перевірка ПП "Мангуст Донецьк" з питань визначення повноти нарахування та своєчасності сплати до бюджету податку на додану вартість при здійсненні господарських операцій з ПП "Форт - А" за період січень-квітень 2010 року, за результатами якої складено акт від 31.08.2010 № 1476/23-2/34384974.

Згідно висновків акту перевірки встановлені порушення пп. 7.4.1 п. 7.4, пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" в частині завищення податкового кредиту з податку на додану вартість, що спричинило заниження податку на додану вартість на 169987 грн. у т.ч. у сумі ПДВ в розмірі 43249 грн. в січні 2010 року, у розмірі 46631 грн. в лютому 2010, у розмірі 40165 грн. в березні 2010, у розмірі 39942 грн. в квітні 2010 року.

На підставі зазначеного акту перевірки відповідачем прийняте податкове повідомлення - рішення від 13.09.2010 № 0003442340/0, яким визначено податкове зобов'язання на суму 254980,5 грн. у тому числі за основним платежем 169987 грн. та штрафними санкціями 84993,5 грн.

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, 04.01.2010 року між ПП "Мангуст Донецьк" (Замовник) та ПП "Форт - А" (Виконавець) було укладено договір на охорону об'єктів № 16/04-01/10, відповідно до положень якого Замовник передає а Виконавець приймає під охорону об'єкти на умовах, передбачених цим договором, зазначених в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною договору. В додаткових угодах № 1 від 04.01.2010, № 2 від 01.02.2010, № 3 від 01.03.2010, № 4 від 01.04.2010 до договору на охорону об'єктів № 16/04-01/10 від 04.01.2010 наведено перелік об'єктів, які приймав ПП "Форт-А" під фізичну охорону від ПП "Мангуст Донецьк". Крім того, між сторонами було укладено графік виходів працівників виконавця на пости охорони в січні 2010 року, який є додатком до додаткової угоди № 1 від 04.01.2010 року.

01.10.2009 між ПП "Мангуст Донецьк" (Замовник) та ПП "Форт - А" (Виконавець) укладено Договір про надання послуг реагування № 218/10/09 відповідно до положень якого Замовник доручає, а Виконавець приймає на себе обов'язки по наданню послуг реагування, пов'язаних з виїздом працівників груп швидкого реагування Виконавця для охорони майна, яке знаходиться на об'єктах "Замовника" після отримання на пульт централізованого спостереження Замовника тривожних сигналів "Тревога", "Нажата тривожна кнопка" від системи охоронно - тривожної сигналізації. Додатковими угодами № 1 від 02.11.2009, № 2 від 01.12.2009, № 3 від 04.01.2010, № 4 від 01.02.2010 які є невід'ємною частиною договору № 218/10/09 від 01.10.2009 змінювався додаток № 1 "Розрахунок - дислокація об'єктів". Відповідно до додатку № 5 від 15.02.2010 сторони досягли згоди про розірвання договору № 218/10/09 про надання послуг реагування від 01.10.2009 з 01.03.2010 року.

Надання послуг за договором на охорону об'єктів від 04.01.2010 року № 16/04-01/10 та договором про надання послуг реагування від 01.10.2009 № 218/10/09 як вважає позивач, підтверджується актами здачі-прийняття робіт (надання послуг) за період з січня 2010 по квітень 2010, підписаними з боку ПП "Форт-А" та ПП "Мангуст Донецьк". Крім того, позивачем надані податкові накладні, виписані ПП "Форт - А" на адресу ПП "Мангуст Донецьк" за спірний період та банківські виписки з яких вбачається, що позивачем повністю сплачено грошові кошти за надані послуги з боку ПП "Форт-А".

Однак згідно інформації Жовтневої МДПІ м.Маріуполя по ПП «Форт А» остання податкова звітність по ПДВ надана за лютий 2010 року, декларації з ПДВ за березень та квітень 2010 року мають статус відсутньої податкової звітності . Крім того, згідно акту № 81/15-214-6/32628101 від 22.06.2010 року про неможливість проведення контрагента ПП «Форт А», підприємство не знаходиться за юридичною адресою, основні засоби відсутні, до декларації з податку на прибуток за 1 квартал 2010 року додаток К 1 не надавався. Відповідно бази даних довідки по формі 1 ДФ не надавалися, інформація про чисельність працюючих на даному підприємстві - відсутня.

Колегія суддів приймає до уваги доводи апеляційної скарги відповідача про те, що акти виконаних робіт, виконавцем ПП «Форт-А» замовнику ПП «Мангуст Донецьк» не містять передбачені чинним законодавством України відомості про господарську операцію (об'єкти охорони, місцезнаходження об'єктів охорони, строк охорони об'єктів, обсяг, ціна наданих послуг та інше), і як наслідок, не є первинними документами бухгалтерського обліку відповідно до вимог, встановлених ст. 2, ст. 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" від 16.07.1999 № 996-ХІУ (із змінами та доповненнями), складені в порушення п.п. 1.2 п. 1, п.п. 2.1, п. 2, п.п. 2.4 Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 № 88 (z0168-95) і зареєстрованого в Міністерстві юстиції України від 05.06.1995 за № 168/704 (z0168-95) .

А враховуючи те, що у ПП «Форт-А» відсутні необхідні умови для досягнення результатів відповідної підприємницької, економічної діяльності в силу відсутності основних фондів, управлінського та технічного персоналу, обладнання та пристроїв для охорони об'єктів, транспортних засобів, колегія суддів погоджується із доводами відповідача про те, зазначена угода має ознаки нікчемності

Відповідно до Національного Класифікатора України, прийнятого наказом Держспоживстандарту України від 26 грудня 2005 р. N 375 (v0375609-05) із змінами та доповненнями, економічна діяльність - процес виробництва продукції (товарів та послуг), який здійснюється з використанням певних ресурсів: сировини, матеріалів, устаткування, робочої сили, технологічних процесів тощо.

Операції між ПП «Форт-А» та ПП «Мангуст Донецьк» не містять розумних економічних або інших причин (ділової мети). Такі причини можуть бути наявними лише за умови, що платник податку має намір одержати економічний ефект у результаті підприємницької або іншої економічної діяльності.

Наявність господарського договору не є безумовним свідченням правомірності вчиненої платником податку господарської операції.

Колегія суддів погоджується із доводами апеляційної скарги про те, що підприємством ПП «Мангуст Донецьк» перераховувались кошти без мети реального настання правових наслідків, з метою заниження об'єкту оподаткування, несплати податків, в зв'язку з чим дії підприємства призвели до втрат дохідної частини Державного бюджету України. Тобто, вчинені правочини відповідають визначенню нікчемних.

В ході проведення перевірки податковим органом не встановлено факту надання послуг за договорами (№ 16/04-01/10 від 04.01.2010 та № 218/10/09 від 01.10.2009р) від замовника до виконавця, у ПП «Форт-А», з огляду на відсутність документів передбачених вимогами чинного законодавства, що засвідчують кількість співробітників ПП «Форт-А» необхідної кваліфікації, їх технічного оснащення для надання послуг охорони та реагування, прейскуранту цін та калькуляції наданих послуг, неможливість реального здійснення ПП «Форт-А» перевезення співробітників до об'єктів охорони з урахуванням дійсного часу, віддаленості, місця знаходження майна у зв'язку з відсутністю власних транспортних засобів та документів підтверджуючих наявність взаємовідносин з контрагентами, які здійснюють перевезення співробітників ПП «Форт-А» до об'єктів охорони. Договори №16/04-01/10 від 04.01.2010р та №218/10/09 від 01.10.2009р., укладені між ПП «Форт-А» та ПП «Мангуст Донецьк», не спричинили реального настання правових наслідків.

Колегія суддів не приймає до уваги доводи позивача про наявність штату працівників ПП «Форт-А» з огляду на співвідношення кількості прийнятих робітників відповідно наданих трудових угод та переліку обєктів щодо яких здійснюється послуги охорони.

Крім того, ПП «Мангуст Донецьк» мас власну ліцензію №157152, серія АВ від 22.08.2006р., видану Міністерством внутрішніх справ України, на надання послуг, пов'язаних з охороною.

Статтею 203 Цивільного кодексу України встановлені загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу (435-15) , іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Відповідно ч.1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Відповідно до 228 Цивільного кодексу України (435-15) правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

Згідно ч. 1 ст. 215 Цивільного кодексу України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами 1-3, 5 та 6 статті 203 цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 215 Цивільного кодексу України недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Частиною 1 ст. 216 Цивільного кодексу України встановлено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

З урахуванням вимог статей 216, 228 Цивільного кодексу України договір, який суперечить публічному порядку, є нікчемним, а отже, не породжує передбачених ним правових наслідків. Визнання такого договору недійсним у суді не вимагається. Тому встановивши нікчемність відповідних договорів слід розглядати податкові наслідки вчинення відповідних дій без урахування наявності такого договору, а тому податковим органом правомірно нараховані податкові зобовязання з податку на додану вартість та відповідних штрафних санкцій.

Згідно ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно зясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

З огляду на вищенаведене, колегія суддів приходить до висновку, що суд першої інстанції вирішив справу з помилковим застосуванням норм матеріального права, а тому наявні підстави для скасування постанови суду першої інстанції з ухваленням нової постанови про відмову у задоволенні позовних вимог позивача.

Керуючись ст. ст. 195- 196, 198, 202, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у адміністративній справі № 2а-23527/10/0570 за позовом Приватного підприємства "Мангуст Донецьк" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 13.09.2010 № 0003442340/0 задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 08 листопада 2010 року у адміністративній справі № 2а-23527/10/0570 за позовом Приватного підприємства "Мангуст Донецьк" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 13.09.2010 №0003442340/0 скасувати.

Ухвалити нову постанову.

У задоволенні позову Приватного підприємства "Мангуст Донецьк" до Державної податкової інспекції у Ворошиловському районі м. Донецька про визнання недійсним податкового повідомлення рішення від 13.09.2010 № 0003442340/0 відмовити.