розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі № 2а-5259/10/1270 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАН" до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення № 0000392360/1 від 18.06.2010 року та зобов’язання відповідача підтвердити та включити до складу суми бюджетного відшкодування суму у розмірі 5931 грн., -

Товариство з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАН" звернулось до суду з позовом до Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську про скасування податкового повідомлення № 0000392360/1 від 18.06.2010 року. В обґрунтування позову посилався на те, що за результатами перевірки, 25.05.2010 року відповідачем було винесено податкове повідомлення-рішення № 0000392360/0 про зменшення суми бюджетного відшкодування з ПДВ у розмірі 5931,00 грн. за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від'ємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні 2009 року. Позивач зазначав, що для перевірки відповідачу було надано банківські виписки, платіжні доручення зі штампом банку про здійснення платежу за товар постачальнику, видаткові накладні та акти виконаних робіт. Підставою прийняття оскаржуваного рішення стало невиконання одним із контрагентів постачальника своїх обов’язків по сплаті податку на додану вартість до бюджету, що, на думку позивача, тягне відповідальність та негативні наслідки саме щодо цієї особи та Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАН"не стосується.

Постановою Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2009 року позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАН" було задоволено частково, а саме: скасовано податкове повідомлення - рішення Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 0000392360\1 від 18.06.2010 року.

Не погодившись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та прийняти нову, якою в позові відмовити в повному обсязі. Відповідач вважає, що постанова суду першої інстанції прийнята без врахування вимог Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) .

Сторони про день, час та місце судового засідання були повідомлені належним чином, проте до суду не прибули. На підставі п.2 ч.1 ст. 197 КАС України суд розглядає справу в порядку письмового провадження.

Колегія суддів апеляційного суду, заслухавши доповідь судді-доповідача, вивчивши доводи апеляційної скарги, вважає апеляційну скаргу такою, що не підлягає задоволенню, а постанову суду залишенню без змін, з наступних підстав.

Апеляційним судом встановлено, що позивач зареєстрований в якості юридичної особи суб’єкта господарської діяльності у виконавчому комітеті Ленінської міської ради, свідоцтво про державну реєстрацію від 17.10.2001 року № 25370169ю21738.

Відповідно до ст. 2 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" на органи державної податкової служби покладено обов'язки щодо здійснення контролю за додержанням податкового законодавства.

Відповідно до ст. ст. 10, 11 Закону України "Про державну податкову службу в Україні" - до компетенції державних податкових інспекцій законодавцем віднесено забезпечення обліку платників податків, контроль за своєчасністю подання платниками податків бухгалтерських звітів і балансів, податкових декларацій, розрахунків та інших документів, пов'язаних з обчисленням податків, функцій щодо перевірки достовірності цих документів стосовно правильності визначення об'єктів оподаткування і обчислення податків.

З матеріалів справи вбачається, що 21.05.2010 року, посадовими особами відповідача була проведена невиїзна перевірка Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАН" з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на поточний рахунок банку за вересень 2009 року, яка виникла за рахунок від’ємного значення з ПДВ, що декларувалось у серпні 2009 року.

За результатами перевірки відповідачем було складено Акт № 367\23-616\31718995. Відповідно до висновків зазначеного акту, зазначено про порушення позивачем вимог п.п. 1.8, 7.3.1, п.7.3, ст. 7 п.п. 7.4.1,п. 7.4, п.п. 7.7.2, п.7.7 ст. 7 Закону України "Про податко на додану вартість", в наслідок чого завищено суму бюджетного відшкодування в сумі 5931грн.

У вказаному акті, також зазначено, про неможливість підтвердження факту надмірної сплати та включення до податкових зобов’язань відповідних сум ПДВ по ланцюгам постачання: ТОВ "МУРАМАС"-ТОВ "ЛОГІСТИК ГАРАНТ"-ТОВ "НК-АРТЕМІДА ОЙЛ"- ТОВ "Компаня "Транспеле", у зв’язку з чим неможливо підтвердити правомірність формування податкового кредиту ТОВ "ЛАА-ТРАНС". Тобто, в зв’язку із неможливістю підтвердження факту виникнення податкових зобов’язань ТОВ "МУРАМАС"-ТОВ "ЛОГІСТИК ГАРАНТ"-ТОВ "НК-АРТЕМІДА ОЙЛ"- ТОВ "Компаня "Транспеле" по взаємовідносинам з позивачем - відповідач прийшов до висновку про відсутність неможливості підтвердити податковий кредит зазначених підприємств. З огляду на що відповідач і стверджував, про завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до Порядку заповнення і подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 30 травня 1997 року N 166 (z0250-97) (далі порядок № 166) - платник податку самостійно обчислює суму податкового зобов'язання, яку зазначає в декларації. Дані, наведені в декларації, повинні відповідати даним бухгалтерського та податкового обліку платника (пункт 3.4 Порядку).

