розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Системи ефективного розвитку" та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі № 2а-19006/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Системи ефективного розвитку" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про перегляд та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.03.2010 року № 0000282240/0/9151/10/22-013, від 19.04.2010 року № 0000282240/1/11265/10/22-013, від 13.05.2010 року № 0000282240/2/12877/10/22-013, від 26.07.2010 року № 0000282240/3/19495/10/22-013,-

Позивач звернувся з позовом до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про перегляд та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.03.2010 року № 0000282240/0/9151/10/22-013, від 19.04.2010 року № 0000282240/1/11265/10/22-013, від 13.05.2010 року № 0000282240/2/12877/10/22-013, від 26.07.2010 року № 0000282240/3/19495/10/22-013. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що не погоджується з нарахуванням йому відповідачем пені за порушення термінів повернення валютної виручки, оскільки вважає, що вона не є податком, збором, санкцією за порушення обов’язкових платежів. Податковим органам відповідно до чинного законодавства України надано право контролю і застосування санкцій за порушення у сплаті лише цих платежів. Нарахування пені за порушення валютного законодавства не є функцією і обов’язком податкових органів та не входить до їх компетенції за своєю суттю.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі № 2а-19006/10/0570 позовні вимоги задоволено частково.

Визнано недійсними рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.03.2010 року № 0000282240/0/9151/10/22-013, від 19.04.2010 року № 0000282240/1/11265/10/22-013, від 13.05.2010 року № 0000282240/2/12877/10/22-013, від 26.07.2010 року № 0000282240/3/19495/10/22-013 в сумі 21080,40 грн.

В іншій частині позовних вимог відмовлено.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції сторони звернулись з апеляційними скаргами, посилаючись на порушення судом норм матеріального права. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що пеня не є податком або штрафною санкцією, пенею у сфері оподаткування, оскільки її нарахування не зв’язано з розміром податкового зобов’язання, а також з своєчасністю і правильністю погашення податкового боргу, вказує що стягнення валютної пені повинно бути здійснено в загальному позовному порядку, а не у порядку Закон України 2181-ІІІ (2181-14) .

Державна податкова інспекція у Київському районі м. Донецька у апеляційній скарзі зазначає, що датою звернення оформлення ВМД визначена - 28.09.09, а не 24.09.09 про що свідчить відповідний відбиток штампу "Південна митниця – під митним контролем 28.09.09", та наголошує на правомірном застосуванні пені до позивача відповідно до ст. 4 Закону України "Про розрахунки в іноземній валюті".

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, представників сторін, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційних скарг, заперечень на скарги, встановила наступне:

Відповідачем проведено виїзну позапланову перевірку позивача з питань дотримання вимог зовнішньоекономічного законодавства при виконанні договору від 10.01.09 №09/Н укладеного з "SUNNY BRIGHT INDUSTRIAL LIMITED", Китай, за період з 10.01.09 по 04.08.10. За наслідками перевірки відповідачем складено акт від 11.03.10 № 1690/22-0/36167255 (а.с.21) та прийнято рішення про застосування штрафних фінансових санкцій від 19.03.10 № 0000282240/0/9151/10/22-013, яким нараховано пеню за порушення термінів повернення валютної виручки у сумі 137022,60 грн. (а.с.25).

З акту перевірки та наданого відповідачем розрахунку пені вбачається, що підставою для прийняття спірного рішення послужив висновок податкового органу про порушення термінів розрахунків, передбачених ст. 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" при здійсненні контракту № 09/Н, укладеного з компанією "SUNNY BRIGHT INDUSTRIAL LIMITED".

10.01.09 р. між позивачем (покупець) та "SUNNY BRIGHT INDUSTRIAL LIMITED" (продавець), укладено контракт № 09/Н, на виробництво та постачання обладнання для пресування мідного профілю в комплексному єдиному наборі. Загальна сума контракту складає 401800,00 дол. США.

Сторонами визнається той факт, що на виконання умов контракту 06.03.09 позивачем здійснено авансовий платіж на адресу нерезидента, та станом на 03.09.09 у бухгалтерському обліку позивача значилась заборгованість за зазначеним контрактом у сумі 220000,0 дол. США. Граничний термін надходження товару 02.09.09 р.

Як вбачається з транспортної накладної та вантажно-митної декларації фактично вантаж перетнув митницю України 24.09.09, про що свідчить відмітка митного органу та центральної санітарно – епідеміологічної станції на водному транспорті на накладній. Митне оформлення закінчено 28.09.09 р.

Пунктом 2 ст. 1 Митного кодексу України встановлено, що ввезення товарів і транспортних засобів на митну територію України, вивезення товарів і транспортних засобів за межі митної території України - це сукупність дій, пов'язаних із переміщенням товарів і транспортних засобів через митний кордон України у відповідному напрямку.

Відповідно до ст. 43 Митного кодексу України товари і транспортні засоби перебувають під митним контролем з моменту його початку і до закінчення згідно з заявленим митним режимом. У разі ввезення на митну територію України товарів і транспортних засобів митний контроль розпочинається з моменту перетинання ними митного кордону України.

