розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області на постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року по справі за позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення,–

29.12.2009 року ОСОБА_2 звернулась до суду першої інстанції з позовом до Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про скасування податкового повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0000722303 про стягнення з позивачки суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) у сумі 2557,28 грн.

Постановою Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року адміністративний позов фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 задоволено.

06.04.2010 року начальник Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області подав апеляційну скаргу на вказану постанову Миколаївського окружного адміністративного суду.

Не погоджуючись з постановою суду першої інстанції, апелянт зазначає, що вказана постанова ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, судом неповно з’ясовано обставини, що мають значення для всебічного розгляду справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

В своїй апеляційній скарзі начальник ДПІ у Березанському районі Миколаївської області зазначає, що до документів, що є підставою для внесення суми вартості товарів, отриманих для їх продажу, тобто оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, унеможливлює облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації. Відповідач посилається на те, що вказані первинні документи, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей були відсутні у позивачки на момент здійснення перевірки, що зафіксовано актом перевірки, тобто підприємцем ОСОБА_2 не вівся облік товарів за місцем їх реалізації та зберігання. Таким чином, на думку відповідача, податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у Березанському районі Миколаївської області правомірно та у відповідності до законодавства.

На підставі викладеного в апеляційній скарзі ставиться питання про скасування постанови Миколаївського окружного адміністративного суду від 04.03.2010 року та прийняття нового рішення, яким відмовити у задоволенні адміністративного позову.

Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що 23.07.2009 року Державною податковою інспекцією у Березанському районі Миколаївської області була проведена перевірка господарської одиниці –торгівельного кіоску, розташованого за адресою: с. Морське, вул. Морська, 2, суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 щодо дотримання порядку проведення розрахунків за товари (послуги), вимог з регулювання обігу готівки, наявності торгових патентів та ліцензій За результатами вказаної перевірки складено акт № 0065/14/12/23/НОМЕР_2 від 23.07.2009 року, на підставі якого до позивачки застосовано штрафні (фінансові) санкції в розмірі 2557,28 грн.

В ході зазначеної перевірки органами податкової служби встановлено порушення ФОП ОСОБА_2 п. 12, 13 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", а саме –порушення вимог порядку здійснення обліку товарних запасів за місцем реалізації. Податковими органами встановлено, що на момент проведення перевірки у кіоску, розташованому за адресою: с. Морське, вул. Морська, 2, суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2, відсутні накладні на товар на суму 1243, 34 грн.

Позивачка, заперечуючи проти виявленого порушення зазначала, що для фізичних осіб-підприємців порядок обліку товарів законодавством не визначений, тому відсутність накладних на товар як документів первинного обліку товарних запасів за місцем їх реалізації не є підставою для притягнення суб’єкта господарської діяльності –фізичної особи-підприємця до відповідальності відповідно до ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Колегія суддів апеляційного суду погоджується з думкою суду першої інстанції стосовно задоволення позовних вимог позивачки з огляду на наступне:

В листі ДПА України від 25.12.2009 року № 28923/7/23-7017/1485 (v2892225-09) "Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб’єктів господарювання –платників єдиного податку" зазначено, що суб’єкти господарювання зобов’язані вести облік товарів за місцем реалізації та зберігання, а в разі не ведення вказаного обліку або порушення порядку його ведення до таких суб’єктів господарювання застосовуються фінансові санкції відповідно до ст. 20, 21 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг".

Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_2 зареєстрована як фізична особа-підприємець (а.с. 9), та є платником єдиного податку, що підтверджується Свідоцтвом про сплату єдиного податку (а.с. 10).

Указом Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) установлено, що спрощена система оподаткування, обліку та звітності запроваджується для фізичних осіб, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і у трудових відносинах з якими, включаючи членів їх сімей, протягом року перебуває не більше 10 осіб та обсяг виручки яких від реалізації продукції (товарів, робіт, послуг) за рік не перевищує 500 тис. гривень.

Порядок ведення спрощеного обліку та звітності суб'єктами малого підприємництва відповідно до цього Указу (727/98) затверджується Міністерством фінансів України.

В свою чергу Указом (727/98) передбачено, що суб’єкти малого підприємництва, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, ведуть книгу обліку доходів та витрат, що підлягають оподаткуванню відповідно до цього Указу (727/98) . Її форма та порядок ведення встановлюються Державною податковою адміністрацією України.

Порядком ведення книги обліку доходів і витрат, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26.09.2001 року № 1269 (1269-2001-п) також передбачено, що книга обліку доходів і витрат ведеться суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється згідно із законодавством з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (у тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), а також особами, які мають пільговий торговий патент для продажу товарів (крім підакцизних) (надання послуг) відповідно до законодавства з питань патентування деяких видів підприємницької діяльності, якщо такі особи не є платниками податку на додану вартість згідно із законодавством.

При цьому, листом ДПА України від 05.11.97 р. N 17-0117/10-8886 (v8886225-97) затверджено Порядок ведення Книги обліку доходів і витрат громадян –суб’єктів підприємницької діяльності (з особливостями її ведення для сфери торгівлі) ф. № 10.

На виконання Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) видано наказ ДПА України від 29.10.99 р. № 599 "Про затвердження Свідоцтва про сплату єдиного податку та Порядку його видачі" (z0752-99) .

Згідно з п. 8 Порядку (z0752-99) видачі Свідоцтва про сплату єдиного податку для визначення результатів власної підприємницької діяльності на підставі хронологічного відображення здійснених господарських і фінансових операцій платник єдиного податку веде Книгу обліку доходів і витрат згідно з додатком N 10 до Інструкції про прибутковий податок з громадян, затвердженої наказом Головної державної податкової інспекції України від 21.04.93 р. № 12 (z0064-93) . При цьому обов'язковому заповненню підлягають лише графи "період обліку", "витрати на виробництво продукції", "сума виручки (доходу)", "чистий дохід".

