розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу відповідача –Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року у справі за позовом приватного підприємства "Агропромсервіс"до Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області про скасування рішення № 0000252303 від 06.04.2010р. про застосування штрафних (фінансови) санкцій у сумі 26095 грн. 25 коп., -

Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області про скасування рішення № 0000252303 від 06.04.2010р. про застосування штрафних (фінансови) санкцій у сумі 26095 грн. 25 коп.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року позов задоволено частково.

Не погоджуючись з вищезазначеною постановою, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить апеляційну інстанцію скасувати незаконну, на його думку, постанову суду першої інстанції та постановити нову, якою відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Заслухавши у судовому засіданні суддю-доповідача, пояснення з’явившихся учасників процесу, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін з таких підстав.

Згідно з п. 1, ч.1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи, на підставі акту перевірки за вчинення порушення позивачем відповідно до п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"від 06.07.1995р. №265/95-ВР ДПІ у Чорнобаївському районі прийнято рішення № 0000252303 від 06.04.2010р. про застосування до ПП "Агропромсервіс"штрафних (фінансових) санкцій у сумі 26 095 грн. 25 коп.

Розглядаючи апеляційну скаргу колегія суддів зважає на наступне.

Так, пунктом 1 ст. 3 Закону № 265/95 передбачає, що суб’єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції у готівковій та/або безготівковій формі при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов’язані проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій.

Розрахунковою операцією є приймання від покупця готівкових коштів, платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо за місцем реалізації товарів (послуг); розрахунковим документом є документ встановленої форми та змісту (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція, проїзний документ тощо), що підтверджує факт продажу (повернення) товарів, надання послуг, отримання (повернення) коштів, купівлі-продажу іноземної валюти, надрукований у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) і зареєстрованим у встановленому порядку реєстратором розрахункових операцій або заповнений вручну ( ст. 2 Закону № 265/95).

Згідно зі ст. 8 Закону № 265/95 форма та зміст розрахункових документів встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Пунктом 3.2 Положення про форму та зміст розрахункових документів, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 1.12.2000р. N 614 (z0105-01) (у подальшому –Положення № 614) передбачає перелік обов’язкових реквізитів, які повинен містити касовий чек, зокрема його обов’язковим реквізитом є назва господарської одиниці.

Під поняттям господарської одиниці розуміється стаціонарний або пересувний об'єкт, у т. ч. транспортний засіб, де реалізуються товари чи надаються послуги та здійснюються розрахункові операції, а назвою господарської одиниці є назва, яка зазначена в дозволі на розміщення господарської одиниці (договорі оренди, іншому документі на право власності або користування господарською одиницею).

Як вбачається з матеріалів справи, що у розрахунковому чеку від 22.03.2010 р. на суму 201 грн. 25 коп. та денному Х-звіті від 22.03.2010р. на суму 5 219 грн. 05 коп. зазначена назва суб’єкта господарської діяльності –ПП "Агропромсервіс".

Разом з цим, господарською одиницею відповідно до договору купівлі-продажу від 11.08.1998р. є бензозаправка.

Приймаючи до уваги, що у касовому чеку повинна бути зазначена назва господарської одиниці, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що касовий чек від 22.03.2010р. на суму 201 грн. 25 коп. не відповідає вимогам п. 3.2 Положення № 614 (z0105-01) , тому позивач правильно вважав, що розрахункова операція з придбання 25 літрів бензину марки "А-35"по ціні 8,05 грн. за 1 літр на загальну суму 201 грн. 25 коп. здійснена без роздрукування відповідного розрахункового документа.

Крім того, позивачем було надано до суду копію дозволу № 11 від 22.02.2010р. Іркліївської сільської ради, виданого на розміщення торгової точки в с. Іркліїв по вул. Жовтневій, 1.

Отже, господарською одиницею є саме об’єкт, де реалізуються товари, тобто предмет матеріального світу, який має певну назву відповідно до правовстановлюючих документів. Натомість визначення "торгова точка"є узагальненим поняттям, який дає уявлення про рід діяльності, і не може бути назвою об’єкта. Слід зауважити, що навіть при умові, що "торгова точка"є назвою об’єкта, у розрахунковому чеку вказана назва не міститься.

Пунктом 1 ст. 17 Закону № 265/95 передбачено, що у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції до суб’єктів господарської діяльності за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовується штрафна санкція у п’ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність.

Відповідно до ст. 2 Закону № 265/95 денним звітом є документ встановленої форми, надрукований реєстратором розрахункових операцій, що містить інформацію про денні підсумки розрахункових операцій, проведених з його застосуванням.

Разом з тим, відповідно до вказаної статті розрахунковий документ (касовий чек, товарний чек, розрахункова квитанція тощо) роздруковується при здійсненні конкретної розрахункової операції. Таким чином, денний Х-звіт від 22.03.2010р. на суму 201 грн. 25 коп. з огляду на приписи ст. 2 Закону № 265 не є розрахунковим документом і не підтверджує здійснення розрахункових операцій.

Колегія суддів зважає, що відповідальність за роздрукування денного Х-звіту невідповідної форми п. 1 ст. 17 Закону № 265/95 не передбачена, тому застосування штрафних санкцій у п’ятикратному розмірі від суми, зазначеної у денному Х-звіті, є незаконним.

Крім того, відповідно до п. 10.3.2 Інструкції про порядок приймання, транспортування, відпуску та обліку нафти і нафтопродуктів на підприємствах і в організаціях України, затвердженої Міністерством палива та енергетики України, Мінекономіки України, Міністерства транспорту та зв’язку України, Державного комітету з питань технічного регулювання та споживчої політики від 20.05.2008р. № 281/171/578/155, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.09.2008р. за № 805/15496 (z0805-08) відпуск нафтопродуктів за відомостями здійснюється при застосуванні безготівкової форми розрахунків.

Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку, що відповідач не довів правомірності прийнятого ним рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій у сумі 25089 грн. 00 коп.

З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, дослідив наявні докази, надав їм належну оцінку та прийняв законне і обґрунтоване рішення, з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а тому підстав для його скасування не вбачається.

Відповідно до п.1 ч.1 ст. 198 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду - без змін.

Керуючись ст. ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212 КАС України, суд, -

Апеляційну скаргу відповідача –Державної податкової інспекції у Чорнобаївському районі Черкаської області - залишити без задоволення.

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 19 серпня 2010 року – залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.