розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАН ГЕЙМ"на постанову Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 березня 2010 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ФАН ГЕЙМ"до Державної податкової інспекції у Шеченківському районі м.Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, -

У грудні 2009 року Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАН ГЕЙМ" звернулося до Окружного адміністративного суду м.Києва з позовом до Державної податкової інспекції у Шевченківському районі м.Києва про скасування рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій. Свої вимоги мотивує тим, що за результатами перевірки 17.11.2008 року посадовими особами відповідача було складено акт, в якому зазначено, що всі розрахункові операції в сфері організації проведення азартної гри, що охоплює надання гравцю можливості участі в азартній грі за плату у вигляді ставки, видачі призу (виграшу) у випадку позитивного умовного показника грального процесу, здійснювалися за допомогою оператора через реєстратор розрахункових операцій, належним чином зареєстрований, опломбований, переведений у фіскальний режим та у відповідності до вимог Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) На підставі даного акта відповідачем 15.12.2008 року прийнято спірне рішення, яке позивач вважає необґрунтованим та просить скасувати, оскільки використання на території України гральних автоматів з купюроприймачами не заборонено законодавством, сума коштів, що була проведена через купюроприймач, пізніше була інкасована на проведена через бухгалтерію підприємства. Крім того, позивач не мав змоги використовувати в якості РРО гральні автомати, обладнанні запам"ятовуючими пристроями ( фіскальною пам"яттю) та обліковувати розрахунову операцію одночасно з її здійсненням, оскільки всупереч нормативно-правовим актам, що зобов"язують Мінпромполітики розробити вказані пристрої, вони не були розроблені, а в державному реєстрі РРО не зареєстровано жодного грального автомата, який можна було б використовувати в якості РРО.

Постановою Окружного адміністративного суду м.Києва від 16 березня 2010 року у задоволенні позову відмовлено повністю.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАН ГЕЙМ"подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції, як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального права, та просить прийняти нову, якою задовольнити позов повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи та правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду –без змін.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції встановлено наступне.

17 листопада 2008 року посадовими особами державної податкової служби було проведено перевірку залу гральних автоматів, що належить позивачеві.

За результатами перевірки складено акт, за змістом якого в результаті переведеної перевірки виявлено порушення п. п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій в сфері торгівлі, громадського харчування і послуг", а саме: проведення розрахункових операцій через гральні автомати, які не обладнані фіскальною памяттю.

На підставі вказаного акту перевірки 15 грудня 2008 року відповідачем прийнято рішення про застосування штрафних (фінансових) санкцій, яким визначено суму фінансових санкцій в розмірі 7300,00 грн.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог суд першої інстанції виходив з того, що застосування до позивача вищевказаного штрафу відповідає чинному законодавству, оскільки останній не забезпечив порядок проведення розрахункових операцій у передбаченому законодавством порядку та використовував при цьому неналежний реєстратор розрахункових операцій.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Аналізуючи зміст статті 2 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг", колегія суддів приходить до висновку, що гральний автомат є різновидом реєстратора розрахункових операцій і в ньому мають бути реалізовані фіскальні функції. Тобто, гральний автомат має забезпечувати одноразове занесення, багаторазове зчитування і неможливість зміни підсумкової інформації про обсяг розрахункових операцій.

Статтею 11 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" визначено, що терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України. Постановою Кабінету Міністрів України від 07.02.2001 року № 121 (121-2001-п) термін переведення на облік розрахункових операцій із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій для здійснення діяльності з використанням гральних автоматів було встановлено на 1 липня 2002 року. В подальшому цей термін чотири рази переносився урядовими постановами: від 29.01.2003 року № 151 (151-2003-п) - до 1 липня 2003 року; від 10.12.2003 року № 1905 (1905-2003-п) - до 1 липня 2004 року; від 28.10.2004 року № 1447 (1447-2004-п) - до 1 липня 2005 року; від 07.06.2006 року № 803 (803-2006-п) - до 31 грудня 2006 року. Таким чином у операторів грального бізнесу було достатньо часу розробки відповідних технічних приладів починаючи з 1 червня 2000 року - дати прийняття змін до Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" (265/95-ВР) , яким передбачено обов'язок суб'єктів господарювання застосовувати реєстратори розрахункових операцій при здійсненні готівкових розрахунків, в тому числі, у сфері грального бізнесу.

