розглянувши в відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області на постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2009 р. у справі № 2а-32/09 за позовом ОСОБА_1 до Управління праці та соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області про стягнення боргу з виплати державної допомоги по догляду за дитиною,-

У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулася до суду першої інстанції з адміністративним позовом до Управління праці та соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області, в якому просила суд стягнути з відповідача суму допомоги .

Постановою Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2009 р. у справі № 2а-32/09 позовні вимоги були задоволені частково. Визнано протиправними дії відповідача за 2007 рік . Зобов’язано відповідача провести перерахунок та виплатити допомогу по догляду за дитиною за 2007 рік в розмірі 3258 грн. 84 коп..

Не погодившись з постановою суду першої інстанції, Управління праці та соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати вищезазначену постанову суду першої інстанції та прийняти нове рішення.

Апелянт зазначає, що суд першої інстанції прийняв постанову з порушенням норм матеріального та процесуального права, Суд першої інстанції прийняв постанову, не врахував, що рішення Конституційного Суду України № 6-рп/2007 (v0a6p710-07) набрало силу з 09.07.2007 року, та не має зворотної сили, окрім того, його дія втратила силу 31.12.2007 року. Рішення Конституційного Суду України не може бути реалізовано, оскільки не було внесено зміни до Закону України "Про державний бюджет на 2007 рік" (489-16) і не були збільшені видатки на виплати соціальної допомоги. Також вказував, що ст..56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік" (489-16) встановлене, що допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами зумовленими народженням та похованням" (2240-14) здійснюється за рахунок коштів відповідно субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім’ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 грн. для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, для застрахованих осіб, у порядку встановленого Кабінетом Міністрів України. Вважає, що судом першої інстанції були порушені норми матеріального та процесуального права, що призвело до винесення необгрунтованного рішення.

Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду відповідно до ст. 195 КАС України - в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає зміні, виходячи з наступного.

Як встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 є матір’ю ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.7), а тому має право на отримання допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім’ям з дітьми".

Частково задовольнивши позовні вимоги за 2007 рік, суд першої інстанції дійшов вірного висновку оскільки, згідно абзацу третього частини другої статті 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку здійснюється за рахунок коштів відповідної субвенції з державного бюджету місцевим бюджетам у розмірі, що дорівнює різниці між 50 відсотками прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб, та середньомісячним сукупним доходом сім'ї в розрахунку на одну особу за попередні шість місяців, але не менше 90 гривень для незастрахованих осіб та не менше 23 відсотків прожиткового мінімуму, встановленого для працездатних осіб. Таким чином, після прийняття рішення Конституційним судом України відповідач повинен був здійснити перерахунок допомоги позивачу у розмірах, передбачених ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми". Відповідно до ст. 15 Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми"допомога по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається у розмірі встановленого законом прожиткового мінімуму для дітей віком до 6 років. Відповідач здійснював виплати допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку згідно до вищезазначеного порядку та розмірів .

Проте, рішенням Конституційного суду України від 09 липня 2007 року №6-рп/2007 (v0a6p710-07) положення абзацу третього частини другої статті 56, та п. 14 ст. 71 були визнані неконституційним та втратили чинність з 09 липня 2007 року.

У відповідності до статті 8 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом верховенства права, відповідно до якого, зокрема, людина, її права та свободи визнаються найвищими цінностями та визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Частина 2 статті 19 Конституції України визначає, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією (254к/96-ВР) та законами України. Приймаючи до уваги той факт, що ст. 71 Закону України "Про Державний бюджет України на 2007 рік" про зупинення дії ст. 12, частини першої статті 15 та пункту 3 розділу VIII "Прикінцеві положення" Закону України "Про державну допомогу сім'ям з дітьми" (2811-12) , втратила чинність з 09.07.2007 року, проте, незважаючи на втрату чинності цими статтями, відповідач здійснював нарахування та виплату допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку на користь позивачки за 2007 рік, включно, в порядку та у розмірах, встановлених п.14 ст. 71 та абз.3 ч.2 ст. 56 Закону України "Про державний бюджет України на 2007 рік", які визнані з 09.07.2007 року неконституційними, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції, що такі дії відповідача за 2007 рік, включно, дійсно є протиправними.

Однак, суд першої інстанції у своїй постанові не вказав період стягнення суми допомоги за 2007 рік. Тому, колегія судів вважає, що постанову суду першої інстанції потрібно змінити вказавши період стягнення такої допомоги, а саме з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.

Відмовляючи позивачці у задоволенні позовних вимог за 2008 рік, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, оскільки вказана допомога в даному разі була нарахована та сплачена в порядку та у розмірі, передбаченому Законом України "Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України" (107-17) , відповідно до якого мінімальний розмір державної допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку, починаючи з січня 2008 року, повинен складати не менше 130 грн. Положення даного Закону (107-17) в цій частині неконституційними не визнавалися та діяли у часі в січні 2008 року. Тому в задоволенні позовних вимог в стягненні з відповідача недоотриманої суми допомоги по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку за 2008 рік судом першої інстанції було правильно відмовлено. Відповідно, правильно відмовлено позивачці в задоволенні позовних вимог в частині визнання дій відповідача за 2008 рік незаконними, оскільки відповідач здійснював виплати державної допомоги по догляду за дітьми до досягнення ними трирічного віку згідно до вищезазначеного порядку та розмірів.

Отже, за викладених обставин, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга відповідача підлягає частковому задоволенню. А постанова Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2009 р. у справі № 2а-32/09 підлягає зміні.

Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст.201, ст..205, ст..207 КАС України (2747-15) , колегія суддів, -

Апеляційну скаргу Управління праці та соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області – задовольнити частково.

Постанову Солонянського районного суду Дніпропетровської області від 07 липня 2009 р. у справі № 2а-32/09 - змінити. Абзац третій резолютивної частини викласти в наступній редакції, зобов’язавши Управління праці та соціального захисту населення Солонянської районної державної адміністрації Дніпропетровської області сплатити на користь ОСОБА_1 заборгованість за період з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року.