розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства "Нижньогірський" на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Латинін Ю.А. ) від 09.04.09 по справі № 2-а-4231/08/6/0170

за позовом Відкритого акціонерного товариства "Нижньогірський" (вул. Верхня,57, с. Листвяне, Нижньогірський район, АР Крим, 97124)

до Державна податкова інспекція в Нижньогірському районі АР Крим (вул. Шкільна 16,Нижньогірський,Автономна Республіка Крим,97100)

про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2009 відмовлено у задоволені позовних вимог Відкритому Акціонерному Товариству "Нижньогірський" до Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення.

Не погодившись з постановою суду, позивач звернувся з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 09.04.2009 та прийняти нову, якою задовольнити позов.

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що судом першої інстанції порушені норми матеріального та процесуального права, а також неповно з'ясовані обставини, що мають істотне значення для справи.

У судовому засіданні 07.10.2010 представники позивача просять апеляційну скаргу задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні доводи апеляційної скарги не підтримав, просить постанову суду першої інстанції залишити без змін.

На підставі та за правилами статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.

Матеріалами справи встановлено, що 06.09.2008 по 25.09.2008 Державною податковою інспекцією у Нижньгірському районі Автономної Республіки Крим проведена невиїзна документальна перевірка встановлених системою автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів відхилень по податковій декларації з податку на додану вартість, поданої за липень 2008 року Відкритого акціонерного товариства "Нижньогірський".

За результатами вказаної перевірки складено акт № 1282/15-02/00412978 від 25.09.2008.

Згідно перевірки Відкрите акціонерне товариство "Нижньогірський" порушило підпункт 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" у липні 2008 року в декларацію з податку на додану вартість по реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, не включена у податкове зобов’язання сума податку на додану вартість –81666,64 грн.;

- згідно підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" підприємством у липні 2008 року в декларацію по податку на додану вартість по реалізації продукції, товарів ( робіт, послуг) власного виробництва не включено до складу податкового кредиту сума податку на додану вартість - 17958,20 грн. В декларації з податку на додану вартість по реалізації продукції, товарів ( робіт, послуг) власного виробництва за липень 2008 року занижена чиста сума зобов’язань з податку на додану вартість на суму 63708,44 грн. ( податкове зобов’язання 81666,64 грн. –податковий кредит 17958,20 грн. = 63708,44 грн.).

- у порушення пункту 11.29 статті 11 Закону України "Про податок на додану вартість", пункту 4 Порядку акумуляції і використання засобів, що нараховуються сільськогосподарськими виробниками - платниками податку на додану вартість, по операціям продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.1999 (271-99-п) Відкритим акціонерним товариством "Нижньогірський" перерахувало суму податку на додану вартість на окремий рахунок з податку на додану вартість у сумі 63708,44 грн., яка зарахована по даному акту перевірки. Сума податку на додану вартість, отримана за результатами діяльності по операціях продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва в сумі 63708,44 грн., не перерахована на окремий рахунок і вважається як використана не по цільовому призначенню і підлягає стягненню в державний бюджет у безперечному порядку.

Так, 25.09.2008 № 1282/15-02/00412978, на підставі акту перевірки, відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000531500/0 від 02.10.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 63708,44 грн.

Вбачається, що підставою для застосування до позивача контролюючим органом штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у сумі 63708,44 грн. відповідно до спірних податкових повідомлень-рішень виникло невключення у податкове зобов’язання з податку на додану вартість у липні 2008 року суми податку на додану вартість (далі ПДВ) - 81666,64 грн. по Товариству з обмеженою відповідальністю "Агро-лідер" код 32233952 ( реалізація зернових культур) накладна № 237 від 03.07.2008р.на суму ПДВ-16666,66 грн., накладна №260 від 06.07.2008р. на суму ПДВ-5666,66 грн., накладна №1 від 14.07.2008 на суму податку на додану вартість-16666,66 грн., накладна №2 від 14.07.2008 на суму податку на додану вартість-16666,66 грн.( а. с. 46), накладна б/н від 21.07.2008р. на суму ПДВ- 15000,0грн., а також суми податку на додану вартість - 17958,20грн. по Товариству з обмеженою відповідальністю "Юм-Ватутино" податкова накладна № 8 від 05.07.2008 на суму податку на додану вартість - 11019,87грн., податкова накладна №2 від 04.07.2008 на суму податку на додану вартість- 6938,33 грн.

