ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
16 листопада 2010 року №29282/09/9104
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs14890582) )
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді: Улицького В.З.
суддів: Олендера І.Я., Каралюса В.М.
розглянувши у порядку письмового провадження м. Львові апеляційну скаргу управління пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області на постанову Міжгірського районного суду від 23.04.2009 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області про визнання права на пенсію за віком на пільгових умовах,–
встановила:
У березні 2009 року ОСОБА_1 звернувся з позовом до управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області в якому просить суд визнати протиправним рішення комісії по призначенню пенсії управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі від 28.07.2008 року за його заявою. Визнати за ним право на призначення пенсії на пільгових умовах. Зобов’язати відповідача провести перерахунок належної йому до виплати пенсії за віком на пільгових умовах з моменту виникнення в нього права на пенсійне забезпечення тобто з 16.10.2007 року та виплатити її у встановленому законом порядку.
Позивач свої позовні вимоги мотивував тим, що з 1980 року по 1994 рік він працював машиністом челюсного погрузчика по перевірці лісу В. Бистрянського лісництва Міжгірського лісокомбінату, та має право на пільгову пенсію за віком.
16.10.2007 року після досягнення ним пенсійного віку, що давав йому право на пенсію на пільгових умовах він звернувся до відповідача із заявою про призначення йому пільгової пенсії за віком. Після перевірки поданих документів Пенсійний фонд поштовим зв’язком направив "Протокол 1" про розгляд його заяви, яким відмовлено йому в призначенні пенсії на пільгових умовах. Вважаючи такі дії відповідача протиправними, позивач звернувся до суду.
Постановою Міжгірського районного суду Закарпатської області позов задоволено. Визнано протиправним і скасовано рішення Комісії по призначенню пенсій управління Пенсійного фонду України у Міжгірському районі Закарпатської області від 28.07.2008 року (Протокол №1) за заявою ОСОБА_1. Визнано за ОСОБА_1 право на призначення йому пенсії за віком на пільгових умовах за Списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом міністрів України після досягнення 55 років і при стажі роботи не менше 25 років з них не менше 12 років 6 місяців на зазначених роботах із шкідливими і важкими умовами праці. Зобов’язано управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі провести перерахунок належної ОСОБА_1 до виплати пенсії за віком на пільгових умовах з часу звернення про призначення пенсії з 16.10.2007 року та пиплатити її у встановленому законом розмірі.
Постанову суду оскаржило управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області. Вважають, що оскаржувана постанова прийнята з помилковим застосуванням норм матеріального та процесуального права та підлягає скасуванню з підстав викладених у апеляційній скарзі. Просять скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою у задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги апелянтів слід залишити без задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 01.05.1980 року по 01.11.1994 року працював машиністом челюсного погрузчика по перевозці лісу В. Бистрянського лісництва, що підтверджується записами в трудовій книжці.
16.10.2007 року позивач звернувся до управління пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області із заявою про призначення пільгової пенсії за віком.
Протоколом Комісії по призначенню пенсії управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області від 28.07.2008 року відмовлено позивачу в призначенні пенсії, оскільки згідно п. "в" ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" посада машиніста челюсного погрузчика по перевізці лісу не передбачено Списком професій і посад працівників і підприємців працівників підприємств промисловості та лісового господарства.
Відповідно до ч. в ст. 55 закону України "Про пенсійне забезпечення" (в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин) робітники, майстри (у тому числі старші майстри), безпосередньо зайняті на лісозаготівлях і лісосплаві, включаючи зайнятих на обслуговуванні механізмів і обладнання, - за списком професій, посад і виробництв, що затверджується у порядку, який визначається Кабінетом Міністрів України: чоловіки - після досягнення 55 років і при загальному стажі роботи не менше 25 років, з них не менше 12 років 6 місяців на зазначеній роботі; жінки - після досягнення 50 років і при загальному стажі роботи не менше 20 років, з них не менше 10 років на зазначеній роботі.
Відповідно до Списку професій і посад працівників підприємств лісової промисловості та лісового господарства, постійно діючих лісопунктів, лісництв, лісозаготівельних дільниць, зайнятих на заготівлі лісу, лісогосподарських роботах, підсочці лісу та лісосплаві, робота на яких дає право на пенсію за вислугу років, затверджений постановою Кабінету Міністрів України №583 від 12.10.1992 року (583-92-п) , передбачено посади "машиністи-кранівники, зайняті на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах".
Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України "Про затвердження Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів в ній" від 12 серпня 1993 року N 637 (637-93-п) визначено, що для підтвердження спеціального трудового стажу приймаються уточнюючі довідки підприємств або організацій. Таку довідку позивачем надано, відповідно до визначено, що посада машиніст – оператор погрузника рахувати, як за професією як машиніст – керівник на лісосіках, лісонавантажувальних пунктах, верхніх і проміжних складах, оскільки машиніста – оператора челюсного погрузника не передбачена.
Відповідно до роз’яснення Міністерства соціального забезпечення України №15 від 08.04.1992 року "Про порядок встановлення тотожності професій" може встановлюватись тотожність місцевих найменувань професій робітників, які не передбачені тарифно-кваліфікаційними довідниками, з професіями, переліченими у Списках №1 і №2 виробництв, цехів, професій, посад і показників, зайнятість яких дає право на пенсію за віком на пільгових умовах.
Відповідно до роз’яснення Державного комітету Лісового господарства України відповідно до ст. 55 Закону України "Про пенсійне забезпечення" право на пенсію за вислугою років мають робітники і майстри, безпосередньо зайняті на лісозаготівлях. Діючим на той час тарифно-кваліфікаційними довідниками професія "оператор щелепного навантажувача на наваленні лісу" не передбачена, аналог її "машиніст самохідного навантажувача". Також роз’яснено, що дна професія відноситься до професій "Машиніст керівник, зайнятий на лісосіках, верхніх і проміжних складах та лісонавантажувальних пунктах, що передбачено Класифікатором професій ДК 003-95 із змінами та доповнення.
З огляду на викладене, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку про законність оскаржуваних вимог правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків рішення суду, а тому підстав для скасування постанови колегія суддів не вбачає.
Керуючись ст. ст. 195, 197, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів -
ухвалила:
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в Міжгірському районі Закарпатської області залишити без задоволення, а постанову Міжгірського районного суду Закарпатської області від 23.04.2009 року у справі №2а-441/09/0706 – без змін.
Ухвала набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
На ухвалу протягом двадцяти днів з моменту набрання нею законної сили може бути подана касаційна скарга безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий:
Судді:
В. Улицький
І. Олендер
В. Каралюс