розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду апеляційну скаргу представника Приватного підприємства "Землемір"–Александрова Володимира Миколайовича на постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 року у справі за адміністративним позовом Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша Черкаської області до Приватного підприємства "Землемір"про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків,-

У лютому 2009 року Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша Черкаської області звернулося до Черкаського окружного адміністративного суду з позовом до Приватного підприємства "Землемір"про стягнення заборгованості по сплаті страхових внесків. Свої вимоги мотивує тим, що відповідач як страхувальник зобов?язаний своєчасно та повністю сплачувати страхові внески шляхом перерахування відповідних сум на рахунок Фонду щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведенні оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою –не пізніше наступного дня після здійснення виплат. Оскільки відповідачем у повному обсязі зазначений обов?язок не виконувався, що було встановлено за результатами проведеної перевірки щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків, то відповідачу було встановлено заборгованість по сплаті зазначених внесків у розмірі 4290,61 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 року позов задоволено повністю. Стягнуто з Приватного підприємства "Землемір"на користь Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Золотоноша Черкаської області 3956,10 грн. страхових внесків та 334,51 грн . пені, а всього 4290,61 грн.

Не погоджуючись з зазначеним судовим рішенням представник Приватного підприємства "Землемір"–Александров Володимир Миколайович подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постанову суду першої інстанції як таку, що постановлена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та прийняти нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог повністю.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, оскаржувану постанову суду першої інстанції – без змін з наступних підстав.

Згідно з п. 1 ч. 1 ст. 198, п. 1 ч. 1 ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом першої інстанції було встановлено наступне.

В ході планової перевірки відповідача щодо правильності нарахування, повноти і своєчасності перерахування страхових внесків виявлено, що обсяг робіт підприємства за даними бухгалтерськими обліку, згідно Статуту підприємства, ліцензією Державного комітету України по земельних ресурсах серія АБ № 117717, ліцензією Державної служби геодезії, картографії та кадастру серії АВ № 189261 за видами економічної діяльності відноситься до КВЕД 74.20.3 "Знімальні геодезичні та гідрографічні роботи", оскільки обсяг реалізованої продукції, робіт та послуг за 2007 рік складає 100% - 789,8 тис. за видами діяльності, що вказані в ліцензії серія АБ № 117717 від 25.03.2005 року - "Розробка технічної документації зі складання державних актів на право власності на землю", "Оформлення документів, що посвідчують право власності на землю", "Складання проектів відведення земельних ділянок".

За результатами даної перевірки складено Акт № 115 від 12.11.2008 року, за змістом якого встановлено заборгованість по сплаті страхових внесків, за що нараховано 334,51 грн. пені та донараховано страхових внесків у розмірі 3956,10 грн.

Задовольняючи позовні вимоги суд першої інстанції виходив з того, що позовні вимоги є обгрунтованими та підлягають задоволенню.

З таким висновком колегія суддів погоджується з огляду на наступне.

Згідно ст. 45 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності"роботодавець як страхувальник зобов'язаний інформувати робочий орган виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків про зміну технології робіт або виду діяльності підприємства для переведення його до відповідної групи тарифів небезпеки.

Відповідно до норм зазначеного вище Закону та п.4.12 Інструкції про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України, затвердженої постановою правління Фонду від 12.07.2007 року № 36 (z0867-07) відповідач, як страхувальник зобов'язаний своєчасно та повністю сплачувати страхові внески шляхом перерахування відповідних сум на рахунок Фонду щомісячно в день одержання коштів на оплату праці в установах банків, а при проведені оплати праці з готівкової виручки чи натуроплатою –не пізніше наступного дня після здійснення виплат.

Судом першої інстанції встановлено, що при взятті на облік в органах Фонду відповідно до поданої заяви від 17.04.2001 року, відповідач вказав вид діяльності КВЕД 74.20.1 "Діяльність у сфері архітектури; інженерна та технічна діяльність, пов'язана з будівництвом", на підставі якої було віднесено до 6 класу професійного ризику і встановлено страховий тариф 0,92 % відповідно до Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (2272-14) (з січня 2006 року -0,72 %) і протягом всього часу перебування на обліку подавало відомості розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за даним видом економічної діяльності.

