Колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:

головуючого судді: Умнової О.В.,

суддів: Маслія В.І., Кузьменко В.В.,

при секретарі: Олешко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві апеляційну скаргу ВАТ Всеукраїнського акціонерного банку (ВАТ "ВіЕйБі Банк") на постанову Господарського суду м. Києва від 6.12.2007 року по адміністративній справі за позовом ВАТ Всеукраїнського акціонерного банку (ВАТ "ВіЕйБі Банк") до Національного банку України

- про скасування постанови про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства, -

Позивач звернувся до суду з позовом, в якому просив скасувати постанову відповідача від 3.04.2006 року №8 про притягнення його до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 223550 грн. - 25% від суми валютних операцій, здійснених з порушенням чинного законодавства.

Постановою Господарського суду м. Києва від 6.12.2007 року у задоволенні вказаного позову відмовлено.

Позивач, не погоджуючись з даним рішенням суду, подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального права, невідповідність його висновків обставинам справи та неповне з"ясуваня обставин, що мають значення для справи, просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позов у повному обсязі.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, сторони, які з"явилися в судове засідання, перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги вважає, що апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, виходячи з наступного.

З матеріалів справи вбачається, що постановою директора Департаменту валютного контролю та ліцензування НБУ Біланенко О.Г. від 3.04.2006 року позивач притягнутий до відповідальності у вигляді штрафу у розмірі 223550 грн. – 25% від суми валютних операцій, здійснених з порушенням чинного законодавства.

Згідно вказаної постанови позивач притягнутий до відповідальності за порушення п.п.4,5 постанови правління НБУ Про переказування коштів у національній та іноземній валюті на користь нерезидентів за деякими операціями" від 30.12.2003 року №597 (z0159-04) , а саме: 4.04.2005 року за дорученням клієнта ТОВ "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське Адміралтейство"здійснив переказ іноземної валюти в сумі 5000000 російських рублів на виконання умов зовнішньоекономічного контракту від 27.10.2004 року №20 без наявності акту цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків та без погодження НБУ на переказ користь нерезидентів за договором. Банк не виконав функцій, покладених на нього п.2 ст. 13 Декрету КМУ "Про систему валютного регулювання та валютного контролю", що згідно з п.2 ст.16 Декрету тягне за собою наслідки, передбачені п.2.5 Положення про валютний контроль, затвердженого постановою правління НБУ від 8.02.2000 року №49 (z0209-00) .

Позивач не погоджуючись з даним рішенням суб"єкта владних повноважень звернувся до суду з відповідним позовом про його скасування.

Колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції щодо необґрунтованості вимог позивача та відсутності правових підстав для задоволення позову, з огляду на наступне.

З матеріалів справи вбачається, що 20.12.1999 року між військовою частиною 90073, як замовником та ТОВ "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське Адміралтейство"був укладений контракт №4199012, предметом якого є виконання ремонтних робіт замовлення 133 пр.641Б.

Згідно п.4.2.8 контракту №4199012 нерезидент-замовник здійснює оплату виконаних робіт.

Таким чином, кошти, які надійшли від нерезидента в сумі 48000000 російських рублів, є оплатою ремонтних робіт, а не забезпечення коштами для вчинення юридичних дій.

Пунктом 2.3 контракту, передбачено право виконавця за згодою замовника (нерезидента) укладати договори з сумісниками та контрагентами, а також частково закуповувати комплектуючі, обладнання та матеріали, необхідні для завершення ремонту. Фактично передбачає право залучити інших осіб до виконання ремонтних робіт.

Вказаний контракт не містить істотних умов договору, згідно з яими нерезидент –ВЧ 90073 доручає резиденту – ТОВ "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське адміралтейство"вчинити певні юридичні дії, за вчинення яких забезпечує для цього останнього коштами.

На виконання умов контракту, ТОВ "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське адміралтейство"27.10.2004 року уклало зовнішньоекономічний контракт №20 з ЗАТ "Рейд-1". Оплата відповідно до розділів 2-3 цього договору здійснюється резидентом-замовником.

На виконання умов контракту №20 від 27.10.2004 року ТОВ "Севастопольський судноремонтний завод "Лазарівське адміралтейство"платіжним дорученням від 5.04.2005 року перерахувало ЗАТ "Рейд-1"суму у розмірі 5000000 російських рублів.

Вказана операція не підпадає під винятки, передбачені п.6 постанови правління НБУ від 30.12.2003 року №597 (z0159-04) . При цьому, здійснена без наявності акту цінової експертизи Державного інформаційно-аналітичного центру моніторингу зовнішніх товарних ринків та без погодження НБУ, що є порушенням пп.4,5 вказаної постанови правління НБУ та підставою для притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства відповідно до п.2.5 постанови правління НБУ "Про затвердження Положення про валютний контроль" (z0209-00) , оскільки за відсутності документів, що підтверджують проведення спірної валютної операції, позивачем не здійснено функцій агента валютного контролю.

Посилання позивача на те, що переказ іноземної валюти за договором №20 на користь нерезидента здійснювалось на виконання операцій резидента за дорученням і за рахунок коштів нерезидента, наданих резиденту до проведення операції для виконання доручення, а відтак не потребувало отримання акту цінової експертизи ДІАЦМЗТР і погодження НБУ на переказ таких коштів на користь нерезидента, спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, зібраними по справі доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваного рішення.

Відповідач, як суб"єкт владних повноважень, аргументовано, з посиланням на належні та допустимі докази довів суду, що оскаржуване позивачем рішення про притягнення до відповідальності за порушення валютного законодавства прийнято ним на підставі, у межах повноважень та у спосіб, передбачені чинним законодавством, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення.

Суд першої інстанції дав ґрунтовний аналіз фактичним обставинам справи та наданим сторонами доказам, правильно застосував норми матеріального та процесуального права, у зв"язку із чим, ухвалив рішення, яке відповідає Закону.

Доводи апеляційної скарги спростовуються встановленими судом першої інстанції обставинами, наявними у ній доказами та нормами права, зазначеними в мотивувальній частині оскаржуваної постанови.

Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а постанову суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За таких обставин, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а постанову суду першої інстанції без змін.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 196, 198, 200, 205, 206 КАС України, колегія суддів, -

Апеляційну скаргу ВАТ Всеукраїнського акціонерного банку (ВАТ "ВіЕйБі Банк") залишити без задоволення, постанову Господарського суду м. Києва від 6.12.2007 року без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена протягом двадцяти днів, шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України.

Повний текст рішення суду виготовлений 20.09.2010 року.