розглянувши апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим (суддя Трещова О.Р. ) від 29.03.10 у справі № 2а-9781/09/1/0170

за позовом Приватного підприємства "СП Альфа-Крим" (пр.Кирова, 29/1, оф.422/423, м.Сімферополь, 95000)

до Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим (вул. ім. газети "Кримська правда", буд. 61, м. Сімферополь, Автономна Республіка Крим, 95000)

про скасування постанови,

Постановою Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.10 позов задоволено: визнано протиправною та скасовано постанову Головного Управління у справах прав споживачів в Автономній Республіці Крим №1515 від 30.06.2009 про застосування до Приватного підприємства "СП Альфа-Крим" штрафних санкцій в розмірі 1530,00 грн.; стягнуто з Державного бюджету України на користь позивача Приватного підприємства "СП Альфа-Крим" судові витрати у розмірі 3,40 грн. (арк.с.118-124).

Суд першої інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки відповідач не мав законних підстав для прийняття постанови про накладення стягнень, так як порушення з боку позивача були відсутні.

Не погодившись з постановою суду, відповідач - Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, звернувся з заявою про апеляційне оскарження та апеляційною скаргою, просить скасувати постанову суду першої інстанції, прийняти нову постанову, в задоволенні позову відмовити (арк.с.129,132-134).

Доводи апеляційної скарги мотивовані тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи.

В судовому засіданні 29.09.2010представнк позивача наполягав на відмові в задоволенні апеляційної скарги, просив постанову суду першої інстанції залишити без змін.

В судове засідання, призначене на 29.09.2010, відповідач явку уповноважених представників не забезпечив, про дату та час апеляційного розгляду справи повідомлений належним чином та своєчасно (арк.с.165), про причини неявки суд не повідомив.

Згідно з частиною четвертою статті 196 Кодексу адміністративного судочинства України, неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Чинне законодавство не обмежує коло представників осіб, які беруть участь у справі, при апеляційному розгляді адміністративної справи.

При викладених обставинах, враховуючи те, що відповідач викликався в судове засідання, але в суд не з’явився, суд вважає можливим розглянути справу у відсутність представників відповідача за наявними матеріалами.

Розглянувши справу в порядку статей 195, 196 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, встановила наступне.

14.05.2009 позивачем отримано повідомлення №00005975 на проведення перевірки, яким Приватне підприємство "СП Альфа - Крим" повідомлено про проведення планової перевірки дотримання вимог законодавства про захист прав споживачів, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг з 26.05.2009 по 31.05.2009 (арк.с.41).

26.05.2009 на підставі направлення на проведення перевірки за №00006243 від 25.05.2009 (арк.с.42) посадовими особами органу у справах захисту прав споживачів головними спеціалістами проведено планову перевірку Приватного підприємства "СП Альфа - Крим".

За результатами перевірки складено Акт перевірки дотримання законодавства про захист прав споживачів за № 00011447 від 26.05.2009 (арк.с.7-8).

Перевіркою встановлено порушення статті 14 Закону України "Про захист прав споживачів", а саме: реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність - Сертифікатів відповідності на товар, який був об’єктом перевірки.

На підставі Акту перевірки відповідачем 26.05.2009 складено Припис, яким керівника позивача зобов’язано до 06.06.2009 надати сертифікат відповідності, акт повернення чи списання (арк.с.10).

Позивачем на виконання Припису 02.06.2009 надіслані на адресу відповідача товарно-транспортна накладна №ПАЛ-013945 від 16.05.2009 від СПД ОСОБА_4, видаткова накладна № 7670/3 від 20.03.2009 від ТОВ "Альфа ЛТД"Орхідея-2007", накладна № цдр-016407 від 14.05.2009, видана ТОВ "Катран-95" (арк.с.12-16).

Вказані документи отримані відповідачем 04.06.2009 (арк.с.11).

30.06.2009 відповідачем прийнята Постанова про накладення стягнень, передбачених статтею 23 Закону України "Про захист прав споживачів" №1515, якою на позивача за порушення статті 14 Закону України "Про захист прав споживачів" накладено штраф у розмірі 1530,00 грн. (10 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за кожну отриману на реалізацію партію товару - 170 грн. х 9 = 1530,00 грн.) (арк.с.6).

Вивчивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, перевіривши правову оцінку обставин у справі та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.

На правовідносини сторін, що виникли, поширюються положення Закону України "Про захист прав споживачів" №1023-ХІІ від 12.05.1991 (1023-12) , Порядку проведення перевірок у суб’єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов’язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затверджений Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики №311 від 25.10.2006 (z1219-06) , зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.11.2006 за №1219/13093 (z1219-06) (далі - Порядок).

Суд першої інстанції здійснив аналіз вищезазначеного діючого законодавства та дійшов вірного висновку про задоволення позовних вимог.

Відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів регулюються Законом України "Про захист прав споживачів" (1023-12) .

Статтею 5 вказаного Закону встановлено, що держава забезпечує споживачам захист їх прав, надає можливість вільного вибору продукції, здобуття знань і кваліфікації, необхідних для прийняття самостійних рішень під час придбання та використання продукції відповідно до їх потреб, і гарантує придбання або одержання продукції іншими законними способами в обсязі, що забезпечує рівень споживання, достатній для підтримання здоров'я і життєдіяльності.

Держава створює умови для здобуття споживачами потрібних знань з питань реалізації їх прав.

Захист прав споживачів здійснюють спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, місцеві державні адміністрації, органи і установи, що здійснюють державний санітарно-епідеміологічний нагляд, інші органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування згідно із законодавством, а також суди.

Частиною четвертою статті 14 цього Закону встановлено, що реалізація продукції (у тому числі імпортних товарів) без маркування національним знаком відповідності та/або без сертифіката відповідності чи декларації про відповідність забороняється.