Згідно зі ст. 72 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається після подання митному органу митної декларації, а також усіх необхідних для здійснення митного контролю та оформлення документів, відомостей щодо товарів і транспортних засобів, які підлягають митному оформленню. Засвідчення митним органом прийняття товарів, транспортних засобів та документів на них до митного контролю та митного оформлення здійснюється шляхом проставлення відповідних відміток на митній декларації та супровідних документах.

Таким чином, з правового аналізу наведених норм вбачається, що перебування товару "Під митним контролем" неможливо без його фактичного ввезення в Україну, тому первинним є фактичне перетинання товаром митного кордону України в пункті пропуску, підтвердженням якого в режимі імпорту є проставлення на товаросупровідному документі відтиску "Під митним контролем" з відповідною датою перетину митного кордону.

Відповідно до частини першої статті 2 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (у редакції, що діяла на момент укладення позивачем названого контракту) імпортні операції резидентів, які здійснюються на умовах відстрочення поставки, в разі, коли таке відстрочення перевищує 180 календарних днів з моменту здійснення авансового платежу або виставлення векселя на користь постачальника продукції (робіт, послуг), що імпортується, потребують індивідуальної ліцензії Національного банку України.

Згідно з частиною першої статті 4 названого Закону порушення резидентами термінів, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка від суми неодержаної виручки (митної вартості недопоставленої продукції) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості.

У статті 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність" момент здійснення експорту (імпорту) визначено, як момент перетину товаром митного кордону України або переходу права власності на зазначений товар, що експортується чи імпортується, від продавця до покупця.

За змістом підпункту "г" пункту 1.8 Інструкції про порядок заповнення вантажно-митної декларації, затвердженої наказом Державної митної служби України від 09.07.1997 № 307 (z0443-97) , моментом перетину митного кордону при перевезеннях, зокрема, залізничним та автомобільним видами транспорту при імпорті визначено початок або здійснення митного оформлення в пункті пропуску через митний кордон України на шляху переміщення товару.

При цьому початок митного оформлення товару співпадає з проставлянням на супровідному документі митницею на кордоні, через яку переміщувався товар, відтиску штампу "Під митним контролем" з наступною випискою провізної відомості, що служить дозволом для перевезення вантажу до внутрішньої митниці для повного митного оформлення. Таким чином, з огляду на дату фактичного перетину митного кордону України імпортованим товаром, вбачається, перетин митного контролю здійснено з перевищенням 180 – денного строку на 22 дні, а не 26 днів на чому наполягає відповідач.

Колегія суддів не приймає посилання у апеляційній скарзі позивача на те, що пеня не є податком або штрафною санкцією, пенею у сфері оподаткування, оскільки її нарахування не зв’язано з розміром податкового зобов’язання, а також з своєчасністю і правильністю погашення податкового борг.

Відповідно до статті 8 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" до функцій державної податкової служби між іншім відноситься здійсненням контролю за своєчасністю, достовірністю, повнотою нарахування та сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), контролю за валютними операціями, контролю за додержанням порядку проведення готівкових розрахунків за товари (послуги) у встановленому законом порядку, а також контролю за наявністю свідоцтв про державну реєстрацію суб'єктів підприємницької діяльності та ліцензій на провадження видів господарської діяльності, що підлягають ліцензуванню відповідно до закону, торгових патентів.

Статтею 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" передбачено, що порушення резидентами строків, передбачених статтями 1 і 2 цього Закону, тягне за собою стягнення пені за кожний день прострочення у розмірі 0,3 відсотка суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару) в іноземній валюті, перерахованої у грошову одиницю України за валютним курсом Національного банку України на день виникнення заборгованості. Загальний розмір нарахованої пені не може перевищувати суми неодержаної виручки (вартості недопоставленого товару).

Державні податкові інспекції вправі за наслідками документальних перевірок безпосередньо стягувати з резидентів пеню, передбачену цією статтею.

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) визначено, що цей Закон (2181-14) є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення.

Тобто преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) та ст. 4 Закону України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" визначається право податкового нараховувати та стягувати пеню та штрафні санкції, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, зокрема за порушення резидентами строків передбачених ст. 2 цього Закону "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) .

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, п. 1 ч. 3 ст. 2 та ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України, суд при вирішенні справи має керуватися принципом законності, відповідно до якого має перевіряти чи діяли органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи лише на підставі закону в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

На підставі викладеного, керуючись ст. 19 Конституції України, ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", ст. 14 Закону України "Про систему оподаткування", Законом України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , Законом України "Про порядок здійснення розрахунків в іноземній валюті" (185/94-ВР) , ст. 2, ст. 9, ст. 71, ст. 72, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Системи ефективного розвитку" та Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року у справі № 2а-19006/10/0570 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Виробничо-комерційне підприємство "Системи ефективного розвитку" до Державної податкової інспекції у Київському районі м. Донецька про перегляд та скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій від 19.03.2010 року № 0000282240/0/9151/10/22-013, від 19.04.2010 року № 0000282240/1/11265/10/22-013, від 13.05.2010 року № 0000282240/2/12877/10/22-013, від 26.07.2010 року № 0000282240/3/19495/10/22-013 - залишити без змін.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 24 листопада 2010 року. Ухвала у повному обсязі складена 26 листопада 2010 року.