розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Донецького апеляційного адміністративного суду апеляційні скарги Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове та Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року по справі № 2а-9307/10/0570 за позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове про визнання дій неправомірними та стягнення витрат по виплаті пенсій, -

Позивач звернувся з адміністративним позовом до Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове про визнання дій неправомірними та стягнення витрат по виплаті пенсій.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року по справі № 2а-9307/10/0570 позовні вимоги позивача задоволені частково.

Позивач не погодився з постановою суду і подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати постанову та постановити нове рішення, яким позовні вимоги залишити без задоволення у повному обсязі. Апеляційну скаргу мотивує невірним застосуванням судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права. Відповідач також не погодився з рішенням суду, вказавши на невірне застосування норм права щодо відмови в стягненні поштових витрат в розмірі 701,64 грн.

Дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, колегія суддів встановила.

Управлінням Пенсійного фонду України в м. Селидове до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове були направлені акти щомісячної звірки витрат по особових справах потерпілих, яким виплачено пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв’язку з втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Відповідач не включив до Актів суми виплаченої щомісячної державної адресної допомоги за період 01.04.2008р.-31.12.2009р. на суму 1106859,64 грн., підвищення до пенсії за період 01.04.2009р.-31.12.2009р. на суму 14780,02 грн. та поштовий збір на ці виплати на суму 701,64 грн.

Статтею 1 Основ законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування визначено поняття загальнообов'язкового державного соціального страхування. Статтею 4 Основ, в Україні залежно від страхового випадку встановлений перелік видів загальнообов'язкового державного соціального страхування.

За пенсійним страхуванням згідно зі статтею 25 Основ надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення: пенсії за віком, по інвалідності внаслідок загального захворювання (в тому числі каліцтва, не пов'язаного з роботою, інвалідності з дитинства); пенсії у зв'язку з втратою годувальника, крім передбачених пунктом 4 цієї статті; медичні профілактично-реабілітаційні заходи; допомога на поховання пенсіонерів.

Відповідно до пункту 4 цієї статті за страхуванням від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання надаються такі види соціальних послуг та матеріального забезпечення профілактичні заходи по запобіганню нещасним випадкам на виробництві та професійним захворюванням; відновлення здоров'я та працездатності потерпілого; допомога по тимчасовій непрацездатності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; відшкодування збитків, заподіяних працівникові каліцтвом чи іншим ушкодженням здоров'я, пов'язаним з виконанням ним своїх трудових обов'язків; пенсія по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; пенсія у зв'язку із втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання;

допомога на поховання осіб, які померли внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частина 4 статті 26 Основ передбачає, що якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між страховиками виник спір щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернулася застрахована особа. При цьому неналежний страховик має право звернутися до належного страховика щодо відшкодування понесених ним витрат, тобто в даному випадку до Фонду соціального страхування від нещасних випадків.

Статтею 15 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" передбачено, що страхування від нещасного випадку здійснюється Фондом соціального страхування від нещасних випадків.

Згідно до п.п. "г", "д" п.1 ч.1 ст. 21 Закону України "Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності", на органи Фонду соціального страхування від нещасних випадків покладено обов’язки по своєчасному та повному відшкодуванню шкоди, заподіяної застрахованій особі внаслідок ушкодження її здоров’я або у разі її смерті, виплачуючи їй або особам, які перебували на її утриманні, пенсію по інвалідності (у зв’язку із втратою годувальника) внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання.

Частиною 2 статті 24 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" закріплене аналогічне правило - якщо після призначення застрахованій особі матеріальної допомоги чи надання соціальних послуг між Фондом соціального страхування від нещасних випадків і страховиками з інших видів соціального страхування виникають спори щодо понесених витрат, виплата здійснюється страховиком, до якого звернувся застрахований. При цьому страховик, до якого звернувся застрахований, має право звернутися до відповідного страховика з інших видів соціального страхування щодо відшкодування понесених ним витрат.

Сфера дії цього Закону (1105-14) поширюється на таку категорію інвалідів, щодо відшкодування витрат на виплату пенсій яким виник спір.