У вересні 2009 року, позивачем, на виконання вимог пункту 4.1 статті 4 Закону України від 21 грудня 2000 року N 2181-ІП "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (далі Закон N 2181), Наказу Державної податкової адміністрації України № 166 (z0250-97) була подана податкова декларація по податку на додану вартість за серпень 2009 року та розшифровка податкових зобов’язань. У рядку 25 податкової декларації зазначено бюджетне відшкодування в сумі 156539 грн.

Відповідно до пункту 7.7.5 Закону України "Про податко на додану вартість" (168/97-ВР) - протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Згідно із довідкою Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську № 951/23-616/31718995 від 03.11.2009р. Відповідач не встановив порушень податкового законодавства при проведені розрахунків між позивачем та першим контрагентом ТОВ компанія "Транспеле".

Колегія суддів поділяє висновки суду першої інстанції щодо задоволення позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю "ЛАА ТРАН", враховуючи наступне:

Як вже було зазначено судом апеляційної інстанції апелянт посилався на завищення позивачем суми бюджетного відшкодування.

Відповідно до ст. 3 Господарського Кодексу України під господарською діяльністю у розуміється діяльність суб'єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність.

В судовому засіданні суду першої інстанції, відповідач також не заперечував проти фактичного виконання позивачем укладених господарських операцій та достовірності даних, викладених у податкових накладних.

Відповідно до пп. а) п. 1.1.2. Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) -бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередніх періодах постачальникам таких товарів (послуг).

Відповідно пункту 7.2.3. Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) - податкова накладна складається у момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної надається покупцю, копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг).

Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом.Податкова накладна виписується на кожну повну або часткову поставку товарів (робіт, послуг). У разі коли частка товару (робіт, послуг) не містить відокремленої вартості, перелік (номенклатура) частково поставлених товарів зазначається в додатку до податкової накладної у порядку, встановленому центральним органом державної податкової служби України, та враховується у визначенні загальних податкових зобов'язань.

Як вбачається з матеріалів справи та як було обґрунтовано зазначено судом першої інстанції, фактичне здійснення господарських операцій позивачем, за наслідками яких заявлене бюджетне відшкодування, підтверджується наданими під час проведення перевірки податковими накладними, господарськими угодами та платіжними документами.

Судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції в частині того, що для віднесення відповідних сум податків, сплачених у ціні товару, до податкового кредиту платника податку, який придбав зазначений товар, Законом України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) не передбачено як умову сплату цих сум до бюджету, а передбачено лише обов'язок платника податку надати покупцю податкову накладну.

Відповідно до п.п. 7.7.7 ст. 7 Закону України "Про податок на додану вартість" (168/97-ВР) - якщо за наслідками документальної невиїзної (камеральної) або позапланової виїзної перевірки (документальної) податковий орган виявляє невідповідність суми бюджетного відшкодування сумі, заявленій у податковій декларації, то такий податковий орган: у разі заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження як бюджетного відшкодування та враховує її згідно з підпунктом 7.7.3 цього пункту у зменшення податкових зобов'язань з цього податку наступних податкових періодів.

Погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, колегія суддів враховує надання позивачем під час проведення перевірки всіх передбачених діючим законодавством первинних документів на підтвердження фактичного здійснення господарських операцій та відповідної сплати податків до бюджету.

Доводи апеляційної скарги щодо неможливості підтвердження інформацію по взаємовідносинах позивача з ТОВ "МУРАМАС", у зв'язку із вилученням документів згідно протоколу виїмки, судова колегія до уваги не приймає, оскільки діючим законодавством не передбачено в якості підстав невідповідності суми бюджетного відшкодування відсутність даних у четвертому ланцюгу постачальників.

Відомості про фіктивність створення вказаного підприємства чи про факти не звітування або ухилення від сплати податків відповідач не надав.

Відповідно до ч.2 п.п. 7.7.5, п.п. 7.7.6. ст.. 7 Закону № 168, податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

На підставі отриманого висновку відповідного податкового органу, орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ній суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.

Враховуючи наведені вимоги чинного законодавства, а саме, вказаний порядок відшкодування податку на додану вартість, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що вимога позивача про зобов’язання відповідача підтвердити та включити до складу суми бюджетного відшкодування суму у розмірі 5931грн. є безпідставною та не підлягає задоволенню.

З огляду на наведене, колегія суддів приходить до висновку, щодо обґрунтованості рішення суду першої інстанції про скасування податкового повідомлення - рішення № 0000392360/1 від 18.06.2010 року, прийнятого відповідачем за наслідками розгляду скарги позивача (а.с.51), а доводи апеляційної скарги вважає такими, що спростовуються матеріалами справи.

Колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції при прийнятті постанови були дотримані норми матеріального права та постанова суду має бути залишена без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 195, 196, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Ленінської міжрайонної державної податкової інспекції у м. Луганську на постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року – залишити без задоволення.

Постанову Луганського окружного адміністративного суду від 15 липня 2010 року у справі № 2а-5259/10/1270 - залишити без змін.

Ухвала постановлена у нарадчій кімнаті та проголошена у судовому засіданні 21 вересня 2010 року.

Ухвала за наслідками розгляду у письмовому провадженні набирає законної сили через п’ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь в справі, та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції.