Головуючий І інстанції суддя –Хлюстін Ю.М. Справа № 2а-3460/08/1570

Доповідач суддя –Потапчук В.О. Категорія № 2.14.1

Колегія суддів Одеського апеляційного адміністративного суду в складі:

головуючого - Потапчука В.О.

суддів - Коваля М.П.

- Семенюка Г.В.

при секретарі - Снігур М.Г.

за участю представника позивача товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Вітмарк Україна"- Тихонової А.М.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі апеляційну скаргу Південної регіональної митниці на постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Вітмарк Україна"до Південної регіональної митниці, головного управління Державного Казначейства України у м. Києві, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, Прокуратури Одеської області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії, -

Товариство з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Вітмарк Україна"(далі ТОВ СП "Вітмарк Україна") звернулося до суду з адміністративним позовом до Південної регіональної митниці, управління Державного Казначейства України у м. Києві та уточнивши свої позовні вимоги просить суд:

- Визнати дії Південної регіональної митниці незаконними щодо зобов’язання ТОВ СП "Вітмарк Україна"класифікувати колісні, вилкові, газові автонавантажувачі ", моделі 7FGCU32, 7FGCU25, 7FGCU30 призначені для використання на рівній поверхні (низький кліренс, протектор колісних шин без зубців), що вказані в митній декларації ІМ40 500060000/7/233181 за товарною позицією 8427 20 11 00 товарної позиції 8427 згідно УКТ ЗЄД;

- Зобов’язати Південну регіональну митницю подати Висновок до ГУ ДКУ у м. Києві про повернення з Державного Бюджету України зайво сплаченого ввізного мита у розмірі 62 020 грн. 31 коп. та подати висновок до ГУ ДКУ у м. Києві про повернення з Державного Бюджету України податку на додану вартість у розмірі 12 404 грн. 06 коп. надмірно сплаченого ТОВ СП "Вітмарк Україна"до бюджету, а всього 74 424 грн. 37 коп.;

- Зобов’язати Головне управління Державного Казначейства України у м. Києві повернути ТОВ СП "Вітмарк Україна"зайве сплачене ввізне мито у розмірі 62 020 грн. 31 коп. та податок на додану вартість у розмірі 12 404 грн. 06 коп., що підлягає поверненню з Державного Бюджету України на підставі наданого Південною регіональною митницею Висновку, а всього 74 424 грн. 37 коп. надмірно сплаченого ТОВ СП "Вітмарк Україна"до бюджету.

В обґрунтування своїх вимог позивач зазначає, що останнім за вантажною митною декларацією № 500060000/7/233181 (митний режим - ІМ40) заявлено до митного оформлення колісні, вилкові, газові автонавантажувачі YOTA", моделі 7FGCU32, 7FGCU25, 7FGCU30 призначені для використання на нерівній поверхні за товарною позицією 8427 20 11 00 товарної позиції 8427 згідно УКТ ЗЄД.

Код товару за УКТ ЗЕД визначний на вимогу митного органу оформленої інформаційним листом № 16/28-04/9620 від 12.10.2007 року та позивач не погоджується з таким висновком митного органу зазначаючи, код товару за УКТ ЗЕД як 8427 20 19 00 товарної позиції 8427 (колісні, вилкові, газові автонавантажувачі призначені для використання на рівній поверхні) тим самим обґрунтовуючи протиправність дій митного органу.

Крім того позивач зазначає, що за невірно визначеним митним органом кодом товарів за УКТ ЗЕД було зайво сплачене ввізне мито у розмірі 62 020 грн. 31 коп. та податок на додану вартість у розмірі 12 404 грн. 06 коп. яке підлягає відшкодуванню позивачу з Державного Бюджету України.

10.06.2009 року Одеським окружним адміністративним судом по даній справі винесена постанова якою позовні вимоги задоволено та суд постановив:

- Визнати дії Південної регіональної митниці незаконними щодо зобов’язання ТОВ СП "Вітмарк Україна"класифікувати колісні, вилкові, газові автонавантажувачі ", моделі 7FGCU32, 7FGCU25, 7FGCU30 призначені для використання на рівній поверхні (низький кліренс, протектор колісних шин без зубців), що вказані в митній декларації ІМ40 500060000/7/233181 за товарною позицією 8427 20 11 00 товарної позиції 8427 згідно УКТ ЗЄД;

- Зобов’язати Південну регіональну митницю подати Висновок до ГУ ДКУ у м. Києві про повернення з Державного Бюджету України зайво сплаченого ввізного мита у розмірі 62 020 грн. 31 коп. та подати висновок до ГУ ДКУ у м. Києві про повернення з Державного Бюджету України податку на додану вартість у розмірі 12 404 грн. 06 коп. надмірно сплаченого ТОВ СП "Вітмарк Україна"до бюджету, а всього 74 424 грн. 37 коп.;

- Зобов’язати Головне управління Державного Казначейства України у м. Києві повернути ТОВ СП "Вітмарк Україна"зайве сплачене ввізне мито у розмірі 62 020 грн. 31 коп. та податок на додану вартість у розмірі 12 404 грн. 06 коп., що підлягає поверненню з Державного Бюджету України на підставі наданого Південною регіональною митницею Висновку, а всього 74 424 грн. 37 коп. надмірно сплаченого ТОВ СП "Вітмарк Україна"до бюджету.

Не погоджуючись з постановою суду Південною регіональною митницею подано апеляційну скаргу в якій зазначається, що рішення суду винесене з порушенням норм процесуального та матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи та судом не в повній мірі з’ясовані обставини, що мають значення для вирішення справи. Зокрема апелянт зазначає, що зазначені автонавантажувачі класифікуються саме за кодом 8427 20 11 00 товарної позиції 8427 УКТ ЗЕД, оскільки відносяться саме до штапельних автонавантажувачів.

В обґрунтування своїх доводів апелянт зазначає, що позивачем за вантажною митною декларацією № 500060000/7/233181 самостійно визначений код заявленого до митного оформлення вантажу за УКТ ЗЕД як 8427 20 11 00 товарної позиції 8427. Таке виключає протиправність оскаржуваних дій митного органу та твердження суду засновані на цьому є невірними, зокрема обґрунтовані посиланням на експертний висновок Одеської регіональної торгово –промислової палати № НП -3332 від 04.10.2007 року та № НП –3155 від 21.09.2007 року.

В зв’язку з викладеним апелянтом ставиться питання про скасування постанови суду та ухвалення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, представників позивача, відповідача, прокурора, доводи апеляційної скарги, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах позовних вимог і доводів апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню, з таких підстав.

Так, судом першої інстанції та матеріалами справи встановлено, що позивачем за вантажною митною декларацією № 500060000/7/233181 (митний режим –ІМ - 40) здійснено митне оформлення вантажу - колісні, вилкові, газові автонавантажувачі", моделі 7FGCU32, 7FGCU25, 7FGCU30 призначені для використання на нерівній поверхні за товарною позицією 8427 20 11 00 товарної позиції 8427 згідно УКТ ЗЄД зі сплатою ввізного мита та податку на додану вартість.

Позивачем зазначається, що код товару за УКТ ЗЕД заявлений у декларації на вимогу митного органу оформленого інформаційним листом № 16/28-04/9620 від 12.10.2007 року невірний, оскільки дійсний код вантажу за УКТ ЗЕД 8427 20 19 00 товарної позиції 8427 (колісні, вилкові, газові автонавантажувачі призначені для використання на рівній поверхні) та таке призвело до переплати ввізного мита у розмірі 62 020 грн. 31 коп. та податку на додану вартість у розмірі 12 404 грн. 06 коп.

Вирішуючи справу суд першої інстанції виходив з того, що при здійснені процедури митного оформлення зазначеного вантажу митним органом код УКТ ЗЄД визначений невірно як 8427 20 11 00 товарної позиції 8427 та відповідно незаконно зобов’язано позивача здійснити митне оформлення вантажу за невірним кодом з переплатою ввізного мита та податку на додану вартість.

Колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при вирішені справи відповідно до задоволених позовних вимог допустив порушення норм матеріального та процесуального права та висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи.

Предметом оскарження є законність дій митного органу при здісненні процедури митного оформлення товарів за вантажно-митною декларацією № 500060000/7/233181, оформленою самим позивачем, а також зобов’язання вчинити певні дії щодо митного оформлення товару.

Як встановлено судом першої інстанції позивач відповідно до митного законодавства заповнив зазначену вантажно-митну декларацію (далі ВМД) з відображенням точних відомостей про вантаж та подав її відповідачу для митного оформлення товару, який згідно наданих повноважень оформив митне переміщення товару та прийняв рішення про випуск у вільний обіг відповідно до обраного позивачем митного режиму (ІМ –40), тим самим закінчивши процедуру митного оформлення з засвідченням відомостей, одержаних під час митного контролю товарів та оформлення результатів такого контролю.

