розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Одеського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційними скаргами Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Кілійського району Одеської області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД"до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області, за участю прокуратури Кілійського району Одеської області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000102350/0 та № 0000092350/0 від 26.03.2010 р., -

Позивач, товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАД", звернувся до Одеського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000102350/0 та № 0000092350/0 від 26.03.2010 року.

Постановою Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року адміністративний позов задоволено. Визнано протиправними та скасовано податкові повідомлення-рішення Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області № 0000102350/0 та № 0000092350/0 від 26.03.2010 року.

Не погодившись з Постановою суду першої інстанції, відповідач та прокуратура Кілійського району Одеської області подали апеляційні скарги, в яких просять суд апеляційної інстанції скасувати Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги апелянти посилаються на те, що судом першої інстанції при ухвалені вказаної Постанови були порушені норми матеріального та процесуального права, а також при розгляді справи судом не повно та не всебічно були вивчені докази.

Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарги задоволенню не підлягають виходячи з наступного:

Судом першої інстанції встановлено, що в період з 04.02.2010 року по 11.03.2010 року Відповідачем проведено документальну невиїзну перевірку ТОВ "Лад"щодо підтвердження відомостей, отриманих від особи, яка мала правові відносини з ТОВ "Компані Стріт"за період з 01.01.2008р. по 31.12.2008р. За результатами перевірки складено акт від 11.03.2010 р. № 197/23-50/31388777 (а.с.11-23), яким зроблено висновок про порушення Позивачем п.п.5.3.9 п. 5.9 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств"№ 283/97-ВР від 22.05.1997 р., в результаті чого занижено податок на прибуток підприємств в період, що перевірявся, на загальну суму 871270 грн. Крім того, зроблений висновок про порушення Позивачем п.п 7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість"№ 168/97-ВР від 03.04.1997р., в результаті чого занижено податок на додану вартість в період, що перевірявся на загальну суму 697016 грн.

Перевіркою встановлено, що від контрагента Позивача - ТОВ "Компані Стріт"за перевіряємий період з 01.01.2008 р. по 31.12.2008 р. підписувались договори на поставку товарів та видаткові накладні в.о. директора ОСОБА_7 Згідно отриманих відомостей від ДПІ у Малиновському районі м. Одеси Відповідачем встановлено, що громадянин ОСОБА_10 був директором ТОВ "Компані Стріт"та помер 13.02.2008 р., інших відомостей про зміну керівника не надходило. З наведених у акті даних перевіряючими робиться висновок, що договори на поставку товарів, видаткові накладні та податкові накладні не мають юридичної сили і доказовості, оскільки особистий підпис на бухгалтерських та податкових документах ТОВ "Компані Стріт"не дозволяє ідентифікувати особу, що приймала участь у здійснені господарської операції.

В ході перевірки відповідач прийшов до висновку, що ТОВ "Компані Стріт"не були відображені в деклараціях з ПДВ за березень - листопад 2008 року податкові зобов'язання по реалізації товарів на адресу Позивача та, крім цього, всі бухгалтерські та податкові накладні, виписані ТОВ "Компані Стріт", вважаються недійсними, що призводить до порушення п.п. 7.4.5. п. 7.4. Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) , в результаті чого останнім прийняті оскаржувані податкові повідомлення - рішення № 0000102350/0 та № 0000092350/0 від 26.03.2010 р. (а.с.19-20, т.с. II).

З огляду на наявні в матеріалах справи письмові докази та встановлені судом першої інстанції обставини, останній прийняв рішення про задоволення позову та визнання недійсним податкових повідомлень-рішень № 0000102350/0 та № 0000092350/0 від 26.03.2010 року .

Колегія судів апеляційного суду погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне:

Пунктом 1.3 статті 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом (168/97-ВР) зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Відповідно до пункту 10.2 статті 10 цього ж Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" пункту 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту та своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Із наведеного випливає, що сама по собі несплата цього податку продавцем (у тому числі внаслідок ухилення від сплати) в разі фактичного здійснення господарської операції не впливає на формування податкового кредиту покупцем та суму бюджетного відшкодування.

