розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Київської регіональної митниці на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2010 року у справі за адміністративним позовом товариства за обмеженою відповідальністю "Аптека "Біокон"до Київської регіональної митниці про скасування податкового повідомлення рішення, -

У лютому 2010 року товариство за обмеженою відповідальністю "Аптека "Біокон"(далі –Позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Київської регіональної митниці (далі – Відповідача) в якому просив скасувати податкове повідомлення-рішення.

Постановою постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2010 року адміністративний позов задоволено повністю.

Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення яким у задоволенні адміністративного позову відмовити.

Апеляційна скарга мотивована тим, що прийняте судом першої інстанції рішення з неповним з’ясуванням обставин, що мають значення для справи та з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

До суду надійшло заперечення позивача на апеляційну скаргу у якій він просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення суду першої інстанції –без змін.

Заслухавши у судовому засіданні сторін, що з’явились у судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів знаходить, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно зі ч. 1 п. 1 ст. 198, ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду – без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, не може бути скасовано правильне по суті рішення суду з одних лише формальних міркувань.

Згідно з ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб’єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи 23.11.2009 року Київською регіональною митницею проведена камеральна перевірка ТОВ "Аптека Біокон"з питань дотримання вимог законодавства України з питань митної справи при декларуванні тест-систем для визначення вагітності за період з 01.01.07р. по 29.10.09р.

Перевіркою було встановлено, що через методологічну помилку –невірне декларування позивачем коду УКТ ЗЕД товарів - "тест-систем для визначення вагітності"підприємством були порушені вимоги щодо класифікації товарів згідно УКТ ЗЕД, що призвело до порушення підприємством вимог Закону України "Про Митний тариф України" (2371-14) в частині декларування коду товару.

Перевіркою також встановлено порушення вимог Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.97р. №168/97-ВР (168/97-ВР) у частині безпідставного застосування пільги по сплаті податку і заниження суми податку. Це спричинило заниження податкового зобов’язання підприємства по сплаті ПДВ на суму 44823,83 грн.

Суд першої інстанції дійшов висновку про необхідність задоволення вимог адміністративного позову, колегія суддів погоджується з такою позицією суду першої інстанції, зважаючи на наступне.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України.

Порядок здійснення митних процедур та оформлення, переміщення через митний кордон України товарів, митне регулювання та справляння податків, зборів регулюється Митним кодексом України (92-15) .

При здійсненні митного оформлення ВМД позивач виконав вимоги, передбачені Наказом Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. "Про затвердження порядку здійснення митного контролю й митного оформлення товарів із застосуванням вантажної митної декларації" (z0439-05) , зареєстрованого Міністерством юстиції України 27.04.2005р. за № 439/10719 (z0439-05) . Під час заповнення ВМД в графі 33 "Код товару" вказано наступний код 3822 00 00 00 відповідно до УКТ ЗЕД. При цьому, працівниками Київської регіональної митниці здійснено необхідні процедури щодо прийняття ВМД до оформлення шляхом поставлення відбитка штампа "Під митним контролем", що підтверджується відповідними відмітками в ВМД.

Здійснено також митний контроль, який включає в себе згідно п. 17 Наказу Державної митної служби України № 314 від 20.04.2005р. (z0439-05) "перевірку правильності класифікації та кодування товарів (згідно з поданими документами)" та згідно п. 21 "перевірку правильності нарахування податків і зборів (обов'язкових платежів) за ВМД та застосування пільг у їх сплаті відповідно до законодавства".

Під час здійснення Митного контролю з боку посадових осіб відповідача зауваження до ВМД поданих Позивачем були відсутні, а тому відповідач підтвердив правильність та достовірність заповнених ВМД, що стверджується завершальною стадією митного оформлення - проставленням відбитка печатки в графі"D".

Отже, вказані ВМД були подані для контролю правильності заповнення та повноти сплати митних зборів і податків відповідальній посадовій особі відповідача. Посадова особа відповідача - інспектор, здійснив перевірку факту та повноти і правильності сплати митних зборів і податків, про що зазначив у кожній ВМД відповідним штампом "сплачено" та особистим підписом особи, яка здійснила перевірку повноти і правильності сплати митних зборів і податків. Своїм правом на відмову у митному оформленні товару, у зв'язку з виявленими невідповідностями (якщо вони мали місце) не скористалась.

