розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного адміністративного суду адміністративну справу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" на постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2009р. по справі № 2-а-2837/09/1670

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко"

до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області

про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,

Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" (далі за текстом - ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко", позивач) звернувся до суду з адміністративним позовом до Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції в Полтавській області (далі за текстом - Кременчуцька ОДПІ, відповідач) та просив постановити рішення, згідно якого визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення-рішення відповідача за №0001922301/0/1994 від 04.07.2008 року та за №0001922301/1/2205 від 30.07.2008 року, якими позивачу визначено суму податкового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій) за платежем податок на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах, послугах, 3014010100) у розмірі 2 363 530,50 грн., у тому числі за основним платежем - 1 575 687 грн. та за штрафними санкціями - 787 843,50 грн.

Відповідач проти позовних вимог заперечував, посилаючись на законність та обґрунтованість оскаржуваних рішень.

Постановою Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2009 року в задоволенні позову відмовлено.

ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко", не погодившись з постановою суду першої інстанції, подало апеляційну скаргу, в якій просить суд апеляційної інстанції оскаржувану постанову скасувати та прийняти нову постанову, якою позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.

В обґрунтування вимог апеляційної скарги позивач посилається на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду першої інстанції обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

Відповідач подав до суду заперечення на апеляційну скаргу ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" та просив суд апеляційної інстанції в задоволенні апеляційної скарги відмовити.

В судовому засіданні представник позивача вимоги апеляційної скарги підтримав, посилаючись на зазначене вище. Представник відповідача в судовому засіданні проти вимог апеляційної скарги заперечував, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції - без змін, як прийняту на підставі правильно встановлених обставин справи, з додержанням норм матеріального та процесуального права.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, перевіривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, рішення суду першої інстанції, дослідивши матеріали справи, вважає, що апеляційна скарга ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено та підтверджено в суді апеляційної інстанції, що в період з 19.06.2008 року по 27.06.2008 року 27.06.2008 року відповідно до наказу Кременчуцької ОДПІ № 1218 від 19.06.2008 року на підставі п. 7 ст. 11-1 Закону України "Про податкову службу в Україні" та направлення на перевірку № 1254/001234 від 19.06.2008 р. Кременчуцькою об’єднаною державною податковою інспекцією в Полтавській області було проведено виїзну позапланову документальну перевірку з питань дотримання вимог податкового законодавства ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" за період з 01.01.2007 року по 31.12.2007 року, за результатами якої складено акт 1345/23-210/25170967від 27.06.2008 року, згідно якого встановлено порушення ТОВ "Даймонд і Ко": пп. 7.2.4, п. 7.2 та пп. 7.4.5 п. 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість", а саме, завищено податковий кредит за вересень 2007 року на суму 1 575 687 грн.

На підставі зазначеного акту № 1345/23-21/25170967 від 27.06.2008 року керівником Кременчуцької об’єднаної державної податкової інспекції винесено податкові повідомлення-рішення 04.07.2008 р. № 0001922301/0/199 та 30.04.2008 року №0001922301/1/2205, якими позивачу визначено податкове зобов’язання з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (роботах послугах, 30140101) у розмірі 2 363 530 грн. 50 коп., в т.ч. основний платіж –1 575 687 грн., штрафні санкції –787 843 грн. 50 коп..

З матеріалів справи вбачається, що ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" оскаржило до суду дії Кременчуцької ОДПІ з проведення перевірки, результати якої оформлено актом від 27.06.2008 року № 1345/23-210/25170967, рішенням Полтавського окружного адміністративного суду від 25.09.2008 року позовні вимоги ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" було задоволено, проте, постановою від 12.05.2009 р. Харківський апеляційний адміністративний суд рішення суду першої інстанції скасував та постановив нове про відмову в задоволенні позову. Зазначеною постановою суду апеляційної інстанції встановлено, що перевірка була проведена на підставі, в межах повноважень та спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Також судом першої інстанції встановлено, що 25.09.2007 року в м. Києві між позивачем ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" (Покупець) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Сталекс"(Продавець) укладено Договір купівлі - продажу за № 57/2, відповідно до якого останній зобов’язаний передати у власність Покупця, а Покупець повинен оплати дизельні двигуни серії М500 різних модифікацій (Товар). Оплата Товару здійснюється векселями ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" на загальну суму 25 007 600,00 грн.