Однак факт порушення контрагентами-постачальниками позивача своїх податкових зобов'язань може бути підставою для висновку про необґрунтованість заявлених платником податку вимог про надання податкової вигоди - відшкодування ПДВ з державного бюджету, якщо податковий орган доведе, зокрема, що платник податку діяв без належної обачності й обережності і йому мало бути відомо про порушення, які допускали його контрагенти, або що діяльність платника податку спрямована на здійснення операцій, пов'язаних з податковою вигодою, переважно з контрагентами, які не виконують своїх податкових зобов'язань, зокрема й у випадках, коли такі операції здійснюються через посередників.

Крім того, у разі безтоварності здійснених операцій визначення податкового кредиту було би безпідставним і ПДВ не підлягав би відшкодуванню з бюджету, незважаючи на наявність у платника податку (позивача у справі) податкової накладної, що за формою відповідає вимогам чинного законодавства, а також доказів сплати продавцю вартості товару з ПДВ.

Аналогічну правову позицію висловив Вищий адміністративний суд України в своїй Ухвалі від 22 квітня 2010 року по справі № К-19664/09.

Відповідно до наданих до суду декларацій з податку на додану вартість, реєстрів відправлених документів за березень - листопад 2008 року (а.с. 164-268) ТОВ "Компані Стріт"в повному обсязі відобразила взаємовідносини з Позивачем.

Відповідно до листу ТОВ "ОВІМЕКС"(а.с.43), яка є правонаступником ТОВ "Компані Стріт", 20 грудня 2007 р., засновником ТОВ "Компані Стріт"ОСОБА_9, було прийнято рішення про звільнення ОСОБА_9 з посади директора підприємства та про призначення директором ТОВ (Компані Стріт"ОСОБА_10, з наданням йому права здійснювати від імені та в інтересах підприємства усіх фінансово-господарських операцій. Однак, у зв'язку з необхідністю проходження обстеження, ОСОБА_10, директор ТОВ "Компані Стріт", в межах свої повноважень, призначив виконуючим обов'язки директора підприємства ОСОБА_7, який працював у його відсутність. У зв'язку із раптовою кончиною директора, ОСОБА_10, для запобігання зупинення діяльності підприємства та невиконання обов'язків, як перед контрагентами, так і бюджетом, керівництво підприємством в період з 13.02.2008 р. по 11.09.2008 р. здійснювалось виконуючим обов'язки директора ОСОБА_7, якому були надані усі повноваження з керівництва підприємством, в тому числі здійснення усіх господарських операцій, організація бухгалтерського і фінансового обліку, який підписував фінансову звітність у суворій відповідності до ст. 11 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", згідно з якою фінансову звітність підписує керівник підприємства. Дані викладені в листі підтверджуються протоколом № 2 загальних зборів учасників ТОВ "Компані Стріт"від 20.12.2007 р. (а.с.44), рішенням власника ТОВ "Компані Стріт"№ 1/08 від 20.12.2007 р. (а.с.45) та наказом директору ТОВ "Компані Стріт" від 11.09.2008 р.

Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що договори укладені між Позивачем та ТОВ "Компані Стріт"та видані товарно-транспорті накладні не віднесено законом до нікчемних, також відсутні судові рішення про визнання їх недійсними.

Судом встановлено, що Позивач і ТОВ "Компані Стріт"належним чином оформили договірні правовідносини, на виконання вимог податкового законодавства, оформили первинні документи бухгалтерської та податкової звітності. Крім того, Позивачем у повному обсязі перераховано податкові зобов'язання зі сплати ПДВ з придбаних у ТОВ "Компані Стріт"товарів.

Відповідачем не наведено будь-яких доказів, які б вказували на невідповідність договорів між Позивачем та ТОВ "Компані Стріт"актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства.

Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", - датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку в оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків або дата втримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів робіт, послуг).

