розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові на постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010р. по справі

за позовом Державного підприємства завод "Електроважмаш" ' Список ' ' Текст '

до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові ' Текст '

треті особи Товариство з обмеженою відповідальністю "Джеспла", Товариство з обмеженою відповідальністю "Базис" ' за участю ' ' Текст '

про визнання дій протиправними та скасування податкового повідомлення-рішення,

Позивач, Державне підприємство завод "Електроважмаш", звернулось до суду з адміністративним позовом до Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, в якому просило визнати протиправними дії відповідача щодо проведення документальної невиїзної перевірки з питань правомірності формування податкового кредиту за березень 2009 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на рахунок платника по деклараціях за квітень та травень 2009 р., а також просив скасувати податкове повідомлення – рішення № 0000390840/0 від 07.12.2009 року про зменшення суми бюджетного відшкодування на 1 000 000, 00 грн та нарахування штрафних санкцій у сумі 258 555, 5 грн.

В обгрунтування своїх вимог, позивач посилався на те, що, по-перше, проводячи документальну невиїзну перевірку відповідач вийшов за межі своїх повноважень, встановлених статтями 11 та 11-1 Закону України "Про державну податкову службу в Україні", по-друге, оскаржуване податкове повідомлення-рішення прийняте на підставі хибного висновку про недійсність правочинів між позивачем та його контрагентами - ТОВ "Джеспла" і ТОВ "Базис". Позивач стверджує, що зазначені правочини були укладені з метою настання реальних правових наслідків, роботи за договорами були виконані у повному обсязі та повністю оплачені, про що свідчать відповідні акти здачі-приймання робіт, податкові накладні та платіжні доручення. Позивач вважає, що ним не було допущено порушень вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) при формуванні податкового кредиту за цими правочинами.

Відповідач, Спеціалізована державна податкова інспекція по роботі з великими платниками податків у м. Харкові, проти позову заперечував, вказавши, що в ході перевірки встановлено порушення позивачем п.п.7.4.1 п. 7.4. та п.п. 7.7.2 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме неправомірно віднесено до складу податкового кредиту суму податку на додану вартість за договорами з ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис", оскільки матеріали документальної невиїзної перевірки позивача, а також зустрічних перевірок його контрагентів свідчать про нікчемність укладених угод.

Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Відповідач, не погодившись із рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позову. В обгрунтування вимог апеляційної скарги відповідач посилається на те, що постанова прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, а також при неповному дослідженні обставин справи.

Колегія суддів, розглянувши матеріали справи, заслухавши суддю-доповідача, перевіривши постанову суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги, дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з настуного.

Із матеріалів справи встановлено, що Державне підприємства завод "Електроважмаш" є юридичною особою та діє на підставі свідоцтва про державну реєстрацію № 420686 серії А01 (том 1, а.с. 109).

Державне підприємство завод "Електроважмаш" перебуває на обліку як платник податку на додану вартість з 15.07.1997 року, що підтверджується свідоцтвом № 100230619 від 20.06.2009 року про реєстрацію платника податку на додану вартість (том 1, а.с. 110).

СДПІ ВПП у м.Харкові з 10.11.2009 р по 23.11.2009 р. було проведено документальну невиїзну перевірку Державного підприємтсва завод "Електроважмаш" з питань правильності формування податкового кредиту за березень 2009 р. та достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку по деклараціям за квітень, травень 2009 р. на підставі отриманих зустрічних перевірок по взаємовідносинам з ТОВ "Джеспла" та ТОВ "Базис".

Підставою для проведення перевірки відповідачем визначено п. 1 ст. 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" № 509-ХІІ від 04.12.1990 р., а саме: органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право здійснювати документальні невиїзні перевірки (на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів) незалежно від способу їх подачі), а також планові та позапланові виїзні перевірки своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податків та зборів (обов'язкових платежів), додержання валютного законодавства юридичними особами, їх філіями, відділеннями, іншими відокремленими підрозділами, що не мають статусу юридичної особи, а також фізичними особами, які мають статус суб'єктів підприємницької діяльності чи не мають такого статусу, на яких згідно із законами України покладено обов'язок утримувати та/або сплачувати податки і збори (обов'язкові платежі), крім Національного банку України та його установ (далі - платники податків).