Крім цього, було встановлено, що за даними державної реєстрації від 17.01.2007 року відповідач вказав дані про види діяльності, а саме КВЕД 74.20 "Діяльність у сфері інжинірингу, геології та геодезії", одним з підкласів якої є КВЕД 74.20.3 "Знімальні геодезичні та гідрографічні роботи, яких охоплює діяльність, пов'язану з розмежуванням земельних ділянок, складання земельного кадастру та знімальні роботи з розмежуванням кордонів", відповідно до Державного Класифікатора України ДК 009:2005.

Проведеною плановою перевіркою відповідача виявлено, що обсяг робіт підприємства за даними бухгалтерськими обліку, згідно Статуту підприємства, ліцензією Державного комітету України по земельних ресурсах серія АБ № 117717, виданою на строк з 25.03.2005 року по 24.03.2010 року, ліцензією Державної служби геодезії, картографії та кадастру серії АВ № 189261 виданою на строк з 02.12.2006 року по 01.12.2011 року, за видами економічної діяльності відноситься до КВЕД 74.20.3 "Знімальні геодезичні та гідрографічні роботи", оскільки обсяг реалізованої продукції, робіт та послуг за 2007 рік складає 100% - 789,8 тис. за видами діяльності, що вказані в ліцензії серія АБ № 117717 від 25.03.2005 року - "Розробка технічної документації зі складання державних актів на право власності на землю", "Оформлення документів, що посвідчують право власності на землю", "Складання проектів відведення земельних ділянок".

У зв?язку з викладеним колегія суддів вважає правильним висновок суду першої інстанції про те, що висновки позивача про сплату страхових внесків відповідачем не в повному обсязі є обгрунтованими.

Згідно п.5.1 вищевказаної Інструкції (z0867-07) не внесені страхувальниками у встановлений строк страхові внески до Фонду вважаються недоїмкою і стягуються з нарахування пені.

Сума страхового внеску розраховується відповідно до страхового тарифу, встановленого Законом України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання України, які спричинили втрату працездатності" (2272-14) , згідно класифікації видів економічної діяльності ДК-009-96, до якого віднесено страхувальника, розмір страхового внеску обчислюється у відсотках до сум фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, що визначаються відповідно до Закону України "Про оплату праці" (108/95-ВР) , які підлягають обкладенню прибутковим податком з громадян.

Оскільки відповідач відноситься до 35 класу професійного ризику галузі (підгалузі) національної економіки, а тому для нього підлягає застосування страхового тарифу на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності –1,68 %.

Крім цього, судом першої інстанції було встановлено, що відповідачем було подано до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань відомість розподілу чисельності працівників, річного фактичного обсягу реалізованої продукції (робіт, послуг) за видами економічної діяльності за 2007 рік, в якій зазначено код виду економічної діяльності 74.20.1 "Діяльність у сфері архітектури, інженерна та технічна діяльність пов'язана з будівництвом та геодезією".

Таким чином, відповідач у відомості зазначив, що його діяльністю також є геодезичні роботи, що передбачає КВЕД 74.20.3 "Знімальні геодезичні та гідрографічні роботи".

Доводи апеляційної скарги спростовуються вищевказаним, а тому вона є такою, що задоволенню не підлягає.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Зі змісту ст. 159 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, обґрунтованим –ухвалене судом на підставі повного та всебічного з’ясування обставин в адміністративній справі, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні.

З урахуванням вище викладеного, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для його скасування не вбачається.

Керуючись ст. ст. 2, 159, 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів –

Апеляційну скаргу представника Приватного підприємства "Землемір"–Александрова Володимира Миколайовича – залишити без задоволення, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 06 травня 2009 року – без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня її складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.