З огляду на вищевикладене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що Позивач з дня коли отримав від ТОВ "Компані Стріт" податкову накладну, мав право на податковий кредит.

Підпунктом 7.2.1 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", обов'язок надати покупцю податкову накладну покладений на платника податку. Закон не зобов'язує покупця перевіряти достовірність зазначених у накладній даних, тому виходячи із змісту вищезгаданої норми, відповідальність за достовірність цих даних несе саме продавець -платник податку на додану вартість.

Відповідно до підпункту 7.2.4 пункту 7.2 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону. ТОВ "Компані Стріт"надало на вимогу Позивача копію свідоцтва платника додатку на додану вартість у зв'язку з чим Позивач виконав всі дії для перевірки наявності реєстрації ТОВ "Компані Стріт"у якості платника податку на додану вартість.

Чинним законодавством України на сторону цивільно-правової угоди, яка є платником податків, не покладено обов'язку з перевірки відповідності законодавству установчих документів іншого учасника правовідносин та дотримання ним вимог податкового законодавства.

Як було достеменно встановлено судом першої інстанції, на момент складання податкових накладних контрагент позивача був зареєстрований як платник податку на додану вартість у встановленому законодавством порядку, а тому мав право видавати податкові накладні на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг).

Виходячи з вищезазначеного, суд вважає, що донарахування податку на подану вартість у сумі 697016 гривень та податку на прибуток на загальну суму 871270 грн. Відповідачем було здійснено неправомірно.

Крім того, актом перевірки зафіксовано, що в ході відпрацювання взаємовідносин Позивача з ТОВ "Компані Стріт"Відповідачем отримано відповідь ДПА в Одеській області про відомості з бази даних АІС "Автомобіль"УДАІ в Одеській області про реєстрацію транспортних засобів станом на 04.02.2010 р. та відповідь Реєстраційно-екзаменаційного відділення № 5 УДАІ ГУМВС України в Одеській області від 10.02.2010 р., щодо транспортних засобів, які здійснювали транспортування сільськогосподарської продукції.

Згідно наданої відповіді, транспортні засоби не відповідають вантажопідємності транспорту, що може здійснювати перевезення придбаного товару у ТОВ "Компані Стріт". Таким чином, Відповідач робить висновок, що Позивач не мав змоги придбати товарно-матеріальні цінності у ТОВ "Компані Стріт".

Крім цього Відповідач вважає, що державні номери транспортних засобів, що містяться в товарно-транспортних накладних, наданих Позивачем або взагалі не зареєстровані, або зареєстровані за транспортними засобами, не відповідаючими вантажопідйомністю транспорту, що міг здійснювати перевезення придбаної продукції у ТОВ "Компані Стріт".

Як вибачається з матеріалів справи, ТОВ "ЛАД"не займалось організацію поставки товарів (за винятком тих, що перевозилися власним транспортом ТОВ "ЛАД"). Договори із перевізниками укладалися ТОВ "КОМПАНІ СТРІТ", відповідно, відомості до товарно-транспортних накладних вносилися працівниками даного товариства, а отже ТОВ "ЛАД"не може нести відповідальність за помилки, допущені іншими юридичними особами при складанні таких документів.

Позивачам до відповідача та до суду першої інстанції були надані документи, які підтверджують те, що розбіжності в даних, вказаних у ТТН виникли внаслідок допущення працівниками ТОВ "КОМПАНІ СТРІТ"низки технічних помилок при складанні відповідних документів.

Так, згідно з Листом ТОВ "Овімекс"№ 15/03/10 від 15.03.2010 року, - в 2008 році ТОВ "Компані Стріт"уклало договори про надання транспортних послуг з фізичними особами-підприємцями, згідно з якими водіями: ОСОБА_12 ОСОБА_13 ОСОБА_14 ОСОБА_15 ОСОБА_16 було здійснено перевезення вантажів по договорам на постачання ТМЦ між ТОВ "Лад"та ТОВ "Компані Стріт"(т. 1 а.с. 43).

