ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
19 жовтня 2010 року № 3747/09/9104
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs24125428) )
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого судді – Заверухи О.Б.,
суддів – Багрія В.М., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання – Ільницькій Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції на постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року по справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Професіонал" до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення - рішення, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2008 року ТзОВ "Торговий дім "Професіонал" звернулось до суду з позовом до Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції про визнання нечинним і скасування податкового повідомлення - рішення № 0000073500/097388 від 31 липня 2008 року.
В обґрунтування заявлених позовних вимог зазначає, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства України, оскільки відповідач прийшов до помилкового висновку про те, що позивачем занижено податок на додану вартість за січень 2007 року на суму 308402,00 грн., за лютий 2007 року на суму 48837,00 грн. та неправомірно включено ці суми до податкового кредиту. Вважає, що такі висновки податкового органу не відповідають дійсності, а податкові накладні за січень, лютий 2007 року заповнені належним чином та відповідають вимогам "Порядку заповнення податкових накладних", затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року.
Постановою Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року позов задоволено повністю. Визнано нечинним та скасовано податкове повідомлення - рішення Тернопільської ОДПІ від 31 липня 2008 року № 0000073500/097388.
постанова суду першої інстанції мотивована тим, що оскільки податкові накладні, які були надані ПП "Фірма "Велсі" та ПОГ "Інвабуд" м. Рівне позивачу є дійсними, їх оформлення відповідає вимогам викладеним в "Порядку заповнення податкових накладних", затвердженого Наказом ДПА України від 30 травня 1997 року, тому в ТзОВ "Торговий дім "Професіонал" були всі підстави за січень-лютий 2007 року на підставі даних податкових накладних провести нарахування на податок на додану вартість і віднести дану суму в податковий кредит.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, Тернопільська ОДПІ подала до Львівського апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу в якій просить оскаржувану постанову скасувати і прийняти нову про відмову у задоволенні позову.
В обґрунтування апеляційної скарги зазначає, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зокрема, зазначає про те, що позивачем неправомірно віднесено до складу податкового кредиту за січень-лютий 2007 року суму податку на додану вартість за ці періоди, оскільки податкові накладні, які надавались ПП "Фірма "ВЕлсі" і ПОГ "Інвабуд" є підробленими, а відтак, проведені господарські операції є фіктивними та безтоварними і направлені на незаконне відшкодування з бюджету коштів.
В судовому засіданні представник Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції апеляційну скаргу підтримав, просить оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову про відмову у задоволенні позову.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Професіонал" в судове засідання не з"явився, про дату, час і місце апеляційного розгляду був повідомлений належним чином, а тому, колегія суддів, у відповідності до ч.4 ст. 196 КАС України, вважає за можливе проводити апеляційний розгляд у його відсутності.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, пояснення представника Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції, дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено, що Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Професіонал" зареєстроване 07.06.2004 року у виконавчому комітеті Тернопільської міської ради, його діяльністю являються різні види робіт по будівництву, а також торгівля товарами та інше.
Посадовими особами Тернопільської ОДПІ проведено виїзну позапланову перевірку ТзОВ "ТД Професіонал" з питань дотримання податкового законодавства за період з 01.01.2007 року по 31.03.2008 року.
За результатами проведеної перевірки складено Акт від 25.07.2008 року, яким встановлено, що позивач в порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" зайво включило до податкового кредиту 357238 грн. податку на додану вартість, в тому числі за січень 2007 року – 308402 грн., за лютий 2007 року – 48837 грн.
На підставі акту перевірки відповідачем прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000073500/097388 від 31 липня 2008 року про стягнення суми податку на додану вартість в розмірі 357239 грн. і штрафних санкцій в розмірі 178619,5 грн.
З огляду на встановлені судом першої інстанції обставини та наявні у справі докази колегія суддів вважає за необхідне зазначити наступне.
Приймаючи оскаржувану постанову суд першої інстанції прийшов до висновку про те, що оскаржуване податкове повідомлення-рішення винесене з порушенням вимог чинного законодавства України.
Проте, колегія суддів з обґрунтованістю такого висновку не погоджується, вважає, що суд першої інстанції неповністю з"ясував обставини, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи з наступних підстав.
Як визначено п. 1.7 ст. 1 Закону України від 03.04.98 N 168 "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) .
Згідно пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 цього Закону - податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обороту). Відповідно в силу пп. 7.5.1 п. 7.5 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплату товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
При цьому, нормами Закону N 168/97-ВР (168/97-ВР) визначено, що нарахування податкового кредиту здійснюється лише на підставі податкової накладної за умови її відповідності вимогам законодавства.
