розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Іршавська меблева фабрика" на постанову господарського суду Закарпатської області від 26.10.2007 року у справі за позовом закритого акціонерного товариства "Іршавська меблева фабрика" до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень,

У серпні 2007 року ЗАТ "Іршавська меблева фабрика" звернулось до суду з позовом до Державної податкової інспекції в Іршавському районі Закарпатської області про скасування податкових повідомлень-рішень від 02.08.2007 року №0001282323/0, №00006023500, №0000692350/0, №0000752350, №0000762350/0, №0000682350/0, №0000722350/0, 0000772350/0 №0000632350/0, №0000732350/0, №0000742350/0, №0000622350/0, №0000612350/0, №0000662350/0, №0000642350/0, №0000712350/0 №0000702350/0, №0000012650/0, №0000652350/0, №0000592350/0, №0008721750/0, №0008711750, №0008701750/0, №0008691750/0, №0008731750/0.

Позивач посилався на те, що застосування до нього фінансових санкцій є безпідставним з огляду на те, що ухвалою господарського суду Закарпатської області від 03.01.2006 року було порушено провадження у справі №6/1 про банкрутство ЗАТ "Іршавська меблева фабрика" та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів щодо зобов’язань боржника, які настали до 29.12.2005р. Крім того, з 21.01.2006 року по 19.12.2006 року товариство знаходилось у процедурі відновлення платоспроможності, і за таких обставин, через це не може бути відповідальним за прострочення строків сплати узгоджених та визнаних у процедурі банкрутства сум податкових зобов’язань. Разом з тим, позивача звільнено від будь-яких фінансових зобов’язань згідно з п.2 ухвали господарського суду Закарпатської області від 20.04.2006 року.

Позивач просив скасувати податкові повідомлення-рішення від 02.08.2007 року №0001282323/0, №00006023500, №0000692350/0, №0000752350, №0000762350/0, №0000682350/0, №0000722350/0, 0000772350/0 №0000632350/0, №0000732350/0, №0000742350/0, №0000622350/0, №0000612350/0, №0000662350/0, №0000642350/0, №0000712350/0 №0000702350/0, №0000012650/0, №0000652350/0, №0000592350/0, №0008721750/0, №0008711750, №0008701750/0, №0008691750/0, №0008731750/0.

Постановою господарського суду Закарпатської області від 26.10.2007 року в задоволенні позову відмовлено.

Постанову суду першої інстанції оскаржило ЗАТ "Іршавська меблева фабрика", подавши на неї апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що постанова суду першої інстанції є необґрунтована та винесена з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Апелянт вказує на те, що суд першої інстанції при прийнятті рішення не взяв до уваги доводи позивача про безпідставність застосування до нього фінансових санкцій, неповно з’ясував обставини, що мають значення для справи та прийшов до невірного висновку про правомірність винесених щодо позивача податкових повідомлень-рішень.

Судом зроблено помилковий висновок щодо відсутності підстав для застосування правил мораторію на задоволення вимог кредиторів, встановленого в межах провадження справи про банкрутство, внаслідок чого безпідставно відмовив в задоволенні позову.

Апелянт просить скасувати постанову господарського суду Закарпатської області від 26.10.2007 року та прийняти нову постанову, якою позов задоволити.

Вислухавши суддю-доповідача, представника апелянта, який апеляційну скаргу підтримав, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

В справі встановлено, що всі оскаржувані податкові повідомлення-рішення ДПІ в Іршавському районі Закарпатської області були прийняті на підставі акту виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.10.2004 року по 31.03.2007 року, складеного податковим органом 26.07.2007 року.

Зокрема, податковий орган при перевірці встановив порушення позивачем вимог пп.7.4.5 п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", оскільки той заніс в квітні-липні і жовтні 2005 року та у лютому-березні 2006 року до податкового кредиту суми ПДВ в розмірі 550,15 грн., які на момент перевірки не були підтверджені податковими накладними. Податковий орган прийняв податкове повідомлення-ріщення №0000762350/0 від 2.08.2007 року, нараховано податкове зобов’язання з ПДВ в сумі 550,15 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 275,07 грн. Вчинення зазначеного порушення вимог закону позивач не оспорив.