Рішення про відмову в прийнятті ВМД оформлене Карткою відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України з підстав заявлення позивачем за встановленою формою коду товару за УКТ ЗЕД 8427 20 19 00 товарної позиції 8427 митним органом в порядку визначеним положеннями ст.ст. 80, 86 та Порядком оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України затвердженого Наказом Державної митної служби України від 12 грудня 2005 року N 1227 (z1562-05) зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 26 грудня 2005 р. за N 1562/11842 (z1562-05) не приймалося. Додаткової ВМД позивачем не подавалося, відповідних відомостей в графі 44 ВМД № 500060000/7/233181 не заявлено з відображенням відповідного коду документа (1501).

Таким чином відсутнє рішення суб’єкта владних повноважень та не вчинено дій або бездіяльності в розумінні положень ч. 2 ст. 2 КАС України. Інформаційний лист № 16/28-04/9620 від 12.10.2007 року митного органу таким вимогам не відповідає, носить лише інформативний характер на лист позивача відносно класифікації зазначеного товару та наданий на виконання вимог Глави 4 МК України (92-15) "Інформування та консультування з питань митної справи". Такий лист не є Рішенням митних органів про визначення коду товару оформленим посадовими особами ВНКТ (ВКМВН) на запит підрозділу митного оформлення у разі вирішення питань з класифікації товарів прийнятим у спосіб встановлений Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України затвердженого Наказом Державної митної служби України від 7 серпня 2007 року N 667 (z0968-07) зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 серпня 2007 р. за N 968/14235 (z0968-07) .

Таке, виходячи з положень ч. 1 ст. 2 КАС України, унеможливлює захист порушеного права позивача у сфері публічно –правових відносин від порушень з боку відповідача (суб’єкта владних повноважень) при здійснені владних управлінських функцій на основі законодавства, оскільки відсутні належним чином оформлені та допустимі докази порушення прав позивача шляхом прийняття рішення у спосіб встановлений ст.ст. 80, 86, Порядком оформлення й використання Картки відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні чи пропуску товарів і транспортних засобів через митний кордон України (z1562-05) та Порядком роботи відділу номенклатури та класифікації товарів регіональної митниці, митниці, відділу контролю митної вартості та номенклатури регіональної митниці, митниці при вирішенні питань класифікації товарів, що переміщуються через митний кордон України (z0968-07) . Таке виключає публічно –правовий характер спірних правовідносин та унеможливлює виконання судом вимог ч. 3 ст. 2 КАС України.

Виходячи з наведеного колегія суддів вважає, що в даній справі відсутній предмет спору, визначений адміністративним судочинством, фактично позивачем оскаржується оформлена ним же та заявлена до митного оформлення декларація № 500060000/7/233181 в якій відображені точні відомості про товар, що є предметом спору . Судом першої інстанції не доведена протиправність митниці при оформленні спірного товару та не встановлено, в чому виразилося зобов’язання позивача у визначенні спірного коду товару за відсутності відповідного рішення та вчинення відповідних дій.

Таким чином, колегія суддів прийшла до висновку, що суд першої інстанцій при вирішені справи допустив порушення норм матеріального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, що призвело до неправильного вирішення справи, та таке є підставою для скасування оскаржуваної постанови та винесення нового рішення про відмову в задоволенні позовних вимог в повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 195, 196, 202 КАС України, колегія суддів, –

Апеляційну скаргу Південної регіональної митниці –задовольнити.

Постанову Одеського окружного адміністративного суду від 10 червня 2009 року по адміністративній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Вітмарк Україна"до Південної регіональної митниці, головного управління Державного Казначейства України у м. Києві, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, Прокуратури Одеської області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії скасувати, постановити по справі нову постанову якою в задоволені позовних вимог товариства з обмеженою відповідальністю спільного підприємства "Вітмарк Україна"до Південної регіональної митниці, головного управління Державного Казначейства України у м. Києві, за участю прокуратури Малиновського району м. Одеси, Прокуратури Одеської області про визнання дій незаконними та зобов’язання вчинити певні дії відмовити.

постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого Адміністративного Суду України протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили судовим рішенням апеляційного суду.

Повний текст постанови виготовлений та підписаний 15.09.2010 року.