позивач, ОСОБА_2- паспорт серії НОМЕР_1 виданий Красногвардійським РВ ГУ МВС України в Криму від 26.04.05;

представник відповідача, Кримської митниці Державної митної служби України- не з’явився сповіщений у встановленому законом порядку;

розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шевченко І.В. ) від 02.06.10 у справі № 2а-1802/10

за позовом ОСОБА_2 (АДРЕСА_1,97060)

до Кримської митниці Державної митної служби України (вул. Мальченка, 22,смт.Аерофлотський,м.Сімферополь, Автономна Республіка Крим,95491)

про скасування постанови та закриття справи,

ОСОБА_2 звернулась з позовом до Кримської митниці з вимогами про скасування постанови заступника начальника Кримської митниці №430/60000/09 від 19.01.2010р. про притягнення позивача до адміністративної відповідальності, передбаченої ст. 331 Митного кодексу України у вигляді штрафу в розмірі 8500грн.

Постановою Красногвардійського районного суду АР Крим від 02.06.2010р. позивачу відмовлено у задоволенні позову у повному обсязі.

На зазначене судове рішення від ОСОБА_2 надійшла апеляційна скарга, в якій ставиться питання про його скасування та ухвалення нового рішення про задоволення позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

У судовому засіданні позивач на задоволенні апеляційної скарги наполягала.

Представник відповідача у судове засідання не з’явився, про час та місце апеляційного розгляду справи сповіщений належним чином та своєчасно, про причини неявки суд не повідомив.

Судова колегія вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, дійшла до висновку про те, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Матеріалами справи безперечно підтверджується, що стосовно позивача 17 грудня 2009р. складений протокол про порушення митних правил зі змісту якого вбачається. що 28.11.2009р. оператор поштового зв’язку Октябрське ОСОБА_2 видала отримувачу ОСОБА_3 без дозволу митного органу та відповідного митного оформлення два міжнародних поштових відправлення згідно накладних №№03924002222440, 0392400221974.

На підставі зазначеного протоколу 19.01.2010р. заступником начальника Кримської митниці винесено постанову №430/60000/09 про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за статтею 331 Митного кодексу України, та накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 8500грн.

Суд першої інстанції, відмовляючи позивачу у задоволенні позову виходив з того, що ОСОБА_2 видала посилки, які знаходились під митним контролем з порушенням технології обробки, сортування та видачі міжнародних відправлень "під митним контролем", затверджену наказом Кримської дирекції "Укрпошта" №533 від 22.12.2009р.

З такими висновками суду першої інстанції не може погодитись судова колегія з огляду на наступне.

При розгляді позовної заяви про скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності суд зобов’язаний всебічно, повно та об’єктивно з’ясувати всі обставини у справі та вирішити питання: чи було вчинено адміністративне правопорушення; чи винна особа в його вчиненні; чи підлягає вона адміністративній відповідальності; чи є обставини, що пом’якшують і обтяжують відповідальність, та інші питання, які мають значення для вирішення справи.

При розгляді справи суд першої інстанції не дотримався цих вимог, внаслідок чого важливим обставинам відповідної оцінки у постанові суду не надано.

Порядок обробки та вручення міжнародних поштових посилок встановлений розділом 4.4.2. Порядку пересилання поштових відправлень, затвердженого наказом УДППЗ "Укрпошта" від 12.05.2006р. №211 (v0211253-06) .

Зазначеним розділом Порядку (v0211253-06) передбачено, що справляння податків і зборів під час митного оформлення предметів, вкладених до міжнародного поштового відправлення, здійснюється відповідно до вимог Порядку і умов здійснення митного контролю товарів та інших предметів, що переміщуються (пересилаються) через митний кордон у міжнародних поштових відправленнях, затвердженого постановою КМ України від 25.12.2002 №1948 (1948-2002-п) .

На супровідній адресі СР 71 до митної посилки повинен бути проставлений відбиток штампа митниці "Підлягає видачі адресату після сплати платежів, нарахованих митницею" та штампа ММПО із зазначенням сум митних платежів (митний збір, мито, акцизний збір, ПДВ), які стягуються з адресата при видачі посилки.

Матеріалами справи безперечно підтверджується, що на супровідній адресі до митних посилок, які були видані позивачем адресату, відсутні штамп "Підлягає видачі адресату після сплати платежів, нарахованих митницею" та штамп із зазначенням сум митних платежів (арк.с.19,20).

Згідно з пунктом 113 Правил надання послуг поштового зв’язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України №270 від 5 березня 2009р. (270-2009-п) міжнародні поштові відправлення, на вкладення яких нараховані податки і збори (обов’язкові платежі), вручаються одержувачу лише після сплати таких платежів і плати за їх пересилання (у разі пересилання таких платежів поштовим переказом).

Враховуючи те, що на супровідній адресі до митних посилок, виданих позивачем одержувачу були відсутні відомості про нарахування митних платежів, суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про наявність в діях позивача складу правопорушення, передбаченого статтею 331 Митного кодексу України.

Судова колегія також зауважує, що у статті 331 МК України об’єктом правопорушення є правовідносини, що регулюють порядок митного оформлення товарів, які переміщуються через митний кордон України.

Об’єктивну сторону складає правопорушення, яке полягає у вчиненні особою дії, пов’язаною з видачею без дозволу митних органів товарів, які знаходяться під митним контролем. При цьому дане правопорушення повинно відбуватися у період з початку митного контролю і до його закінчення.

Суб’єктивна сторона – вина у формі умислу при видачі товарів.

Вивчив наявні докази, в їх сукупності, судова колегія вважає, що в діях позивача відсутні як об’єктивна так і суб’єктивна сторона правопорушення, передбаченого ст.331 МК України, оскільки митницею при спрямуванні міжнародних посилок до поштового зв’язку Октябрське не були виконані вимоги розділу 4.4.2. Порядку пересилання поштових відправлень (v0211253-06) .

Судова колегія також вважає помилковим застосування судом першої інстанції технології обробки, сортування та видачі міжнародних відправлень "під митним контролем", затверджену наказом Кримської дирекції "Укрпошта" №533 від 22.12.2009р., оскільки зазначений порядок був встановлений вже після видачі позивачем міжнародних поштових відправлень.

Враховуючи викладене, судова колегія вважає за необхідне рішення суду першої інстанції скасувати, ухвалити по справі нове рішення про задоволення позовних вимог, визнання протиправною та скасування постанови про притягнення позивача до адміністративної відповідальності.

Керуючись ст.195, ст.196, п.3 ч.1ст.198, п.1, п.4 ч.1ст. 202, ч.2ст. 205, ст. 207 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,-

1. Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.

2. Постанову Красногвардійського районного суду Автономної Республіки Крим (суддя Шевченко І.В. ) від 02.06.10 у справі № 2а-1802/10 - скасувати.

3. Прийняти нове рішення по справі.

"Позовні вимоги ОСОБА_2 задовольнити.

Визнати протиправною та скасувати постанову заступника начальника Кримської митниці від 19.01.2010 року про притягнення ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за порушення митних правил ст. 331 Митного Кодексу України".

постанова набирає законної сили з моменту проголошення. постанова може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України у порядку та в строки, встановлені статтею 212 Кодексу адміністративного судочинства України.