Згідно додатків до вказаного договору ТОВ "Даймонд і Ко"придбало 10 двигунів, на загальну суму 25 007 600 грн. 00 коп., в тому числі ПДВ 4 167 933 грн. 33 коп. (згідно рахунку б/н від 25.09.2007 р. з печаткою ТОВ "Сталекс"), зокрема три судових двигуна дизельних марки М 504 Б, а саме: судовий дизельний двигун № 9803-144 (ціна без врахування ПДВ складає 2 604 958 грн.33 коп., ПДВ - 520 975 грн.), судовий дизельний двигун № 9802-395 (ціна без врахування ПДВ складає 2 647 679 грн.65 коп., ПДВ- 529 233 грн.33 коп. ), судовий дизельний двигун № 9909-758 (ціна без врахування ПДВ складає 2 625 798 грн.00 коп., ПДВ - 525 000 грн.).

ТОВ "Сталекс", яке зареєстровано як юридична особа та має статус платника податку на додану вартість, що підтверджується наявними в матеріалах справи свідоцтвами про державну реєстрацію №119620 від 22.05.2003 р. та свідоцтвом № 100016179 від 26.01.2007 р. про реєстрацію платника податку на додану вартість відповідно, виписано податкові накладні за № 50 та № 51 від 25.09.2007 р. на, зокрема, вищезазначені три судові двигуни дизельні марки М504 Б: № 9803-144, № 9802-395, № 9909-758.

Відповідно до Реєстру отриманих та виданих податкових накладних ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко", в розділі І "Отримані податкові накладні"за порядковими номерами 13, 14 значаться вищевказані накладні, складені ТОВ "Сталекс"від 25.09.2007 р.

Як встановлено актом перевірки та не оспорюється жодною із сторін, розрахунки між суб’єктами господарювання здійснювалися у безготівковій формі, в рахунок оплати за одержаний товар отримано простий вексель № 7633140128386 на суму 25 007 600,00 грн., який в подальшому погашено платіжними дорученнями на суму 25 000 000,00 грн. в т.ч. ПДВ 41666,67 грн., а також в рахунок оплати векселя позивачем поставлено кабель АВВГ 172,2 м.кв. на загальну суму 7600,00 грн. в т.ч. ПДВ 1266,67 грн., заборгованість між підприємствами відсутня.

Згідно Договору зберігання обладнання № 57\3 укладеного м. Києві 25.09.2007 р. між ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" та ТОВ "Сталекс", останнє зобов’язується зберігати двигуни, що належать позивачу для збереження майна для подальшого використання ним в господарській діяльності.

Так адресами зберігання судових двигунів дизельних марки М504Б зазначено: 6 двигун: м. Миколаїв, вул. Індустріальна,1; 7 двигун: м. Маріуполь, вул. Інгульська, 15; 8, 9,10 двигуни: м. Феодосія, вул. Горького, 19. Двигуни, згідно договору передаються на зберігання на строк з 25.09.2007 р. по 25.10.2007 р., а договір відповідно діє до 25.10.2007 р.

Як встановлено в судовому засіданні ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" у вересні 2007 року до складу податкового кредиту включило податок на додану вартість згідно податкової накладної № 51 від 25.09.2007 року, в тому числі в сумі 1 575 687 грн. 20 коп. з вартості трьох двигунів марки М504Б: № 9803-144, № 9802-395, № 9909-758.

Як зазначав представник позивача в судовому засіданні, та підтверджується матеріалами справи, придбані двигуни дизельні у ТОВ "Сталекс"в подальшому, згідно договору купівлі –продажу № 02/07 від 02.07.2007 року були продані Приватному підприємству "Нефтехімснаб". При цьому, він наголошував, що факт передачі дизельних двигунів підтверджується видатковою накладною за № 2 від 28.09.2007 року, довіреністю від 28.09.2007 року серії ЯНТ за № 628806, копією податкової накладної за № 64 від 28.09.2007 року.