ЗАТ "Іршавська меблева фабрика" допустила порушення вимог пп.5.3.9 п.5.3 ст. 5 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств", занизивши за період, який перевірявся, податок на прибуток на суму 2088,75 грн. З цього приводу податковий орган прийняв податкове повідомлення-рішення №0000752350/0 від 2.08.2007 року про донарахування податку на прибуток в зазначеній сумі та застосування фінансових санкцій на суму 965,33 грн. Факту заниження податку на прибуток також не заперечив позивач.

Податковий орган встановив, що ЗАТ "Іршавська меблева фабрика" порушила вимоги п.2-4 та п.8 Порядку встановлення нормативів збору за забруднення природного навколишнього середовища і стягнення цього збору, а також порушення вимог п.4.1.4 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами". Податковим повідомленням-рішенням №0000772350/0 від 2.08.2007 року позивачу донараховано збір за забруднення навколишнього природного середовища – 425,81 грн. та застосовано штрафні санкції в розмірі 340,0 грн. Факту цих порушень не оспорив позивач в процесі судового розгляду справи.

ДПІ в Іршавському районі при перевірці позивача встановила порушення ним п.5.9 Положення про ведення касових операцій у національній валюті в Україні, затвердженого постановою КМ України №637 від 15.12.2004 року (z0040-05) , допустивши понадлімітний залишок каси в сумі 1460,00 грн., в зв’язку з чим податковим повідомленням-рішенням №0001282323/0 від 2.08.2007 року до позивача було застосовано штрафні санкції в розмірі 2920,00 грн. Допущеного порушення позивач не спорює.

Оскільки позивач вчинення зазначених порушень податкового законодавства не оспорював, суд першої інстанції обґрунтовано виходив з правильності дій податкового органу щодо визначення податкових зобдовязань та застосування штрафних санкцій до позивача.

Решта податкових повідомлень-рішень було прийнято на підставі встановлених перевіркою фактів прострочення встановлених термінів сплати узгоджених сум податкового зобов’язання.

Правильно застосувавши положення п.11.1 ст.1, п.5.1 ст.5, пп.5.3.1 п.5.3 ст.5, пп.4.1.4 п.4.1 ст.4, та пп.17.1.7 п.17.1 ст. 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами"(далі – Закону), суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про повну відповідність прийнятих податковим органом рішень щодо позивача.

При цьому правильно вважав, що зі змісту пп.17.1.7 ст.17 Закону фінансові санкції підлягають застосуванню, виходячи з сум податкового боргу, які погашені та на момент такого погашення, але не раніше.

За таких обставин до спірних правовідносин не можна застосувати правила дії мораторію на задоволення вимог кредиторів, встановленого до позивача ухвалою господарського суду від 3.01.2006 року та правила п.2 ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". Провадження в справі про банкрутство було припинено 19.12.2006 року згідно ухвали господарського суду від того ж числа, проте спірні правопорушення були зафіксовані перевіркою 26.07.2007 року.

З огляду на викладене, податковий орган правомірно встановив прострочення сплати позивачем узгоджених сум податкового зобов’язання та обґрунтовано застосував до нього санкції відповідно до пп.17.1.7 ст.17 Закону.

Постанова господарського суду відповідає матеріалам справи, наявним в ній доказам, правильно застосованим нормам матеріального та процесуального права, тому підстав для її скасування колегія суддів не знаходить.

Доводи апелянта в частині помилкових висновків суду першої інстанції щодо не застосування правил мораторію на задоволення вимог кредиторів спростовуються висновками суду першої інстанції, нормами права, правильно застосованими судом, тому підставою для задоволення апеляційної скарги бути не можуть.

Керуючись ст.ст. 160 ч.3, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 254 КАС України, колегія суддів

Апеляційну скаргу закритого акціонерного товариства "Іршавська меблева фабрика" залишити без задоволення.

Постанову господарського суду Закарпатської області від 26.10.2007 року по справі № 5/272-А залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.