( Додатково див. постанову Окружного адміністративного суду м. Києва (rs11965844) ) ( Додатково див. ухвалу Вищого адміністративного суду України (rs24580192) )

Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді Літвіної Н.М.

Суддів: Борисюк Л.П.

Ключковича В.Ю.

при секретарі Соловіцькій І.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного контрольно –ревізійного управління України на постанову Окружного адміністративного суду від 12 лютого 2010 року у справі за адміністративним позовом Державного підприємства "Всеукраїнський державний науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів"до Головного контрольно –ревізійного управління України про визнання нечинною вимоги щодо перерахування до державного бюджету коштів у сумі 250 690, 00 грн.,-

В листопаді 2009 року позивач звернувся до суду з позовом до Головного контрольно –ревізійного управління України про визнання нечинною вимоги щодо перерахування до державного бюджету коштів у сумі 250 690, 00 грн..

Постановою Окружного адміністративного суду від 12 лютого 2010 року позов задоволено в повному обсязі.

Не погоджуючись з прийнятим рішенням, відповідач –Головне контрольно –ревізійне управління України звернувся з апеляційною скаргою в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.

Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 25 серпня 2005 року з дозволу Держспоживстандарту України за рахунок коштів від госпрозрахункової діяльності на підставі договору купівлі-продажу позивачем було придбано у фізичної особи земельну ділянку площею 0, 1880 га та отримано Державний акт на право власності на земельну ділянку.

На підставі зазначених документів земельну ділянку було поставлено на баланс підприємства і віднесено до основних фондів.

У 2006 році на земельній ділянці було розпочато будівництво житлового будинку з метою організації в ньому оздоровчого комплексу для співробітників підприємства, яке закінчено не було.

У зв'язку з важким фінансовим станом, що було пов'язано з проектуванням та будівництвом нового інженерно-лабораторного корпусу ДП "Укрметртестстандарт", прийнято рішення продати недобудований житловий будинок разом з земельною ділянкою, на якій його було зведено. Після одержання дозволу Держспоживстандарту України проведено незалежну оцінку земельної ділянки та недобудованого житлового будинку та виставлено зазначені об'єкти на продаж на біржі.

03 вересня 2007 року відбувся аукціон з продажу за результатами якого недобудований житловий будинок та земельну ділянку, на якій його було розташовано придбала приватна особа. З переможцем було укладено договори купівлі-продажу земельної ділянки та недобудованого житлового будинку. Кошти від продажу зазначених об'єктів в повному обсязі надійшли на рахунок ДП "Укрметртестстандарт"та, як зазначає позивач, були витрачені на будівництво інженерно-лабораторного корпусу.

Відповідно до плану контрольно-ревізійної роботи Головного контрольно –ревізійного управління України на III квартал 2009 рік в період з 27 серпня 2009 року по 02 жовтня 2009 року працівниками відповідача було проведено ревізію фінансово-господарської діяльності ДП "Укрметртестстандарт"за 2007 - 2008 років та 6 місяців 2009 року.

За результатами ревізії позивач одержав лист Головного контрольно –ревізійного управління України № 08-14/1847 від 02 листопада 2009 року який містить вимогу "Про усунення виявлених порушень та недоліків"відповідно до ст. 121 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"та ст. 128 Земельного кодексу України.

Вказаною вимогою позивача зобов'язано перерахувати до державного бюджету кошти в сумі 250 690, 00 грн., отримані як дохід підприємства від продажу земельної ділянки, на якій був розташований незавершений об'єкт будівництва.

Відповідно до ст. 121 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік"- установити, що у 2007 році продаж об'єктів незавершеного будівництва здійснюється разом із земельною ділянкою, на якій розташовано об'єкт незавершеного будівництва, визначених Законом України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва" (1953-14) . Кошти від продажу цих об'єктів спрямовуються до Державного бюджету України в повному обсязі. У разі якщо земельна ділянка, на якій розташований такий об'єкт, перебуває в комунальній власності, кошти від її продажу спрямовуються до відповідного місцевого бюджету.

Згідно до ч. 2 ст. 146 ГК України - приватизація державних (комунальних) підприємств здійснюється не інакше як на виконання державної програми приватизації, що визначає цілі, пріоритети та умови приватизації, і в порядку, встановленому законом.

Відповідно до ст. 4 Закону України "Про особливості приватизації об'єктів незавершеного будівництва"- рішення про приватизацію об'єктів незавершеного будівництва приймаються Фондом державного майна України, його регіональними відділеннями, органами приватизації в Автономній Республіці Крим (далі - органи приватизації) на підставі переліку об'єктів, то підлягають приватизації. У разі приватизації об'єкта незавершеного будівництва разом із земельною ділянкою рішення про приватизацію такого об'єкта органи приватизації приймають спільно із спеціально уповноваженим органом виконавчої влади з питань земельних ресурсів або його органами на місцях.

Згідно до ст. 71 КАС України - кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Враховуючи, що доказів прийняття рішення про приватизацію проданого об"єкту незавершеного будівництва відповідачем не надано, а тому колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції щодо відсутності відносин приватизації.

В зв"язку з цим у позивача відсутній обов"язок перерахувати кошти від продажу об"єкту незавершеного будівництва до державного бюджету.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про безпідставність вимог Головного контрольно –ревізійного управління України.

Відповідно до ст. 200 КАС України - суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене вище, колегія суддів приходить до висновку про те, що судом першої інстанції ухвалено рішення, яке відповідає вимогам матеріального та процесуального права.

Керуючись ст. ст. 160, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України суд,

Апеляційну скаргу Головного контрольно –ревізійного управління України - залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду від 12 лютого 2010 року –без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складання в повному обсязі, тобто з 19 жовтня 2010 року, шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.