За результатами перевірки відповідачем складено акт № 2885/40-027/00213121від 23.11.2009 року (том 1, а.с. 7-29).

На підставі акту перевірки Спеціалізованою державною податковою інспекцією по роботі з великими платниками податків у м. Харкові прийнято податкове повідомлення - рішення № 0000390840/0 від 07.12.2009 року, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування на 1 000 000, 00 грн. та нараховано штрафні санкції у сумі 258 555, 5 грн. (том 1, а.с.30).

Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не доведено правомірності спірного податкового повідомлення - рішення, а тому дане податкове повідомлення - рішення порушує права та інтереси позивача.

Колегія суддів, залишаючи без змін рішення суду першої інстанції, виходить з наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, між позивачем та ТОВ "Джеспла" було укладено договір від 26.12.2005 року № 12-26/54 про розробку "Технічної документації на вузли, що модернізуються, та розрахунково-нормативної документації на синхронний обратимий гідрогенератор-двигун СВО2-1190/210-44 УХЛ4 для енергоблоку № 3 Ташлицької ГАЕС" та "Програми прийомо-здавальних випробувань, експлуатаційної та відвантажувальної документації на синхронний обратимий гідрогенератор-двигун СВО2-1190/210-44 УХЛ4 для енергоблоку № 3 Ташлицької ГАЕС" ( том 1, а.с. 150-154).

Також позивач уклав із ТОВ "Базис" договір № 26-12/245 від 26.12.2005 р. про розробку "Технічного завдання", "Програми контролю якості основних вузлів та деталей на синхронний вертикальний обратимий гідрогенератор-двигун СВО2-1190/210-44 УХЛ4 для енергоблоку № 3 Ташлицької ГАЕС" (том 1, а.с. 142-146).

Розрахунки між суб'єктами господарювання за вказаними договорами проводились у безготівковій формі. Заборгованість по розрахунках відсутня.

Відповідач в Акті перевірки зазначає, що ДП завод "Електроважмаш" в порушення ст. 228 ЦК України укладено правочини, що суперечать інтересам суспільства, спрямовані на заволодіння майном держави — дохідної частини бюджету, а отже, договори, укладені ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Базис" та ТОВ "Джеспла", на думку відповідача, є нікчемними і в силу ст. 216 Цивільного кодексу України не створюють юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з їх недійсністю.

На підставі матеріалів, наданих за результатами зустрічних перевірок в Акті перевірки, відповідачем зроблено висновок про неможливість реального виконання вищевказаних договорів з урахуванням часу, відсутності матеріальних, трудових ресурсів, економічно необхідних для виконання робіт, порушення умов договорів, що свідчить про укладення угод без мети реального настання правових наслідків. Також відповідач зазначив. що діяльність, передбачена умовами вказаних договорів, відноситься до інжинірінгу, а дана діяльність не передбачена статутами ТОВ "Базис" та ТОВ "Джеспла".

Скасовуючи оскаржуване податкове повідомлення-рішення, суд першої інстанції виходив з наступного.

Згідно п.п 7.7.1 п. 7.7. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Відповідно до п. 1.7. ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом (168/97-ВР) .

Пунктом 7.4.5. Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) встановлено, що не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

Відповідно до підпункту 7.5.1. пункту 7.5. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій:

або дата списання коштів з банківського рахунку платника податку і оплата товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунку (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків;

або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).

Згідно з підпунктом 7.4.1. пункту 7.4. ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків в звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва і основних фондів або нематеріальних активів, що підлягають амортизації.

Підпунктом 7.7.2 п. 7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" встановлено, що "бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх податкових періодах постачальникам таких товарів (послуг)".