Згідно зі статтею 23 у разі порушення законодавства про захист прав споживачів суб'єкти господарювання сфери торговельного та інших видів обслуговування, у тому числі ресторанного господарства, несуть відповідальність за реалізацію продукції, що підлягає обов'язковій сертифікації в Україні, але у документах, згідно з якими її передано на реалізацію, відсутні реєстраційні номери сертифіката відповідності або свідоцтва про визнання відповідності та/або декларації про відповідність, якщо це встановлено технічним регламентом з підтвердження відповідності на відповідний вид продукції, - у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості одержаної для реалізації партії товару, виконаної роботи, наданої послуги, але не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян, а у разі, коли відповідно до закону суб'єкт господарської діяльності не веде обов'язковий облік доходів і витрат, - у розмірі десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.

Відповідно до статті 26 центральний орган виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів та його територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі здійснюють державний контроль за додержанням законодавства про захист прав споживачів, забезпечують реалізацію державної політики щодо захисту прав споживачів і мають право, зокрема:

- давати суб'єктам господарювання обов'язкові для виконання приписи про припинення порушень прав споживачів;

- перевіряти у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якість продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг; безперешкодно відвідувати та обстежувати відповідно до законодавства будь-які виробничі, складські, торговельні та інші приміщення цих суб'єктів. Порядок проведення таких перевірок визначається спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади у сфері захисту прав споживачів;

- накладати на суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, стягнення, передбачені статтею 23 цього Закону, в порядку, що визначається Кабінетом Міністрів України.

Механізм здійснення державного контролю посадовими особами Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України та його територіальних органів у сфері захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі за додержанням законодавства про захист прав споживачів визначений Порядком проведення перевірок у суб'єктів господарювання сфери торгівлі і послуг, у тому числі ресторанного господарства, якості продукції, додержання обов'язкових вимог щодо безпеки продукції, а також додержання правил торгівлі та надання послуг, затвердженим Наказом Державного комітету України з питань технічного регулювання та споживчої політики України 25.10.2006 №311 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 21.11.2006 за №1219/13093 (z1219-06) .

Пунктом 3.6 Порядку встановлено, що на підставі акта, який складено за результатами здійснення перевірки, під час якої виявлено порушення вимог законодавства, посадовою особою, що проводила перевірку, керівнику суб'єкта господарювання дається Припис про усунення порушень.

Припис - обов'язкова для виконання у визначені строки письмова вимога посадової особи суб'єкту господарювання щодо усунення порушень вимог законодавства. Припис не передбачає застосування санкцій щодо суб'єкта господарювання.

Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки встановлена відсутність Сертифікатів відповідності на товар, який був об’єктом перевірки, в додатку до акту перевірки зазначені накладні на товар, в яких також були відсутні номера сертифікатів відповідності на товар, що реалізувався, а саме: в/н № 14128/3 від 22.05.2009, №2560 від 16.05.2009, №2558 від 14.05.2009, №2542 від 23.04.2009, №2517 від 12.03.2009.

Під час судового розгляду в суді першої інстанції позивачем надані:

- накладна №цдр-008174 від 12.03.2009, на підставі якої товар оприбуткований за внутрішньою накладною №2517 від 12.03.2009,

- накладна №цдр-013506 від 23.04.2009, на підставі якої товар оприбуткований за внутрішньою накладною №2542 від 14.05.2009,

- накладна №цдр-016407 від 14.05.2009, на підставі якої товар оприбуткований за внутрішньою накладною №2558 від 14.05.2009,

- накладна №ПАЛ-013945 від 16.05.2009, на підставі якої товар оприбуткований за внутрішньою накладною №2560 від 16.05.2009,

- накладна №14128/3 від 22.05.2009, на підставі якої товар оприбуткований за внутрішньою накладною №2564 від 22.05.2009 (арк.с.76-110).

У вказаних накладних вказані реєстраційні номери сертифіката відповідності, як це передбачено статтею 14 Закону України "Про захист прав споживачів".

Таким чином, судова колегія погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність в діях позивача порушення законодавства про захист прав споживачів.

Відповідно до вимог статей 70, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмету доказування. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Суб'єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

Відповідач не надав належних та допустимих доказів, які б підтвердили правомірність його дій по прийняттю постанови №1515 від 30.06.2009.

Доводи, мотиви відповідача не заслуговують на увагу, так як суд першої інстанції правомірно задовольнив позовні вимоги.

Все вищеперелічене дає судовій колегії право для висновку про те, що позовні вимоги підлягають задоволенню.

Правова оцінка, яку суд першої інстанції дав обставинам справи, не суперечить вимогам процесуального і матеріального права, а доводи апеляційної скарги щодо їх неправильного застосування є необґрунтованими.

Судове рішення є законним і обґрунтованим й не може бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі.

На підставі викладеного, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а постанова суду першої інстанції - без змін.

Керуючись частиною третьою статті 24, статтями 160, 167, частиною першою статті 195, статтею 196, пунктом 1 частини першої статті 198, статтею 200, пунктом 1 частини першої статті 205, статтями 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

1. Апеляційну скаргу Управління у справах захисту прав споживачів в Автономній Республіці Крим на постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.10 у справі № 2а-9781/09/1/0170 залишити без задоволення.

2. Постанову Окружного адміністративного суду Автономної Республіки Крим від 29.03.10 у справі № 2а-9781/09/1/0170 залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення згідно з частиною п’ятою статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Ухвалу може бути оскаржено в порядку статті 212 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою касаційна скарга на судові рішення подається безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, крім випадків, передбачених цим Кодексом, а в разі складення ухвали в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення ухвали в повному обсязі.