Крім того, зазначав, що ТОВ ІІ "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" за податковою накладною № 64 від 28.09.2007 р. до складу податкового зобов’язання за вересень 2007 року включило ПДВ у розмір 1 575 208 грн. 33 коп. у ціні трьох дизельних двигунів марки М 504Б: двигун за № 9803-144 ПДВ в ціні зазначеної податкової накладної становить 520 975 грн., двигун за № 9802-395 ПДВ –529 233 грн., двигун за № 9909-758 ПДВ- 525 000 грн., та у зв’язку із тим, що реалізація двигунів проведена нижче ніж придбання на суму 2 873 грн.18 коп., то позивач додатково включив у податкове зобов’язання за вересень 2007 року ПДВ у розмірі 478 грн. 87 коп. А отже, операції з придбання та реалізації зазначених вище двигунів включені у вересні 2007 року як до податкового зобов’язання так і податкового кредиту.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено);5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції дійшов висновку, що вищезазначені операції за участю позивача із придбання та реалізації товару не мали реальний характер, а наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування на їх підставі податкового кредиту, оскільки відповідно до наявних в справі матеріалах можна зробити висновок, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Колегія суддів погоджується з зазначеними висновками суду першої інстанції, виходячи з наступного.

Відповідно до п.7.1 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997, № 168/97-ВР поставка товарів (робіт, послуг) здійснюється за договірними (контрактними) цінами з додатковим нарахуванням податку на додану вартість.

Відповідно до пп. 7.2.4. п. 7.2 ст. 7 Зазначеного Закону право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.

Правила формування податкового кредиту визначені пунктом 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість".

Відповідно до зазначеного пункту (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) податковий кредит звітного періоду визначається виходячи із договірної (контрактної) вартості товарів (послуг), але не вище рівня звичайних цін, у разі якщо договірна ціна на такі товари (послуги) відрізняється більше ніж на 20 відсотків від звичайної ціни на такі товари (послуги), та складається із сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 6.1 статті 6 та статтею 81 цього Закону, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:

- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;

- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій в необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання у виробництві та/або поставці товарів (послуг) для оподатковуваних операцій у межах господарської діяльності платника податку;.

Підставою для включення сплачених сум ПДВ до податкового кредиту є оригінал податкової накладної (чи інший документ із визначених у пп. 7.4.5 ст. 7 Закону), яка виписується (згідно з пп. 7.2.3 ст. 7 зазначеного Закону) у момент виникнення податкових зобов'язань продавця, та надається покупцю.

Відповідно до пп. 7.4.5. п.7.4 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" не підлягають включенню до складу податкового кредиту суми сплаченого (нарахованого) податку у зв'язку з придбанням товарів (послуг), не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями (іншими подібними документами згідно з підпунктом 7.2.6 цього пункту).

На думку колегії суддів, перелік підстав, на які посилається позивач (наявність податкових та видаткових накладних, оплата товару та наявність інш документів), є необхідним, але не вичерпним, оскільки предметом доказування у цій справі є обставини, що підтверджують або спростовують обґрунтованість формування податкового кредиту.

Так, з аналізу вищезазначених положень Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) вбачається, що визначальним фактором для формування податкового кредиту платником податку на додану вартість є подальше використання таких товарів (основних фондів) в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності такої особи - платника податку.

Під господарською діяльністю у Господарському кодексі України (436-15) (стаття 3) розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

У розумінні пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" господарська діяльність - будь-яка діяльність особи, направлена на отримання доходу в грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, у разі, коли безпосередня участь такої особи в організації такої діяльності є регулярною, постійною та суттєвою.

Обов'язковими ознаками господарської діяльності у розумінні приписів статті 3 Господарського кодексу України, пункту 1.32 статті 1 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств" є здійснення її суб'єктами господарювання у сфері суспільного виробництва; вона спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг; результати зазначеної діяльності - продукція, роботи чи послуги - мають вартісний характер і цінове вираження.

Якщо певна господарська операція не відбулася чи відбулася не за тим її змістом, який відображений в укладених платником податку договорах, то це є підставою для застосування відповідних наслідків у податковому обліку.

При цьому, наслідки порушення податкового законодавства повинні застосовуватися незалежно від того, чи визнані відповідні цивільні чи господарські зобов'язання недійсними, оскільки відповідальність за порушення норм податкового законодавства є самостійним видом юридичної відповідальності і застосовується незалежно від відповідальності за порушення правил здійснення господарської діяльності.

Надаючи оцінку щодо реальності вищезазначених операцій, колегія суддів зазначає наступне.

Двигуни судові дизельні серії марки М 504Б виготовляються Санкт-петербурзьким заводом "Звезда"у формі ВАТ, що підтверджується, зокрема відповідями комерційного директора зазначеного підприємства та заступника Генерального директора Регістра судноплавства України Міністерства транспорту та зв'язку, наданих на запити начальника відділу податкової міліції Кременчуцької ОДПІ.

Двигуни судові дизельні серії марки М 504Б: № 9803-144, № 9802-395, № 9909-758, що виготовлені Санкт-петербурзьким заводом "Звезда", ПДВ по сплаті яких, включено до податкового кредиту у вересні 2007 року, що є предметом даного спору, згідно договору № 57/3 від 25.09.2007 р. зберігалися за адресою: м. Федосія, вул. Горького, 19, за якою знаходиться Державне підприємство "Феодосійський судомеханічний завод"Міністерства оборони України, однак як вбачається із матеріалів, наданих Кременчуцькою ОДПІ, а саме: листа № 33-Н3-343 від 04.06.2008 р. ДП "Феодосійський судомеханічний завод"із суб’єктами господарювання (ТОВ "Даймонд і Ко", ТОВ "Сталекс") не має фінансово-господарських відносин.

При цьому, колегія суддів критично ставиться до посилання апелянта на постанову старшого слідчого СВ ПМ Кременчуцької ОДПІ в Полтавській області від 16.02.2009 року про закриття кримінальної справи, відповідно до якої згідно протоколу допиту директора ПП "Сталекс" ОСОБА_1 від 31.07.2008 року товарно-матеріальні цінності, продані тов "ДПТФ "Даймонд і Ко" дійсно зберігалися у м.. Миколаєві на території ТОВ "Південьгоспторг" згідно договору зберігання обладнання №04/01-01 від 24.01.2008 року, оскільки вона була скасована постановою першого заступника прокурора м. Кременчука від 16.11.2009 року.

Колегія суддів критично ставиться до посилань на договір зберігання обладнання №04/01-01 від 24.01.2008 року, оскільки операції купівлі продажу товару (двигунів), згідно вищезазначених договорів, укладених за участю позивача, були здійснені у вересні 2007 року та відображено позивачем у податковій звітності за відповідний період.

Крім того, згідно копії акту обстеження від 28.01.2008 року, складеного старшими держподатревізорами-інспекторами сектору планування зустрічних перевірок управління аудиту юридичних осіб ДПІ у Центральному районі м. Миколаєва Дятловим Ігорем Олексійовичем, Ткаченко Оленою Олександрівною та оперуповноваженим ГВПМ СДПІ у м. Миколаєві Пономарьовим Олексієм Ігоровичем було здійснено вихід для обстеження відповідального збереження двигунів дизельних за адресою: м. Миколаїв, Херсонське шосе, 135. Згідно зазначеного акту на території ТОВ "Південьгоспторг" двигуни судові дизельні серії марки М 504Б: № 9803-144, № 9802-395, № 9909-758 не знаходилися, а відповідно до договору зберігання обладнання №04/01-01 від 24.01.2008 року знаходилися двигуни дизельні М 500А у кількості дві штуки та один двигун дизельний (маркування та номер відсутні).

Також, згідно листа № 80-05/597-П від 20.06.2008 р. Відкритого акціонерного товариства "Звезда", судові двигуни, (зазначені у запиті ВПМ Кременчуцької ОДПІ, зокрема марки М504Б: № 9803-144, № 9802-395, № 9909-758) заводом не виготовлялися та формуляри на них не оформлювалися.

Крім того, згідно відповіді Регістру судноплавства України № 221.4-757 від 25.03.2008 р., судові двигуни марок М503А-3 і М504Б виробництва заводу "Звезда"Санкт-Петербург, зіркообразного виконання до 90-х років в цивільному суднобудуванні не використовувалися, а використовувалися тільки при будуванні військових замовлень, Регістр не має інформації про вищезгадані двигуни встановлені на піднаглядних Регістру суднах, судячи із зазначених у запиті заводським номерам ці двигуни 1997-1999 р. виготовлення.

Відповідно до листа Міністерства оборони України №154/22/4/1838 від 15.05.2008 р. дизельні двигуни типу М503А-з та М504Б 1997-1999 років виготовлення на балансі ВМС ЗС України не значаться та попередньо на обліку не знаходились.