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до умов договору № 26-12/245 від 26.12.2005р., укладеного між ТОВ "Базис" (виконавець) та ДП завод "Електроважмаш" (замовник), виконавець зобов'язується провести розробку "Технічного завдання" "Програми контролю якості основних вузлів та деталей на синхронний вертикальний обратимий гідрогенератор-двигун СВО2-1190/210-44 УХЛ4 для енергоблоку № 3 Ташлицької ГАЕС".

Умовами даного договору замовник зобов'язується сплатити та прийняти технічну документацію відповідно до умов договору (п. 1.1.). Право власності на Технічну документацію переходить до замовника після сплати замовником 100% вартості технічної документації та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п. 2.3.). Вартість документації складає 2 654400,00 грн., в т.ч. ПДВ 442400,00 грн. (п. 3.1). Договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє до повного виконання сторонами своїх зобов'язань (п. 8.1 ). Договір підписано від імені директорів підприємств та та скріплено печатками підприємств.

На виконання умов вказаного договору, між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Базис" складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 303/1 від 30.03.2009 р., відповідно до якого виконавцем ТОВ "Базис" були проведені роботи (надані послуги) за договором № 26-12-245 від 26.12.2005 р. Загальна вартість робіт складає 2 654 400,0 грн., в т.ч. ПДВ 442 400,0 грн. (том 1, а.с. 149)

ТОВ "Базис" на адресу ДП завод "Електроважмаш" були виписані податкові накладні на суму 2 654 400,0 грн., в тому числі:

-податкова накладна № 11392 від 11.03.2009 р. на суму 1 327 200,0грн. в т.ч. ПДВ 221200,0 грн.;

-податкова накладна № 30391 від 30.03.2009 р. на суму 1 327 200,0грн. в т.ч. ПДВ 221200,0 грн. (том 2, а.с. 3-4).

У відповідності до вимог п. 5.1. Договору № 26-12-245 від 26.12.2005 р. вищезазначені акти виконаних робіт мають підпис від імені виконавця ТОВ "Базис" (підпис посвідчено печаткою підприємства), та замовника ДП завод "Електроважмаш" - що підтверджує факт проведення господарської операції.

ДП завод "Електроважмаш" було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Базис" грошові кошти у загальній сумі 265 4400,0 грн. в. тому числі:

-1327200,0 грн в т.ч. ПДВ 221200,0 грн. згідно платіжного доручення № 900 від 11.03.2009 р.( том 1, а.с. 195)

-1327200,0 грн в т.ч. ПДВ 221200,0 грн. згідно платіжного доручення № 1636 від 14.04.2009 р.(том 1, а.с. 197).

Відповідно до умов договору № 12-26/54 від 26.12.2005 р., укладеному між ТОВ "Джеспла" (виконавець) та ДП завод "Електроважмаш" (замовник), виконавець зобов'язується провести розробку "Технічної документації на нові вузли та вузли, що модернізуються, та розрахунково-нормативної документації на синхронний вертикальний обратимий гідрогенератор -двигун СВ02-1190/210-44 УХЛ4 для енергоблоку №3 Ташлицької ГАЕС".

Замовник зобов'язується сплатити та прийняти технічну документацію відповідно до вимог, передбачених договором (п.1.1. Договору). Право власності на технічну документацію переходить до замовника після сплати замовником 100% вартості Технічної документації та підписання акту приймання-передачі виконаних робіт (п.2.3 Договору). Вартість документації складає 3345600,0 грн. в т.ч. ПДВ 557600,0 грн.

На виконання умов вказаного договору між ДП завод "Електроважмаш" та ТОВ "Джеспла" складено акт здачі-приймання робіт (надання послуг) № 4-273 від 27.03.2009 р., відповідно до якого виконавцем ТОВ "Джеспла" були проведені роботи (надані послуги) за договором № 12-26/54 від 26.12.2005 р., загальна вартість робіт складає 3345600,0 грн.в т.ч. ПДВ 557600,0 грн. (том 1, а.с. 156).