Так, вказані суми відображені позивачем в уточнюючому розрахунку податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок ( по декларації з податку на додану вартість ( скороченої) від 19.09.2008.

Відповідно до підпункту 3.1.1 пункту 3.1 статті 3 Закону України "Про податок на додану вартість" об'єктом оподаткування є операції платників податку з поставки товарів та послуг, місце надання яких знаходиться на митній території України, в тому числі операції з передачі права власності на об'єкти застави позичальнику (кредитору) для погашення заборгованості заставодавця, а також з передачі об'єкта фінансового лізингу у користування лізингоотримувачу (орендарю).

Підпункт 7.3.1 пункту 7.3 статті 7 Закону України "Про податок на додану вартість" визначає, що датою виникнення податкових зобов'язань з поставки товарів (робіт, послуг) вважається дата, яка припадає на податковий період, протягом якого відбувається будь-яка з подій, що сталася раніше: - або дата зарахування коштів від покупця (замовника) на банківський рахунок платника податку як оплата товарів (робіт, послуг), що підлягають поставці, а в разі поставки товарів (робіт, послуг) за готівкові грошові кошти - дата їх оприбуткування в касі платника податку, а при відсутності такої - дата інкасації готівкових коштів у банківській установі, що обслуговує платника податку; - або дата відвантаження товарів, а для робіт (послуг) - дата оформлення документа, що засвідчує факт виконання робіт (послуг) платником податку.

Пункт 4 Порядку акумуляції і використання засобів, що нараховуються сільськогосподарськими товаровиробниками - платниками податку на додану вартість, передбачає, що по операціях продажу товарів (робіт, послуг) власного виробництва, включаючи продукцію (крім підакцизних товарів) виготовлену на давальницьких умовах із власної сільськогосподарської сировини, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26.02.99 № 271 (271-99-п) залишок податкових зобов'язань відповідно до Декларацій з податку на додану вартість по реалізації продукції, товарів (робіт, послуг) власного виробництва, тобто різниця між податком на додану вартість, отриманим від покупців, і податку на додану вартість, сплаченим постачальникам, перераховується підприємством з поточного на окремий рахунок.

Також, Постановою Кабінету Міністрів України від 11.04.02 № 488 (488-2002-п) внесені доповнення в абзац 4 Порядку № 271 (271-99-п) , відповідно до якого не перераховані на окремий рахунок зазначені засоби вважаються такими, котрі використовуються не по цільовому призначенню, і підлягають стягненню в державний бюджет у безперечному порядку.

Податкове зобов'язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Зазначене податкове зобов'язання не може бути оскаржене платником податків в адміністративному або судовому порядку. Якщо у майбутніх податкових періодах (з урахуванням строків давності, визначених статтею 15 цього Закону) платник податків самостійно виявляє помилки у показниках раніше поданої податкової декларації, такий платник податків має право надати уточнюючий розрахунок.

Платник податків має право не подавати такий розрахунок, якщо такі уточнені показники зазначаються ним у складі податкової декларації за будь-який наступний податковий період, протягом якого такі помилки були самостійно виявлені. Форма уточнюючих розрахунків визначається у порядку, встановленому для податкових декларацій.