Пунктом 2 статті 7 (Прикінцеві положення) Закону України "Про страхові тарифи на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (2272-14) , який набрав чинності з 1 квітня 2001 року, встановлено, що Фонд сплачує страхові виплати та надає соціальні послуги працівникам (членам їх сімей), які потерпіли на виробництві до 1 квітня 2001 року, з того часу, коли відповідні підприємства передали в установленому порядку Фонду документи, що підтверджують право цих працівників (членів їх сімей) на такі страхові виплати та соціальні послуги, або коли таке право встановлено в судовому порядку.

Потерпілі, документи яких не передані до Фонду, продовжують отримувати належні виплати та соціальні послуги від свого роботодавця, Пенсійного фонду України та Фонду соціального страхування України. При цьому кошти, виплачені потерпілому страхувальником, зараховуються Фондом у рахунок його страхових внесків на загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, а між страховиками з інших видів страхування і Фондом в подальшому відбуваються відповідні розрахунки.

Постановою Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 4 березня 2003 року №5-4/4 (z0376-03) затверджений Порядок відшкодування Фондом соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України Пенсійному фонду України витрат, пов'язаних з виплатою пенсій по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсій у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (далі по тексту Порядок).

Згідно пункту 4 Порядку відшкодуванню підлягають суми, що виплачуються відповідно до Законів України "Про пенсійне забезпечення" (1788-12) , "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування, від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності" (1105-14) та інших нормативно-правових актів, а саме: сума основного розміру пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання та пенсії у зв'язку зі втратою годувальника, який помер внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання; щомісячна цільова грошова допомога на прожиття, якщо така надавалася пенсіонеру, який одержував вищезазначену пенсію; допомога на поховання сім'ї померлого або особі, яка здійснила поховання особи, яка отримувала, вищезазначену пенсію; сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій.

Суму витрат з виплати і доставки пенсій визначають органи Пенсійного фонду на підставі Граничних тарифів на основні послуги зв'язку, затверджених наказом Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 7 червня 2002 року № 120 (z0595-02) та зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 19 липня 2002 року за № 595/6883 (z0595-02) .

За таких підстав, колегія суддів погоджує висновок суду першої інстанції, що відповідач повинний відшкодувати позивачу витрати по виплаті щомісячної державної адресної допомоги та витрати по виплаті підвищення до пенсії непрацюючим особам.

Разом з тим, судова колегія вважає помилковим висновки суду відносно відмови щодо відшкодування витрат поштового збору в розмірі 701,64 грн. Суд першої інстанції невірно тлумачить положення пункту 4 Порядку 5-4/4 (z0376-03) , де в переліку сум які підлягають відшкодуванню є "сума витрат Пенсійного фонду з виплати і доставки вищезазначених пенсій", до якої і відноситься поштовий збір.

Враховуючи вищевикладене, судова колегія прийшла до висновку, що рішення першої інстанції не відповідає вимогам матеріального та процесуального права і повинно бути скасовано з підстав, що наведені в апеляційній скарзі управління ПФУ в м. Селидове.

Керуючись статтями 2, 11, 21, 70, 71, 159, 160, 184, 195, 196, 198 – 202, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України (2747-15) , колегія судів, -

Апеляційну скаргу відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року по справі № 2а-9307/10/0570 - залишити без задоволення.

Апеляційну скаргу Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року по справі № 2а-9307/10/0570 - задовольнити.

Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року по справі № 2а-9307/10/0570 – скасувати, в частині відмови стягнення поштового збору.

Стягнути з відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Селидове на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Селидове суму поштового збору – 701 (сімсот одна ) грн. 62 коп., в іншій частині постанову Донецького окружного адміністративного суду від 16 червня 2010 року по справі № 2а-9307/10/0570 залишити без змін.

Вступна та резолютивна частини ухвали постановлені у нарадчій кімнаті та проголошені у судовому засіданні 11 серпня 2010 року, її повний текст буде виготовлений 16 серпня 2010 року.

Ухвала суду апеляційної інстанції за наслідками перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення постанови в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складання постанови в повному обсязі.