розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі № 2а-10165/10/0570 за позовом Державного підприємства "Сніжнеантрацит" до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000691510/0 протиправним, -

Позивач, Державне підприємство "Сніжнеантрацит" звернувся до суду з позовом до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000691510/0 протиправним.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року позовні вимоги Державного підприємства "Сніжнеантрацит" задоволені у повному обсязі. Визнано протиправним та скасовано податкове повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області № 0000691510/0 від 12 квітня 2010 року.

В апеляційній скарзі Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області просить скасувати постанову суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначив, що судом першої інстанції порушено норми матеріального права, а саме: Закон України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) ; Інструкцію про порядок введення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України, затвердженої наказом ДПА України від 18.07.05 № 276 (z0843-05)

Представник позивача у судове засідання не з"явився, про розгляд справи був повідомлений належним чином.

Представник відповідача у судовому засіданні підтримав доводи апеляційної скарги.

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.

Судом першої та апеляційної інстанції встановлено, що платіжним дорученням № 289 від 23.03.2010р. ДП "Сніжнеантрацит" сплачено 2 000,00 грн. та платіжним дорученням № 359 від 31.03.2010 року ДП "Сніжнеантрацит" сплачено 1000,00 грн. із призначенням платежу – реструктуризація податку на землю за рішенням № 5/24-014-10.

Згідно Рішення про розстрочення податкового боргу від 07.04.2006р. № 5/24-014-10 позивачу надано розстрочення зі сплати податкового боргу по податку на землю у розмірі 52 542,60 грн., терміном на десять років з 07.04.2006р. до 07.03.2016р. і відстрочкою погашення на перші два роки та сплатою протягом наступних восьми років щомісячно рівними частками.

За результатами проведеної 12.04.2010р. невиїзної документальної перевірки несвоєчасної сплати земельного податку, ДПІ у м. Торезі складено Акт № 241/15-0/31906124 від 12.04.2010р., яким встановлено порушення – несвоєчасна сплата земельного податку по терміну нарахування 03.05.2007р., а саме: сума у розмірі 1 432,06 грн. по розрахунку № 892 від 27.01.2007р. сплачена із затримкою 1055 днів (платіжне доручення № 289 від 23.03.2010р. на суму 2000,00 грн.); сума у розмірі 24,87 грн. по розрахунку № 892 від 27.01.2007р. сплачена із затримкою 1063 днів (платіжне доручення № 359 від 31.03.2010р. на суму 1000,00 грн.)

На підставі зазначеного Акту винесене податкове повідомлення-рішення від 12.04.2010р. №0000691510/0, яким відповідно пп. 17.1.7 п. 17.1 ст. 17 "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", за затримку на 1089 календарних днів граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов’язання у розмірі 1 456,94 грн. позивача зобов’язано сплатити штраф у розмірі 50% у сумі 728,47 грн. по земельному податку.

Як вбачається з вищенаведеного, відповідач самостійно змінив призначення платежу за платіжними дорученнями від № 289 від 23.03.2010р. та № 359 від 31.03.2010р. та направив їх на погашення недоїмки - податкового боргу з податку на землю за Податковим розрахунком земельного податку №892 від 27.01.2007р., внаслідок чого у позивача настав обов'язок сплатити штраф за несплачену протягом граничних строків узгоджену суму податкового зобов’язання.

Відповідно до ст. 13 Закону України "Про систему оподаткування" в Україні справляються: загальнодержавні податки і збори (обов'язкові платежі); місцеві податки і збори (обов'язкові платежі).

Пунктом 8 ст. 14 вказаного Закону України встановлено, що до загальнодержавних податків і зборів (обов'язкових платежів) зокрема належать плата за землю (земельний податок, а також орендна плата за земельні ділянки державної і комунальної власності).

Частиною 1 ст. 2 Закону України "Про плату за землю" передбачено, що використання землі в Україні є платним. Плата за землю справляється у вигляді земельного податку або орендної плати, що визначається залежно від грошової оцінки земель. Розміри податку за земельні ділянки, грошову оцінку яких не встановлено, визначаються до її встановлення в порядку, визначеному цим Законом (2535-12) .

Преамбулою Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 (2181-14) , № 2181-III, цей Закон є спеціальним законом з питань оподаткування, який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), включаючи збір на обов'язкове державне пенсійне страхування та внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків контролюючими органами, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, та визначає процедуру оскарження дій органів стягнення. Закон України "Про плату за землю" (2535-12) є спеціальним щодо сплати власне податкового зобов’язання, однак порядок нарахування штрафних (фінансових) санкцій за несвоєчасне погашення такого податкового зобов’язання здійснюється відповідно норм Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) .

Відповідно до пункту 5.1 статті 5 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податкове зобов’язання, самостійно визначене платником податків у податковій декларації, вважається узгодженим з дня подання такої податкової декларації.

Відповідно до пункту 7.7 статті 7 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами", податковий борг погашається попередньо погашенню податкових зобов’язань, які не є податковим боргом, у порядку календарної черговості його виникнення, а в разі одночасного його виникнення за різними податками, зборами (обов’язковими платежами) — у рівних пропорціях. Законом України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" (2181-14) , який є спеціальним законом з питань оподаткування і установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначено вичерпний перелік заходів, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу. Серед таких заходів немає зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.

Інструкцією "Про порядок ведення органами державної податкової служби оперативного обліку платежів до бюджету, контроль за справлянням яких здійснюється органами державної податкової служби України", затвердженої наказом Державної податкової адміністрації України від 18 липня 2005 р. № 276 (z0843-05) та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02 серпня 2005 р. за № 843/11123 (z0843-05) , не передбачено право податкового органу на зміну призначення здійсненого платником податків платежу.

Колегія суддів звертає увагу, що згідно договору про реструктуризацію податкового боргу від 07.04.2006р. №5/24-014, рішенням про розстрочення податкового боргу від 07.04.2006р. № 5/24-014-10 позивачу була надання розстрочка сплати саме податкового боргу по податку на землю, який виник станом на 01.01.2005р., а тому посилання відповідача на п.7.7 ст. 7 Закону України "Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами" в якості підстави для попереднього погашення податкового боргу по земельному податку по податковому розрахунку земельного податку №892 від 27.01.2007р. – є безпідставним.

Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо визнання протиправним та скасуванню податкового повідомлення рішення Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області № 0000691510/0 від 12 квітня 2010 року.

Відповідно до вимог Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) підставами для скасування рішення є порушення судом норм матеріального чи процесуального права.

Доводи апеляційної скарги не дають підстав для висновку про те, що при розгляді справи судом першої інстанції було допущено неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.

Судова колегія дійшла висновку про те, що підстави для скасування рішення суду першої інстанції відсутні, а тому відхиляє апеляційну скаргу і залишає судове рішення без змін.

З урахуванням викладеного, керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 – 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія судів, -

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області - залишити без задоволення.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 15 червня 2010 року по справі № 2а-10165/10/0570 за позовом Державного підприємства "Сніжнеантрацит" до Державної податкової інспекції у м. Торезі Донецької області про визнання податкового повідомлення-рішення № 0000691510/0 протиправним - залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали прийняті у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 серпня 2010 року, в повному обсязі складена 16 серпня 2010 року.

ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.