В акті камеральної перевірки з питань митної справи при здійсненні зовнішньоекономічної діяльності №к/42/9/100000000/30263519 від 23.11.2009р. не визначено та не встановлено, яким суб'єктом допущено порушення при здійсненні митного оформлення товарів. Вини позивача, як обов'язкової умови відповідальності, за вчинене правопорушення відповідачем не встановлено. При цьому роз'яснення, який код необхідно застосовувати при розмитненні вказаного товару, викладене в рішенні №КТ-100-3105-08, Київською регіональною митницею надано лише 30.12.2008р., тобто після здійснення процедур розмитнення, коли товар вже пройшов митне оформлення та випущений у вільний обіг.

Що стосується правомірності проведення камеральної перевірки необхідно звернути увагу на те, що згідно пп. в) п. 4.2.2 ст. 4 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" контролюючий орган внаслідок проведення камеральної перевірки виявляє арифметичні або методологічні помилки у поданій платником податків податковій декларації, які призвели до заниження або завищення суми податкового зобов'язання.

При проведенні митного контролю та оформленні ВМД позивачем були дотримані чинні нормативні акти, не було допущено арифметичних помилок, а також дотримано методологію нарахування та повноту сплати податків і зборів, що було підтверджено відповідачем при оформленні вантажно - митних декларацій шляхом проставлення відповідних відміток у графах "С" і "D" у ВМД.

Оспорювані податкові повідомлення, прийняті Київською регіональною митницею з посиланням на результати камеральної перевірки та підпункт "в"підпункту 4.2.2 ст. 4 Закону №2181-ІІІ, суперечить закону. Дія наведеної норм не поширюється на відповідача. Дана позиція суду підтверджується Постановою колегії суддів судової палати в адміністративних справах Верховного суду України від 02.06.2009р.

Відповідно до п. 2.1.1 Закону України N 2181 (2181-14) митні органи є контролюючими органами стосовно ввізного та вивізного мита, ПДВ. Проте, механізм та порядок підготовки повідомлення-рішення безпосередньо митницею у Законі України N 2181 (2181-14) не виписаний.

Порядок здійснення митними органами контролю за сплатою платниками податків податку на додану вартість та акцизного збору (далі - податки), які справляються при ввезенні (пересиланні) товарів та інших предметів (далі - товари) на митну територію України, який був розроблений відповідно до статті 2 Закону №2181-ІІ та затверджений Наказом Державної податкової адміністрації України, Державної митної служби від 16.03.2001р. № 109/188 (z0261-01) , такого виду перевірок як камеральна не містить.

Отже, як встановлено судом першої інстанції, якщо митні органи, приймаючи вантажні митні декларації та пропускаючи товар на митну територію України, погоджувалися з кодом товарної номенклатури, зазначеної імпортером, то відповідно до підпункту 4.2.1 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181 митний орган не має правових підстав для нарахування податкових зобов’язань у зв’язку з помилковим визначенням коду товарної номенклатури, зокрема, з посиланням на результати камеральної перевірки та на положення підпункту "в"підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 Закону № 2181, дія якого не поширюється на митні органи.

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Згідно з ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб’єкта владних повноважень обов’язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Отже, таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що податкове повідомлення форми "Р"№14 від 29.01.2010р. Київської регіональної митниці прийняте неправомірно.

Обставини, викладені в апеляційній скарзі, що спірні відносини щодо проведення камеральних перевірок не регулюються Господарським кодексом України (436-15) до уваги не приймаються.

З огляду на викладене, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції було вірно встановлено фактичні обставини справи, надано належну оцінку дослідженим доказам, прийнято законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права.

В зв’язку з цим колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу –залишити без задоволення, а постанову –без змін.

Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Київської регіональної митниці залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 04 серпня 2010 року –без змін.

ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту проголошення.

Касаційну скаргу може бути подано безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення постанови в повному обсязі.