Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого судді Попович О.В.,

суддів Мельничука В.П., Желтобрюх І.Л.,

при секретарі Кравченко Д.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу позивача Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року у справі за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси до Черкаської міської дитячої лікарні про стягнення простроченої заборгованості по відшкодуванню пільгових пенсій, -

У грудні 2009 року Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси звернулись до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Черкаської міської дитячої лікарні, в якому просили суд стягнути з відповідача заборгованість фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах по списку №1 на суму 14480,91 грн.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси - відмовлено.

Не погоджуючись з вищезазначеною Постановою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати Постанову суду першої інстанції та постановити нову постанову, якою адміністративний позов задовольнити повністю. Свої вимоги апелянт аргументує тим, що судом першої інстанції було порушено норми матеріального права.

В судове засідання з’явився представник відповідача. Апелянт до суду не з’явився, належним чином повідомлений про дату, час і місце апеляційного розгляду.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги наявними у справі доказами, колегія суддів приходить до наступного.

Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, шляхом справедливого, неупередженого та своєчасного розгляду адміністративних справ (ч. 1 ст. 2 КАС України).

Відповідно до ч. 1 ст. 9 КАС України, суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого суд вирішує справи відповідно до Конституції та законів України, а також міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України та застосовує інші нормативно-правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені Конституцією та законами України.

Частина перша статті 195 КАС України передбачає, що суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції може вийти за межі доводів апеляційної скарги в разі встановлення під час апеляційного провадження порушень, допущених судом першої інстанції, які призвели до неправильного вирішення справи.

Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси, Черкаський окружний адміністративний суд виходив з того, що позивачем не було доведено факту наявності невідшкодованої заборгованості по фактичним витратам на виплату та доставку пенсії, призначеної на пільгових умовах.

З вказаними висновками суду першої інстанції колегія суддів не може не погодитись з наведених нижче підстав.

Як вбачається із матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, на обліку в Управлінні Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси перебуває 1 особа, яка отримує пенсію за віком на пільгових умовах, відповідно до п. "а"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"від 05.11.1991 року №1788-ХІІ з наступними змінами та доповненнями ОСОБА_3

Відповідно розрахунків за 2007 - 2008 роки та за період з 25.01.2009 року по 25.09.2009 року фактичні витрати позивача на виплату та доставку пенсії зазначеній особі становлять 14480,91 грн. та відповідачем на день звернення до суду не відшкодовані.

Однак, відповідно до листа Начальника Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси від 05.10.2009 року №9255/02 при обчисленні пільгового стажу ОСОБА_3, помилково було заведений код Міської лікарні №1, а не код Міської дитячої лікарні, у зв’язку з чим з 23.04.2007 року розрахунки на відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3, призначеної відповідно до п. "а"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення", надсилались Міській лікарні №1 та були нею повністю сплачені.

Відповідно до абз. 5 ч. 2 розд. 15 ЗУ "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) до запровадження пенсійного забезпечення через професійні та корпоративні фонди: підприємства та організації з коштів, призначених на оплату праці, вносять до Пенсійного фонду плату, що покриває фактичні витрати на виплату та доставку пенсій, які були зайняті повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за Списком N 1 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України.

Згідно з п. 6 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 N 21-1 (z0064-04) , зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 16 січня 2004 року за N 64/8663 (z0064-04) , відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) . Розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами доходів органів Пенсійного фонду України щорічно в повідомленнях про розрахунок сум фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (1058-15) , які надсилаються підприємствам до 20 січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених пенсій. Підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах.

Відповідно до п. 7.5 ст. 7 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України (z0064-04) , затвердженої постановою правління Пенсійного фонду України, несвоєчасно перераховані суми фактичних витрат на виплату та доставку пенсій вважаються боргом.

Однак, як вбачається із матеріалів справи, витрати на виплату та доставку пенсії ОСОБА_3, були відшкодовані позивачу Міською лікарнею №1, а тому колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що позивачем не було надано доказів існування у нього заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3

Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

В обґрунтування вимог, викладених в апеляційній скарзі, позивач посилається на те обставину, що після отримання повідомлення від Управління Пенсійного фонду України в Придніпровському районі м. Черкаси про помилку в коді підприємства, яке має проводити відшкодування витрат на виплату та доставку пільгової пенсії ОСОБА_3, ним було знято з нарахування з картки особового рахунку платника Міської лікарні №1 суму переплати в розмірі 14480,92 грн., сплачені кошти Міській лікарні №1 не повертались, а зарахувались в рахунок відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до п. "б"- "з"ст. 13 Закону України "Про пенсійне забезпечення"за жовтень, листопад 2009 року по інших пенсіонерах.

Однак, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Законодавчого обґрунтування правомірності наведених вище дій, позивачем надано не було, так як і не було надано доказів на підтвердження їх вчинення.

За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції.

Таким чином, колегія суддів приходить до висновку, що судом першої інстанції були встановлені всі обставини у праві та їм дана належна правова оцінка, а висновки суду повністю відповідають обставинам справи.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких підстав апеляційна скарга відповідача на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року є обґрунтованою та постановленою з дотриманням норм процесуального і матеріального справа.

Керуючись ст.ст. 2, 160, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу позивача Управління Пенсійного фонду України в Соснівському районі м. Черкаси на Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року – залишити без задоволення .

Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 22.12.2009 року – залишити без змін .

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів з дня складення Ухвали в повному обсязі.

(Повний текст Ухвали складено 21.09.2010 року.)