А листом від 20.06.2008р № 35/2-1341 Державна митна служба України повідомила, що за даними ЄАІС Держмитслужби України фактів митного оформлення судових двигунів Санкт-петербурзького заводу "Звезда", які мають опис наведений у зверненні за період з 01.01.1997 року до 08.06.2008 р. не виявлено.

У п. 1.3 ст. 1 Закону України "Про податок на додану вартість" платника податку визначено як особу, яка згідно із цим Законом (168/97-ВР) зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особу, яка імпортує товари на митну територію України.

Згідно з п. 10.2 ст. 10 того самого Закону платники податку, визначені у підпунктах "а", "в", "г", "д" п. 10.1 цієї статті, відповідають за дотримання достовірності та своєчасності визначення сум податку, а також за повноту і своєчасність його внесення до бюджету відповідно до закону.

Таким чином, доводи органів державної податкової служби про те, що операції із придбання та реалізації товару не мали реальний характер, підтверджуються, а наявність у покупця належно оформлених документів, які відповідно до закону необхідні для віднесення певних сум до податкового кредиту, зокрема виданих продавцями податкових накладних, не є безумовною підставою для формування на їх підставі податкового кредиту, оскільки відповідно до наявних в справі матеріалах можна зробити висновок, що відомості в таких документах не відповідають дійсності.

Крім того, необхідно зазначити, що з наявних у справі письмових доказів вбачається, що позивач уклав договір про продаж № 02/07 дизельних двигунів Приватному підприємству "Нефтехімснаб", 02 липня 2007 року і згідно пункту 1.1. якого, зазначено, що Продавець (ТОВ "Даймонд і Ко") зобов’язується передати належне їй майно у власність Покупцю (ПП"Нефтехімснаб"), а Покупець зобов’язаний прийняти товар та оплатити за нього на умовах договору, а саме, згідно умов договору, вартість двигунів судових дизельних, згідно специфікації становить 25 000 000,00 грн..

Таким чином, колегія суддів зазначає, що в момент укладення вищезазначеного договору купівлі –продажу 02.07.2007 р. позивач, не був власником двигунів судових дизельних, які він зобов’язувався передати, крім того через три дні (28.09.2007 р.) після їх придбання у ТОВ "Сталекс"за 25007600, 00 грн. продав ТОВ "Нефтехімнснаб"за ціною нижчою за їх придбання. При цьому, не приймаються до уваги колегії суддів посилання позивача на ст. 656 Цивільного кодексу України, оскільки у разі, якщо предмет договору купівлі-продажу на момент його укладання відсутній та має бути набутим у майбутньому, то про це повинно бути зазначено у договорі.

За змістом ч. 1 ст. 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочин вважається таким, що порушує публічний порядок, якщо він був спрямований на порушення конституційних прав і свобод людини і громадянина, знищення, пошкодження майна фізичної або юридичної особи, держави, Автономної Республіки Крим, територіальної громади, незаконне заволодіння ним. Правочин, який порушує публічний порядок, є нікчемним.

При цьому, не приймаються до уваги колегії суддів посилання апелянта на пункт 18 постанову пленуму Верховного Суду України від 06.11.2009 року №9 "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними" (v0009700-09) , оскільки зазначений в ньому перелік правочинів (їх ознаки), які є нікчемними відповідно до ст. 228 ЦК України не є вичерпним.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо нікчемності угоди від 25.09.2007 року, укладеної між позивачем та ТОВ "Сталекс", як безтоварної та спрямованої на заволодіння майном держави - сумами податку на додану вартість, належного до сплати до державного бюджету.

Таким чином, колегія суддів вважає, що суд дійшов вичерпних юридичних висновків щодо встановлення обставин справи і правильно застосував норми матеріального та процесуального права.

Доводи апеляційної скарги, з наведених вище підстав, висновків суду не спростовують.

Керуючись ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 209, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями "Досліджувальна промислово-торговельна фірма "Даймонд і Ко" залишити без задоволення.

Постанову Полтавського окружного адміністративного суду від 16.07.2009р. по справі № 2-а-2837/09/1670 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена у касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання ухвали у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.

Головуючий суддя		Бенедик А.П.
Судді		Кононенко З.О. Калиновський В.А.