В свою чергу, Книга обліку доходів і витрат затверджена вищезазначеним наказом не передбачає ведення обліку товарних запасів.

З матеріалів справи вбачається, що позивачкою відповідно до установленого законом порядку ведеться Книга обліку доходів і витрат із заповненням необхідних граф. Крім того, перевіркою проведеною Державною податковою інспекцією у Березанському районі Миколаївської області не встановлено порушень ведення позивачкою зазначеної Книги обліку.

З податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області від 04.08.2009 року вбачається, що до ОСОБА_2 застосовано штрафні (фінансові) санкції за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Преамбулою Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) встановлено, що цей Закон визначає правові засади застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері громадського харчування та послуг.

Відповідно до п. 12 ч. 1 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані вести у порядку, встановленому законодавством, облік товарних запасів на складах та/або за місцем їх реалізації, здійснювати продаж лише тих товарів, які відображені в такому обліку, за винятком продажу товарів особами, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку обсягів реалізованих товарів (наданих послуг).

Згідно зі ст. 6 вказаного Закону облік товарних запасів фізичною особою - суб'єктом підприємницької діяльності ведеться у порядку, визначеному чинним законодавством, а юридичною особою (її філією, відділенням, іншим відокремленим підрозділом) - у порядку, визначеному відповідним національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку. Облік ведеться з урахуванням особливостей, встановлених для суб'єктів малого підприємництва. Обов'язок із ведення обліку товарних запасів не застосовується до осіб, які відповідно до законодавства оподатковуються за правилами, що не передбачають ведення обліку придбаних або проданих товарів.

В свою чергу ч. 3 ст. 6 Указу Президента України "Про спрощену систему оподаткування, обліку та звітності суб'єктів малого підприємництва" (727/98) визначено, що суб’єкти підприємницької діяльності –фізичні особи –платники єдиного податку мають право не застосовувати електронні контрольно-касові апарати для проведення розрахунків із споживачами.

П. 6 ст. 9 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг"реєстратори розрахункових операцій та розрахункові книжки не застосовуються при продажу товарів (наданні послуг) суб'єктами підприємницької діяльності - фізичними особами, оподаткування доходів яких здійснюється відповідно до законодавства з питань оподаткування суб'єктів малого підприємництва (в тому числі шляхом отримання свідоцтва про сплату єдиного податку), якщо такі суб'єкти не здійснюють продаж підакцизних товарів (крім пива на розлив), за умови ведення такими особами книг обліку доходів і витрат у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України за поданням державного органу, уповноваженого провадити державну регуляторну політику.

Таким чином, висновок Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області про порушення ОСОБА_2 порядку здійснення обліку товарних запасів за місцем реалізації є необґрунтованим.

Державна податкова інспекція у Березанському районі Миколаївської області в акті перевірки посилалась на відсутність у суб’єкта господарської діяльності ОСОБА_2 накладних на товар за місцем реалізації, що, на думку відповідача, є порушенням порядку здійснення обліку товарних запасів.

Відповідно до Листа ДПА України від 25.12.2009 року № 28923/7/23-7017/1485 (v2892225-09) "Щодо застосування штрафних (фінансових) санкцій до суб’єктів господарювання –платників єдиного податку" визначено, що для оприбуткування товару, як правило, належать накладні та товарно-транспортні накладні. Такі документи є підставою для внесення записів до облікових бухгалтерських реєстрів. Відсутність відповідних первинних документів, які підтверджують рух товарно-матеріальних цінностей, є порушенням установленого порядку ведення бухгалтерського обліку, а суб’єкти господарювання зобов’язані вести зазначений облік.

Слід зазначити, що згідно п. 2 ст. 3 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"бухгалтерський облік є обов’язковим видом обліку, який ведеться підприємством.

Відповідно до п. 1,3,5 ст. 9 вказаного Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов’язаних рахунках бухгалтерського обліку.

Згідно п. 1 ст. 2 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні"цей Закон поширюється на всіх юридичних осіб, створених відповідно до законодавства України, незалежно від їх організаційно-правових форм і форм власності, які зобов’язані вести бухгалтерських облік та подавати фінансову звітність згідно із законодавством.

Таким чином, зважаючи на те, що ОСОБА_2 зареєстрована та здійснює господарську діяльність як фізична особа-підприємець, на неї не можуть розповсюджуватися вимоги Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (996-14) , який передбачає ведення бухгалтерського обліку на підставі накладних на товар.

Тому, відсутність накладних на товар не може бути підставою для застосування до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, яка є платником єдиного податку штрафних (фінансових) санкцій передбачених Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) .

Зважаючи на зазначене, колегія суддів апеляційного суду вважає, що податкове повідомлення-рішення від 04.08.2009 року № 0000722303 про стягнення з позивачки суми штрафних (фінансових) санкцій за порушення Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) у сумі 2557,28 грн. є протиправним та підлягає скасуванню.

За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи та постановлено судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв’язку з чим, відповідно до ст. 200 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін.

Керуючись ст. ст. 184, 185, 196, 198, 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції, –

Апеляційну скаргу начальника Державної податкової інспекції у Березанському районі Миколаївської області залишити без задоволення, а постанову Миколаївського окружного адміністративного суду від 04 березня 2010 року –без змін.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили відповідно до ст. 254 КАС України, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.