ТОВ "Джеспла" на адресу ДП завод "Електроважмаш" були виписані податкові накладні:

- податкова накладна № 110341 від 11.03.2009 р. на суму 1 672 800,0 грн. в т. ч. ПДВ 278800,0 грн.

- податкова накладна № 270341 від 27.03.2009 р. на суму 1 672 800,0 грн. в т. ч. ПДВ 278800,0 грн.(том 2, а.с. 2, 5).

ДП завод "Електроважмаш" було перераховано на розрахунковий рахунок ТОВ "Джеспла" грошові кошти в загальній сумі 3 345 600, 0грн. В тому числі:

-1 672 800,0 грн. в. т.ч. ПДВ 278800,0 грн. за платіжним дорученням № 901 від 11.03.2009 р. (том 1, а.с. 194);

-1 672 800,0 грн. в. т.ч. ПДВ 278800,0 грн. за платіжним дорученням № 1637 від 14.04.2009 р. (том 1, а.с. 196).

Перевіряючи доводи апеляційної скарги на постанову суду першої інстанції, колегія суддів зазначає, що факт виконання вищевказаних договорів підтверджується наявністю технічного завдання по розробці технічної документації, копія якого міститься в матеріалах справи (том 2, а.с. 145- 152).

Сторонами були надані в якості доказів по справі копії статутів Товариства з обмеженою відповідальністю "Джеспла" (том 2, а.с. 170-178), та товариства з обмеженою відповідальністю "Базис" (том 2, а.с. 179-184).

Так, статутом ТОВ "Джеспла" передбачено, що предметом діяльності товариства є наступне: діяльність інформатизації, проведення науково-технічних розробок, досліджень, проектних та проектно-конструкторських робіт, розробка та експертиза проектної документації для об"єктів промислового та цивільного будівництва тощо.

Статутом ТОВ "Базис" встановлено, що до діяльності товариства відноситься: проектування інженерних мереж і систем, розробка спеціальних розділів проекту, технологічне проектування, експертиза проектної документації.

Відповідно до ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, колегія суддів вважає необґрунтованими посилання відповідача щодо неукладеності вищезазначених договорів, оскільки сторонами було погоджено всі умови, що є істотними для даного виду договорів.

Також колегія суддів зазначає, що відсутні факти, які б свідчили, що зміст укладених договорів не відповідає дійсним намірам сторін, та що ці наміри спрямовані на ухилення від сплати податків за фінансово-господарськими результатами виконання зазначених договорів.

Що стосується доводів апелянта відносно недійсності угод, укладених ДП завод "Електроважмаш" з ТОВ "Базис" та ТОВ "Джеспла", колегія суддів зазначає наступне.

Відповідно до ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу (загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Відповідно до ст. 234 ЦК України фіктивним є правочин, який вчинено без наміру створення правових наслідків, які обумовлювалися цим правочином. Фіктивний правочин визнається судом недійсним.

Фіктивний правочин визнається судом недійсним, а відповідно до ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині.

Оскільки стаття 228 ЦК України для правочину, що порушує публічний порядок, передбачає наявність умислу сторін (сторони) на незаконний результат.

Проте таких доказів відповідачем суду не надано.

Згідно з п. 5.2.6. п. 5.2. ст. 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" № 2181-III від 21.12.2000 р.: якщо платник податків оскаржує рішення податкового органу до суду, обвинувачення особи в ухиленні від сплати податків не може ґрунтуватися на такому рішенні контролюючого органу до остаточного вирішення справи судом, за винятком коли таке обвинувачення не тільки базується на рішенні контролюючого органу, а й доведено на підставі додатково зібраних доказів відповідно до вимог кримінально-процесуального законодавства України.

Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Оскільки доводи апеляційної скарги не спростовують рішення суду першої інстанції, то колегія суддів не вбачає підстав для його скасування.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 197 , 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м. Харкові залишити без задоволення.

Постанову Харківського окружного адміністративного суду від 15.07.2010р. залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.