Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі АРК звернулося до Окружного адміністративного суду АР Крим з позовом до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим про стягнення суми не відшкодованих витрат на виплату та доставку адресної допомоги, яка включається до складу пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві чи професійного захворювання ОСОБА_4 в розмірі 3537,39 гривень.

Позовні вимоги мотивовані тим, що спірні кошти є адресною допомогою до пенсії, яка призначена і виплачена ОСОБА_4, пенсія якого не досягала до прожиткового мінімуму і призначена у відповідності до Постанови КМУ від 26.03.2008 року № 265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) . Зазначені витрати мають бути відшкодовані виконавчою дирекцією Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Джанкой АР Крим. За період з 01.06.2008 року по 28.02.2009 року відповідачем не прийнято до відшкодування сума витрат на виплату та доставку адресної допомоги в розмірі 3537,39 гривень.

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.10 в задоволені позову Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у м.Джанкой про стягнення - відмовлено.

Не погодившись з постановою суду, Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим звернулося до Севастопольського апеляційного адміністративного суду з апеляційною скаргою, в якій просить постанову суду першої інстанції скасувати, прийняти нову постанову, якою задовольнити позовні вимоги.

Апеляційна скарга мотивована порушенням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Представники сторін у судове засідання не з’явилися, про дату, час і місце судового засідання були повідомлені належним чином та своєчасно. Від позивача надійшло клопотання про розгляд справи без участі представника.

Відповідно до частини четвертої статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом першої інстанції встановлено, що позивачем були понесені витрати на виплату і доставку пенсії ОСОБА_4 за червень 2008 року –лютий 2009 року включно. Окрім основного розміру пенсії, позивачем у період з 01.06.2008 року по 28.02.2009 року понесені витрати з виплати та доставки державної адресної допомоги в сумі 3537,39 гривень, з яких 1119,00 гривень за червень-серпень 2008 року; по 394,00 гривень за вересень, жовтень 2008 року та за січень-лютий 2009 року; 788,00 гривень за грудень 2008 року –витрати з виплати адресної допомоги, а 54,39 гривень - витрати з доставки сум адресної допомоги (поштові витрати), що підтверджується розрахунком УПФУ в Сакському районі АР Крим.

Матеріалами справи підтверджується, що 13 лютого 2009 року Відділенням ВД Фонду ФССНВВ і ПЗ України в м. Джанкой особова справа потерпілого ОСОБА_4 передана до Відділення ВД Фонду ФССНВВ і ПЗ в м. Саки та останнім дана справа прийнята до виплат, про що відділеннями складений акт № 261 прийняття-передачі справи потерпілого на виробництві.

Судовою колегією встановлено, що за період з 01 червня 2008 року –28.02.2009 року між позивачем та відповідачем підписано Акти звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Згідно з актом звірки за період з 01.06.2008 року по 31.08.2008 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на одну особу в розмірі 1593,48 гривень, до яких включено витрати на виплату та доставку адресної допомоги на суму 1119,00 гривень. Відповідачем не прийнято до відшкодування, крім іншого, й витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги на суму 1119,00 гривень.

Згідно з актом звірки за період з 01.09.2008 року по 30.09.2008 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на одну особу в розмірі 552,49 гривень, до яких включено витрати на виплату та доставку адресної допомоги на суму 394,00 гривень. Відповідачем не прийнято до відшкодування, крім іншого, й витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги 394,00 гривень.

Згідно з актом звірки за період з 01.10.2008 року по 31.10.2008 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на одну особу в розмірі 552,49 гривень, до яких включено витрати на виплату та доставку адресної допомоги на суму 394,00 гривень. Відповідачем не прийнято до відшкодування, крім іншого, й витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги на суму 394,00 гривень.

Згідно з актом звірки за період з 01.12.2008 року по 31.12.2008 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на одну особу в розмірі 1104,97 гривень, до яких включено витрати на виплату та доставку адресної допомоги одну особу на суму 788,00 гривень. Відповідачем не прийнято до відшкодування, крім іншого, й витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги на суму 788,00 гривень.

Згідно з актом звірки за січень 2009 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на одну особу в розмірі 552,49 гривень, до яких включено витрати на виплату та доставку адресної допомоги на суму 394,00 гривень. Згідно з таблицею розбіжностей до цього Акту відповідачем не прийнято до відшкодування, крім іншого, й витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги на суму 394,00 гривень. Таблиця розбіжностей підписана у двосторонньому порядку.

Згідно з актом звірки за лютий 2009 року позивачем заявлено до відшкодування загальну суму витрат на одну особу в розмірі 552,49 гривень, до яких включено витрати на виплату та доставку адресної допомоги на суму 394,00 гривень. Згідно з таблицею розбіжностей до цього Акту відповідачем не прийнято до відшкодування, крім іншого, й витрати на виплату та доставку державної адресної допомоги на суму 394,00 гривень. Таблиця розбіжностей підписана у двосторонньому порядку.