Відповідно до п. 1, 2, 3 ст. 3 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції в готівковій та/або в безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) при продажу товарів (наданні послуг) у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг зобов'язані: проводити розрахункові операції на повну суму покупки (надання послуги) через зареєстровані, опломбовані у встановленому порядку та переведені у фіскальний режим роботи реєстратори розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів, що підтверджують виконання розрахункових операцій, або у випадках, передбачених цим Законом (265/95-ВР) , із застосуванням зареєстрованих у встановленому порядку розрахункових книжок.

За порушення вимог цього Закону (265/95-ВР) до суб'єктів підприємницької діяльності, які здійснюють розрахункові операції за товари (послуги), за рішенням відповідних органів державної податкової служби України застосовуються фінансові санкції у таких розмірах: у п'ятикратному розмірі вартості проданих товарів (наданих послуг), на які виявлено невідповідність, - у разі проведення розрахункових операцій на неповну суму вартості проданих товарів (наданих - послуг), у разі непроведення розрахункових операцій через реєстратори розрахункових операцій, у разі нероздрукування відповідного розрахункового документа, що підтверджує виконання розрахункової операції, або проведення її без використання розрахункової книжки (п. 1 ст. 17 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг").

Згідно із ст. 11 Закону України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі (із застосуванням платіжних карток, платіжних чеків, жетонів тощо) із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій встановлюються Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади з питань економічної політики, Державної податкової адміністрації України та Національного банку України.

Згідно ч. 1 ст. 9 КАС України, в редакції, чинній на час розгляду справи, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частина 2 статті 9 КАС України, в редакції, чинній на час розгляду справи, вказує, що суд застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Аналіз матеріалів свідчить про те, що дані відносини регулюються Законом України "Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг" N 265/95-ВР від 06.07.1995 року (265/95-ВР) та Постановою Кабінету Міністрів України "Про терміни переведення суб'єктів підприємницької діяльності на облік розрахункових операцій у готівковій та безготівковій формі із застосуванням реєстраторів розрахункових операцій" № 121 від 07.02.2001 року (121-2001-п) , пунктом 2 якої на Міністерство промислової політики було покладено обов’язок забезпечити організацію розроблення автоматів з продажу товарів (послуг), які відповідатимуть необхідним вимогам, а також запам’ятовуючих пристроїв (фіскальної пам’яті) для оснащення автоматів, що вже діють.

Наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 (v0430225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій було включено комп’ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів.

Отже, з моменту включення до Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій вищевказаної комп’ютерно-касової системи суб’єкти господарювання зобов’язані використовувати зазначену систему.

Крім цього, з цього часу суб’єкти господарювання не повинні вводити в експлуатацію ті гральні автомати, що не забезпечують можливості застосування цієї системи.

Як встановлено судом першої інстанції, позивач в обґрунтування своїх позовних вимог посилається на те, що розрахунки із споживачами послуг здійснюються ним через зареєстрований, опломбований та приведений у фіскальний режим реєстратор розрахункових операцій з роздрукуванням відповідних розрахункових документів –електронний контрольно-касовий апарат.

Колегія суддів з огляду на вищевикладене зауважує, що наказом Державної податкової адміністрації України від 01 липня 2008 року № 430 (v0430225-08) "Про затвердження Державного реєстру реєстраторів розрахункових операцій у новій редакції" до зазначеного реєстру було включено комп’ютерно-касову систему "Фіскал", яка призначена для фіскалізації гральних автоматів. Дана система введена в експлуатацію, що вказує на об’єктивну можливість позивача виконати вимоги зазначеної постанови Кабінету Міністрів України.

Отже, доводи апелянта не знайшли свого підтвердження.

За таких обставин колегія суддів вважає юридично правильним висновок суду першої інстанції про те, що позовні вимоги в цій частині є необґрунтованими та про відсутність підстав для задоволення заявленого позову.

Викладеним спростовуються доводи апеляційної скарги, а тому колегія суддів вважає її такою, що задоволенню не підлягає.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.