Справа: № 2-а-1828/10/2570 

Головуючий у 1-й інстанції: Сорочко Є.О.

Суддя-доповідач: Коротких А. Ю.

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого –судді Коротких А.Ю.,

суддів Хрімлі О.Г.,

Чаку Є.В.,

при секретарі Корж В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ритм"на постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у м. Чернігові до публічного акціонерного товариства "Ритм", третя особа –Головне управління Державного казначейства України в Чернігівській області про стягнення боргу, -

У квітні 2010 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача суми податку на додану вартість для виплати дотацій підприємствам за серпень 2009 року в розмірі 424 236 грн., як такої, що використана не за цільовим призначенням.

Постановою Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року позов задоволено.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову суду першої інстанції.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.

Колегією суддів встановлено, що відповідач перебуває на податковому обліку в Державній податковій інспекції у м. Чернігові.

Як вбачається з матеріалів справи, позивачем 07.07.2009 року на адресу відповідача направлено лист з проханням надати мотивовані пояснення щодо неперерахування коштів на спецрахунки сум дотацій, що належать до сплати сільськогосподарським товаровиробникам. Згідно з повідомленням відповідача № 2080 від 13.07.2009 року, з метою забезпечення безперервного виробництва товариства сировиною та своєчасного розрахунку з сільськогосподарськими товаровиробниками, за погодженням з ними, розрахунок по дотації проводився з основного рахунку підприємства, в результаті чого і виникла дебіторська заборгованість.

Позивачем проведено невиїзну документальну (камеральну) перевірку обліку та використання відповідачем коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молока та м’яса в живій вазі станом на 01.10.2009 року за податковою декларацією з податку на додану вартість за серпень 2009 року № 9001173326 від 21.09.2009 року.

За результатами перевірки позивачем складено акт перевірки № 228 7/15-243 від 12.10.2009 року, в якому зафіксовано, що станом на 12.10.2009 року в картці особового рахунку відповідача з податку на додану вартість для виплати дотацій переробним підприємствам рахувався борг в розмірі 1164465,96 грн., в тому числі по декларації з податку на додану вартість за серпень 2009 року в розмірі 424 236 грн.

Згідно з п. 11.21 ст. 11 Закону України "Про податок на додану вартість", сума податку на додану вартість, що повинна сплачуватися до бюджету переробними підприємствами всіх форм власності за реалізовані ними молоко та молочну продукцію, м'ясо та м'ясопродукти, у повному обсязі спрямовується виключно на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за продані ними переробним підприємствам молоко і м'ясо в живій вазі. Постановою Кабінету Міністрів України від 02.04.2009 року № 291 "Про реалізацію пункту 11.21 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість" (291-2009-п) затверджено Порядок обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі (далі –Порядок), який встановлює механізм обліку та використання коштів, спрямованих на виплату дотацій переробними підприємствами сільськогосподарським товаровиробникам незалежно від форми власності і господарювання, включаючи особисті селянські господарства (далі - сільськогосподарські товаровиробники), за поставлені ними починаючи з 17 березня 2009 року переробним підприємствам молоко та м'ясо в живій вазі.

Так, відповідно до п. 5 Порядку (291-2009-п) , перерахування коштів сільськогосподарським товаровиробникам за поставлені ними молоко та м'ясо в живій вазі здійснюється за платіжними дорученнями з поточного рахунка переробного підприємства за цінами відповідно до укладених договорів, а сум дотацій –з його небюджетного рахунка, відкритого в територіальному органі Державного казначейства (далі –небюджетний рахунок), на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників (крім тих, що ведуть особисте селянське господарство), які вони повинні відкрити в обслуговуючих банках протягом одного звітного періоду. Переробні підприємства у кінці кожного робочого тижня перераховують половину зарахованої їм на поточний рахунок суми податку на додану вартість, нарахованого на обсяги поставленої ними готової продукції, на небюджетні рахунки. Остаточний розрахунок належної до перерахування на небюджетний рахунок суми податку на додану вартість проводиться щомісяця відповідно до окремої податкової декларації. Перераховані безпосередньо з поточних рахунків переробних підприємств без зарахування на небюджетні рахунки суми коштів за рахунок сум податку на додану вартість, що розраховуються переробними підприємствами за окремою податковою декларацією, не враховуються як дотації. Не перераховані на небюджетні рахунки суми податку на додану вартість та виплати сум коштів, здійснені з небюджетних рахунків за призначенням з порушенням цього Порядку, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Пункт 7 Порядку (291-2009-п) передбачає, що не перераховані переробними підприємствами на окремі рахунки сільськогосподарських товаровиробників суми дотацій у строки, встановлені законодавством для сплати податку на додану вартість до бюджету, вважаються такими, що використовуються не за цільовим призначенням і підлягають стягненню до державного бюджету.

Відповідно до пп. 5.3.1 п. 5.3 ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", платник податків зобов'язаний самостійно сплатити суму податкового зобов'язання, зазначену у поданій ним податковій декларації, протягом десяти календарних днів, наступних за останнім днем відповідного граничного строку, передбаченого підпунктом 4.1.4 пункту 4.1 статті 4 цього Закону для подання податкової декларації.

З огляду на викладене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що вищевказана сума податкового боргу відповідача є такою, що використана не за цільовим призначенням і підлягає стягненню до державного бюджету.

Таким чином, суд першої інстанції всебічно, повно та об’єктивно розглянув справу, правильно встановив обставини, яким та наданим доказам дав правильну правову оцінку і прийшов до вірного висновку про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, судова колегія погоджується з рішенням суду першої інстанції про задоволення позову та доходить висновку про необхідність залишення апеляційної скарги без задоволення, а постанови суду першої інстанції –без змін.

Доводи апелянта спростовуються вищенаведеним, матеріалами справи та не відповідають вимогам чинного законодавства.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд –

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства "Ритм"–залишити без задоволення.

Постанову Чернігівського окружного адміністративного суду від 20 травня 2010 року –залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.