На підтвердження здійснення перевезень ТОВ "Компані Стріт"виписувало товарно-транспортні накладні на перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до ст. 11 Наказу Мінтрансу від 14.10.1997 року № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (z0128-98) . Крім того Замовник (вантажовідправник) ТОВ "Компані Стріт"засвідчило всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і печаткою (штампом) ТОВ "Компані Стріт".

При порівнянні екземплярів ТТН, що знаходяться у ТОВ "Компані Стріт"та екземплярів ТТН, що знаходяться у ТОВ "Лад"виявлено розходження у номерах автомобілів, що здійснювали перевезення. З метою перевірки правильності заповнення ТТН, ТОВ "Компані Стріт"зробило запит до усіх перевізників, з метою з'ясування якими автомобілями здійснювалось перевезення та проханням у підтвердження надати копії технічних паспортів.

Протягом 12-15 березня 2010 р. були отримані відповіді від усіх перевізників, що здійснювали перевезення за договорами про надання транспортних послуг. Виявилось, що вони здійснювали перевезення власними автомобілями. Номера автомобілів співпадають з номерами екземплярів ТТН, що знаходяться у ТОВ "Компані Стріт".

Товарно-транспортна накладна - єдиний для всіх учасників транспортного процесу юридичний документ, що призначений для списання товарно-матеріальних цінностей, обліку на шляху їх переміщення, оприбуткування, складського, оперативного та бухгалтерського обліку, а також для розрахунків за перевезення вантажу та обліку виконаної роботи.

Товарно-транспортну накладну на перевезення вантажів автомобільним транспортом відповідно до ст.11 Наказу Мінтрансу від 14.10.1997, № 363 "Про затвердження Правил перевезень вантажів автомобільним транспортом в Україні" (z0128-98) , повинен виписувати замовник (вантажовідправник). Крім того Замовник (вантажовідправник) засвідчує всі екземпляри товарно-транспортної накладної підписом і при необхідності печаткою (штампом).

Тобто, відповідальність за недостовірність даних, наведених у товарно-транспортних накладних, несуть особи, які склали та підписали ці документи. ТОВ "Лад"не мало будь-якої змоги перевірити дані, зазначені у товарно-транспортних накладних на предмет їх достовірності.

Крім того, до суду першої інстанції було надано копії технічних паспортів автомобілів, які фактично здійснювали перевезення, при порівнянні яких з товарно-транспортними накладними, останній прийшов до висновку про їх відповідність.

При цьому, неправильне оформлення товарно-транспортних накладних виписаних контрагентом позивача по договірним відносинам з третьою особою не можуть бути підтвердженням безтоварності операцій.

Стосовно експертного висновку, копія якого надана відповідачем суду апеляційної інстанції, як зазначає позивач в своєму запереченні на апеляційну скаргу, - дана експертиза є ідентичною експертизі, на підставі якої старшим слідчим з особливо важливих справ СВ ПМ ДПА в Одеській області Балахтіним І.М. 05.03.2010 року порушено відносно директора ТОВ "ЛАД"ЗАЙВОГО В.І. кримінальну справу. Вказану постанову було скасовано постановою Приморського районного суду міста Одеси від 18.05.2010 року, яка залишена в силі ухвалою Апеляційного суду Одеської області від 27.05.2010 року.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, про неправомірність прийнятих відповідачем податкових повідомлень-рішень.

Відповідно до ч. 1 ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Зважаючи на те, що Одеський окружний адміністративний суд правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, апеляційну скаргу належить залишити без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції та прокуратури Кілійського району Одеської області на Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі № 2-а-7503/10/1570, - залишити без задоволення.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 20 вересня 2010 року по справі № 2-а-7503/10/1570 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАД"до Ізмаїльської об’єднаної державної податкової інспекції Одеської області, за участю прокуратури Кілійського району Одеської області про визнання протиправними та скасування та скасування податкових повідомлень-рішень № 0000102350/0 та № 0000092350/0 від 26.03.2010 р., - залишити без змін.

за участю сторін:
Ізмаїльська ОДПІ	Анікєєв А.Л. (довіреність)