ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
Справа № 2-а-1940/09/1510
Категорія: 2.30
Головуючий в 1 інстанції: Топтигін М.Л.
19 жовтня 2010 року м. Одеса
( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs29680295) )
Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:
головуючого - Потапчука В.О.
суддів - Коваля М.П.
- Семенюка Г.В.
при секретарі - Снігур М.Г.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради на постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2009 року по адміністративній справі за позовами товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс", міської громадської організації "Союз торгуючих на ринках м. Ізмаїла", приватне підприємство спортивно оздоровчий клуб "Котигорошко" та ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради по визнання рішення незаконним та скасування рішення, -
В С Т А Н О В И Л А:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агроальянс", міська громадська організація "Союз торгуючих на ринках м. Ізмаїла", приватне підприємство спортивно оздоровчий клуб "Котигорошко"та ОСОБА_2 звернулися до суду з адміністративним позовом до Ізмаїльської міської ради з вимогою про визнання неправомірним та скасування рішення Ізмаїльської міської ради № 2000 –V від 12.02.2009 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Ізмаїла"та затверджену ним нормативно грошову оцінку земель.
Позовні вимоги обгрунтовуються тим, що оскаржуване рішення в розумінні положень ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності" є регуляторним актом суб’єкта владних повноважень спрямований на регулювання господарських відносин у сфері оплати користування землею.
Позивачі зазначають, що оскаржуване рішення в порушення вимог ст. 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"прияйте за відсутності аналізу регуляторного впливу та без оприлюднення проекту регуляторного акту.
16.12.2009 року Ізмаїльськім міськрайонним судом Одеської області по даній справі винесена постанова якою позовні вимоги задоволено частково та суд визнав незаконним та скасував рішення Ізмаїльської міської ради № 2000 –V від 12.02.2009 року "Про затвердження нормативної грошової оцінки земель м. Ізмаїла".
У задоволені інших позовних вимог відмовлено.
Не погоджуючись з постановою суду відповідачем подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з’ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи.
В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що оскаржуване рішення прийняте на виконання вимог ст. 18 Закону України "Про оцінку земель"не регулює господарські та адміністративні відносини між суб’єктами господарювання та Ізмаїльською міською радою відповідно таке рішення не є регуляторним актом.
В зв’язку з викладеним апелянтам ставиться питання про скасування оскаржуваної постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг, прокурора, представника апелянта, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційних скарг, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, з таких підстав.
Судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що рішенням № 2000-V від 12.02.2009 року відповідачем фактично затверджено нормативно-грошову оцінку та оподаткування земель різного функціонального призначення в розрізі економіко - планувальних зон з урахуванням локальних коефіцієнтів, за якими в подальшому встановлюються нові ставки земельного податку, розміри орендної плати для всіх суб'єктів господарювання, власників та користувачів земельних ділянок.
Виходячи з положень ст. 1 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності"посилаючись на листи Державного комітету України з питань і регуляторної політики та підприємства № 4186 від 14.04.2009 року та № 12969 від 23.10.2009 року суд першої інстанції визначив оскаржуване рішення № 2000-V від 12.02.2009 року як регуляторний акт який не може бути прийнятий та підлягає скасуванню за наявності обставин зазначених в ст. 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що оскаржуване рішення прийняте без дотримання обставин визначених в ст. 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності", що не заперечується відповідачем та підтверджено даними які містяться в письмових доказах досліджених в судому засіданні, зокрема технічного звіту грошової оцінки земель м. Ізмаїл.
За такого суд першої інстанції визнав протиправним та таким, що підлягає скасуванню оскаржуване рішення № 2000-V від 12.02.2009 року з частковим задоволенням позовних вимог.
Колегія судів вважає ці висновки суду першої інстанції правильними і такими, що відповідають вимогам ст.ст. 7, 10, 11, 70, 71 КАС України та всі процесуальні норми, передбачені адміністративним судочинством були виконані без порушень прав кожної сторони при розгляді справи.
Так оскаржуване рішення прийняте без дотримання положень п.п. 1, 3 ч. 3 ст. 2 КАС України враховуючи положення ст.ст. 1, 36 Закону України "Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності".
Відповідачем на виконання вимог ч. 2 ст. 71 КАС України не надано доказі правомірності прийняття оскаржуваного рішення.
Тому колегія суддів надходить до висновку, що при розгляді справи судом першої інстанції правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, вірно встановлено фактичні обставини справи та надана правова оцінка.
Постанова суду першої інстанції викладена достатньо повно, висновки обґрунтовані з посиланням на конкретні норми Законів України та відповідають чинному законодавству та доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують.
За таких обставин, підстав для скасування рішення суду першої інстанції та задоволення апеляційної скарги не вбачається.
Керуючись ст.ст. 195, 196, 200, 205 КАС України, колегія суддів, –
У Х В А Л И Л А :
Апеляційну скаргу Ізмаїльської міської ради - залишити без задоволення, а постанову Ізмаїльського міськрайонного суду Одеської області від 16 грудня 2009 року по адміністративній справі за позовами товариства з обмеженою відповідальністю "Агроальянс", міської громадської організації "Союз торгуючих на ринках м. Ізмаїла", приватне підприємство спортивно оздоровчий клуб "Котигорошко" та ОСОБА_2 до Ізмаїльської міської ради по визнання рішення незаконним та скасування рішення –без змін.
Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.
Головуючий суддя:
Судді:
Потапчук В.О.
Коваль М.П.
Семенюк Г.В.