В загалі за період з червня 2008 року –лютий 2009 року позивачем понесені витрати з виплати та доставки державної адресної допомоги ОСОБА_4 у сумі 3537,39 гривень.

Відповідно до статті 25 Основ законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: - пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання; пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Згідно пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або Сесійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку виробництві або професійного захворювання; допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частина 4 статті 26 цих Основ та частина 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" визначає неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції, що обов'язок Фонду відшкодувати потерпілим на виробництві та членам їх сімей матеріальну і моральну (немайнову) шкоду, заподіяну ушкодженням здоров'я, не залежить від того, чи сплачували Фонду страхові платежі підприємства, що ліквідувалися та на яких було ушкоджено здоров'я потерпілого, що відповідач є правонаступником державного, галузевих та регіональних фондів охорони праці.

Пунктом 5 Порядку відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (z0376-03) передбачено, що органи Пенсійного фонду щомісяця, до 10 числа місяця, наступного за звітним, на підставі списку осіб, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання - та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 1), та списку померлих осіб і осіб, знятих з обліку з інших причин, які отримували пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 2), проводять з відділеннями виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в районах та містах обласного значення (далі - відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків) звірку витрат за особовими справами потерпілих, складають акт щомісячної звірки витрат за особовими справами потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (додаток 3), у якому визначають загальну суму витрат, що підлягає відшкодуванню, та до 15 числа місяця, наступного за звітним, подають його відповідно головним управлінням Пенсійного фонду України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - головні управління Пенсійного фонду) і управлінням виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі (далі - управління виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків).

Фонд соціального страхування від нещасних випадків перераховує кошти Пенсійному Фонду України на підставі даних, що зазначені в щомісячної звірки.

Цей Порядок (z0376-03) визначає механізм відшкодування на централізованому рівні Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання, і призначені особам, що застраховані згідно із Законом України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) , у тому числі, потерпілим особам, право яких на отримання відшкодування шкоди раніше було встановлено згідно із законодавством РСР або законодавством України про відшкодування шкоди, заподіяної працівникам внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання, пов'язаних з виконанням ними трудових обов'язків.

Згідно статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" страховими виплатами є грошові суми, які складаються із: 1) страхової виплати втраченого заробітку (або відповідної його частини) залежно від ступеня втрати потерпілим професійної працездатності (далі - щомісячна страхова виплата); 2) страхової виплати в установлених випадках одноразової допомоги потерпілому (членам його сім'ї та особам, які перебували на утриманні померлого); 3) страхової виплати пенсії по інвалідності потерпілому; 4) страхової виплати пенсії у зв'язку з втратою годувальника; 5) страхової виплати дитині, яка народилася інвалідом внаслідок травмування на виробництві або професійного захворювання її матері під час вагітності; 6) страхових витрат на медичну та соціальну допомогу.

Пунктом 4 Порядку (z0376-03) визначаються суми, що підлягають відшкодуванню Фондом, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Даний перелік є вичерпним, тобто адресна допомога не включається до основного розміру пенсії, а є додатковою допомогою до пенсії, тобто самостійним видом пенсійних виплат.

Судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність правових підстав щодо відшкодування відповідачем суми адресної допомоги.

Обґрунтованим є також висновок суду першої інстанції щодо джерела, з якого проводиться виплата державної адресної допомоги.

Державна адресна допомога виплачується Пенсійним фондом України на підставі Постанови КМУ №265 "Деякі питання пенсійного забезпечення громадян" (265-2008-п) , якою регулюються питання надання додаткових державних гарантій певному колу осіб у вигляді щомісячної державної адресної допомоги у сумі, що не вистачає до прожиткового мінімуму.

В свою чергу Законом України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , а саме ст. ст. 6, 28 закріплені державні гарантії, відповідно до яких встановлений мінімальний розмір пенсій в розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом, який застосовується виключно для визначення розмірів пенсій, призначених згідно з цим законом. В той час як відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) не передбачено проведення доплат до страхових виплат, у зв'язку з чим державна адресна допомога, яка виплачується на підставі Постанови КМУ №265 (265-2008-п) не може включатися до страхових виплат, та відповідно не підлягає відшкодуванню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо її неправильного застосування є необґрунтованими.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись статтями 195, 196, пунктом 1 частини першої статті 198, ст.ст. 200, 205, 206, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в Сакському районі Автономної Республіки Крим - залишити без задоволення.

Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 20.01.2010 року у справі № 2а-12115/09/10/0170 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом (2747-15) , а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.