Відповідно до пункту 17.2 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" платник податків, який до початку його перевірки контролюючим органом самостійно виявляє факт заниження податкового зобов'язання минулих податкових періодів, зобов'язаний: а) або надіслати уточнюючий розрахунок і сплатити суму такої недоплати та штраф у розмірі п'яти відсотків від такої суми до подання такого уточнюючого розрахунку; б) або відобразити суму такої недоплати у складі декларації з цього податку, що подається за наступний податковий період, збільшену на суму штрафу у розмірі п'яти відсотків від такої суми, з відповідним збільшенням загальної суми податкового зобов'язання з цього податку.

Якщо після подачі декларації за звітний період платник податків подає нову декларацію з виправленими показниками до закінчення граничного строку подання декларації за такий самий звітний період, то штрафи, визначені у цьому пункті, не застосовуються.

При самостійному донарахуванні суми податкових зобов'язань адміністративні штрафи не накладаються. Проте, це правило не застосовується, якщо: а) платник податків не подає податкову декларацію за період, протягом якого відбулася недоплата податкового зобов'язання; б) судом встановлено скоєння злочину посадовими особами платника податків або фізичною особою - платником податків щодо умисного ухилення від сплати зазначеного податкового зобов'язання.

З матеріалів справи вбачається, що уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з податку на додану вартість у зв’язку з виправленням самостійно виявлених помилок ( по декларації з податку на додану вартість ( скороченої) наданий позивачем 19.09.20908, тобто під час проведення Державною податковою інспекцією у Нижньгірському районі Автономної Республіки Крим невиїзної документальної перевірки встановлених системою автоматизованого співставлення розшифровок податкових зобов’язань та податкового кредиту у розрізі контрагентів відхилень по податковій декларації з податку на додану вартість, поданої за липень 2008 року Відкритим акціонерним товариством "Нижньогірський", після того, як Державна податкова інспекція у Нижньгірському районі Автономної Республіки Крим скерувало на адресу Відкритого акціонерного товариства Нижньогірски запит від 04.09.2008 № 83310 про надання пояснень щодо виявлених розбіжностей в декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року.

Правомірно суд першої інстанції дійшов висновку, що є безпідставними доводи позивача щодо неотримання 06.09.2008 листа Державної податкової інспекції у Нижньгірському районі Автономної республіки Крим від 04.09.2008 про надання документального підтвердження пов’язаного з нарахуванням та сплатою податку на додану вартість по декларації за липень 2008 року та письмових пояснень виявлених розбіжностей у декларації з податку на додану вартість за липень 2008 року, оскільки надане поштове повідомлення за № (касового чеку(квитанції) 83310 належним чином оформлене та яка є у матеріалах справи.

Доводи, що податкові накладні № 1/7 від 03.07.2008, № 2/7 від 15.07.2008, № 3/7 від 25.07.2008, № 4/7 від 25.07.2008 не булу відображені у податковій декларації за липень 2008 року зв’язку з тим, що вони були виписані та зареєстровані у керуючого санацією –арбітражного керуючого Кухти В. М. у місті Сімферополі, а до підприємства надійшли у серпні 2008 року, є непідтвердженими матеріалами справи.

Слід зазначити, що керуючий санацією Кухта В.М. від імені Відкритого акціонерного товариства "Нижньогірський" відповідно до Закону України "Про товарну біржу" (1956-12) та Правил біржової торгівлі на ТБ "Таврійська універсальна біржа" уклали біржові контракти №0071 від 03.07.08, №0074 від 15.07.08,№0076 від 17.07.08, №0084 від 21.07.08, згідно яких продано пшеницю та ячмінь за грошові кошти.

Отже, слід зробити висновок щодо відсутності підстав для визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення Державної податкової інспекції в Нижньогірському районі Автономної Республіки Крим № 0000531500/0 від 02.10.2008 про застосування штрафних (фінансових) санкцій з податку на додану вартість у суму 63708,44 грн.

З урахуванням викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, оскільки постанова суду першої інстанції прийнята при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права, а також при повному з’ясуванні обставин, що мають істотне значення для справи.