розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго"та Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області на постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року у справі за адміністративним позовом Орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго"до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області про визнання нечинним рішення № 96 від 19.06.2009р., -

Орендне підприємство теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго"(далі –Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області (далі –Відповідачів) в якому просив визнати нечинним рішення № 96 від 19.06.2009р..

Постановою Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року вимоги адміністративного позову задоволено частково.

Суд першої інстанції визнав нечинним та скасував рішення №96 від 19.06.2009р. в частині вилучення 153632,72грн. виручки та 307266,44грн.штрафу. В іншій частині відмовив за безпідставністю позовних вимог.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні вимог адміністративного позову.

Позивач також не погодився з прийнятим рішення та подав апеляційну скаргу в якій просить скасувати оскаржувану постанову в частині відмови у задоволенні вимог адміністративного позову.

Апеляційні скарги мотивовані тим, що прийняте судом першої інстанції рішення з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Заслухавши представників сторін, що з’явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Відповідно до ст. 159 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з’ясованих обставин у адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції працівниками ДПІ була проведена перевірка з дотримання формування та застосування тарифів на послуги з теплопостачання та дотримання вимог чинного законодавства з питань цінотворень, за результатами перевірки складено акт від 12.06.2009р.

За наслідками якого прийнято рішення №96 від 19.06.2009р., яким до позивача застосована економічна санкція у вигляді вилучення в дохід державного бюджету 362833,06 грн. необґрунтовано одержаної виручки та штраф у розмірі 725666,12 грн.

Перевіркою встановлено порушення ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", постанови КМ України №2328 від 20.12.1999 року (2328-99-п) та рішень виконкому Житомирської міської ради №601 в: 29.08.2008 року "Про погодження тарифів на оплату послуг з теплопостачання та гарячого водопостачання для населення м. Житомира".

Судом першої інстанції правильно встановлено, що згідно рішення виконкому №601 від 29.08.2008р. встановлено тарифи з вересня 2008р. на гаряче водопостачання - 11, 83 грн. за 1 куб. м., за 1 кв. м. опалювальної площі (абонентська плата) 0,97 грн. Зазначені тарифи позивачем були встановлені повністю у відповідності до зазначеного рішення саме з тієї дати, яка вказана в рішеннях виконкому.

Також колегія суддів погоджується з висновками окружного суду, що посилання відповідача на порушення позивачем г.5 ст. 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"щодо невиконання вимог офіційного оприлюднення є безпідставними, оскільки зазначена норма стосується рішення рад, а не рішення виконавчого комітету.

Таким чином, апеляційна інстанція погоджується з позицією суду першої інстанції, що позовні вимоги щодо визнання нечинним рішення №96 від 19.06.2009р. в частині вилучення 153632,72грн. виручки та 307266,44грн. штрафу за період з 01.09.2008р. по 18.09.2008р. є правомірними і підлягають задоволенню, зважаючи на те що рішення ради були оприлюднені у встановленому законом порядку та згідно ст. 73 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні"відповідно до якої акти виконавчого комітету міської ради є обов'язковими для виконання всіма підприємствами, установами, організаціями на відповідній території та останні несуть встановлену відповідальність перед органами місцевого самоврядування у результаті невиконання рішень.

Щодо відмови окружного суду в решті позовних вимог, то і в цій частині колегія суддів апеляційної інстанції погоджується з таким висновком.

Оскільки, позивачем в порушення нормативних актів подача гарячої води населенню здійснювалась згідно Графіка і склала лише 1,52 куб. м. в місяць при нормі подачі 5 куб. м. Вказані порушення підтверджені матеріалами перевірки та складеним актом перевірки.

Отже, позивачем необґрунтовано отримана виручка за гаряче водопостачання за період листопад-рудень 2008 року та січень-травень2009 року в розмірі 206004,78 грн.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. На думку суду відповідач частково довів правомірність прийнятого оскаржуваного рішення та правомірність своїх дій.

Таким чином, позивачем необґрунтовано отримано виручки при видачі технічних умов за період з 1.06.2008 року по 1.06.2009 року в розмірі 3195.56 грн.

В задоволенні позовних вимог відносно визнання нечинним п.2 припису №115-11 від 19.06.2009 року щодо зобов'язання позивача провести перерахунки плати населенню та споживачам 2 групи за послуги теплопостачання, з метою повернення зайво нарахованих сум.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу –залишити без задоволення, а постанову –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційні скарги Орендного підприємства теплових мереж "Житомиртеплокомуненерго"та Державної інспекції з контролю за цінами в Житомирській області залишити без задоволення, а постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 28 квітня 2010 року –без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.