В зв’язку з цим, колегія вважає за необхідне зазначити, що оформлення податкових накладних при здійсненні господарських операцій повинно здійснюватися відповідно до вимог, встановлених підпунктом 7.2.2 пункту 7.2 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" згідно з Порядком, визначеним наказом ДПА України "Про затвердження форми податкової накладної та порядку її заповнення" № 165 від 30.05.1997 року (z0233-97) та у відповідності до основних засад ведення бухгалтерського обліку.
У відповідності до п.п. 2, 5, 18 Порядку (z0233-97) заповнення податкової накладної, податкову накладну складає особа, яка зареєстрована як платник податку в податковому органі і якій присвоєно індивідуальний податковий номер платника податку на додану вартість. Податкова накладна вважається недійсною у разі її заповнення іншою особою, ніж вказаною у пункті 2 даного Порядку. Всі складені примірники податкової накладної підписуються особою, уповноваженою платником податку здійснювати поставку товарів (послуг), та скріплюються печаткою такого платника податку - продавця. Податкова накладна не підписується покупцем товарів (послуг) і не скріплюється його печаткою.
Як вбачається з Акту перевірки від 25.07.2008 року, в період січень – лютий 2007 року позивач отримав товарно-матеріальні цінності на загальну суму 2143 тис. грн., в тому числі ПДВ – 357,2 грн. від ПОГ "Інвабуд" та ПП фірма "Велсі" по податкових накладних, перелік яких міститься на аркуші 17 Акту перевірки.
Згідно висновку спеціаліста НДЕКЦ УМВС України в Тернопільскій області № 1-657/8 від 27.06.2008 року, зображення відбитків печаток із надписами "підприємство обєднання громадян "Інвабуд" 33723876, м. Рівне" та "приватне підприємство підприємство – фірма "Велсі" 25320786, м. Рівне" у вказаних податкових накладних не відповідають експериментальним зразкам печаток ПОГ "Інвабуд" та ПП-фірма "Велсі", а нанесені при допомозі струменево - крапельного принтера. Згідно повідомлення Рівненського МВ УМВС у Рівненській області від 21 травня 2006 року у 2005 році ці суб’єкти господарювання отримали вперше печатки, які у 2006 році були вилучені правоохоронними органами.
Таким чином, колегія суддів вважає вірним висновок податкового органу про те, що позивач в порушення п.п. 7.2.6 п. 7.2, п.п. 7.4.5 п. 7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" безпідставно включив до податкового кредиту 357238 грн. податку на додану вартість, в тому числі за січень 2007 року – 308402 грн., за лютий 2007 року – 48837 грн.
Стосовно висновку суду першої інстанції про те, що печатки на податкових накладних за січень та лютий 2007 року були проставлені новими печатками ТОВ "Велсі" та ПОГ "Інвабуд", то доводи апелянта спростовують цей висновок, оскільки як вбачається з відповідей начальника Рівненського МВ УМВС у Рівненській області від 21 травня 2008 року та начальника управління громадської безпеки УМВС України у Рівненській області від 19 вересня 2008 року, дозволи на оформлення замовлення на виготовлення дублікатів печаток ППФ "Велсі" та ПОГ "Інвабуд" у 2006 – 2008 р.р. не видавались (а.с. 54, 70).
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції неповністю зясував обставини, що мають значення для справи, його висновки не відповідають обставинам справи, має місце порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, а тому, оскаржувана постанова підлягає скасуванню.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст. 195, ст. 196, п. 3 ст. 198, п.п. 1, 3, 4 ст. 202, ч. 2 ст. 205, ст. 207, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ПОСТАНОВИЛА :
Апеляційну скаргу Тернопільської об’єднаної державної податкової інспекції задовольнити повністю.
Постанову Тернопільського окружного адміністративного суду від 17 грудня 2008 року у справі №2-а-2626/08 скасувати та прийняти нову, якою в задоволенні позову відмовити.
постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена у касаційному порядку шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до адміністративного суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів з дня набрання постановою законної сили, а у разі складення постанови в повному обсязі відповідно до ч.3 ст. 160 КАС України – з дня складення постанови в повному обсязі.
Головуючий :
Судді :
О.Б. Заверуха
В.М.Багрій
В.В. Ніколін
Повний текст постанови
виготовлений та підписаний
22.10.2010 року